Значення творчої спадщини Я.А.Коменського для розвитку педагогіки і шкільної практики у наступні століття.

Варіант 1.

К выдвинул идею всеобщего начального обучения. Через все педагогические сочинения К, в особенности же через его главное сочинение — «Великую дидактику», проходит мысль, что правильное воспитание во всем должно сообразоваться с природой.Наряду с пониманием принципа природосообразности воспитания как следования всеобщим законам природы у К при обосновании возрастной периодизации, школьной системы и некоторых дидактических принципов и правил встречаются ссылки на природу (врожденные черты) человека и на природные возрастные особенности детей.
К, исходя из природы человека, делит жизнь подрастающего поколения на 4 возрастных периода, по 6 лет каждый. В основу этого деления он кладет возрастные особенности:
детство(от рожд. до 6 л включительно) характеризуется усиленным физическим ростом и развитием органов чувств; отрочество (от 6 до 12 л) — развитием памяти и воображения с их исполнительными органами — языком и рукой; юность (от 12 до 18 л), помимо указанных качеств, характеризуется более высоким уровнем развития мышления («понимания и суждения») и возмужалость (от 18 до 24 л) — развитием воли и способностью сохранять гармонию.
Для каждого из возрастных периодов К намечает особую ступень образования: для детей до 6 лет - материнскую школу, под которой он разумеет дошкольное воспитание под руководством матери. Для отрочества - шестилетняя школа родного языка в каждой общине, селении, местечке. Для юношей - в каждом городе латинская школа, или гимназия. Для возмужалых молодых людей в каждом государстве или большой области — академия.Для каждой ступени (кроме академии) Коменский подробно разработал содержание обучения.
Дидактические принципы:- принцип наглядности. Он понимал наглядность широко, не только как зрительную, но и как привлечение всех органов чувств к лучшему и ясному восприятию вещей и явлений. - сознательности учения. При изучении явлений следует доводить учащихся до осознания причин этих явлений. – систематичность обучения. В обучении, он считал, надо идти от фактов к выводам, от примеров к правилам, которые систематизируют, обобщают эти факты и примеры; идти от конкретного к абстрактному, от легкого к трудному, от общего к частному; сначала давать общее представление о предмете или явлении, затем переходить к изучению отдельных его сторон.
- последовательность обучения. Все предлагаемое ученикам для усвоения надо располагать так, чтобы изучение нового материала было подготовлено предыдущими занятиями. –

посильности обучения для учащихся. Детям следует давать для обучения только то, что доступно их возрасту. Посильность, доступность в обучении достигаются ясностью преподавания, сообщением основного без излишних деталей.- прочности усвоения учащимися учебного материала, Коменский говорил, что надо закладывать «прочное основание», не спешить в обучении, добиваться, чтобы учащиеся вполне усвоили преподаваемое им. Каждая тема должна резюмироваться в кратких, точных правилах.Огромное значение для прочного усвоения имеют упражнения и повторение усвоенного учащимися материала.

К установил понятие школьного года с его делением на учебные четверти, ввел каникулы, определил организацию учебного дня (4 учебных часа в школе родного языка, 6 часов в латинской школе), теоретически разработал классно-урочную систему учебных занятий и практически применил ее.
Он положил начало классно-урочной системе учебных занятий, дал указания, как планировать и вести урок, уделяя часть его опросу учащихся, часть — объяснению нового материала и упражнениям по закреплению нового. Коменский указывал, что каждый урок должен иметь свою определенную тему и свою главную задачу. Учитель должен внимательно следить, чтобы все учащиеся принимали активное участие в занятиях, и поддерживать во время урока дисциплину в классе.
К высказал ряд ценных теоретических мыслей о том, каким должен быть учебник, свои теоретические положения осуществил на практике, составив несколько образцовых для своего времени учебников. Он требовал, чтобы учебник содержал достаточно полный учебный материал и в то же время был кратким, не имел бы ничего лишнего, отвлекающего ненужными деталями от главного. Материал в учебнике должен быть расположен систематически и изложен доступным детям, ясным, простым языком.

Варіант 2.

Фундаментальною ідеєю його педагогіки був пансофізм, тобто узагальнення всіх здобутих цивілізацією знань і донесення цього узагальненого знання через школу рідною мовою до всіх людей, незалежно від суспільної, расової, релігійної приналежності.

Для виконання цього завдання і розроблялася система дидактичних поглядів, в основі якої лежала низка дидактичних принципів. Одним із найважливіших є принцип наочності, який був покладений в основу пізнання і навчання. Коменський першим теоретично обґрунтував його, розуміючи наочність не тільки як зорову, а й як залучення всіх органів відчуття до повноцінного і всебічного сприйняття речей та явищ. У зв'язку з цим він сформулював "золоте правило" дидактики: "Усе, що тільки можливо, представляти для сприйняття відчуттями: видиме для сприйняття - зором; те, що можна чути, - слухом, запахи нюхом; те, що належить брати на язик, - смаком; доступне огляду - шляхом огляду. Якщо які-не-будь предмети зразу можна сприймати декількома відчуттями, нехай вони зразу ж схоплюються декількома відчуттями".

Навчання повинно розпочинатися не з розповіді, а з конкретних спостережень за предметом вивчення. У випадку неможливості безпосереднього спостереження цей предмет потрібно замінювати картинками, моделями, малюнками.

Коменський опирався і на принцип свідомого навчання. Стосовно цього він писав: "Нічого не потрібно примушувати вивчати напам'ять, окрім того, що добре зрозуміле розумом". А для цього "... на кожному предметі потрібно зупинятися до тих пір, поки він не буде зрозумілим".

Важливе значення мав також принцип систематичності навчання. Згідно з ним необхідно доводити учнів до розуміння зв'язку між явищами і так організовувати навчальний матеріал, щоб він не здавався учням хаосом. У навчанні слід іти від фактів до висновків, від прикладів до правил, від конкретного до абстрактного, від легкого до важкого, від загального до часткового. Спочатку слід давати загальне уявлення про предмет чи явище і лише згодом переходити до вивчення окремих його сторін.

Значну увагу приділяв Коменський принципу послідовності навчання, згідно з яким вивчення навчального матеріалу потрібно планувати таким чином, щоб засвоєння нового було підготовлене попередніми заняттями. З огляду на вікові особливості дітей рекомендувалося спочатку розвивати відчуття учнів, потім пам'ять, далі мислення і, зрештою, мову і "руку", оскільки учень повинен уміти правильно виразити засвоєне і застосувати його на практиці.

Принцип посильності навчання для учнів. Дітей потрібно навчати тільки тому, що доступне для їхнього віку. А цього досягнути можна лише за умови ясності викладу навчального матеріалу і повідомлення основного без зайвих деталей.

Принцип міцності засвоєння учнями навчального матеріалу. Педагог радив не поспішати у навчанні, а краще закладати "міцну основу" для засвоєння наступного. Все, що має зв'язок, повинне подаватися "у зв'язку". Кожну тему слід резюмувати у коротких точних правилах. Для міцності засвоєння вивченого матеріалу широко використовувати вправи на повторення. "Тому, що належить виконувати, потрібно вчитися на дім", - говорив Коменський, визначаючи правила, згідно з якими слід придумувати вправи.

Значення творчої спадщини Я.А.Коменського для розвитку педагогіки і шкільної практики у наступні століття.

Великий слов'янський педагог здійснив великий вплив на розвиток педагогічної теорії та практики у всьому світі. Свідченням цього, насамперед, є те, що з метою поліпшення шкільної справи його запрошували у різноманітні країни (Швецію, Англію, Угорщину та ін.). Його підручники були перекладені на багато мов світу, і деякі з них близько півтори сотні років слугували зразками для підготовки підручної літератури іншими прогресивними педагогами.

А найголовніша праця життя "Велика дидактика" започаткувала окрему галузь педагогічних знань - дидактику. У свою чергу "Вихід із шкільних лабіринтів", "Всезагальна рада", "Материнська школа", "Пансофія", "Правила легшої граматики", "Листи до неба", "Шлях світла" Єдине необхідне", "Продовження братського заповіту" стали основою для прогресивного розвитку не тільки теорії та практики педагогіки, а й світоглядної основи як сучасників автора, так і представників поколінь.

Л.А.Коменський, як відзначив пізніше німецький учений-енциклопедист Г.В.Лейбніц, зіграв таку роль у педагогіці, як Демократ і Бекон у розвитку філософії, а Копернік - у розвитку астрономії.