Мета і завдання Інтернет – технологій на заняттях.

Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається випуском електроної техніки та програмного забезпечення комп'ютерів) та один з основних прогнозистів сучасності, у своїх статтях та роботах розглядає світове суспільство майбутнього як мережне, у якому інформаційні та комунікаційні технології приведуть до змін, як він вважає, практично всіх сфер життя.

Ще у 80-тих роках ХХ століття Елвін Тоффлер (американський соціолог футуролог) у своїй книзі «Третя хвиля» (Toffler A., The third wave.) визначив три хвилі розвитку суспільства: перша - як хвиля революції сільського господарства; друга - промисловий переворот; третя , та, в якій ми зараз опинилися - революція інформаційних комунікаційних технологій, відзначена розвитком електроніки та зображена автором як електронні осередки з віртуальними місцями праці та віртуальним спілкуванням.

В порівнянні з іншими країнами світу по ступеню розповсюдження Інтернет та інших інформаційних технологій Україна знаходиться на 82 місці у світі. П'ятірку лідерів по цим показникам становлять Сінгапур, Ісландія, Фінляндія, Данія та США. Японія знаходиться на 8-му місці, Німеччина - на 14-му місці, Франція - на 20-му місці. Серед країн, які входили до складу СРСР, лідирують країни Прибалтики: Естонія, Литва та Латвія, які займають відповідно 25, 43 та 56 місце у списку. Далі йде Росія - 62 місце. По ступеню розповсюдження інформаційних технологій Росія випереджає Польщу та Болгарію (72 та 73 місця).

Але сьогодні все більше навчальних закладів підключається до мережі Інтернет у рамках різних державних програм. З однієї сторони навчальний заклад задовольняє свою потребу залучення до відкритого інформаційного простору за допомогою мережі Інтернет, з іншої сторони він починає шукати можливості для реалізації освітніх цілей і завдань. Основне ж завдання сучасної вищої школи - це розвиток особистості що вчиться, змін і перетворення його якостей, створення умов для того, щоб студент став повноцінним громадянином світового інформаційного співтовариства.

Активне використання навчальними закладами Інтернет - технологій, телекомунікаційних засобів дозволяють говорити про впровадження ними інноваційних процесів, за допомогою яких у ВНЗ відбуваються зміни різного плану: змінюється мета й зміст навчальних планів, форми й методи навчання.

Мета і завдання Інтернет – технологій на заняттях.

Які ж інновації можуть бути реалізовані в навчальному закладі за допомогою Інтернет-технологій? Розглянемо основну складову навчального процесу - заняття.

Виділимо кілька моментів для визначення цілей і завдань, заради яких вони використовуються сьогодні на сучасному занятті:

1. Для того щоб використати ці технології на заняттях. Звичайно це відбувається на заняттях інформатики - студенти вчаться працювати з електронною поштою, користуватися пошукачами й знаходити інформацію в мережі Інтернет для своїх рефератів, відповідей на питання викладача, інших завдань. Таким чином, студенти здобувають основні вміння користувача Інтернет, освоюють частину телекомунікацій для своїх потреб.

2. Викладач прагне зробити своє заняття ( лекцію чи практичне ) незвичайним, захоплюючим, на занятті демонструються малюнки з Інтернету, програються мультимедійні файли, що показують виверження вулканів, сонячні затьмарення та ін.. Все більш популярними стають відео-лекції. За рахунок Інтернет-технологій збільшується використання наочності на заняттях, але в основному це реалізація цілей викладача, що освоїв дані технології.

3. Більш «продвинуті» викладачі, що одними з перших освоїли ресурси мережі Інтернет, пропонують студентам на своїх заняттях вирішувати освітні завдання, які ставляться в численних мережних проектах - дослідницьких, пошукових, ін. Звичайно такі проекти ініціюються в рамках проектної форми роботи. У цьому випадку телекомунікації використаються викладачами і студентами в основному для рішення чужих завдань, поставлених керівниками проектів. ( Приклад російська школа дистанційного навчання «Ейдос»).

4. У цей час багато закладів переходять на новий щабель використання Інтернет-технологій, вводячи в свої навчальні плани елементи дистанційного навчання для рішення поставлених освітніх завдань.

Для класифікації дидактичних засобів найчастіше використовується почуттєва модальність. У зв'язку з цим можливо виділити такі категорії засобів, які викладач може використати в процесі традиційного навчання або в ході навчання із застосуванням Інтернет - технологій, що дозволяють:

По-перше, використати в роботі соціальні мережі всесвітньої павутини Інтернет (Web 2.0), що дають можливість організації безпечного пошуку інформації, розміщення інформації в блогах, спільного редагування документів, розміщення фотографій, презентацій, реалізація Вік-проектів (Вікіпедія) та ін.:

"Lіvejoumal" ("живий журнал" або "блог"), де кожний мережний житель планети Інтернет може створити й надалі вести свій публічний живий журнал, у якому він може залишати записи про події в його реальному або віртуальному житті, про те, які освітні ресурси він використовує і які проблеми вирішує. Кожне повідомлення, опубліковане в блогах, має свою URL-адресу, по якому можна звернутися й залишити свій коментар у такому мережному щоденнику. Тут можна обговорювати освітні ресурси, проблеми по вивченню певної теми навчального плану, розміщати додаткові матеріали (лекції, завдання та ін.).

"Wіkі" ("Вікі") - це своєрідна колекція взаємозалежних між собою записів. Це інформаційне середовище для швидкої гіпертекстової взаємодії, у якій розташований текст автоматично зберігається як гіпертекст. Суб'єкти навчання мають можливість реалізовувати проект під певною назвою, самостійно розміщати й редагувати власні наробітки, судження, питання. "Вікіпедія" - це своєрідна модель гіпертексту, у якій кожний з його учасників має право на редагування інформації.

"Netvіbes" ("Нетвибсы") - віртуальні комп'ютерні робочі столи для суб'єктів навчання, які кожен студент і викладач формує самостійно, виходячи із власних потреб і звичок. Створений такий інтерфейс, який можна налаштувати для власного комп'ютера та користувача даного сервісу.

"Delіcіo" ("Делишес") - за допомогою даного сервісу можна зберігати закладки на веб-сторінках. Наприклад, весь навчальний клас може пройти реєстрацію й колективно зберігати свої закладки на самих цікавих ресурсах по певній досліджуваній темі навчальної дисципліни, роблячи подорож по Інтернет. Особливо ефективне використання даного сервісу при виконанні проекту, що дозволяє спільно формувати інформаційний вузол.

"Flіckr" ("Фликр") - має соціальне призначення й призначене для зберігання й подальшого спільного використання цифрових зображень (фотографії й картинки по досліджуваній темі). Можливо залишати коментарі, ключові слова й спільно використати в ході навчального процесу.

"Youtube" (Ютьюб") - також має соціальне значення, передбачає зберігання, перегляд, обговорення цифрових відеофрагментів. Дуже значимий сервіс при організації дослідницької, краєзнавчої роботи, обговоренні методичних аспектів організації навчальної діяльності.

По-друге, використовувати сервіси, що базуються на системі протоколів Інтернет (стек протоколів TCP/ІP): поштові (SMTP, POP3, ІMAP4), гіпертекстові (HTTP), телекомунікаційні (Skype), передачі файлів (FTP).

По-третє, використовувати різного роду спеціальне програмне забезпечення: програми обміну швидкими повідомленнями (Mіranda ІM, Jіmm, ІCQ, QІ, Maіl.ru Агент, MSN Messenger, Yahoo, Messenger), організації спілкування відвідувачів веб-сайтів (форум, чат).

Кожен викладач знає засоби навчання, які можливо використовувати в процесі традиційної форми організації навчального процесу. Разом з тим, у більшості вчителів викликають труднощі моделювання уроку із застосуванням Інтернет - технологій. У ході проектування заняття важливо оптимально зробити вибір засобів навчання, які проектуються з урахуванням загальних законів дидактики, рівня підготовленості студента, до сприйняття навчальної інформації й специфіки навчальної дисципліни.

Інтернет до засобів навчання не належить, однак, Інтернет дає можливість використовувати інформаційно-освітнє середовище, необхідне для рішення дидактичних завдань заняття, спрямованих, насамперед , на збільшення часу спілкування викладачів і студентів під час заняття. Інтернет - технології дають можливість викладачу перейти від традиційної розповіді на занятті до обговорення проблем у ході дискусій, організації продуктивної самостійної роботи студентів, залученню додаткових ресурсів на етапі досягнення поставленої мети.