Заняття 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Підготовка сучасного фахівця в галузі правознавства за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» вимагає опанування поряд з дисциплінами фахового спрямування навчальних дисциплін спрямованих на формування у студента системи знань і навичок у сфері здійснення наукових досліджень. Майбутній магістр права повинен не тільки добре орієнтуватись у масиві сучасних знань з юриспруденції, але й мати можливість самостійно прирощувати ці знання, користуючись всім арсеналом методів правової науки.
Метою курсу «Методологія наукових досліджень» є систематизоване вивчення методів наукових досліджень та організації наукової діяльності.
Завданнями курсу «Методологія наукових досліджень» є формування у студентів знань стосовно методів наукових досліджень та початкових умінь використання цих методів в процесі здійснення наукових досліджень, в тому числі при підготовці дипломної (магістерської) роботи, а також уміння правильно організовувати свою наукову діяльність.
Предметом навчальної дисципліни „Методологія наукових досліджень” є методологія наукових досліджень і методика здійснення досліджень конкретних проблем правознавства на основі загальнонаукових та емпіричних наукових прийомів, що дає можливість досліджувати відповідні процеси у їх спорідненості, відмінності та історичному аспекті.
Як результат вивчення навчальної дисципліни „Методологія наукових досліджень” студенти повинні:
Знати:
- предмет та завдання юридичної науки;
- класифікацію юридичних наук;
- загальнонаукові та спеціальні юридичні методи наукових досліджень;
- порядок здійснення наукових досліджень ;
- основні засади інформаційного забезпечення наукових досліджень.
Уміти:
- застосовувати методи наукових досліджень у практиці;
- організовувати власну науково-дослідницьку діяльність;
- працювати з науковою літературою;
- здійснювати оформлення результатів наукових досліджень.
Заняття з курсу „Методологія наукових досліджень” проводяться у формі лекцій і семінарських занять. Крім того, приблизно 50% часу, відведеного на вивчення курсу складає самостійна робота студентів.
Підсумковим контролем знань студентів є залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Тема | Лекції | Семінарські Заняття | Самостійна Робота | Всього | |
1. | ПОНЯТТЯ ПРО НАУКУ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ. НАУКА ЯК СИСЕТМА ЗНАНЬ. | ||||
2. | ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ НАУК. | ||||
3. | ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ | ||||
4. | СПЕЦІАЛЬНО-ЮРИДИЧНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ | ||||
5. | ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ | ||||
6. | ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ | ||||
ИТОГО: |
Тема 1. ПОНЯТТЯ ПРО НАУКУ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ. НАУКА ЯК
СИСТЕМА ЗНАНЬ
Наука як особлива форма людської діяльності. Система наукових знань. Наукова діяльність.
Основний продукт, головна мета та функції науки. Описова, прогностична, технологічна та інші функції науки.
Виникнення науки та її еволюція. Наука античного світу, фундаменталізація науки, система наукових знань, наукові школи.
Об’єкт, предмет та мета наукового дослідження. Пізнавальні завдання у науковому дослідженні: емпіричні, теоретичні, логічні.
Тема 2. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ.
КЛАССИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ НАУК
Норми права як предмет юридичної науки. Правові відносини як предмет юридичної науки. Закономірності виникнення та розвитку держави та права як предмет юридичної науки.
Система юридичних наук. Фундаментальні юридичні науки, галузеві юридичні науки, допоміжні юридичні науки та їх предмети. Взаємозв’язки фундаментальних, галузевих та допоміжних юридичних наук.
Наукові спеціальності за класифікацією ВАК України.
Тема 3. ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Поняття та класифікація методів дослідження. Діалектика як методологічна основа сучасної науки. Основні закони діалектики та їх значення для наукових досліджень. Закон діалектичного протиріччя. Загальний принцип причинності.
Загально-наукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, конкретизація, системний аналіз, функціональний аналіз.
Тема 4. СПЕЦІАЛЬНО-ЮРИДИЧНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Формально-юридичний метод. Метод порівняльного правознавства. Історичний метод та його особливості у правознавстві. Метод юридичного прогнозування, метод юридичного моделювання.
Правові поняття та категорії, їх значення у правових дослідженнях.
Тема 5. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Поняття, особливості, цілі та завдання наукових досліджень. Класифікація наукових досліджень
Науковий напрямок. Тема. Вибір теми дослідження та основні критерії вибору теми: актуальність, новизна, перспективність, ефективність тощо.
Основні форми науково-дослідної роботи.
Керівництво, планування та облік науково-дослідної роботи. Комплексна програма наукових досліджень. Зарахування результатів наукової діяльності.
Наукові кадри. Форми підготовки наукових та науково-педагогчних кадрів. Наукові ступені та вчені звання, порядок їх присудження. Наукові заклади України.
Тема 6. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Національна система науково-технічної інформації. Закон України «Про інформацію». Науково-технічна інформація. Науково-інформаційна діяльність Інформаційні ресурси.
Наукові видання. Основні види видань встановлені державним стандартом.
Монографії, вимоги до наукових монографій. Періодичні видання. Фахові наукові видання та критерії фаховості. Вимоги до публікацій у фахових наукових виданнях. Реферати, реферативні огляди, дисертації.
Робота з науковою літературою. Захист авторського права в наукових дослідженнях.
Загальні правила оформлення науково-дослідних робіт.
2. ТЕМИ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Лекція 1.
1. Поняття про науку
2. Основні моменти історії науки
3. Засади науки
4. Особливості соціально-гуманітарного пізнання
Заняття 1. Поняття про науку та її еволюція. Наука як система знань
План:
1. Поняття та ознаки науки. Складові науки.
2. Характеристика основних періодів розвитку науки.
3. Логіко-епістемологічні нормативи науки.
4. Соціокультурні нормативи науки.
5. Критерії науковості
6. Особливості соціально-гуманітарного пізнання.
Питання для самостійної роботи:
1. Яку роль відіграє наука у суспільстві?
2. Чим наукове пізнання відрізняється від стихійно-емпірічного?
3. В чому полягає описова функція науки?
4. В чому полягає прогностична функція науки?
5. В чому полягає евристична функція науки?
6. Чим соціально-гуманітарне пізнання відрізняється від природничого?
Література: [1, 2, 3, 4 ]
Лекція 2.
1. Предмет та завдання юридичної науки
2. Система юридичних наук
3. Наукові спеціальності за класифікацією ВАК України.
Заняття 2. Предмет та завдання юридичної науки
План:
1. Предмет юридичної науки
2. Класифікація юридичних наук
3. Предмет галузевих юридичних наук
Питання для самостійної роботи:
1. Які особливості притаманні предмету юридичної науки у порівнянні з іншими соціально-гуманітарними науками?
2. Яким чином класифікуються юридичні науки і що є підставою класифікації?
3. Що є предметом науки теорії держави і права?
4. Що є предметом науки конституційного права?
5. Що є предметом науки цивільного права?
6. Що є предметом науки адміністративного права?
7. Що є предметом науки кримінального права?
Література: [7, 9, 11]
Лекція 3. Діалектичний метод пізнання в юридичних дослідженнях
1. Поняття методу наукового пізнання.
2. Діалектика, як методологічна основа сучасної науки.
3. Основні закони та принципи діалектики
4. Діалектика в юридичних дослідженнях
Лекція 4. Емпіричне та теоретичне пізнання та їх методи
1. Емпіричні методи наукового пізнання
2. Теоретичні методи наукового пізнання
Заняття 3-4. Загальнонаукові методи наукових досліджень
План:
1. Діалектичні принципи та закони в юридичних наукових дослідженнях
2. Емпіричні методи в юридичних наукових дослідженнях
3. Теоретичні методи в юридичних наукових дослідженнях
Завдання для самостійної роботи:
1. В чому полягає діалектичний принцип об’єктивності ?
2. В чому полягає діалектичний принцип причинності?
3. Яке значення має загальний принцип причинності для юридичного моделювання та юридичного прогнозування?
3. Яке значення має для юридичних досліджень закон діалектичного протиріччя?
4. яке значення має для юридичних досліджень закон переходу кількісних змін у якісні?
5. Яки правила типології ви знаєте?
6. Чим відрізняються природна та штучна типології?
Практичні завдання.
1. Опишіть правовий статус НБУ за допомогою системно-структурного та системно-функціонального методів.
2. Проаналізуйте такий нормативно-правовий акт як Кримінальний Кодекс України за допомогою системно-структурного та системно-функціонального методів.
3. Виділіть види юридичної відповідальності за допомогою методу теоретичної типології. Які ознаки можна обрати як підставу класифікації юридичної відповідальності? Поясніть свою точку зору.
4. На прикладі процедури реєстрації банків проілюструйте дію загального принципу причинності.
Література: [5, 6, 7, 9, 11]
Лекція 5. Спеціальні юридичні методи наукових досліджень (ч.1)
1. Історіко-правовий метод та його особливості
2. Формально-юридичний метод
Лекція 6. Спеціальні юридичні методи наукових досліджень (ч.2)
1. Дефініції в праві
2. Порівняльний метод у праві
Заняття 5-6. Спеціальні юридичні методи наукових досліджень
План:
1. Історіко-правовий метод та його особливості
2. Формально-юридичний метод
3. Дефініції в праві
4. Порівняльний метод у праві
Завдання для самостійної роботи:
1. В чому полягають особливості застосування історичного методу в праві?
2. Чи можна вважати тлумачення правових норм формою застосування формально-юридичного методу?
3. Які правила формулювання визначення понять Ви знаєте?
4. Що може виступати об’єктом порівняння при використанні порівняльного методу?
Практичні завдання.
1. Використовуючи формально-юридичний метод, проаналізуйте зміст адміністративно-господарських санкцій, перелік та зміст яких наведений у статтях 239 – 247 Господарського Кодексу України і зробить висновок про правову природу кожної із цих санкцій.
2. Використовуючи формально-юридичний метод проаналізуйте норму ч.1 статті 216 Господарського Кодексу України та визначте помилки, допущені законодавцем при визначенні змісту господарсько-правової відповідальності.
3. Зробить порівняльний аналіз правового статусу Президента України та Президента РФ.
Література: [7, 9, 11]
Лекція 7. Організація наукових досліджень (ч.1)
1. Поняття, особливості, цілі та завдання наукових досліджень
2. Тема наукового дослідження та її характеристики
3. Основні форми науково-дослідної роботи
Лекція 8. Організація наукових досліджень (ч.2)
1. Форми підготовки наукових та науково-педагогчних кадрів.
2. Наукові ступені, вчені звання та порядок їх присудження
3. Наукові заклади України
Заняття 7. Організація наукових досліджень
План:
1. Завдання наукових досліджень та вибір теми наукового дослідження
2. Основні форми науково-дослідної роботи
3. Форми підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів
4. Наукові ступені, вчені звання та порядок їх присудження
5. Наукові заклади України
Питання для самостійної роботи:
1. Чим відрізняються фундаментальні та прикладні наукові дослідження?
2. Яким має відповідати тема наукового дослідження?
3. Опишіть правовий статус вченого та наукового працівника.
4. Які форми підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів існують в Україні?
5. Якими нормативно-правовими актами регламентується порядок підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів?
6. Яку роль відіграють Вища атестаційна комісія України та Міністерство освіти і науки України у підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів?
7.Опишіть правовий статус Національної академії наук України та
галузевих академій.
Література: [2,3, 4, 12, 13, 14, 15, 16, 17]
Лекція 9. Інформаційне забезпечення наукових досліджень (ч.1)
1. Національна система науково-технічної інформації
2. Наукові видання та їх види.
Лекція 10. Інформаційне забезпечення наукових досліджень (ч.2)
1. Оформлення наукових та науково-прикладних результатів наукових досліджень
2. Забезпечення авторських прав у наукових дослідженнях.
Заняття 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.
1. Національна система науково-технічної інформації
2. Наукові видання та їх види
3. Оформлення наукових та науково-прикладних результатів наукових досліджень
4. Забезпечення авторських прав у наукових дослідженнях.
Завдання для самостійної роботи:
У процесі підготовки до семінарського заняття кожен із студентів має підготувати реферативний огляд публікацій у періодичних виданнях за обраною темою.
Література: [2, 3, 4]
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Поточний контроль знань студентів здійснюється за результатами семінарських занять, при цьому оцінці підлягають як виступи студентів з теоретичних питань, так і якість виконання практичних завдань.
Знання студентів оцінюються за чотирибальною системою з виставленням оцінок 5 („відмінно”), 4 („добре”), 3 („задовільно”) та 2 („незадовільно”).
Оцінка 5 („відмінно”) виставляється, якщо студент демонструє чітке розуміння питання, що розглядається, аргументовано викладає свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, вільно володіє понятійним апаратом та правильно його використовує, уміло користується нормативним матеріалом, демонструє знання не тільки основної але й додаткової літератури, впевнено та аргументовано відповідає на додаткові питання.
Оцінка 4 („добре”) виставляється за умов, якщо студент в основному демонструє розуміння питання, що розглядається, досить аргументовано викладає свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, вільно володіє понятійним апаратом та правильно його використовує, уміло користується нормативним матеріалом, але при цьому припускається несуттєвих помилок або неточностей.
Оцінка 3 („задовільно”) виставляється, якщо студент в основному демонструє розуміння питання, що розглядається, може сформулювати свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, в основному володіє понятійним апаратом, демонструє певне уміння у користуванні нормативним матеріалом, але при цьому припускається суттєвих помилок або неточностей, неправильно використовує окремі правові категорії або не може належним чином аргументувати свою відповідь на поставлені питання.
Оцінка 2 („незадовільно”) виставляється, якщо відповідь студента не відповідає критеріям встановленим для оцінки 3 („задовільно”) або у разі непідготовленості студента до заняття.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі тестування. Контрольні тестові завдання містять 10 питань з усіх тем програми курсу.
Правильна відповідь на кожне питання тестового завдання оцінюється в 1 бал.
Якщо з переліку наведених відповідей правильними визнаються два чи більше варіантів відповідей, то для кожного правильного варіанту відповіді розраховується його питома вага. Наприклад, якщо з трьох варіантів відповідей правильними є два, то питома вага кожної правильної відповіді складає 0,5 бала. Якщо студент обрав одну правильну відповідь – він отримує за все питання 0,5 бала, якщо дві – 1 бал, якщо обрана 1 правильна і 1 неправильна відповідь – 0 балів.
Бали отримані за всі питання тестового завдання сумуються і загальна сума ділиться на два для приведення у п’ятибальну систему. Підсумкова оцінка округляється за правилами арифметики.