Підготовка та розгляд справи про оскарження рішення третейського суду. Повноваження суду.
Строк та порядок розгляду заяви про скасування рішення третейського суду визначаються відповідно до ст. 389-4 ЦПК України.
Справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду.
Суд розглядає справу за участю сторін та інших учасників третейського розгляду. Але неявка цих осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При підготовці справи до розгляду суддя може витребувати матеріали справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також докази у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
В судовому розгляді суд з'ясовує компетенцію третейського суду щодо розгляду спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди та перевіряє відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, передбаченим ч.3ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ч.2 ст. 389-5 ЦПК України.
За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін або про повне або часткове скасування рішення третейського суду. Ухвала постановляється за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством для ухвалення рішення.
Форма та зміст такої ухвали повинні відповідати загальним правилам з урахуванням особливостей відповідної категорії справ - вимогам ст. 389-6 ЦПК України. В ухвалі повинні бути також зазначені:
1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття;
2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;
3) ім'я (найменування) сторін третейського спору;
4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.
Особливість розгляду цієї категорії справ полягає в тому, що суд не здійснює оцінки законності та обгрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність або відсутність підстав для його скасування, що передбачені законом.
Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, коли рішення третейського суду скасоване повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди. В цих випадках відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж", шляхом подання заінтересованою особою відповідного клопотання про скасування рішення арбітражу. До підстав, за якими суд може скасувати рішення міжнародного арбітражу, віднесені (ст. 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ):
1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угода, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону;
2) суд визначить, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
28.4. Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
Законом (ст. 389-7 ЦПК) встановлений строк, протягом якого заінтересована особа може звернутися до державного місцевого суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Такий строк встановлений у три роки з дня прийняття рішення третейським судом. Якщо строк був пропущений, то він може бути поновлений за клопотанням особи, що звертається до суду, якщо суд визнає поважність підстав пропуску строку. Про поновлення строку або відмову у поновленні строку постановляється ухвала.
Про видачу виконавчого документу до компетентного суду подається заява. Таку заяву має право подати особа, на користь якої третейським судом винесено рішення, тому що вона має заінтересованість в отриманні виконавчого документу за рішенням третейського суду. Вона може звернутися до суду особисто або через представника.
Форма та зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду повинні відповідати вимогам ч.2 ст. 389-8 ЦПК України. В заяві мають бути зазначені наступні реквізити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) найменування І склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист;
3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження;
4) дата і місце прийняття рішення третейським судом;
5) дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою;
6) вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо).
До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду додаються:
1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;
3) документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
4) копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду;
5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.
У разі подання заяви, яка не відповідає щодо змісту, форми та порядку подання, застосовуються наслідки, передбачені процесуальним законодавством.
Строк розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду складає 15 днів, якщо при розгляді такої заяви суд витребує за клопотанням однієї із сторін справу з третейського суду, в якому вона зберігається, то строк розгляду справи в такому випадку може бути продовжений до одного місяця з дня надходження заяви до суду.
Заява розглядається судом одноособово. Це спрощує вирішення справи, особливо у зв'язку з тим, що суд не вирішує справу по суті, а тільки перевіряє процедурні моменти. Сторони повідомляються про час і місце проведення розгляду справи, але їх неявка не перешкоджає судовому розгляду заяви.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 389-10 ЦПК.
Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Ці підстави умовно можна поділити на дві групи: до першої відносяться так звані "компетенційні заперечення", вони тотожні з підставами скасування рішення третейського суду. До другої групи відносяться такі підстави, що виключають можливість видачі виконавчого документу за матеріально-правовими підставами. За цими підставами виконавчий документ не може бути виданий через анулювання підстави виконання або не правовий характер обов'язку, який складає зміст рішення третейського суду.
Якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського, суду, суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Ухвала про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала про видачу виконавчого листа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня ЇЇ постановлення. Сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у суді. Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справа повертається до постійно діючого третейського суду.
Тема 26