Практичне та методичне забезпечення 1 страница

Практична робота №1

Тема: Вивчення нормативної документації з охорони праці в установах освіти.

Мета: Ознайомитись із законодавством України, нормативно-правовими актамита організаційними питаннями з охорони праці в галузі освіти.

Теоретичні відомості

Законодавство України з охорони праці являє собою систе­му взаємозв'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і праце­здатності людини в процесі праці. Воно складається із загаль­них законів: Конституції України, Закону «Про охорону праці», Ко­дексу законів про працю України та інших нормативних актів.

Конституція України -головний закон держави, який регламентує найважливіші, з погляду держави, суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави.

Конституція закріплює засадничі принципи державної політики щодо особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою цінністю в суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в конституції закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед людиною.

Кодекс законів про працю (КЗпП) здійснює правове регулю­вання охорони праці. Норми щодо охорони праці містяться в главі XI «Охорона праці» та статтях «Трудовий договір», «Робочий час», «Час відпочинку», «Праця жінок», «Праця молоді», «Професійніспілки», «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».

Закон «Про охорону праці» - є одним із найважливіших законодавчих актів. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між влас­ником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого сере­довища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні.

Окремо питання правового регулювання у галузі охорони праці містяться і в інших законодавчих актах України - законах «Про охо­рону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядер­ної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про підприємства в Україні», «Про колективні договори і угоди» та інші.

Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються підзаконними нормативними актами. До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці належать:

- Положення про видачу Державним комітетом України по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації;

- Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;

- Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;

- Положення про порядок накладання штрафів на підпри­ємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці;

- Список важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок;

- Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками;

- Список виробництв, професій і робіт, з важкими і шкідливими умовами праці;

- Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми;

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік (років)	Граничні норми маси вантажу (кг)
Короткочасна робота	Тривала робота
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
		2,5	-	-
			8,4	4,2
			11,2	5,0
			12,6	6,3

Примітка. Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення ванта­жу, тривала - більше ніж 2 підняття та переміщення протя­гом 1 години робочого часу, зазначеного у п. 5 цих норм.

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів

підлітками з рівня робочої поверхні та з підлоги

Календарний вік (років)	Сумарна вага вантажів (кг), що підіймаються (переміщуються) при виконанні роботи
з рівня робочої поверхні	з підлоги
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
				3,5

Примітки:

1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кіль­кість йогопідйомів (переміщень).

2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, вер­стата, конвеєра і т. ін.

4. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.Відстань переміщення вантажу не повинна перевищувати 5 м.

- Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

- Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

- Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити по­передню і періодичну перевірку знань з охорони праці;

- Типове положення про службу охорони праці;

- Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства;

- Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

- Нормативна документація з питань охорони праці в Україні включає:

- Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП), міжгалузеві та галузеві;

- Систему стандартів безпеки праці - державні стандарти Ук­раїни (ДСТУ).

- Міждержавні стандарти безпеки праці (ГОСТ ССБТ) та міждержавні міжгалузеві та галузеві нормативні акти.

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охоро­ну праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язко­вих для виконання.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці (ДНАОП)- це документ загальнодержавного користування, дія якого поши­рюється на всі підприємства, установи, організації народного гос­подарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці поширюється на підприємства, установи і організації, що відносяться до певної галузі, незалежно від їх форм власності.

З метою машинної обробки державні нормативні акти про охорону праці кодуються відповідно до структурних схем, зображених на рисунках 1.1 та 1.2.

Група для міжгалузевих нормативних актів, залежно від державних органів які їх затвердили,має цифрове таке позначення:

- Держнаглядохоронпраці - 0.00

- Міністерство внутрішніх справ:пожежна безпека - 0.01, безпека руху - 0.02.

- Міністерство охорони здоров'я - 0.03.

- Держатомнагляд - 0.04.

- Міністерство праці України - 0.05.

- Держстандарт - 0.06.

- Мінбудархітектури - 0.07.

Рис. 1.1. Схеми кодування для міжгалузевих видів

Рис. 1.2. Схеми кодування для галузевих видів

Група для галузевих нормативних актів має цифрове позначен­ня (табл. 1.1.) відповідно до класифікатора, складеного на основі «Загального класифікатора галузей народного господарства» Мінстату України, що зображено в таблиці 1.2.

Види державних нормативних актів про охорону праці (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають наступне циф­рове позначення:

Таблиця 1.1.

Цифрові позначення галузевих нормативних актів

Правила 1 ОСТи 2 Норми З Положення, статути 4 Інструкції 5

Керівництва, вказівки, рекомендації, вимоги 6 Технічні умови безпеки 7 Переліки, інші 8

Таблиця 1.2

Загальний класифікатор галузей народного господарства Мінстату України

Група	Найменування галузі (підгалузі)
1.0.00	ПРОМИСЛОВІСТЬ
1.1.00	Енергетика
1.1.10	Теплоенергетика
1.1.20	Топливна
1.1.21	Нафтодобувна
1.2.00	Металургія
1.3.00	Хімія і нафтохімія
1.4.00	Машинобудування
2.0.00	Сільське господарство
3.0.00	Лісове господарство
9.0.00	Житлово-комунальне і побутове господарство
9.2.00	Народна освіта
9.2.10	Підготовка кадрів з вищою і середньою спеціальною освітою
9.2.30	Загальна освіта
9.2.40	Дошкільні заклади

Порядковий номер нормативного акту визначається згідно з даними реєстру державних нормативних актів про охорону праці. Міждержавну систему стандартів безпеки праці (ССБТ) введе­но у 1974 році в СРСР як один з видів Державної системи стандартизації, їй було присвоєно порядковий номер 12. В ГОСТІ 12.0.001-82 (замість ГОСТ 12.0.001-74) «Система стандартів безпеки праці. Основні положення» наведена побудова ССБТ: перші дві цифри 12 - позначення системи, третя цифра - шифр підсистеми, четверта, п'ята і шоста - порядковий номер стандарту в підсистемі, останні дві цифри - рік реєстрації. ССБП включає такі підсистеми:

0- організаційно-методичні стандарти;

1- стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

2 - стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3- стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4- стандарти вимог до засобів захисту працюючих;

5- стандарти вимог безпеки до споруд і будинків;

6-9 - резерв.

До міждержавних міжгалузевих нормативних актів належать: будівельні норми і правила (СНіП); санітарні норми (СН); норми радіаційної безпеки (НРБ); Основні правила роботи з радіоактив­ними речовинами та іонізуючими матеріалами (ОСП); Правила влаштування електричних пристроїв тощо.

Галузеві норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії поширюються тільки на окрему галузь виробництва і містять гарантії безпеки і гігієни праці, специфічні для даної галузі. Наприклад: ДсанПІН 3.3.2.007-98 - «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електрон­но-обчислювальних машин» тощо.

На підприємствах, в установах, організаціях розробляються стандарти підприємства з безпеки праці, створюються також інструкції з охорони праці для кожної професії. Робітники і службовці повинні дотримуватись вимог інструкцій, які встанов­люють правила виконання робіт і поведінки у виробничих приміщеннях і на території підприємства.

Крім того, на підприємствах, в установах, в організаціях діють правила внутрішнього розпорядку, які працюючі повинні виконувати.

Зараз в Україні діє понад 235 міжгалузевих і 2014 галузевих нор­мативних актів, в тому числі 698 правил, 344 міждержавні стандар­ти системи стандартів безпеки праці (ССБП) і 39 державних стандартів України (ДСТУ); 200 положень і статутів, 327 інструкцій; 162 керівництва або вказівки, вимоги, рекомендації; 15 технічних умов безпеки; 49 переліків та інших нормативних документів.

Перелік обов'язкових документів зохорони праці вустановах освіти

1. Нормативні документи та інструктивні матеріали з охорони

праці.

2.Накази по установі про призначення відповідальних осіб за організацію роботи зохорони праці, за електрогосподарство, га­зове господарство (за наявності такого).

3.Колективний договір (угода) з охорони праці і акти про його виконання.

4.Посадові інструкції з охорони праці для окремих професій і видів робіт.

5.Журнал вступного інструктажу з охорони праці.

6. Журнал інструктажу з охорони праці на робочому місці.

7.Журнал інструктажу для учнів, студентів, вихованців під час трудової, професійної підготовки та проведенні позашкільних (позанавчальних) заходів.(Учні до 8 класу включно в журналах інструктажу не розписуються. Відповідальність повністю на вчителеві).

8.Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

9.Документи про стан випробовування котлів і систем опалення при підготовці до роботи в осінньо-зимовий період.

10.Акти-дозволи на експлуатацію навчальних майстерень і кабінетів.

11.Акт готовності установи до нового навчального року.

12.Протоколи перевірки захисного заземлення і опору ізоляції електропроводки, випробування засобів індивідуального захисту.

13.Плани евакуації працюючих і учнів на випадок пожежі.

14.Комплексні заходи або план роботи з охорони праці в установі освіти.

15.Інструкції зтехніки безпеки для кабінетів хімії, фізики, біології, майстерень, котелень, кабінетів інформатики, обслугову­ючої праці, спортзалів, їдалень.

16.Правила внутрішнього трудового розпорядку.

17.Санітарні правила.

18.Бланки актів форми Н-1 і Н-2.

19.Правила протипожежної безпеки.

Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах

Положення про охорону праці та порядок розслідування не­щасних випадків у навчально-виховних закладах встановлює єди­ний порядок розслідування і обліку нещасних випадків, що ста­лися під час навчально-виховного процесу, незалежно від місця його проведення з учнями, студентами і вихованцями навчально-виховних закладів.

Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки: травми, гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпечних чинників, травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою осо­бою, ураження блискавкою, пошкодження внаслідок контакту з представниками фауни і флори.

Нещасний випадок, який стався під час навчально-виховного процесу і викликав в учня, студента або вихованця втрату працездатності (здоров'я) не менше одного дня відповідно до ме­дичного висновку, оформляється актом форми Н-2.

Акт форми Н-2 підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчально-виховного закладу протягом 45 років.

Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, складання акта форми Н-2, розроблення і ви­конання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник навчально-виховного закладу.

Нещасний випадок, що стався з учнями загальноосвітньої шко­ли, профтехучилища,керівництвом персо­налу підприємства, розслідується спільно з представником органу управліня освітою згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. № 923), оформляється актом за формою Н-1 і обліковується підприємством.

Один примірник затвердженого акта форми Н-1 направляється за місцем навчання потерпілого, а копія - до відповідного органу управління освітою.

Всі нещасні випадки, оформлені актами Н-1, Н-2, реєструють­ся органом управління, навчально-виховними закладами у спеціальному журналі.

Питання для контролю та самоконтролю

1. Назвіть перелік обов’язкових документів з охорони праці в установах освіти.

2. Яким чином здійснюється кодування нормативних актів міжгалузевих стандартів?

3. Яким чином здійснюється кодування нормативних актів галузевих стандартів?

4. Які ви знаєте найважливіші підзаконні нормативно-правові акти з пи­тань охорони праці?

5. З яких загаль­них законів складається законодавство України про охорону праці?

Практична робота №2

Тема:Дослідження загазованості атмосферного повітря

Мета роботи: вивчити теоретичний матеріал, засвоїти методикувизначення концентрації шкідливих газів і парів у повітрі, визначити фактичну їх концентрацію, порівнятиз допустимими нормами і зробити відповідні висновки.

План підготовки до вивчення і виконання роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал до даної теми.

2. Познайомитисьз будовою і принципом робота газоаналізатора УГ-2.

3.Засвоїти методику підготовки газоаналізатора УГ-2 до роботи і порядоквиконання вимірів.

4.Визначити концентрації шкідливих газів і парів у повітрі.

5.Результати досліджень записати в таблицю і дати їм оцінку.

6.Дати відповіді на питання для контролю та самоконтролю.

Теоретичні відомості

Атмосферне повітря - це суміш азоту (78,09%), кисню (20,95%), інертних газів (0,93%), вуглекислого газу (0,03%). Але повітря постійно забруднюється шкідливими для здоров'я людини газами, парами і пилом різноманітного походження. Шкідливими називаються речовини, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. В організм людини шкідливі речовини можуть проникати через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.

Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх до роту забрудненими руками.

За характером впливу на організм людини хімічні речовиниподіляються на:

- загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму та впливають на окремі системи людського організму (наприклад, накровотворення, центральну нервову систему). До них належать ртуть, оксидвуглецю, селітра, концентровані розчини кислот, толуол, аміни;

-подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок, очей, легень, шкіри (хлор, аміак, сірководень, азот, пари кислот, лугів);

- сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, формалін, розчинники, лаки на основі нітросполук);

- канцерогенні, що викликають злоякісні новоутворення -пухлини (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест, нікель, хром);

- мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації(свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);

- речовини, що впливають на репродуктивну (народжувальну)функцію (ртуть, свинець, радіоактивні ізотопи, нікотин, бензол);

- задушливі, що приводять до токсичного набряку легенів(оксид вуглецю, оксиди азоту).

Ступінь отруєння шкідливими речовинами залежить від токсичності речовини, її концентрації, часу дії, шляху проникнення, вибіркової дії, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму.

Потрапивши в організм людини, шкідливі речовини можуть викликати гострі чи хронічні отруєння. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан), хронічні - внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій (свинець, ртуть, марганець).

За вибірковою дією шкідливі речовини поділяються на:

- серцеві–кардіотоксичної дії (солі калію, кобальту, кадмію);

- нервові,що спричиняютьпорушення психічної активності людини (чадний газ,фосфорорганічні сполуки);

- печінкові - альдегіди, феноли, хлоровані вуглеводні;

- ниркові - сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота;

- кров'яні - анілін та його похідні, нітрити;

- легеневі - оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини поділяються на три групи:

- летальні, що призводять або можуть, призвести до смерті (у 5% випадків) - термін дії до 10 діб;

- тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях - термін дії від 2 до 5 діб;

- короткочасні - тривалість дії яких декілька годин, що призводить до подразнення у носі, ротової порожнини, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). ГДК деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони приведені в табл.2.3. додатку.

ГДК (мг/м³) шкідливої речовини - це максимальний вміст шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря, який протягом
8-годинного робочого дня (не більше 40 годин на тиждень) під час всього робочого стану не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків.

За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

- надзвичайно небезпечні: ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, озон,бензопілен, фосген);

-високонебезпечні: ГДК 0,1-1,0 мг/м³ (кислота сірчана та соляна, хлор, їдкі луги, оксиди азоту, йод, марганець, бензол);

-помірно небезпечні: ГДК 1,0-10,0 мг/м (толуол, ксилол, спирт метиловий, тютюн, ангідрид сірки);

-мало небезпечні: ГДК понад 10,0 мг/м³ (ацетон, аміак, бензин, гас, оксид вуглецю, етиловий спирт, скипидар).

В списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини.

О –гостронаправленої дії;

A - алергічної дії;

К - канцерогенної дії;

Ф - фіброгенної дії.

При вмісті в повітрі робочої зони декількох речовин односпрямованої дії слід дотримуватись наступної умови:С₁/ГДК₁, + С₂/ГДК₂+ ... + С₃/ГДК₃ 1, (2.1)

де С₁, С₂, ... С₃ - фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі, мг/м³; ГДК₁, ГДК₂, ... ГДК₃ - гранично допустимі концентрації (табличні дані) шкідливих речовий, мг/м³.

До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться шкідливі речовини, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

Шкідливі речовини у виді газів, парів, аерозолів проникають в організм людини головним чином через органи дихання.Цей шлях дуже небезпечний тому, що шкідливі речовини потрапляють у кров, а саме в велике коло кровообігу і розносяться по всьому організм. При цьому дія їх набагато сильніша і швидша, ніж при попаданні в організм іншими шляхами. Поступаючи в кров, вони викликають інтоксикацію.

Вуглецю оксид (чадний газ, СО) - газ без запаху, без кольору, виникає під час неповного спалювання органічних з'єднань. Попадаючи в легені, надзвичайно легко (в 250-300 разів швидше кисню) з'єднується з гемоглобіном крові, позбавляє еритроцити (червоні кров'яні тільця) здатності транспортувати кисень, настає кисневе голодування, запаморочення, задуха, втрата свідомості й навіть смерть. При вмісті 0,16% СО в повітрі отруєння наступає через 1 год., а при концентраціїСО0,4% смертельнонебезпечно навіть при короткочасному перебуванні. Необхідно також відзначити, що СО сприяє відкладанню ліпідів на стінах кровоносних судин, погіршуючи їх прохідність, особливо в коронарних судинах серця і головного мозку.

Азоту оксиди (N0, N0₂) - надзвичайно небезпечні гази. Велика їх концентрація в районах ТЕС, хімічних та металургійних заводів. З'єднуючись з водою вдихальних шляхах, вони утворюють азотну та азотисту кислоти, що спричиняє сильні подразнення слизових оболонок, тяжкі захворювання.

Свинець і його сполуки проникають в організм людини через шкіру, органи дихання, з питною водою та продуктами харчування і накопичуються в крові людини, що призводить до анемії (важкого свинцевого отруєння), головного і м'язового болю, втрати свідомості, функціональних змін у центральній нервовій системі.

Автомобільний бензин - при кімнатній температурі випаровується із швидкістю 40 г/год. з поверхні в 1м². Концентрація бензину 3-4 г/м³ через 2-3 хв. викликає кашель, виділення сліз; концентрація 30-40 г/м³ призводить до отруєння із втратою свідомості після 3-4 вдихів.

Сірки двооксид (сірчаний ангідрид, SO₂) - газ без кольору, з різким запахом. Надзвичайно токсичний, особливо для людей, які хворіють на серцево-судинні і легеневі захворювання. Подразнює слизову оболонку очей, органи дихання, викликає важкі форми бронхіту. При концентрації 50 мг/м³ утворює, з'єднуючись з вологою, сірчисту і сірчану кислоти.

Сірководень (H₂S) - викликає порушення внутрішньотканинного дихання, тканини перестають засвоювати кисень. При концентрації 0,02% вже через 5-10 хв. з'являється пекучий біль слизових оболонок очей і органів дихання; при 0,06-0,07% - набухання легенів; понад 0,08% - втрата свідомості і може настати смерть від паралічу дихання.

Коротка характеристика деяких інших шкідливих речовин наведена в табл. 2.4. додатку.

До основних засобів захисту людини від впливу шкідливих речовин відносять:

- гігієнічне нормування їх вмісту у повітрі;

- герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих речовин за рахунок місцевої вентиляції;

-різні методи очищення газових викидів в атмосферу(адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення);

-нормальне функціонування загальної обмінної вентиляції, кондиціювання повітря;

- контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі.

Для визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують наступні методи:

- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря і проведенніфізико-хімічного аналізу влабораторних умовах(хроматографічного, фотоколориметричного). Цей метод дозволяє одержати точні результати, однаквимагає значного часу;метод неперервної автоматичної реєстрації в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (наприклад "Сирена-2" на аміак, "Фотон" - на сірководень);

- експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміна кольоруіндикатора в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко із достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовинибезпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовуютьгазоаналізатори УГ-2, ГХ-4 та інші.

Прилади та обладнання, що використовуються в роботі

Для визначення в повітрі концентрації шкідливих газів і парів (оксидів азоту, парів бензину, бензолу, ацетону, толуолу, оксиду вуглецю, хлору і інших) використовують універсальний газоаналізатор УГ-2 з набором індикаторних поршнів і скляних трубок.

Порядок виконання роботи

І. Вивчити зовнішню будову і принцип роботи газоаналізатора УГ-2.

Принцип роботи газоаналізатора УГ-2 заснований на зміні забарвлення індикаторного порошку в трубці після просмоктування через неї повітря, що містить досліджуваний газ. Довжина забарвленого шару в скляній трубці, яку визначають шляхом прикладання до спеціальної шкали, пропорційна концентрації шкідливих газів чи парів у повітрі і часу просмоктування.

????????Прилад УГ–2, зображений на рис.2.1, складається із корпусу 1, всередині якого знаходиться гумовий сильфон 3 і стакан з пружиною 3. У внутрішніх гофрах сильфона встановлені кільця 4 для надання йому жорсткості і збереження постійного об'єму. На верхній платі 9 розміщена нерухома втулка 7 для направлення штоку 6 при стисканні сильфона і фіксатор 8. На штуцер 11 з внутрішньої сторони одягнута гумова трубка 12, яка в нижній частині з'єднана з сильфоном.?????

Для взяття повітря для аналізу на кінець гумової трубки 10 приєднується індикаторна трубка 13. На поверхні штока розміщено чотири канавки з двома поглибленнями 5. При ході штока від одного поглиблення до іншого сильфон забирає заданий об'єм досліджуваного повітря.??????