Науково-дослідна діяльність студентів магістратури
Науково-дослідна робота студентів магістратури сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців. Однією з провідних вимог до магістрантів є всебічний розвиток їхніх творчих здібностей і дослідницьких навичок.
Магістр (від латин. magіster – учитель) – перший учений ступінь, що присуджувався університетами й духовними академіями особам, які витримали спеціальний іспит і привселюдно захистили дисертацію.
Підготовка магістрів може здійснюватися для науково-педагогічної й науково-дослідної діяльності.
Особи, які пройшли магістерську підготовку за науково-педагогічним спрямуванням, здобувають кваліфікацію «Магістр педагогічної освіти» й викладача з відповідної спеціальності; за науково-дослідним спрямуванням – кваліфікацію «Магістр-дослідник» з відповідної спеціальності.
Магістри-викладачi можуть займати первинні посади у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації; магістри-дослідники – у науково-дослідних підрозділах вищих навчальних закладів, науково-дослідних установах та організаціях.
Сьогодні, в умовах двоступеневої освіти, вимоги до професійної підготовки магістрів зорієнтовані на здобуття ними необхідних методологічних знань, умінь і навичок здійснення науково-дослідної роботи. Окрім спеціальної наукової підготовки у практиці вищих навчальних закладів широко використовуються завдання для самостійної роботи магістрів, які передбачають складання:
аналітичних таблиць;
структурних блок-схем лекції;
кросвордів за темами;
тестів за темами (одиничних, множинних, альтернативних і впорядкованих за вибором);
переліку визначень ключових термінів і понять курсу з посиланням на джерела;
анотування статей (5-6 з однієї теми курсу), книги або її окремих глав;
написання рефератів і доповідей.
В умовах активної творчої пізнавальної діяльності магістерські роботи все більше набувають дослідницького характеру. Магістерська робота – це форма самостійної роботи за вибором магістранта. Залежно від рівня сформованості в студента дослідницьких умінь викладач може запропонувати написання реферату або статті.
Найпростіша форма НДР магістранта – реферат – це доповідь на певну тему, що включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або наукової праці. Важливо відзначити, що в рефераті магістранту необхідно не тільки висвітлити відповідну наукову інформацію, але й показати своє ставлення до неї. Реферат демонструє ерудицію дослідника, його вміння самостійно аналізувати, систематизувати, класифікувати й узагальнювати суттєву наукову інформацію. Реферат може містити аналіз і критику відповідних наукових теорій.
Основні вимоги до реферату:
повнота відображення змісту статті або декількох наукових праць з теми;
виокремлення методики, яку автор обрав для реферування статті або використовує задля вирішення проблеми;
відповідність висновків автора поставленим завданням.
Методика розгляду проблеми розкриває характер дослідження з погляду концептуальних основ і базових принципів, а також рівня новизни дослідження.
Аргументація є ілюстративною або наочною системою доказів або спростуванням тієї чи іншої тези (думки). Особливу увагу варто звертати на висновки, які подають наприкінці реферування.
Студентам, у яких прояв дослідницьких умінь досягає середнього рівня, доцільно пропонувати написання статті.
Попередньо на консультаціях, практикумах, навчальних заняттях викладачі допомагають студентам з‘ясувати сутність науково-дослідної праці, шляхи та способи організації дослідження, загальні та специфічні критерії окремих наук, вимоги до оформлення результатів наукової праці.
Результати науково-дослідної праці з різних дисциплін магістранти можуть подавати в одній із таких форм:
1. Науковий звіт.
2. Наукова доповідь.
3. Методичні розробки з теми дослідження.
4. Наукова стаття.
Однак, підсумком самостійної дослідницької діяльності студента магістратури повинна бути магістерська робота, що є випускною.
Магістерська робота виконується на завершальному етапі навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Магістерська робота містить теоретичні або експериментальні результати, наукові положення та свідчить про можливості студента самостійно проводити наукові дослідження у певному напрямі знань. Результати досліджень повинні бути апробовані у вигляді публікацій у періодичних виданнях і наукових збірниках, доповідях на наукових або науково-практичних конференціях.
Магістерська кваліфікаційна робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання освітньої кваліфікації «магістр». Її мета – систематизація, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань випускника зі спеціальності. А саме:
- застосування студентом набутих знань за фахом навчання на практиці при розв'язанні конкретних, наукових, технічних, виробничих і педагогічних, а також освітніх і культурних завдань;
- розвиток в студента навичок самостійної роботи й оволодіння ним методикою дослідження й експериментування;
- з'ясування рівня підготовленості студентів до творчої роботи в умовах перебудови вищої системи освіти на засадах Болонського процесу.
Основне завдання автора кваліфікаційної роботи – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні науково-практичні завдання.
Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки вибраної теми.
Під час оцінювання якості виконання кваліфікаційної роботи виходять з того, що студент повинен уміти:
- формулювати мету і завдання дослідження;
- складати план дослідження;
- вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;
- використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;
- обробляти отримані дані, аналізувати та синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;
- оформлювати результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляд звітів, рефератів, статей;
- утілювати отримані знання у практику, конкретні методики та технології зі спеціалізації навчання.
Тематика магістерських (дипломних) робіт визначається випускаючими кафедрами. Теми магістерських робіт повинні бути пов'язані з напрямами основних науково-дослідних робіт відповідних кафедр або продовжувати (узагальнювати) результати дослідницької роботи їхніх авторів, проведеної у період навчання в університеті.
Керівниками магістерських робіт призначаються доктори й кандидати наук університету.
Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку. Рецензенти магістерської роботи призначаються деканом факультету. Магістерська робота подається у вигляді відповідно оформленого дослідження, що має визначений обсяг.
Процедура захисту включає:
- доповідь магістранта про зміст роботи;
- запитання до автора;
- оголошення відгуку наукового керівника або його виступ;
- виступ рецензента;
- відповіді студента на запитання членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;
- заключне слово студента;
- оголошення рішення комісії про оцінку роботи.
Після завершення написання кваліфікаційної роботи студент готує доповідь на захист перед Державною екзаменаційною комісією.
Доповідь може мати довільну форму, але в ній доцільно висвітлити такі важливі питання кваліфікаційної роботи: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет, проблема та гіпотеза дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни в теоретичних положеннях та у практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелось зіткнутися у процесі дослідження, які положення, гіпотези не знайшли підтвердження.
Доповідь не повинна перевищувати за часом 12-15 хвилин. У ній повинні міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента.
Для кращого сприймання присутніми матеріалу потрібно врахувати застосування наочності: ілюстрацій таблиць, діаграм і графіків, малюнків з використанням як великих транспарантів, так і комп‘ютерних презентацій.
Загальні критерії оцінювання цих робіт збігаються в цілому з критеріями оцінки дисертаційних робіт. До них належать: актуальність вибраної проблеми дослідження, її теоретична та практична значущість, самостійність дослідницької роботи, наявність експериментальних даних; новизна підходу до дослідження проблеми; методичне обґрунтування, адекватність методики дослідження його предмету; оформлення тексту, наявність обґрунтованих висновків; володіння науковою мовою.
Виходячи з досвіду практичного керівництва магістерськими роботами студентів можна виявити типові помилки в написанні й оформленні кваліфікаційної роботи, яких слід уникати.
Зміст роботи не відповідає плану кваліфікаційної роботи або не
розкриває тему повністю чи в її основній частині.
Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.
Неправильно визначено об‘єкт і предмет дослідження.
У завданнях дослідження не зазначено виконання практичної частини кваліфікаційної роботи.
Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно й не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження.
Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат.
Не зроблено глибокого й усебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.
Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку й не відбиває рівня дослідження проблеми.
Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики.
Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, а висновки – поставленим завданням.
У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.
Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.
Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.
Як бачимо, якість виконання науково-дослідної роботи залежить від готовності магістранта до її організації та проведення. Виконання кваліфікаційної роботи вимагає від випускника вищого навчального закладу не тільки гарної підготовки в галузі обраної спеціальності, але й оволодіння методикою дослідження, тобто навичками та прийомами наукової праці, виробленими у процесі розвитку науки. Між тим практика свідчить, що значна частина студентів, які починають працювати над кваліфікаційною роботою, бувають слабко підготовлені в цьому відношенні.
Необхідними індивідуально-творчими якостями майбутнього дослідника є:
1) креативність мислення, тобто здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, способи вираження проблемних завдань;
2) інтуїція – пряме бачення сутності речей, знаходження правильного рішення проблеми без усвідомлення шляхів і способів досягнення;
3) творча уява – самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і вартісних результатах діяльності;
4) альтернативність, здатність запропонувати кілька підходів до вирішення завдання, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах;
5) оригінальність мислення, тобто своєрідність якості розуму, способу розумової діяльності;
6) асоціативне мислення – здатність використовувати асоціації, у тому числі аналогії;
7) інтелектуальна активність – це інтегральний пізнавально-мотиваційний показник рівня розвитку творчої особистості, що базується на інтелектуальній ініціативі.
Інтелектуальна ініціатива – це не стимульоване зовні продовження мислення, це продовження розумової діяльності за межами заданої ситуації, не обумовлене ані практичними потребами, ані негативною оцінкою роботи.
Науково-дослідна робота магістрантів спрямована на розвиток у майбутніх педагогів вищої школи й науковців здібностей до дослідницької діяльності, творчого розв‘язання навчально-виховних завдань, а також формування вмінь і навичок застосування дослідницьких методів для вирішення практичних питань навчання та виховання.