СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 1. Богданова Д.К. Преподавание биологии в современной школе: Методическое пособие.
Основна:
1. Богданова Д.К. Преподавание биологии в современной школе: Методическое пособие.– Донецк: ДонГИИИ,2000. – 242 с.
2. Богданова О.К. Інноваційні підходи до викладання біології. – Харків: Вид. група «Основа», 2003. – 128 с.
3. Богданова О.К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. – Харків: Вид. група «Основа», 2003. – 80 с.
4. Буринська Н.М., Величко Л.П. Викладання хімії у 10–11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: Метод. посібник для вчителів. – К.; Ірпінь: «Перун», 2002. – 240 с.
5. Довідник учителя хімії в запитаннях та відповідях. / Упоряд. С.В.Василенко. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. –
6. Методика викладання шкільного курсу хімії /За ред Н.М.Буринської. – К.: Освіта, 1991. – 168 с.
7. Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 171 с.
8. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України /Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993. – № 93.
9. Семененко О.П., УпатоваИ.П., ЧуриловаА.И. Методика преподавания биологии: Нестандартные формы проведения занятий по биологии в 6 – 10-х классах. –Х.: Скорпион, 2000. – 152 с.
10. Сидорова Л.В. Біологія людини. Лабораторні і практичні роботи-8-9 класи.-Х.: Вид. група «Основа», 2003.– 80 с.
11. Харламов И.Ф. Педагогика: Учебник. – Мн.: Універсітэцкае, 2000. – 560 с.
12. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. - СПб: Питер, 2001. – 544 с.
13. Чернобельская Г.М. Методика обучения химии в средней школ: Учеб. Для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 336 с.
14. Яковлев Н.М., Сохор А.М. Методика и техника урока в школе: В помощь начинающему учителю. – М.: Просвещение, 1985. – 248 с.
Додаткова:
1. Біологія: Посібник для вступників до вузів /М.Є.Кучеренко, П.Г.Балан, Ю.Г.Вервес та ін. – К.: Либідь, 1994. – 336 с.
2. Богданова Г.Л. Биология. Задания и упражнения: Пособие для поступающих в вузы.– М.: Высшая школа, 1991. – 350 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь,1997. –
376 с.
4. Гроссе Э., Вайсмантель Х. Химия для любознательных. – Л.: Химия, 1987. – 344 с.
5. Карапетянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. – М.: Высш. шк., 1981. – 632 с.
6. Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник х з хімії. – К.: ІЗМН, 1996. – 256 с.
7. Леенсон И.А. 100 вопросов и ответов по химии: Материалы для факультативних занятий и семинаров: Учебное пособие. – М.: Астрель, 2002. – 347 с.
8. Леенсон И.А. Чет или нечет? Занимательные очерки по химии. – М.: Химия, 1987. – 176 с.
9. Луцевич Д.Д., Березан О.В. Конспект-довідник з хімії. – К.: Вища шк., 1997. – 240 с.
10. Ольгин О.М. Опыты без взрывов. – М.: Химия, 1986. – 192 с.
11. Полосин В.С., Прокопенко В.Г. Практикум по методике преподавания химии. – М.: Просвещение, 1989.
12. Різванов А.К. Жива хімія. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – 80 с. – (Серія «Б-ка журналу «Хімія»», Вип. 5 (17))
13. Робота в гуртках юннатів /Л.П.Манорик, С.А. Клименко, Г.П.Пустоцвіт та ін.-К.: Рад.шк., 1989.
14. Рошаль О.Д. Хімія – це просто. – Харків: ВГ «Основа», 2004. – 144 с. – (Серія «Б-ка журналу «Хімія»», Вип. 8 (20)).
15. Скопенко В.В., Григорьева В.В. Важнейшие класи неорганичеких соединений. – К.: Вища шк.. Изд-во при Киев. ун-те, 1983. – 150 с.
16. Химические реакции / И.А.Леерсон. – М.: Астрель, 2002. – 192 с. – (Библиотека учителя химии).
17. Химический энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1983. – 791 с.
18. Хімія навколо нас. – Харків: ВГ «Основа», 2003. – 112 с. (Серія «Б-ка журналу «Хімія»», Вип. 5 (16)).
19. Цікаво про хімічні елементи та їх сполуки / Упор. О.Каретникова, Г.Мальченко. – К.: Редакція загально педагогічних газет, 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шкільного світу»)
20. Яковишин Л.А. Занимательные опыты по химии: в школе и дома. – Севастополь: Библекс, 2005. – 116 с.
Додаток А
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ КЛОПОТАННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТОМ (КОЮ)
|
національного університету
________________________
КЛОПОТАННЯ
Адміністрація загальноосвітньої школи № 65 м Запоріжжя просить направити студентку IV курсу заочного відділення біологічного факультету Іваненко Оксану Іванівну для проходження педагогічної практики
з ___________ по ______________ 201__ р.
Адміністрація школи зобов’язується надати всі необхідні умови для проходження педагогічної практики та бере на себе відповідальність за безпеку проходження педагогічної практики студенткою.
Директор ЗОШ № 65 С.В.Чалова
М.П.
Додаток Б
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН
ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТОМ (КОЮ)
БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
_______КУРСУ __________ ГРУПИ
(прізвище, ім’я, по батькові студента (ки) )
| Дата | Що планується виконати | Відмітка про виконання |
| 01.09. | Участь в установчій конференції з питань проходження педагогічної практики, одержання завдань, інструктаж з техніки безпеки. | Виконано* |
| 02.09. | Знайомство з навчальним закладом; бесіди з директором та його заступниками, педагогом-організатором; прикріплення до 7-А класу; знайомство з класним керівником. | |
| 03.09. | Відвідування всіх уроків 7-А класу; відвідування та аналіз уроку біології в 8 класі. | |
| 19.09. | Проведення уроку біології в 7-А класі на тему «Середовище існування рослин». | |
| 21.09. | Захист виконаного психолого-педагогічного завдання на кафедрі педагогіки і психології ЗНУ. | |
| 24.09. | Участь у підсумковій конференції з педагогічної практики, групова презентація результатів педагогічної діяльності. |
* – відмітка «Виконано» ставиться власноруч студентом протягом тривалості практики і лише після виконання запланованої діяльності.
Додаток В
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Державний вищий навчальний заклад
«Запорізький національний університет»
Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України
ЗВІТ
ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТОМ (КОЮ)
БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
_______КУРСУ __________ ГРУПИ
(прізвище, ім’я, по батькові студента (ки) )
яка проходила в ______________________________________________________
(повна назва загальноосвітнього навчального закладу,
____
(назва населеного пункту)
в період з ______________по _________________201__ р.
Факультетський керівник практики ______________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)
Груповий керівник практики ___________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)
Вчитель біології ______________________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)
Вчитель хімії ________________________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)
Класний керівник _____________________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)
Запоріжжя
201 __ р.
Додаток Г
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ БІОЛОГІЇ
Тема уроку. Тканини рослин: їх функції та взаємозв’язок.
Навчальна мета: закріпити знання учнів про будову рослинної клітини, її особливості і функції в рослинному організмі; сформувати поняття «рослинна тканина», навчити учнів розрізняти різні типи тканин за характерними морфологічними і функціональними ознаками, розуміти їх взаємозв’язок; закріпити одержанні на уроці знання й уміння.
Виховна мета: формувати науковий світогляд учнів розширюючи знання про особливості будови і функціонування рослинного організму; екологічне виховання – демонстрація взаємозв’язку між рослинами, між живою і неживою природою; естетичне виховання – демонстрація краси і досконалості природних об’єктів.
Розвивальна мета: розвивати в учнів стійкий пізнавальний інтерес до вивчення біології, розвивати уміння порівнювати, аналізувати, робити обґрунтовані висновки, розвивати пам’ять, увагу, уяву учнів.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання: фронтальна контролююча бесіда, робота з робочими зошитами на друкованій основі, розповідь з елементами бесіди, складання схем.
Обладнання: живі рослинні об’єкти (троянда, чорнобривці); свіжі листя горіху; поперечний спіл стовбура вишні; навчальна таблиця «Тканини рослинного організму», робочі зошити на друкованій основі.
Література:
1. Бєляєва Л.В. Біологія: Підручник для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Генеза, 2001. – 191 с.
2. Біологія: Підручник для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів / М.М.Мусієнко, П.С.Славний, П.Г.Балан – К.: Генеза, 2007. – 288 с.
3. Андреева И.И. Ботаника: Учебное пособие для студентов биологических специальностей вузов – М.: «КолосС», 2002. – 488 с.
4. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений – М.: Эдиториол УРСС, 2001. – 528 с.
5. Жданова А.М. Плани-конспекти уроків з біології. – Х.: «Просвіта», 2009. –
69 с.
Хід уроку:
Організація класу. Привітання (1-2 хвилини)
1. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. Перевірка домашнього завдання (10-12 хвилин)
На минулому уроці ми вивчили будову рослинної клітини, її особливості та функції у рослинному організмі, а закріпити ці знання нам допомогла лабораторна робота. Давайте разом пригадаємо, що ми вже засвоїли.
Фронтальна контролююча бесіда:
1. Що собою являє клітина? (Клітина – це структурно-функціональна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів.)
2. Які риси будови властиві лише рослинній клітині? (Для рослинної клітини характерні такі органоїди, як пластиди, вакуолі і клітинна стінка.)
3. З чого складається клітинна стінка та яке її значення? (Клітинна стінка складається з целюлози і відіграє роль опори та надає міцності рослинному організму в цілому.)
4. А які органели надають рослинам зеленого забарвлення, яка речовина в них міститься? (Це хлоропласти, в них міститься хлорофіл, який необхідний рослинам для фотосинтезу.)
5. Хто спробує дати визначення фотосинтезу? (Фотосинтез – це здатність рослин утворювати поживні речовини під дією сонячного світла.)
А тепер я прошу вас відкрити ваші робочі зошити на друкованій основі на сторінці 6 і самостійно заповнити таблицю «Функції органел і частин рослинної клітини». На виконання цієї роботи у вас є 5 хвилин. Чи всі мене зрозуміли ?
Самостійне заповнення таблиці:
ФУНКЦІЇ ОРГАНЕЛ І ЧАСТИН РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ
| Частина клітини | Функції |
| Клітинна оболонка | Захист, опора і міцність рослинного організму в цілому |
| Ядро | Поділ, передача спадкової інформації |
| Цитоплазма | Внутрішнє середовище клітини, зв’язок між її органелами |
| Пластиди (хлоропласти) | Фотосинтез |
| Вакуолі | Містить клітинний сік, підтримує тургор |
Час вийшов. Давайте запитаємо в учнів, які сьогодні ще не відповідали: яку функцію виконує ядро, вакуолі.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів або постановка проблемного запитання (2 хвилини)
Давайте разом подумаємо над наступним запитанням: «Чому зірвати листок з дерева значно легше, ніж зламати гілку?» Учні припускають, що дерево має міцну кору.
Так, а за рахунок чого? Учні виявляють інтелектуальний дискомфорт і не можуть правильно відповісти.
Далі вчитель подовжує: в мене є дерев’яний брусок, який вирізаний в поперек стовбура вишні. Давайте по черзі, передаючи його один одному швиденько його розглянемо. Отже, ви напевно знаєте, що трави, квіти і кущі поглинають воду з ґрунту. Тоді як вода проникає і піднімається по такому міцному стовбуру? Знову учні виявляють інтелектуальний дискомфорт і не можуть правильно відповісти.
Тож на сьогоднішньому уроці ми і розглянемо ці загадки природи.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2 хвилини)
Тема уроку. Тканини рослин (запис теми учителем на дошці і учнями в робочих зошитах).
Мета уроку: вивчити типи тканин рослин.
Завдання уроку: навчитися визначати різні типи рослинних тканин за їх будовою і функціями, дослідити взаємозв’язок між ними.
4. Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)
Розповідь з елементами бесіди, демонстрація природних об’єктів, демонстрація таблиць, робота з підручником, колективне складання схем:
Давайте разом розглянемо троянду і чорнобривці. Як ви гадаєте, чи всі клітини рослинного організму мають однакову будову і чому? – Ні, тому, що кожна частина рослини має свої функції. – Правильно! Клітини, які подібні за будовою, спільним походженням і виконують одні функції об’єднуються і утворюють вищий рівень організації живого – тканину.
Відкрийте, будь ласка, ваші підручники на сторінці 20 і самостійно прочитайте визначення. Отже, тканина – це сукупність клітин, які подібні за будовою, мають спільне походження і виконують спільну функцію.
В рослинному організмі виділяють п’ять типів тканин. Давайте разом розглянемо їх на таблиці. Тож, це: твірні, покривні, провідні, механічні та основні. Відкрийте зошити і спробуємо скласти схему.
ТКАНИНИ РОСЛИН
Схема 1. Типи тканин рослин
Тканини також можуть бути простими, тобто такими, які складаються з одного виду клітин і складними – які складаються з декількох видів клітин і крім основної виконують ще й додаткові функції.
Тепер, давайте знову повернемося до таблиці і розглянемо детально тканини кожного типу.
Твірна тканина (меристема) складається з тонкостінних клітин, які щільно розташовані, мають густу цитоплазму з крупним ядром і дуже маленькими вакуолями. Завдяки цьому у рослини довго зберігається здатність до ділення. Меристеми беруть участь в утворенні всіх постійних тканин рослини, а також визначають її довготривалий ріст. Меристеми розділяють на типи у відповідності до таких ознак як: походження і місце розташування у рослині.
Давайте у ваших зошитах запишемо, що за походженням розділяють меристеми:
Ø первинні (забезпечують ріст рослини у довжину);
Ø вторинні (забезпечують ріст рослини по діаметру стебла).
За місцем розташування у рослині розділяють меристеми:
Ø апікальні (на верхівці);
Ø латеральні (бокові);
Ø інтеркалярні (вставні);
Ø раневі (травматичні).
Покривні тканини розташовуються на всій поверхні органів рослин. Давайте разом подивимося на троянду, чорнобривці, візьміть у руки листки горіху. Отже, ми бачимо, що покривні тканини виконують захисну функцію. Вони захищають від механічного пошкодження, проникнення мікроорганізмів, різких коливань температури, від втрати води тощо. В залежності від походження покривні тканини розділяють на:
Ø епідерміс (на поверхні листків і молодих зелених пагонів);
Ø перидерма (стебла і корені);
Ø корка (стебла дерев і кущів).
Клітини епідермісу живі, щільно прилягають один до одного, не мають хлоропластів. Зверніть увагу на лис горіху. Поверхня може бути покрита кутикулою або восковим нальотом, що також виконую захисну функцію. Придивіться ще уважно до листка горіху. Можливо, ви ще щось помітили на поверхні? – Так, маленькі чорні крапки. – Це продихи, вони регулюють газообмін рослин, за їх допомогою рослина дихає.
Перидерма – вторинна покривна тканина стебел і коренів, яка заміняє епідерміс у багаторічних рослин. Її діяльність пов’язана з утворенням вторинної меристеми, клітини якої ділячись назовні утворюють пробку, а всередину – живі паренхімні клітини.
Корка утворюється у дерев і кущів на заміну пробці. Вона міцніше і утворюється в результаті закладання нових шарів вторинної меристеми, в результаті поверхневі тканини ізолюються від центральної частини стебла, деформуються і відмирають, утворюючи комплекс мертвих тканин.
Провідні тканини – це рослинні тканини, які пристосовані для руху води і розчинених у ній речовин як у напрямку від кореня до пагона і листя, так і в зворотному напрямі – від листків до коренів. Подумайте, які речовини транспортуються від коренів до листків та навпаки. Як, ви гадаєте, можуть ці речовини рухатися по одних і тих самих провідних тканинах, чи їм потрібні різні шляхи? – Від коренів до листя рухаються вода і розчинені в ній мінеральні речовини. У зворотному напрямі – від листя до кореня – органічні сполуки. Звичайно, ці речовини рухаються різними шляхами. – Давайте під час колективного складання таблиці розглянемо види провідних тканин і означимо функції, які вони виконують.
Таблиця 1
ВИДИ ПРОВІДНИХ ТКАНИН, ЇХ ФУНКЦІЇ
| Ксилема (деревина) | Флоема (луб) |
| Висхідний потік (від кореня до листя) | Низхідний потік (від листків до інших органів рослини) |
| Вода і розчинені мінеральні речовини | Синтезовані в результаті фотосинтезу органічні речовини |
Ксилема складається з судин, які утворені стінками витягнутих мертвих клітин. Флоема складається з живих витягнутих клітин, які з’єднуються кінцями і утворюють трубки. В поперечних стінках цих трубок є маленькі отвори (пори), тому їх ще називають ситовидними.
Механічні тканини забезпечують міцність органів рослин, надають опору. Таку функцію виконують потужне потовщення і здерев’яніння оболонок їх клітин, щільне їх розташування. Механічні тканини розділяють на два види:
Ø коленхіма, складається з живих клітин і зустрічається у молодих органів рослин;
Ø склеренхіма, складається з мертвих клітини і зустрічається у дорослих рослин.
Основна тканина (паренхіма) складається з живих тонкостінних клітин, які складають основу органів. В ній розташовані механічні, провідні й інші постійні тканини. Основна тканина виконує ряд функцій, за якими її розділяють на чотири види:
Ø асиміляційна (фотосинтез);
Ø запасна (запас поживних речовин);
Ø повітряна (клітини, заповнені повітрям);
Ø водоносна (клітини, заповнені водою).
Отже, ми розглянули всі види рослинних тканин і з’ясували функції які вони виконують. Які є у вас запитання до мене? Чи є моменти, які ви не зрозуміли?
5. Закріплення нових знань (10 хвилин)
Зараз перевіримо, як ви засвоїли матеріал сьогоднішнього уроку. Я прошу вас на окремому листку паперу виконати диференційовані завдання.
Завдання середнього рівня:
1. За допомогою якої тканини рослина довго зберігає здатність до ділення, що визначає її довготривалий ріст:
а) провідна;
б) механічна;
в) твірна;
г) основна?
2. Рослинна тканина, яка розташована на поверхні листків і молодих пагонів:
а) покривна – епідерміс;
б) покривна – перидерма;
в) покривна – кірка;
г) механічна – коленхіма.
3. Тканина, яка надає міцності і опору органам рослини:
а) покривна;
б) провідна;
в) твірна;
г) механічна.
4. Рух води з мінеральними солями в рослині відбувається:
а) поксилемі;
б) по флоемі;
в) по твірним тканинам;
г) по механічним тканинам.
5. Рух органічних речовин в рослині відбувається:
а) по ксилемі;
б) пофлоемі.
в) по твірним тканинам;
г) по механічним тканинам.
6. Які тканини характеризуються потужним потовщенням клітинних стінок їх клітин:
а) покривні;
б) провідні;
в) твірні;
г) механічні.
Завдання достатнього рівня:
1. Знайдіть відповідні відповіді на запитання:
1. Тканина завдяки якій рослини а) флоема;
довго зберігають здатність до ділення. б) ксилема;
2. Вторинна покривна тканина, яка в) основна тканина;
утворюється в стеблах дерев і кущів г) твірна тканина;
3. Провідна тканина, яка здійснює д) корка;
низхідний транспорт речовин є) коленхіма;
4. Механічна тканина, яка має ж) склеренхіма
живі клітини.
(Відповідь: 1-г; 2-д; 3-а; 4-є).
2. Заповнити пропуски в реченні: Клітини епідермісу _______, щільно прилягають один до одного, не мають _________, поверхня може бути покрита ________ або _________ нальотом. (Відповідь: живі, хлоропластів, кутикулою, восковим).
3. Які тканини рослин належать до складних? Відповідь: (епідерма, ксилема, флоема).
Завдання високого рівня:
1. Як ви гадаєте, чому трубки флоеми мають пори, у зв’язку з чим їх називають ситовидними, а судини ксилеми таких не мають?
2. Уявіть собі рослину, у якої немає вторинної меристеми. Як буде відбуватися ріст такої рослини, і чи можливий її ріст взагалі? Аргументуйте свою відповідь.
3.
6. Осмислення та узагальнення нових знань (2-3 хвилини)
Отже, сьогодні на уроці ми з вами добре попрацювали: вивчили типи тканин рослин: навчилися визначати різні типи рослинних тканин за їх будовою і функціями, дослідили взаємозв’язок між ними. І я гадаю ви вже можете відповісти на поставлені на початку уроку запитання.
Тож, чому зірвати листок з дерева легше, ніж зламати гілку? – Тому, що у стовбурі дерева і його гілках містяться вторинні потовщення покривних тканин – перидерма.
Як вода проникає і піднімається по такому міцному стовбуру? – За допомогою судин і трубок ксилеми.
7. Підбиття підсумків уроку (2-3 хвилини)
Оцінка роботи всього класу протягом уроку. Оголошення та аргументація оцінок окремим учням за роботу на уроці. Виставляння оцінок до журналу і в щоденники учнів.
8. Домашнє завдання та інструкції до нього (2-3 хвилини)
Домашнє завдання оголошується учителем і записується на дошці.
Загальне домашнє завдання: § 6 вивчити, опрацювати ілюстрації, таблиці, усно відповісти на запитання № 12, на ст. 23, написати по три приклади рослин до кожного виду основної тканини.
Творчі завдання: виконати домашній експеримент «Спостереження за рухом води по рослині». Інструкція надається додатково учителем.
Організація класу. Прощання (1-2 хвилини)
Додаток Д
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ ХІМІЇ
Тема уроку. Сульфатна кислота. Фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти
Навчальна мета: розширити знання учнів про загальні хімічні властивості неорганічних кислот; сформувати знання про специфічні фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти; навчити учнів прогнозувати перебіг хімічних реакцій ґрунтуючись на знаннях хімічних властивостей сполук; продовжити формування в учнів навичок складання рівнянь окислювально-відновних реакцій.
Виховна мета: формувати науковий світогляд учнів розширюючи знання про взаємозв’язок між класами неорганічних сполук; екологічне виховання – ознайомлення учнів з механізмом утворення кислотних дощів; гігієнічне виховання – усвідомлення учнями правил техніки безпеки під час роботи з сульфатною кислотою.
Розвивальна мета: розвивати в учнів стійкий пізнавальний інтерес до вивчення хімії, розвивати уміння порівнювати, аналізувати, робити обґрунтовані висновки, розвивати пам’ять, увагу, уяву учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи навчання: фронтальна контролююча бесіда, виконання індивідуальних завдань (робота з картками), демонстраційні експерименти № 6 і № 7, учнівські експерименти, самостійна робота з підручником, робота в групах.
Обладнання: підручник; реактиви: сульфатна кислота, дистильована вода, шматочки міді, шматочки цинку, цукрова пудра, Натрій гідроксид, Купрум (ІІ) гідроксид, Алюміній гідроксид, універсальний індикаторний папір; сухе паливо; хімічні стакани, пробірки.
Література:
1. Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Вид. центр «Академія», 2006. – 230 с.
2. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: Перун, 2002. – 458 с.
3. Буринська Н.М., Величко Л.П. Викладання хімії у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: Метод. посібник для вчителів. – К.; Ірпінь: Перун, 2002. – 240 с.
4. Сучасні методики викладання хімії в школі / Уклад. К.М.Задорожній. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 127 с. – (Б-ка журн. «Хімія»; Вип. 12 (84)).
5. Хімія. Робочий зошит: класні, домашні, лабораторні роботи. 10 клас / Укладачі: Н.І.Гусарук, В.В.Дивак. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 127 с.
6. Цікава хімія для вчителів та учнів / Л.О.Слєта, Т.М.Граніна, Ю.В.Холін. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 96 с. – (Б-ка журн. «Хімія»).
Хід уроку:
Організація класу. Привітання (1 хвилина)
1. Актуалізація опорних знань учнів (5 хвилин)
На минулому уроці ми з вами вивчили фізичні і хімічні властивості оксидів Сульфуру. Давайте перевіримо, яки ви засвоїли ці знання.
Виконання індивідуальних завдань:
Троє учнів одержують картки із індивідуальними завданнями, які виконують протягом 5 хвилин.
Завдання картки № 1. Здійснити перетворення:
H2SO4 ← SO3 ← SO2 → Na2SO3.
1) SO2 + Na2O = Na2SO3;
2) 2SO2 + O2 = 2SO3;
3) SO3 + H2O = H2SO4.
Завдання картки № 2. Здійснити перетворення:
FeS → H2S → SO2 → K2SO3.
1) FeS + 2HСl = H2S + FeCl2;
2) 2H2S + 3O2 = 2SO2 + 2H2O;
3) SO2 + K2O = K2SO3.
Завдання картки № 3. Визначити ступінь окиснення Сульфуру в сполуках: H2S; SO2; S; SO3; H2SO4; Al2(SO4)3. – Ступені окиснення відповідно дорівнюють: -2; +4; 0; +6; +6; +6.
Фронтальна контролююча бесіда:
1. Які оксиди утворює Сульфур? – SO2 – Сульфур (IV) оксид і SO3 – Сульфур (VI) оксид.
2. Які фізичні властивості має Сульфур (IV) оксид? – Це безбарвний важкий газ, з різким запахом, негорючий, легко розчинний у воді.
3. Охарактеризуйте фізичні властивості Сульфур (VІ) оксиду? – Це безбарвна летка рідина, яка кристалізується за температури нижче 170С.
4. Який характер мають ці оксиди? – Це кислотні оксиди.
5. Яке основне застосування оксидів Сульфуру? – Виробництво сульфатної кислоти.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів (1-2 хвилини)
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо хімічну сполуку, яка за обсягами застосування перевищує всі інші хімікати, жодна інша речовина не виробляється в такій великій кількості. Ця речовина застосовується на тому чи іншому етапі одержання майже будь-якого продукту. Вона настільки важлива, що обсяг її річного виробництва є мірою ступені індустріалізації держави та її активності на світовому ринку.
Крім того ця сполука може випадати з дощем, саме так народжуються кислотні дощі.
Чи здогадалися ви що це за сполука? – Так, це сульфатна кислота.
3. Оголошення теми, мети і завдань уроку (2 хвилини)
Тема уроку. Сульфатна кислота. Фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти (запис теми учителем на дошці і учнями в робочих зошитах).
Мета уроку: вивчити фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти.
Завдання уроку: навчитися прогнозувати перебіг хімічних реакцій ґрунтуючись на знаннях хімічних властивостей сульфатної кислоти, дослідити взаємозв’язок між класами неорганічних сполук.
4. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння) (20-25 хвилин)
Самостійна робота з підручником:
Учням пропонується ознайомитися потягом 2 хвилин з текстом параграфа підручника про фізичні властивості сульфатної кислоти і відповісти на наступні запитання:
Ø Який агрегатний стан має сульфатна кислота за звичайних умов? – Безбарвна важка оліїста рідина.
Ø Яку густину має сульфатна кислота? – Вона майже вдвічі важча за воду,
ρ = 1,83г/см3. Нелетка.
Ø Чи має сульфатна кислота запах? – Ні, вона не має запаху.
Ø Які температури плавлення і кипіння має сульфатна кислота? – t(пл) = 10,30С, t(кип) = 2800С.
Ø Сульфатна кислота необмежено змішується з водою. Цей процес супроводжується виділенням великої кількості тепла. Назвіть правила техніки безпеки під час роботи з концентрованою сульфатною кислотою. – Для розведення концентрованої сульфатної кислоти необхідно її додавати до визначеної кількості води тоненьким струменем постійно перемішуючи.
Проведення демонстраційного експерименту № 6 «Виділення теплоти під час розчинення у воді концентрованої сульфатної кислоти». Вчитель проводить демонстраційний експеримент відповідно до техніки безпеки. Після цього учні записують до зошитів правила техніки безпеки під час розчинення концентрованої сульфатної кислоти.
Робота в групах по 4 учні:
Хімічні властивості сульфатної кислоти характерні для інших кислот учні вивчають під час роботи в групах. Учні одержують завдання, які виконують протягом 5 хвилин.
Завдання для групи № 1. Під час виконання експерименту і опрацювання параграфу вивчити дію розведеної сульфатної кислоти на індикатори. – Під час групової роботи один з учнів капає на універсальний індикаторний папір 1-2 каплі розведеної сульфатної кислоти. Учні спостерігають зміну забарвлення індикатора на червоний колір.
Завдання для групи № 2. Написати рівняння електролітичної дисоціації сульфатної кислоти. – Сульфатна кислота є двоосновною. Її дисоціація в розведеному розчині за першим ступенем відбувається майже повністю – це сильна кислота. Дисоціація за другим ступенем – оборотна.
H2SO4 = H+ + HSO4-;
HSO4- ↔ H+ + SO42-
У концентрованому розчині сульфатна кислота майже не дисоціює на іони.
Завдання для групи № 3. Під час виконання експерименту і опрацювання параграфу вивчити дію розведеної сульфатної кислоти на метали. – Під час групової роботи один з учнів у дві пробірки з 1-2 мл розведеної сульфатної кислоти додає по 1 шматочку цинку і міді. Учні спостерігають до розведена сульфатна кислота реагує з металами, які в електрохімічному ряду напруг металів стоять до Гідрогену:
H2SO4 (розв.) + Zn = ZnSO4 + H2.
Завдання для групи № 4. Написати рівняння взаємодії сульфатної кислоти з основними та амфотерними оксидами. – З оксидами металів сульфатна кислота реагує з утворенням солей – сульфатів:
H2SO4 + CaO = CaSO4 + H2O;
H2SO4 + ZnO = ZnSO4 + H2O.
Завдання для групи № 5. Написати рівняння взаємодії сульфатної кислоти з основами та амфотерними гідроксидами. – З основами сульфатна кислота реагує також з утворенням солей – сульфатів:
H2SO4 + 2NaOH = Na2SO4 + 2H2O;
3H2SO4 + 2Al(OH)3 = Al2(SO4)3 + 6H2O.
Завдання для групи № 6. Написати рівняння взаємодії сульфатної кислоти з солями. – Сульфатна кислота вступає в реакції обміну з солями:
H2SO4 + CaСO3 = CaSO4 + СО2 ↑ + H2O.
Протягом наступних 5 хвилин по одному представнику з групи доповідають результати виконання завдання всім учням класу, роблять необхідні записи на дошці, демонструють результати експериментів.
Розповідь учителя з елементами бесіди, виконання демонстраційних експериментів:
Специфічні властивості концентрованої сульфатної кислоти.
1. Концентрована сульфатна кислота – сильний окислювач: при нагріванні вона майже з усіма металами (виняток золото, платина та деякі інші). Під час цих реакцій утворюються сіль, вода і, залежно від активності металу та умов, виділяються SO2, S, H2S.
Учитель проводить демонстраційний експеримент у витяжній шафі, дотримуючись правил техніки безпеки – у дві пробірки з 1-2 мл концентрованої сульфатної кислоти додає по шматочку цинку і міді. Учні спостерігають виділення білого диму Сульфур (IV) оксиду.
а) при взаємодії з металами, які в електрохімічному ряді напруг металів стоять до Гідрогену, залежно від активності металів і від умов перебігу реакції, може виділятися SO2, S, або H2S.
2H2SO4 (конц.) + Zn = ZnSO4 + SO2 ↑ + 2H2O;
4H2SO4 (конц.) + 3Zn = 3ZnSO4 + S ↓ + 4H2O;
5H2SO4 (конц.) + 4Zn = 4ZnSO4 +H2S ↑ + 4H2O.
б) при взаємодії з металами, які в електрохімічному ряді напруг металів стоять після Гідрогену, виділяється SO2.
2H2SO4 (конц.) + Cu = CuSO4 + SO2 ↑ + 2H2O
2. За нормальний умов концентрована сульфатна кислота пасивує (утворює малорозчинну оксидну плівку) залізо, хром і алюміній.
3. Як сильний окисник концентрована сульфатна кислота взаємодіє з деякими неметалами, зокрема з графітом, фосфором, сіркою.
2H2SO4 (конц.) + C = CO2 ↑ + 2SO2 ↑ + 2H2O;
5H2SO4 (конц.) + 5P = 2H3PO4 +5SO2 ↑ + 2H2O;
2H2SO4 (конц.) + S = 3SO2 ↑ + 2H2O.
4. Концентрована сульфатна кислота також реагує з багатьма складними речовинами.
H2SO4 (конц.) +8HI = 4I2 + H2S ↑ + 4H2O;
H2SO4 (конц.) + H2S = S + SO2 ↑ + 2H2O.
5. Концентрована сульфатна кислота обвуглює органічні речовини, зокрема папір, цукор. Учитель проводить демонстраційний експеримент № 7 «Водовідбірні властивості концентрованої сульфатної кислоти (дія на цукор і папір)» у витяжній шафі, дотримуючись правил техніки безпеки. У склянку термостійкого скла насипає цукор, доливає невелику кількість води й перемішує. Під час інтенсивного перемішування обережно додає концентровану сульфатну кислоту. Реакційна суміш темніє і спучується. При цьому спостерігається сильний розігрів реакційної маси й утворення темного осаду вуглецю.
nH2SO4 (конц.) +nC12H22O11 = H2SO4 + 12nC +11nH2O.
5.Осмислення нових знань і умінь (5 хвилин)
Учитель пропонує учням виконати диференційовані завдання.
Завдання середнього рівня:
Поставте коефіцієнти у наступних рівняннях реакції:
H2SO4 + Fe(OH)2 = FeSO4 + H2O;
H2SO4 + MgCl2 = MgSO4 + HCl.
1) H2SO4 + Fe(OH)2 = FeSO4 + 2H2O;
2) H2SO4 + MgCl2 = MgSO4 + 2HCl.
Завдання достатнього рівня:
Допишіть рівняння реакцій, вкажіть типи реакцій:
H2SO4 +Al →
H2SO4 +Al2O3 →
H2SO4 +K2SO3 →
1) 3H2SO4 (розв.) +2Al → Al2(SO4)3 + 3H2 – реакція заміщення;
2) H2SO4 (конц.)+Al → пасивує метал;
3) 3H2SO4 (розв.) +Al2O3 → Al2(SO4)3 + 3H2O – реакція обміну;
4) H2SO4 (розв.) +K2SO3 →K2SO4 + H2SO3 – реакція обміну.
Завдання високого рівня:
Напишіть можливі рівняння реакцій між сульфатною кислотою і речовинами: Fe, CaCl2 ,Zn(OH)2 ,Fe2O3.
1) H2SO4 (розв.) + Fe → FeSO4 + H2;
2) H2SO4 (конц.)+ Fe → пасивує метал;
3) 3H2SO4 (розв.) + CaCl2 → реакція не відбувається до кінця (за правилом Бертолле);
4) H2SO4 + Zn(OH)2 = ZnSO4 + 2H2O;
5) 3H2SO4 (розв.) + Fe2O3 → Fe2(SO4)3 + 3H2O.
6. Узагальнення і систематизація знань (2-3 хвилини)
Отже, сьогодні на уроці ми з вами добре попрацювали: вивчили фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти; навчилися прогнозувати перебіг хімічних реакцій ґрунтуючись на знаннях хімічних властивостей сульфатної кислоти, дослідили взаємозв’язок між класами неорганічних сполук. Сподіваюсь тепер всім зрозуміло завдяки яким хімічним властивостям сульфатна кислота має таке велике значення у господарській діяльності людини.
На початку уроку, ми говорили, що ця сполука може випадати з дощем і саме так народжуються кислотні дощі. Тож, яка речовина сполучаючись з атмосферними водяними краплями утворює сульфатну кислоту? – Сульфур (VI) оксид, який виникає в результаті окислення Сульфур (ІV) оксиду.
7. Підбиття підсумків уроку (2-3 хвилини)
Оцінка роботи всього класу протягом уроку. Оголошення та аргументація оцінок окремим учням за роботу на уроці. Виставляння оцінок до журналу і в щоденники учнів.
8. Домашнє завдання та інструкції до нього (2-3 хвилини)
Домашнє завдання оголошується учителем і записується на дошці.
Загальне домашнє завдання: § 6 вивчити, усно відповісти на запитання
№ 54, 55, письмово виконати завдання № 58, 59, розв’язати задачі 62, 63.
Індивідуальне завдання: виконати учнівський експеримент в шкільній лабораторії у позаурочний час «Обвуглення паперу». Інструкція надається додатково учителем.
Творчі завдання: підготувати письмові повідомлення на теми «Кислотні дощі», «Значення сульфатної кислоти в синтезі органічних сполук», «Природні джерела сульфатної кислоти», «З історії відкриття сульфатної кислоти».
Організація класу. Прощання (1 хвилина)
Додаток Е