Завдання вивчення хімії в школі
Шкільний курс хімії – інваріантна складова природничої освіти. Хімія як навчальний предмет має істотний вплив на формування наукового світогляду, виховання і розвиток учнів; покликана озброїти учнів основами, необхідними для щоденного життя, закласти фундамент для подальшого вдосконалення хімічних знань, як в старших класах, так і в інших навчальних закладах, а також правильно зорієнтувати поведінку учнів у довкіллі.
Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства. При викладанні хімії в сучасній школі необхідно посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті, формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орієнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва, промислових хімічних процесів, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням. Тому формування в учнів правильного уявлення про оточуючі їх хімічні речовини – одна з головних задач шкільної хімії, розв’язання якої може бути систематично та послідовно організовано безпосередньо на уроках хімії. Для більш наочного сприйняття школярами конкретних хімічних речовин та явищ необхідно збагатити учнівський хімічний експеримент елементами ужиткової хімії. Знання про ужиткову хімію знадобляться їм у подальшому житті при використанні речовин і матеріалів у повсякденні.
Тому при викладанні хімії в сучасній школі необхідно:
1. посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті;
2. використовувати методики навчання, спрямовані на розвиток критичного мислення учнів;
3. приділяти увагу формуванню загальнонавчальних та інтелектуальних умінь;
4. формувати уміння працювати з різними джерелами інформації;
5. удосконалювати систему контролю навчальних досягнень шляхом використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів;
6. ввести в практику використання видів контролю, що передбачають створення учнями схем, графіків, таблиць, діаграм;
7. збільшити частку завдань на застосування знань для пояснення явищ повсякденного життя;
8. посилити увагу до виявлення в учнів помилкових уявлень про хімічні речовини і процеси, установлення причин їх виникнення, ширше впроваджувати корекційну методику навчання;
9. формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орієнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва та промислових хімічних процесів, реальної, а не гіпертрофованої екологічної картини сучасного світу, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки знанням хімії.
Учителям хімії необхідно продовжити вирішувати наступні завдання в єдності освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчання:
1. забезпечення свідомого засвоєння учнями основоположних хімічних законів, теорій, понять з опорою на міжпредметні зв’язки і на цій основі формування наукового світогляду і сприйняття учнями хімічної освіти як компоненту загальнолюдської культури;
2. ознайомлення учнів із пріоритетними напрямками развитку хімічної науки, формування в них розуміння про зростаючу роль хімії в сучасному суспільстві;
3. розвиток мислення учнів, їх самостійності і творчої активності в оволодінні предметними знаннями, уміннями і ключовими компетентностями;
4. підготовка учнів до свідомого вибору професії через організацію системи профорієнтаційної роботи на уроці та в позаурочний час засобами навчального предмета «Хімія».