Охарактеризуйте духовну культуру східних словян дохристиянської доби.
Уже в V—VI ст. на території сучасної України сформувалось два великих слов'янських об'єднання — склавши та анти. Щодо останніх, то ще наприкінці XIX ст. М. Грушевський висловив гіпотезу, згідно з якою термін «анти» є тогочасною назвою українців.
Релігійні вірування слов'ян. Уже зазначалася роль релігії в розвитку мистецтва, науки, моралі в історії середньовіччя усіх народів. У східнослов'янській релігії яскраво відображені дві риси, найбільш характерні для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи в різноманітних, формах і культ роду. Ранньою дохристиянською релігією в праукраїнців був язичницький політеїзм, або багатобожжя, що являв собою нашарування різних вірувань досло-в'янських епох. Східні слов'яни уявно населяли природу численними фантастичними божествами — русалками, берегинями, лісовиками, водяниками та ін. У народній поетичній творчості вищі сили — боги мали людську подобу, але були наділені більшою силою. Так, на першому місці стояв Вседержитель, узагальнюючий Бог. Далі йдуть бог світла Сварог та його син, особливо шанований на Русі, Дажбог, Хоре чи Сонце. Це зумовлено тим, що сонце було життєдайною силою всього живого на Землі.Особливо вшанованим був бог грому блискавок Перун, ім'я його в перекладі зі старослов'янської означає «грім», з грецької — «вогонь». Особливо шанували жіночі божества. Слов'янські богині, починаючи від Матері-Землі, були дуже популярні у віруваннях і відображали природну першість усього живого на Землі. Поряд з чоловічим Аадом-Живом завжди стояло жіноче Лада-Жива, зображення її було символом життя: немовля, повний колос, дивоквітка, виноград або яблуко.У кожного з них люди шукали небесної мудрості, зверталися за щастям, ворожили, приносили жертви, кожний був покровителем певного роду діяльності, роду, сім'ї.Поряд з віруванням в істот обожнювались всілякі духи і сили природи: сонце, місяць, зірки, повітря, вітер. Однак особлива шана віддавалась деревам: кожне символізувало той чи інший рід, плем'я свято оберігалось. Перше місце займав дуб, особливо старий — символ мудрості; Священними вважали також птахів і тварин. Поряд з матеріалізованими уособленнями божої сутності східні слов яни вірили у присутність особливої суті — душі, яка, за їхнім поняттям, продовжувала існувати після смерті людини і залежно від його чеснот ставала або рабом, або добрим духом. На кожному кроці відчувалась присутність предків, «дідів», зокрема під час народження, весілля, смерті.Отже, досягнення східнослов'янських народів у господарській діяльності, багата і різнопланова народна творчість, мораль, героїчна боротьба за незалежність з кочівниками, поступове об'єднання в єдиній державі — Київській Русі сприяли розвитку своєрідної, неповторної матеріальної і духовної культури.
22. Особливості та приклади скіфо-сарматського ювелірного мистецтва.
Всім нам широковідомі ювелірні прекраси скіфів. Завдяки добре налагодженим торговельним зв’язкам, скіфська верхівка мала нагоду знайомитись зі здобутками високорозвинених цивілізацій, а отже переймати їх. Відомо, що у заможених скіфів рівень попиту на ювелірні коштовності був дуже високим. На їх замовлення стародавніми греками виготовлялись численні прекраси, які дослідники згодом виявили у скіфських захороненнях — царських курганах.Головна ознака, за якою пересічна людина ідентифікує ювелірну коштовність часів скіфів — це унікальний звіриний стиль. Це різновид художнього стилю, яким переважно були орнаментовані скіфські коштовності. Як стає зрозуміло з назви стилю, — це зображення тварин зокрема міфічних істот (грифони, сирени), а також сцени полюванняЩе один популярний сюжет на коштовних виробах і прекрасах скіфів — це зображення грецьких міфів (наприклад: футляр для лука зі сценами з Ахіллом, знайдений у Мелітопольському кургані; сережки у вигляді сфінксів з Трьох Курганів у Криму; підвіска у вигляді голови Гери з Великої Білорізки).Ювелірні прекраси скіфів переважно були виготовлені із золота найвищих проб, чи срібла, а також часто оздоблювались коштовним камінням.