Підготовка до проведення уроків

Самостійне проведення студентом-практикантом уроків відноситься до обов’язкових вимог програми педагогічної практики. Успішність проведених уроків насамперед визначається результативністю підготовки до них. Взагалі підготовка до уроків біології (хімії) включає в себе наступні етапи:

1) консультація з учителем-предметником і груповим керівником з приводу уроків, уточнення їх тематики і термінів проведення;

2) вивчення дійсної освітньої програми з предмету, підручників, за якими навчаються учні, навчальних і методичних посібників;

3) визначення основних освітніх цілей і завдань на весь цикл своїх уроків, фіксація основних освітніх продуктів, знань і умінь учнів, які мають стати результатом їх освітньої діяльності;

4) розділення теми на окремі заняття. Ознайомлення з приблизним тематичним плануванням, яке зазвичай друкується в методичній. Під час планування системи занять доцільно передбачити проведення різних організаційних форм: семінарів, екскурсій, уроків-заліків тощо;

5) визначення ролі і місця цього уроку в темі, що вивчається, його зв’язків з попередніми та наступними заняттями. З’ясування суті уроку, навіщо і для чого потрібно його проведення учням і вчителю;

6) визначення цілей і завдань уроку з урахуванням особливостей класу та окремих учнів. Означення освітніх продуктів, яких набудуть учні в результаті заняття. Уточнення способів контролю та оцінки рівнів досягнення кожної з цілей уроку;

7) вивчення підручників, методичний посібників і журналів, збірників задач, ресурсів мережі Інтернет, екранних приладь, додаткової літератури для учнів з даної темі;

8) відбір мінімального змісту навчального матеріалу до уроку, основних видів діяльності учнів, які будуть їм запропоновані;

9) вибір найбільш ефективних методів навчання, що сприяють активній освітньої діяльності учнів. Вибір форм і способів організації цієї діяльності;

10) відбір і підготовка роздавального матеріалу, демонстраційних дослідів, ТЗН, таблиць, моделей та іншого обладнання; розробка структури і плану заняття;

11) складання плану-конспекту уроку з щохвилинним плануванням його етапів;

12) підготовлений план-конспект уроку надається на перевірку і затвердження вчителю біології не пізніше, чим за день до проведення заняття. Без затвердженого плану-конспекту студент-практикант до проведення уроку не допускається та отримує незадовільну оцінку!

КОНСТРУЮВАННЯ УРОКУ БІОЛОГІЇ

Істотним моментом підготовки до уроку є складання плану-конспекту. Конструювання уроку біології – це цілеспрямоване логічне впорядкування навчальної біологічної інформації, призначеної для ефективної передачі і засвоєння її учнями. Насамперед студент-практикант має чітко усвідомлювати, що урок – це цілісна система педагогічного впливу на учнів і керуватися при підготовці до нього принципом єдності навчання, виховання і розвитку.

Типовим утрудненням при розробці плану-конспекту уроку є визначення його цілей. Іноді цілі записуються як напрямки діяльності, а не у вигляді конкретного передбачуваного результату уроку. Наприклад, якщо метою вважати «формування логічного мислення», то стає незрозумілим, яким чином можна буде визначити, чи досягнута така ціль чи ні. В цьому випадку конкретно поставленою й визначеною метою уроку біології може бути, наприклад така: «Навчити виділяти загальні ознаки комах як представників Типу Членистоногі».

Наступна проблема – визначення занадто загальних і глобальних цілей на урок, які не можуть бути досягнуті за відведений час. Наприклад, невиразну і досить загальну мету «Навчити надавати загальну характеристику квітковим рослинам» краще замінити на конкретну і ту, що легко перевірити «Навчити характеризувати квіткові рослини за специфічними особливостями будови».

Ще одна типова помилка практикантів стосується підміни цілей навчання його засобами, наприклад: «Практично дослідити з учнями різні види пам’яті». Коректним був би вираз: «Сформувати в учнів поняття про пам’ять та навчити застосовувати знання про різні види пам’яті при виконанні конкретних практичних вправ».

При визначенні цілей уроку важливо відносити їх не лише до діяльності вчителя, а й учнів. Наприклад, якщо цілі уроку визначаються лише по відношенню до учителя («розповісти…», «показати…», «перевірити…»), то мотивація та діяльність учнів залишиться поза зоною уваги педагога. В цьому випадку неможливо буде перевірити результативність навчального процесу для учнів, адже цілей типу «розповісти і показати» вчитель може досягти навіть за відсутності учнів в класі. Більш ефективним є початкове визначення передбачуваних цілей діяльності саме учнів, а лише потім – відповідних цілей учителя або його спільної з учнями діяльності.

Складності в студентів-практикантів виникають також у розділені навчальної, виховної та розвивальної мети уроку. Навчальні (дидактичні) цілі уроку передбачають формування у школярів способів навчальної та пізнавальної діяльності, конкретних знань (понять, правил, законів і т.п.), умінь пояснювати і застосовувати ці знання, діяти продуктивно. З ними пов’язане розширення досвіду творчої діяльності учнів по відношенню до освітніх стандартів.

Виховні цілі пов’язані з формуванням світогляду, ціннісних і культурологічних позицій, моральних переконань, позитивного відношення до роботи, етичних, естетичних, патріотичних та інших якостей особистості. Подібні цілі і завдання вирішуються на підставі конкретного матеріалу з біології та можуть бути сформульовані не для одного, а для серії уроків як результат відповідних видів діяльності учнів.

Розвивальні цілі передбачають роботу з розвитку мислення учнів, їхньої пам’яті, уяви, емоцій, уваги, мови, вмінь проводити досліди, застосовувати знання в незнайомих ситуаціях, вести дискусію, здійснювати групову комунікацію тощо.

Приклад формулювання цілей до уроку біології в 8-му класі на тему «Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини».

Навчальна мета: узагальнити знання учнів про молюсків та їх різноманітність; визначити значення молюсків у природі та для людини.

Виховна мета: формування наукового світогляду учнів – визначити місце молюсків у еволюції тваринного світу; екологічне виховання – розкрити роль молюсків у очищенні світового океану, їхнє місце у ланцюгах живлення; економічне виховання – показати значенню молюсків для життя людини як біологічного ресурсу; патріотичне й інтернаціональне виховання – показати необхідність збереження біорізноманіття молюсків в Україні та світі.

Розвивальна мета: розвивати в учнів уміння спостерігати за біологічними явищами, робити логічно обумовлені висновки; розвивати стійкий пізнавальний інтерес до вивчення біології.

Отже, навчальні (дидактичні) цілі, попереднє визначення котрих випливає з теми уроку, є головними при плануванні логічного викладання матеріалу. Більшість уроків мають одну дидактичну мету, а комбінований має дві або кілька цілей, приблизно однакових за своєю значущістю. Навчальна мета визначає тип уроку. Наприклад, якщо навчальна мета починається зі слова «сформувати…» або «вивчити…», то це буде урок засвоєння нових знань.

Кожний тип уроку має свою структуру, яка складається з варіативної та інваріантної частини варіативна частина залежить від особливостей змісту уроку. Вчитель ретельно вибирає зміст біологічної інформації для корекції навчальної мети і конкретизації мети розвитку і виховання. Без аналізу змісту намічені цілі уроку бувають або формальними, такими що збігаються з темою уроку, або нереальними, тобто такими, що перевищують можливості змісту уроку.

Зміст уроку визначає методи і засоби навчання. Враховуючи таку залежність, студентам-практикантами потрібно підібрати найоптимальніші для конкретного уроку форми, методи і засоби навчання. Під час підготовки уроку радимо користуватися таблицею «Класифікація уроків», яка наводиться в Додатку И. Досягнення навчальної мети можна спрогнозувати, а отже, завдання поточного контролю складаються так, щоб можна було здійснювати моніторинг навчальної діяльності учнів.