Набрання рішенням суду законної сили

Законна сила рішення суду - це його особлива властивість, за­вдяки якій воно стає обов'язковим для всіх органів державної вла­ди і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор­ганізацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає ви­конанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає за­конної силипісля:

1) закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано;

2) закінчення двадцятиденного строку у випадку, коли було по­дано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у цей строк;

3) розгляду справи апеляційним судом у разі подання апеляцій­ної скарги, якщо рішення не було скасовано.

Наслідком набрання рішенням суду законної сили, крім його обо­в'язковості, є те, що сторони та треті особи із самостійними вимо­гами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Якщо справу розглянуто за заявою органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

У випадку, коли після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться об­ставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх трива­лість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'яв­лення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, основними властивостями рішення суду, яке вступило в законну силу є:

1) неспростовність, тобто неможливість оскарження рішення суду після його вступу у законну силу, інакше як у порядку вста­новленому законом;

2) виключність - неприпустимість вирішення такого самого спору між тими ж сторонами, про такий же предмет спору і за тих же підстав;

3) преюдиціальність, тобто факти, встановлені судом у рішенні, є обов'язковими для всіх інших судів;

4) загальнообов'язковість, що означає обов'язковість рішення суду для всіх учасників процесу.

Законна сила рішення суду не є необмеженою, вона має свої суб'єктивні і об'єктивні рамки, які встановлені законодавцем і ві­дображають ті фактичні відносини, що вирішуються у судовому процесі, і стосуються виключно тих осіб, які його ініціювали і брали в ньому участь.

Суб 'єктивні межі законної сили рішення суду полягають у то­му, що судове рішення розповсюджується на учасників цивільного процесу, і не може зачіпати права й інтереси осіб, які не брали в ньому участі.

Об'єктивні межі законної сили рішення суду визначаються тільки тим колом відносин, які були встановлені судом.

Ухвали суду

Ухвала суду - це процесуальний документ, в якому вирішуються питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопо­тання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкла­дення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або за­криття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у ви­падках, встановлених ЦПК України.

Залежно від порядку постановления можна виділити два види ухвал:

1) самостійні ухвали, які постановляються в нарадчій кімнаті. Вони оформлюються окремим процесуальним документом, підпи­суються суддею (суддями) і приєднуються до справи;

2) ухвали, що заносяться до журналу судового засідання. Такі ухвали суд постановляє, не виходячи до нарадчої кімнати.

Зазначені види ухвал, крім порядку їх постановления, відрізня­ються і за змістом.

Самостійна ухвала суду складається з чотирьох частин:

1) вступної, що визначає час і місце постановления ухвали; прізвища та ініціали судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціали секретаря судового засідання; імена (наймену­вання) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет по­зовних вимог;

2) описової, в якій відображається суть питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної, що містить мотиви, з яких суд дійшов виснов­ків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної, в якій зазначається висновок суду; строк і по­рядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити лише відомості, передбачені для моти­вувальної та резолютивної частин.

Крім того, якщо ухвала має силу виконавчого документа і під­лягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, вона оформлюється з урахуванням вимог, вста­новлених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ст. 210 ЦПК України).

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються не­гайно після їх постановления. Виправлення в ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть оскаржуватися лише ухвали, перелічені в ч. 1 ст. 293 ЦПК Украї­ни. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на таке рі­шення.

Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і вста­новивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним осо­бам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов (ч. 1 ст. 211 ЦПК України).

Отже, окрема ухвала - це судове рішення, яке опосередковує виявлені судом під час розгляду справи порушення закону.

Особи чи органи, яким було направлено окрему ухвалу, пови­нні повідомити суд про вжиті заходи протягом місяця з дня її надходження.

Таку ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЩІК Ук­раїни.

Питання для самоконтролю

1. Поняття судових рішень, їх види.

2. Особливість судового наказу як виду судового рішенняПоняття рішення суду і його види. Вимоги до рішення суду. Зміст рішення суду.

3. В якому разі суд постановляє додаткове рішення? У чому полягає його суть

4. Порядок роз'яснення рішення суду. :

5. У чому полягає законна сила рішення суду?

6. Наслідки набрання рішенням суду законної сили.

7. Ухвала суду: поняття і види.

8. Що таке окрема ухвала?

9. Які ухвали можна оскаржувати в апеляційному порядку окремо від

рішення суду

Тема 21

Окреме провадження

Література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями 2016 р.: – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 204 с.

2. Закон України від 07 липня 2010 р. “Про судоустрій і статус суддів” // Відомості Верховної Ради України. – 2010.

3. Закон України від 05 липня 2012 р. “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2012.

4. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бич-кової. – К.: Атака, 2006. – 384 с.

5. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Тертишніков В.І. – Х.: Ксилон, 2011.

6. Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X. : Право, 2011. - 1352 с. I8ВN 978-966-458-290-9

7. Цивільний процес України. Підручник / За ред. Є.О.Харитонова. - К.: Істина, 2012. – ст..536.

8. Цивільний процес. Навчальний посібник / С.В. Васильєв. - Х.: Эспада, 2012. – ст..464

9. Цивільні процесуальні документи. Посібник / С.О. Куринська. - К.: Прецедент, 2012. – ст..352

10. Цивільний процес України. Підручник / С.В. Ківалов, Р.М. Мінченко, С.О. Погрібний ін. - Х.: Одиссей, 2012. – ст.. 500.