Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
48 Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження (рис. 2.11) передбачає:
- визначення прямокутних координат X, Y та абсолютної висоти пунктів (точок встановлення приладів);
- визначення довжини бази ВА;
- визначення дирекційного кута бази 
.
О О
αАО
А В А ВА В
ВА
|
|
|
У випадку відсутності взаємної видимості між пунктами, крім того, визначають дирекційний кут з контрольного пункту на загальний орієнтир 
(рис. 2.12).
49 Прямокутні координати пунктів спряженого спостереження визначають від точок геодезичних мереж або від однієї контурної точки карти (аерознімка). Координати командно-спостережного (основного) пункту визначають за допомогою приладів одним із способів, зазначених у ст. 36-43.
50 За наявності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження координати бокового пункту визначають відносно основного в такому порядку:
- орієнтують кутовимірювальний прилад основного пункту за дирекційними кутами і знаходять дирекційний кут на боковий пункт;
- вимірюють найбільш точним способом довжину бази;
- розраховують прямокутні координати бокового пункту, розв’язуючи пряму геодезичну задачу.
За відсутності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження визначення координат бокового пункту виконують ходом у дві-три сторони від основного пункту або від тієї самої контурної точки, від якої визначені координати основного пункту.
51 Якщо контурна точка (місцевий предмет) знаходиться на великій відстані або в розташуванні противника і спостерігається з обох пунктів спряженого спостереження (рис.2.12), то їх топогеодезична прив'язка виконується із засічкою в такому порядку:
- орієнтують теодоліти на обох пунктах за дирекційними кутами;
- визначають довжину бази 
і дирекційний кут бази ( ) якомога більш точними способами;
- вимірюють за контурною точкою дирекційні кути з кожного пункту і розраховують відліки А і В та кут засічки С за формулами:
;
- розраховують трикутник АВС, визначаючи дальності до контурної точки з лівого 
і правого 
пунктів за формулами:
- змінюючи дирекційні кути з лівого 
і правого 
пунктів на 30-00, отримують дирекційні кути з контурної точки на лівий 
і правий 
спостережні пункти;
- розв’язуючи прямі геодезичні задачі, обчислюють координати спостережних пунктів за відповідними дирекційними кутами і дальностями від контурної точки до пункту.
Для контролю правильності обчислень за отриманими координатами спостережних пунктів обчислюють дирекційний кут і довжину бази і порівнюють їх з отриманими шляхом вимірювань. Різниця не повинна перевищувати 0-05 за напрямком і 5м за довжиною бази. У разі, коли різниця перевищує зазначені межі, потрібно перевірити обчислення. Якщо помилка не знайдена, то перевіряють орієнтування приладів і визначення координат виконують знову.
52 За довжину бази ВА в спряженому спостереженні беруть горизонтальну відстань між пунктами спряженого спостереження.
Довжину бази визначають:
- промірюванням за допомогою мірної стрічки або мірного шнура;
- вимірюванням за допомогою квантового далекоміра;
- за допомогою короткої бази, розміщеної під прямим кутом до напрямку між пунктами;
- розв’язанням трикутника за відомою дальністю до орієнтира (місцевого предмета);
- розв’язанням зворотної геодезичної задачі за координатами пунктів спряженого спостереження.
53 Визначення довжини бази за допомогою короткої бази проводять в такому порядку:
- наводять прилад на одному з пунктів (як правило, на боковому) у прилад на другому кінці бази і знімають відлік по лімбі;
- змінюють отриманий відлік на 15-00 (віднімають з відліку 15-00, якщо коротка база розгорнута вліво, або додають до відліку 15-00, якщо коротка база розгорнута вправо);
- поворотом приладу в горизонтальній площині встановлюють на лімбі відлік, змінений на 15-00;
- відміряють від приладу в напрямку його оптичної осі за допомогою мірного шнура (стрічки) величину короткої бази і відмічають кінець бази віхою;
- з протилежного пункту спряженого спостереження вимірюють горизонтальний кут 
між приладом і кінцем короткої бази.
Обчислюють довжину бази спряженого спостереження за допомогою таблиці (додаток Б) або за формулою
,
де b - довжина короткої бази, яка береться кратною 10 м і повинна бути не менше 1/10 відстані між пунктами спряженого спостереження.
54 При визначенні довжини бази спряженого спостереження розв’язанням трикутника потрібно:
- визначити дальність за допомогою квантового далекоміра до орієнтира, що спостерігається з обох пунктів спряженого спостереження;
- зорієнтувавши прилади за відліками, визначити відлік з лівого та правого пунктів на орієнтир і розрахувати кут засічки;
- розрахувати довжину бази розв’язанням трикутника за формулами :
- якщо дальність розраховувалася з лівого пункту;
- якщо дальність розраховувалася з правого пункту.
Для контролю правильності визначення довжини бази її розраховують від іншого орієнтира або іншим способом. Різниця не повинна перевищувати 5м. Якщо різниця не перевищує зазначеної величини, то за довжину бази беруть середнє арифметичне з двох вимірів.
55 При значному перевищенні пунктів спряженого спостереження відносно один одного (більше 1/10 довжини бази) виміряну відстань між пунктами за допомогою промірювання і квантового далекоміра приводять до горизонту (додаток В).
56 За дирекційний кут бази в спряженому спостереженні беруть дирекційний кут з правого на лівий спостережний пункт, якщо для роботи застосовуються прилади, в яких оцифрування шкал (лімбів) проведене за ходом годинникової стрілки.
Якщо в приладі шкали оцифровані проти ходу годинникової стрілки (кутомірної шкали), то за дирекційний кут бази беруть дирекційний кут з лівого на правий спостережний пункт.
За наявності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження дирекційний кут бази визначають безпосередньо вимірюванням на місцевості.
За відсутності взаємної видимості дирекційний кут бази розраховують розв’язанням зворотної геодезичної задачі одночасно з розрахунком довжини бази.