Організація проведення перевірки знань

Підсумковий (семестровий) контроль з навчальної дисципліни проводиться в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий іспит— це форма підсумкового контролю за­своєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з на­вчальної дисципліни за семестр.

Семестровий залік— це форма підсумкового контролю за­своєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів його навчально-творчої діяльності за програмою кур­су протягом навчального семестру (оцінки на практичних, семі­нарських заняттях, результати виконання самостійної та індиві­дуальної роботи).

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни (семестрового іспиту, заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на се­местр з цієї дисципліни. Іспити складають студенти в період ек­заменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни здачі заліків і іспитів. При використанні модульного ко­нтролю іспити можуть не проводитися.

Іспити проводяться відповідно до розкладу, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до по­чатку сесії. Порядок і методика проведення заліків та іспитів ви­значаються вищим навчальним закладом.

Залежно від успішності студента протягом семестру виклада­чем може бути передбачити можливість «автоматичного» скла­дання іспиту або заліку. При цьому умови обмовляються викла­дачем на першому занятті з даного предмета.

Питання до іспиту складаються в кількості не менше, ніж 50— 70 на групу. Залежно від змісту і значущості навчальної дисцип­ліни у фаховій підготовці спеціаліста іспит може включати теоретичні питання, практичні ситуації і задачі. При підготовці до іспиту викладач складає екзаменаційні білети (ЗО на групу). Ек­заменаційні білети затверджує завідувач кафедрою. Зміст питань в екзаменаційному білеті повинен відбивати три рівні сформова-ності знань: репродуктивний, дійовий, творчий.

Викладачеві необхідно в ході проведення іспиту намагатися не допускати списування, взаємних консультацій студентів. Прийма­ючи іспит в усній формі, педагог повинен дотримуватися таких педагогічних прийомів і принципів: добровільний початок іспиту (черговість складання іспиту визначається за бажанням студентів); доброзичливе відношення до студентів; не переривати відповідь студента; кількість додаткових питань повинна визначатися їх до­цільністю; додаткові питання не повинні бути провокаційними.

Результати складання іспитів і диференційованих заліків оці­нюються за 4-бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовіль­но», «незадовільно»), а заліків — за двобальною («зараховано», «не зараховано»). Із впровадженням Болонських освітніх станда­ртів вищий навчальний заклад використовує 100-бальну та літер­ну шкалу за системою «ECTS», які адаптовані до національної 4-бальної шкали. Оцінки вносяться викладачем в екзаме­наційну відомість і залікову книжку. У випадку неявки студента на іспит або залік в екзаменаційній відомості (графа оцінок) за­писується— «не з'явився». Якщо студент пропустив багато за­нять, викладач повідомляє про це деканату, який у відомості ро­бить запис: «Не допущений».

23. Семінарські заняття, їх навчальна мета і вимоги до підготовки і проведення.

Семінарське заняття- форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію з наперед визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

При виставленні оцінки беруться до уваги підготовлені студентами реферати, їхні виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.