III. Методи діагностики інфекції у плода

1. Ультрасонографія - дозволяє виявити синдром затримки росту плода, аномальну кількість навколоплодових вод, зміни структури плаценти, водянку плода, гідроцефалію, церебральні кальцифікати, розширення чашково-мискової системи нирок, гепатомегалію, гіперехогенність кишечнику.

2. Трансабдомінальний амніоцентез (за показаннями) з наступною ідентифікацією збудника в навколоплодових водах.

3. Кордоцентез (за показаннями) - визначення збудника та/або рівня специфічних антитіл у пуповинній крові.

IV. Медична допомога

Комплексне обстеження жінок з метою виявлення інфікованості збудниками пренатальних інфекцій, особливо групи TORCH, слід проводити до вагітності.

Усі жінки репродуктивного віку, які планують вагітність, повинні бути тестовані на наявність антитіл до вірусу краснухи (А). Серонегативним жінкам рекомендують вакцинацію з наступною контрацепцією упродовж трьох місяців. Доцільно також до настання вагітності проводити щеплення проти гепатиту В.

Внутрішньолікарняна (нозокоміальна, госпітальна) інфекція – будь-яке клінічне розпізнане захворювання мікробної патології, зв’язане з перебуванням, лікуванням, обслідуванням або зверненням людини за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад.

• в середньому ВЛІ вражають 8,4 відсотка всіх госпіталізованих хворих. При цьому найбільш уразливими є діти, особливо новонароджені (13,5%), та особипохилого віку (12%).
Найбільш уразливими є пацієнти акушерських, неонатологічних стаціонарів, відділень, де зосереджені хворі з тяжкою онкопатологією, захворюваннями крові,відділень пересадження органів та реанімації.

Спектр агентів ВЛІ. Характерною рисою ВЛІ є те, що у своїй більшості їхні збудники належать до умовно-патогенних мікроорганізмів. У невеликій кількості вони можутьміститися у нормальній мікрофлорі шкіри, слизових оболонок, кишечнику та інших порожнин і поверхонь людського тіла. У хворих під дією чинників, якізумовлюють певні зміни в гомеостазі і послаблюють організм, ці збудники можуть набувати додаткових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал.передусім віруси (збудники гепатитів В, С та ін.), ротавіруси, інші збудники , що передаються парентеральним шляхом, мікроби та грибки. Вважається, що ВЛІ можуть спричинитися більш як 50-ма видами різних мікроорганізмів.

До них відносяться: стафілококи, стрептококи, синьогнійна палочка, протей, клебсіели, кишкова палочка, сальмонели, ентеробактер, ентерококи та іншімікоорганізми. Значну долю в етіологію внутрішньо лікарняних інфекцій вносять віруси грипу, аденовіруси, ротавіруси, ентеровіруси, збудники вірусних гепатитів так і інші Внутрішньолікарняні інфекції можуть викликатися рідкісними або раніше невідомими збудниками такими, як легіонели, пневмоціоти, аспергіли та інші.

За нормативними документами , випадки ВЛІ трактуються винятково як порушення санітарно-гігієнічного режиму. Тому на місцях часто ВЛІ намагаються приховати, і їх остаточної статистики в Україні немає. Проведені у Росії дослідження засвідчили, що офіційно реєструється лише 30-40% віддійсного рівня ВЛІ.

Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій, що мають найбільше епідеміологічне значення є:

- хворі гострою, стертою або хронічною формою інфекційних захворювань, включаючи раневу інфекцію, а також носіїв різних видів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів;

- медичний персонал ( лікарі, медичні сестри, санітарки);

- носії , а також страдаючі стертими формами інфекцій;

- матері (в основному носії або хворі, в акушерських стаціонарах і відділеннях для дітей раннього віку);

Найбільшу небезпеку в якості джерела інфекції представляє медичний персонал з числа тривалих носіїв і хворих стертими формами, які тривалий час знаходяться в стаціонарі і є носіями внутрішньолікарняних штамів.

6. Рекомендована література

1. Новорожденный ребенок в практике семейного врача/под ред. засл. деятеля науки и техники, д.мед.н., проф. А.В. Зуберенко.- Одесса: Друк Південь, 2015.-224 с.

2. Педиатрические навыки в практике семейного врача и педиатра.: учебн. пособ. / А.В. Зуберенко, Н.Л. Аряев, Е.А. Старец и др..- Одесса: Печатный дом, Друк Південь, 2014.-232 с.

3. Практикум семейного врача и педиатра: Учебн. пособ. / А.В. Зуберенко, Н.Л. Аряев, Е.А. Старец и др..- Одесса: Печатный дом, Друк Південь, 2015.-224 с.

4. Профилактическая педиатрия /А.В. Зубаренко, Ю.И.Бажора, Л.Г. Кравченко, и др.; под. общ. ред. проф. А.В.Зубаренко, проф. Л.Г.Кравченко. – Одесса: Пресс-курьер, 2011. - 348с.

5. Педиатрия: национальное руководство: в 2 т.- М.: ГЭОТАР- Медиа,2009.-т.1.-с.614-686.-( серия"Национальные руководства").

6. Педіатрія. Книга І: неонатологія, гематологія, ендокринологія:Навчальний посібник / За ред. М.Л. Аряєва, Н.В. Котової. – Одеса: Одес. нац. мед. ун-т, 2011. – с.

7. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учеб. заведений ІII-ІV уровней аккредитации. - 4-е изд. / В.Г. Майданник. - Харьков: Фолио, 2013.- 425с.

8. Охорона здоров'я матері та дитини у практиці сімейного лікаря / Запорожан В.М., Аряєв М.Л., Пасенюк Т.А., ін.; За ред. В.М. Запорожана, М.Л. Аряєва. - К.: Здоров'я, 2012. - 288 с.

9. Актуальні питання педіатрії. Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики - сімейної медицини / За ред. В.В. Бережного. - К.: Вид-во «Червона Рута-Турс», 2010.- 430 с.

Методичну розробку склав ________________________________ Лотиш Н.Г.