Особливості емоційної сфери у РВД
До основних причин незрілості емоційної сфери у дітей з неускладненою олігофренією можна віднести: недостатність інтелекту, ускладнений процес формування соціальних потреб та несприятливі умови виховання. Недостатність інтелекту призводить, по-перше, до неадекватності емоційного реагування на ситуації, недоступні розумінню дитини, а, по-друге, — до неспроможності усвідомлювати власні емоційні прояви та стани і керувати ними. Несформованість або поверховість соціальних потреб, характерні при розумовій відсталості, ускладнює процес розвитку почуттів.
Якщо в процесі виховання дитини-олігофрена не враховуються її психологічні особливості, це зумовлює незадоволення таких важливих для будь-якого індивіда потреб, як потреба у самоствердженні та відчуття захищеності. В свою чергу це призводить до формування комплексу неповноцінності та інших негативних особистісних утворень, які супроводжуються різноманітними відхиленнями в емоційній сфері.
Крім емоційної незрілості, під якою розуміється невідповідність афективних реакцій індивіда його віку, в учнів допоміжної школа спостерігається також патологія емоцій. Найчастіше вона зустрічається у дітей з ускладненою олігофренією або з деменцією і зазвичай зумовлена глибинними локальними пошкодженнями відповідних Ділянок головного мозку. Ступінь порушення емоційної сфери залеж також від глибини пошкодження мозку.
Емоційна сфера розумово відсталих учнів характеризується незрілістю. Діти схильні до недостатньо диференційованих, позбавлених відтінків емоцій. їхні переживання примітивні, полюсні, вони відчувають тільки або задоволення, або незадоволення, а диференційовані тонкі відтінки переживань у них майже не проявляються. Їхні емоції поверхові, нестійкі. У деяких учнів допоміжної ніколи спостерігається затягнутість, інертність, реактивність емоційних реакцій, які часто мають виразний егоцентричний характер. Іноді виникаючі у дитини емоції неадекватні, непропорційні зовнішнім впливам за своєю динамікою. У одних дітей можна спостерігати надвірну легкість та поверховість переживань серйозних життєвих подій, швидкі переходи від одного настрою до іншого, в інших дітей (такі зустрічаються набагато частіше) спостерігається надмірна сила та інертність переживань, що виникають через неістотні причини.
Переживання олігофрена можна назвати спрощеними, примітивними, проте в нього досить чітко виражені позитивні або негативні емоції. При цьому вони не завжди вмотивовані. Дитина може безпричинно сміятись, радіти дрібницям. Негативні емоції виникають несподівано, носять стійкий характер.
Слабкість регуляції почуттів є причиною того, що учні допоміжної школи пізно формуються духовно. У них із запізненням і труднощами формуються так звані вищі духовні почуття: совість, почуття обов'язку, відповідальності, самовідданості тощо
Школярам з інтелектуальною недостатністю властива більш стійка тенденція співпереживання, ніж до співчуття, яке є більш тонким і глибинним проявом емпатії. Співчуття у розумово відсталих підлітків найбільш виразне щодо однолітків і тварин і майже відсутнє щодо дорослих.
вікові зміни в емоційному розвитку розумово відсталих школярів здійснюється в напрямку збільшення кількості слів, з допомогою яких позначаються різні відтінки емоційних переживань; в поглибленні розуміння причин виникнення тих чи інших емоцій.
У багатьох дітей, які перенесли травми головного мозку, хворих на епілепсію, гідроцефалію, шизофренію, спостерігаються дисфорії — епізодичні розлади настрою. Іноді розлади настрою виявляються у вигляді особливого також нічим невмотивованого підвищеного настрою, який носить назву ейфорії. Передвісником наближення захворювання є також й інше порушення емоційного життя — апатія.
Переважаючі у тієї чи іншої дитини переживання поступово фіксуючись, утворюють ті або інші відтінки властивостей її характеру (похмурість, дратівливість, байдужість, життєрадісність тощо).