Загальні основи педагогіки
Володимир Чайка
ПЕДАГОГІКА
(тестові завдання)
Навчальний посібник
Тернопіль
2002
ББК 74.48
Ч 15
Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, рекомендована до друку рішенням вченої ради від 3 вересня 2002р. (протокол №1).
Рецензенти: Кравець В. П. – член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор (Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка);
Сметанський М. І. – доктор педагогічних наук, професор (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).
Чайка Володимир
| Ч 15 | Педагогіка (тестові завдання). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. 2-е вид., перероб. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 168 с. |
Запропонований посібник – спроба розв’язати проблему об’єктивного контролю знань студентів через структурування змісту педагогіки у формі тестових завдань.
Диференційовані тестові завдання зорієнтовані на самоосвіту і самовдосконалення студентів, можуть слугувати для визначення рівня компетентності майбутнього вчителя під час проведення семестрових і державних іспитів з педагогіки.
Посібник є другим, переробленим виданням.
Для студентів вищих навчальних закладів освіти.
Літературний редактор – кандидат філологічних наук М. Юрків.
ББК 74.48
ISBN 966–7425–27–4ч
© Чайка Володимир, 2002
Передмова
Світова історія підготовки високоякісних фахівців свідчить про те, що найбільш коректним засобом виміру характеристик суб’єкта навчання є тести досягнень (рівень розвитку здібностей, знань, умінь і навичок). Вони віддзеркалюють не стільки вплив накопиченого досвіду і загальних здібностей на розв’язування тих чи інших професійних завдань, скільки вимірюють вплив спеціальних програм навчання на ефективність підготовки майбутнього фахівця. Таким чином, тести досягнень орієнтовані на оцінювання досягнень суб’єкта після завершення навчання. Вони належать до багаточисельної групи психодіагностичних методик. До них також слід віднести і найбільш коректний засіб педагогічних вимірювань – педагогічний тест, під яким ми розуміємо систему взаємопов’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, на основі яких можна оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості. Система завдань дозволяє за допомогою певних статистичних методів надійно оцінити знання суб’єктів учіння.
Гуманізація змісту, методів і форм педагогічного процесу у вищій школі породжує проблему контролю знань у майбутніх спеціалістів. Особистісно-розвивальна концепція освіти забезпечує можливість майбутньому фахівцеві стати суб’єктом навчальної діяльності, розширює межі педагогічної творчості, пропонує широку варіативність освітніх програм і методик, велику кількість технологій і методичних розробок. Усе це вимагає від особистості майбутнього вчителя великої внутрішньої впорядкованості, структурування професійних знань і цінностей, мотивів навчальної діяльності, пред’являє особливі вимоги до системи як зовнішнього, так і внутрішнього контролю.
Теперішня система підготовки фахівців передбачає необхідність здійснювати ефективний внутрівузівський педагогічного контроль. Але окремі елементи такої системи являють собою еклектичне поєднання об’єктивного і суб’єктивного, жорсткого контролю і поблажливості, репродуктивного відтворення навчальної інформації через написання різних робіт, рефератів і використання програмованого чи комп’ютерного контролю. Основною формою контролю знань студентів є традиційний усний чи письмовий іспит, під час якого на основі відповіді на питання одного білета, що містить дуже незначну частину програми, визначають рівень засвоєння студентом усієї навчальної програми. Суб’єктивізм і помилки в оцінці знань знижують навчальну активність студентів, мотивацію навчальної діяльності, сприяють підвищенню емоційного стресу і виникненню психологічних бар’єрів у стосунках між тими, хто навчається, і викладачами. Це призводить до зростання психосоматичних захворювань студентів під час екзаменаційних сесій. Дослідження психологів свідчать, що екзаменаційна оцінка під час проведення традиційного усного чи письмового іспиту залежить не тільки від рівня знань студентів, але й від ступеня індивідуальної тривожності, техніки спілкування, уміння пристосовуватися до екзаменаційного стресу, а також від типових помилок самих викладачів. Застосування традиційних форм контролю призводить до значних витрат навчального часу.
Запропонований посібник – це спроба розв’язати проблему об’єктивного контролю знань студентів через структурування змісту педагогіки у формі логічних тестових завдань, які згруповані за основними компонентами структури навчально-виховного процесу. Мета експериментальної роботи полягає не стільки в поповненні теоретико-методологічних знань студентів, скільки у формуванні системного педагогічного мислення, професійних умінь проектувати технології навчання і виховання учнів, у здійсненні педагогічного аналізу і самоаналізу, визначенні структури, змісту, методів і форм навчання.
Посібник є другим, переробленим виданням.
Під час коригування змісту посібника значну увагу приділено підвищенню його наукового рівня, збільшенню кількості завдань третього (творчого) рівня складності, вдосконаленню змісту завдань з дидактики.
Тестові завдання пройшли перевірку протягом 5 років під час проведення семестрових і державних іспитів з педагогіки. Вони відповідні до критеріїв оцінки якості методів вимірювання: об’єктивності, надійності, валідності і точності.
Зміст тестових завдань охоплює всі розділи педагогіки: загальні основи, теорію виховання, дидактику, школознавство, а також окремі питання історії педагогіки, загальної і вікової психології.
Тестові завдання (тести досягнень) виконують не тільки інформаційно-технологічну функцію, але й є коректним засобом виміру характеристик особистості суб’єкта навчання.
Критерії оцінки якості методів вимірювання (об’єктивність, надійність, валідність і точність) є необхідними, але недостатніми критеріями ефективності педагогічного контролю. Окрім них, ефективність значною мірою залежить від організації контролю, забезпеченості навчального процесу технічними і методичними засобами, рівня професійної освіченості самих викладачів з питань методології і теорії тестового контролю. У перспективі планується широке використання у процесі тестового контролю комп’ютерних програм.
Тестові завдання, як метод і форма контролю, не замінюють собою інших дидактичних засобів навчання. Вони спрямовані на те, щоб виявити досягнення і вади цього процесу. Робота над тестовими завданнями може ефективно забезпечити здійснення поточної, поетапної та підсумкової атестації результатів навчальної діяльності студентів. Крім цього, використання тестових завдань дає можливість значно підвищити відповідальність майбутніх учителів за результати своєї діяльності, скорегувати дії викладача: від трансляції знань і способів діяльності він повинен перейти до проектування індивідуальної траєкторії розвитку студента.
Усі тестові завдання чітко диференційовані за трьома рівнями складності.
Завдання першого рівня спрямовані на визначення того, як студенти оволодівають основними категоріями і поняттями педагогічної науки в їх взаємозв’язках. Розв’язання тестових завдань І рівня передбачає різні операції на доповнення, аналіз і пошук правильних відповідей.
У завданнях другого рівня складності передбачено визначення ступеня сформованості у майбутніх учителів умінь аналізувати, узагальнювати педагогічні явища і процеси, визначати тенденції їх розвитку, суперечливі сторони.
Третій рівень передбачає виконання одного завдання практично-творчого, комплексного характеру.
Результати виконання завдань ІІІ рівня оцінюються за чотирма параметрами: 1) володіння основними поняттями і категоріями педагогіки; 2) уміння визначати основні компоненти навчально-виховного процесу, аналізувати його результати та обґрунтовувати взаємозв’язки; 3) уміння передбачати труднощі при реалізації цілей і завдань навчання і виховання; 4) уміння варіативно і творчо розв’язувати завдання педагогічної діяльності.
На основі аналізу результатів експериментальної роботи можна стверджувати, що створення системи об’єктивного тестового оцінювання знань й умінь, яку можна було б використовувати у всіх видах педагогічного контролю і яка задовольняла би його цілям і функціям, повинно базуватися на сучасних технологіях педагогічних вимірів. Вони вимагають від розробників не тільки високої кваліфікації, але й розуміння загальних цілей підготовки вчителів, а також знань з теорії та практики тестування. Встановлено, що в умовах тестування активізується навчальна робота студентів, підвищується рівень уважності, знижується рівень екзаменаційної тривоги.
Загальні основи педагогіки