Як навчальна дисципліна. лінгвістичні категорії художнього тексту
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
Кафедра української мови,
Літератури та методики навчання
Плани практичних занять
З курсу
«ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ»
для студентів І курсу (40-11-У гр.)
Заочної форми навчання
Факультету філології та історії
Викладач: Швидкова Т.А.
Глухів – 2015
ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
1. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста: Ученик для студентов филологических факультетов. – Екатеринбург, 2000.
2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1981.
3. Гетман Л.И. Художественный текст как объект лингвостилистического исследования. – Нежин, 1993.
4. Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста. – М., 1983.
5. Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 264с.
6. Жайворонок В.В. Що не ім’я – то образ, що не прізвище – шукай змісту // Рідне слово. – 1974. – Вип. 8.
7. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналіз тексту. К.: Вища школа, 1984. – 120с.
8. Козланюк Г.Т., Кузнєцова Л.А. Параметри інтерпретацій тексту // Вісник Львівського політехнічного інституту. – 1981. - № 157.
9. Корман Б.О. Изучение текста художественного произведения. – М.: Просвещение, 1972.
10. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій. – Львів.: Видавничий центр Львівського Національного університету ім.. І.Франка., 1999. – С.16 – 27.
11. Купина Н.А. Лингвистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1987.
12. Лингвистический анализ художественного текста: Учебно-методическое пособие для студентов филологических факультетов// Составители И.В.Петрова, В.А.Саляев. – Магнитогорск, 2000.
13. Масенко Л.Т. Про семантику ключових слів у поезії Т.Шевченка // Мовознавство. – 1989. - № 2.
14. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К., 1986.
15. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К.: Рад. шк., 1986. – 168с.
16. Миронюк Н.П. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: Збірник вправ і завдань. – К., 1993.
17. Мойсієнко А.К. Символ як явище аперцепції // Мовознавство. – 1993. - № 3.
18. Пасік Н.М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. – Ніжин, 2003.
19. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1986.
20. Рожило Л.П. Загальні основи лінгвістичного аналізу художнього тексту // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 2.
21. Студнева А.И. Лингвистический анализ художественного текста: Учебное пособие. – Волгоград, 1983.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА. ЛІНГВІСТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
Теоретичні питання:
1. Предмет і завдання курсу «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», його місце в системі лінгвістичних дисциплін.
2. Основні принципи лінгвістичного аналізу художнього тексту. Прийоми та методи лінгвістичного аналізу художнього тексту.
3. Класифікація текстів та основні підходи до класифікації.
4. Основні типи образних засобів тексту. Мовні компоненти національно-мовної орієнтації.
5. Образ автора у художньому тексті.
6. Детермінанта художнього тексту. Домінанта художнього тексту.
7. Ключове слово. Текстове семантичне поле.
8. Види часткового лінгвістичного аналізу тексту художнього твору: лексичний; фонетико-орфоепічний; частиномовний; синтаксичний.
9. Комплексний лінгвістичний аналіз тексту художнього твору.
Завдання для самопідготовки:
1. Доповнити конспекти лекцій.
2. Витлумачити зміст завдання ЛАХТу, запропонованого у статті Л.П. Рожило (Укр. мова і літ. в шк. — 1978. — № 2. — С. 24).
...Лінгвістичний аналіз конкретного художнього твору повинен встановити, яке призначення різних мовних засобів у реалізації ідейно-образних і естетичних настанов твору, якими є способи й умови їх використання, з'ясувати вплив індивідуально-творчої манери митця, функціональну ускладненість мовних одиниць у порівнянні з фактами і явищами загальномовної системи.
3. Виписати значення слова текст за «Словником іншомовних слів» за ред. О. Мельничука (К, 1974) та за сучасними лінгвістичними або тлумачними, термінологічними словниками. Визначити, у якому значенні будемо вживати його при лінгвістичному аналізі тексту.
З'ясувати за словником значення слова аналіз. Як ви розумієте значення терміна лінгвістичний аналіз?
4. Поділити текст на абзаци. Обґрунтувати цей поділ. До поданого уривка дібрати заголовок. Визначити засоби зв'язку у тексті (лексичні, морфологічні, синтаксичні : повторення слів, споріднені слова, синоніми, займенники, числівники, прислівники, співвіднесеність часових і видових форм дієслова, сполучники, частки). Які з них переважають?
Свій власний голос має і кожне дерево в лісі. При найменшому подихові вітерця чути, як говорить горобина з березою, клен з дубом, осика з грушею-дичкою. Округлі тьмяно-зелені листки осики завжди тремтять. Коли здійметься сильний вітер, осиковий лист рветься, дерево тривожно шумить, ніби скаржиться на свою долю. Понуре, недовговічне дерево осика. Радісно, ласкаво шелестить темно-зелене березове листя. Навіть сильну бурю береза витримує стійко, не скиглить, як осика, а розпустить гілля косами за вітром і сперечається з ним. Приємний легкий голос має м'який лист липи. Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче... Задумливий шелест гострокутного листа приєднує до лісового хору клен. Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину. Йому нема за що зачепитись в її густій вершині. Коли ж налетить сильний вітер, ялина махає лапчастими гілками. І він, зриваючись з них, злісно завиває. У бурю діброва нагадує хвилі розбурханого моря. Довгі гілки високостовбурних сосен завжди дзвенять ясно. Чудова музика соснового бору (В. Пархоменко).
5.Дібрати по 3 тексти для аналізу. Зробити фонетико-орфоепічний, лексичний, частиномовний та синтаксичний аналізи одного з вибраних текстів.