ЛЕКЦІЯ №. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ШКІРИ

План лекції

1. Будова та функції шкіри.

2. Участь шкіри у процесі теплорегуляції.

3. Гігієна шкіри дитини та профілактика шкіряних захворювань.

Практичні навички

1. Засвоїти поняття “шкіра”.

2. Знати анатомо-фізіологічні особливості шкіри у дитини.

3. Виховувати у дітей гігієнічні навички по догляду за шкірою, одягом, взуттям.

Основні поняття:шкіра, залози шкіри, придатки шкіри, теплорегуляція, хвороби шкіри, ураження шкіри.

Шкіра, функції шкіри. Шкіра - це покривний орган. Вона виконує в організмі різні функції.

Шкіра - захисний орган. Вона оберігає від механічних ушкоджень усі тканини, що лежать під нею, перешкоджає втраті води організмом, проникненню всередину тіла сторонніх речовин, хвороботворних мікробів.

Разом з тим шкіра - це один з органів чуттів. У ній є різні рецептори, які сприймають подразнення тиском, болем, теплом. Ці відчуття відіграють важливу роль у взаємодії організму з навколишнім середовищем. Вони часто дають нам можливість уникати поранень, опіків, обморожувань. Таким чином, чутливість шкіри пов'язана з її захисною функцією.

Виконує шкіра і видільну функцію. Але значення її у виведенні з організму кінцевих продуктів життєдіяльності дуже невелике.

Нарешті, шкіра виконує надзвичайно важливу для організму функцію - бере участь у підтримані сталої температури тіла.

Будова шкіри. Щоб ознайомитися з будовою шкіри, розглянемо її поперечний розріз. Внутрішній шар шкіри набагато товщий. Це власне шкіра. Ще глибше лежить підшкірна жирова клітковина, де містяться жирові відклади.

До шкіри належать і розміщені на ній рогові утвори волосся і нігті.

Епідерміс утворює епітеліальна тканина. На його поверхні лежать, щільно примикаючи одна до одної, зроговілі мертві клітини, що мають вигляд майже безбарвних лусочок. Вони й утворюють захисний шар шкіри, який непроникний для твердих частинок і майже не пропускає рідин і газів з навколишнього середовища. Під поверхневим шаром епідермісу розміщені живі клітини. Вони лежать кількома шарами. Ці клітини містять у собі пігмент. Від його кількості і складу залежить світліше або смуглявіше забарвлення шкіри людей. Під впливом сонячного проміння пігментація шкіри збільшується. 3асмагла шкіра не пропускає всередину організму більшу частину шкідливого для нього ультрафіолетового проміння сонячного спектра.

Під впливом навколишнього середовища рогові лусочки, які є на зовнішній поверхні епідермісу, постійно стираються і злущуються. Але завдяки безперервному розмноженню живих клітин, що лежать під ними, вони весь час замінюються новими. Наближаючись до поверхні шкіри, ці клітини поступово стають все більш плоскими і кінець кінцем роговіють і відмирають.

Власне шкіру утворює сполучна тканина, міжклітинна речовина якої складається з пружних волокон. Вони надають шкірі еластичності. Якщо відтягти шкіру, наприклад, на тильному боці кисті руки, то вона розтягується, але як тільки ЇЇ відпускаєш, вона повертається у попереднє положення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини.

Власне шкіра впинається своїми бугорками і валиками в епідерміс. Це основна частина шкіри. Тут лежать рецептори, сальні і потові залози, волосяні сумки, кровоносні й лімфатичні судини.

Сальні залози виділяють жир - шкірне сало. 3мазуючи шкіру і волосся, воно пом'якшує Їх. Тонкий шар жиру, що вкриває шкіру, не пропускає всередину тіла воду та інші рідини, які можуть бути шкідливі для організму. Вони скочуються по змазаній жиром поверхні шкіри.

Потові залози розміщені у власне шкірі. :Кожна з них являє собою трубочку, що починається щільно закрученим клубочком. Випростана частина такої трубочки - вивідна протока - відкривається на поверхні шкіри отвором.

Клубочки обплетені кровоносними капілярами. 3 крові, що по них рухається, у потові залози проникає вода, в якій розчинена дуже мала кількість кухонної солі, сечовини та деяких інших речовин. Утворений піт виділяється на поверхню шкіри крізь отвори вивідних проток.

Волосся і нігті - це шкірні рогові утвори. Вони безперервно ростуть завдяки розмноженню епітеліальних клітин живого шару епідермісу. У людей більша частина шкіри вкрита коротким, рідким волоссям.

Корені волосся - волосяні цибулини - лежать у волосяних сумках, розміщених у власне шкірі. До коренів волосся підходять кровоносні судини, які постачають їх кров'ю, і нервові закінчення, а також косо розташовані м'язи, які в людини розвинуті слабо. Під час їх скорочення кут нахилу волосся щодо шкіри збільшується.

Скорочення цих м'язів відбувається рефлекторно при зниженні температури в навколишньому середовищі. Тоді на поверхні шкіри з'являються бугорки. Кожний з вас спостерігав у себе такі бугорки - «гусячу шкіру. Аналогічне явище буває від сильного страху. У людини, яка перебуває в стані жаху, волосся на голові стає дибом.

Скорочення м'язів, що піднімають шерсть, має велике значення для тварин: адже шерсть захищає їх від холоду. Коли температура повітря різко знижується, шерсть тварин піднімається і її шар потовщується. Тому прошарок малотеплопровідного повітря, що знаходиться в ній, збільшується, а це приводить до зменшення віддачі тепла тілом тварини.

Для людини волосяний покрив утратив своє значення, але наявність короткого, рідкого волосся на її шкірі є одним з важливих доказів того, що нашими предками були ссавці, в яких був розвинутий волосяний покрив.

Нігті являють собою видозміну кігтів, які є у наземних хребетних тварин.

Підшкірна жирова клітковина - це найглибший шар шкіри, який утворює жирова сполучна тканина. Цей шар оберігає організм від надмірного охолодження. Підшкірна жирова клітковина деякою мірою пом'якшує ушиби, яких зазнає тіло. Крім того, в ній відкладаються запасні жири організму.

Гігієна шкіри. Чистота шкіри - одна з важливих умов здоров'я людини. Якщо не змивати з неї вже злущені клітини епідермісу, то· вони склеюються потом і шкірним салом і закупорюють протоки сальних і потових залоз. Бруд, а особливо органічні рештки сприяють розмноженню мікроорганізмів. На кожному квадратному сантиметрі шкіри неохайної людини можна виявити до 40 тис. мікробів, серед яких можуть бути і збудники різних хвороб, наприклад шлунково-кишкових і багатьох інших. Деякі хвороботворні мікроорганізми проникають в організм через тріщини і подряпини на нечистій шкірі. Це іноді призводить до утворення наривів, викликає тяжке захворювання - бешихове запалення. Шкірні хвороби, наприклад стригучий лишай, теж нерідко виникають через неохайність людей. З'ясовано, що на чистій шкірі на хвороботворні мікроорганізми згубно діє особлива речовина, яку виділяють її клітини.

Ось чому людина повинна завжди стежити за чистотою своєї шкіри.

Що ранку влітку і взимку треба митися до пояса. Руки треба мити кілька разів па день, особливо перед їдою. Не рідше як раз па тиждень слід митися теплою водою в лазні, під душем або у ванні.

При пораненні шкіру навколо ушкодженого місця треба змазати настойкою Йоду. Через рани, куди потрапляє земля, може проникнути в організм збудник правця. При забрудненні рани землею не забувайте звернутися до лікувального закладу, де вам уведуть протиправцеву сироватку.

Питання для самоконтролю:

1. Шкіра, як орган що забезпечує зв’язок організму із зовнішнім середовищєм.

2. Будова шкіри: епідерміс, дерма, підшкіряна клітковина,їх вікові особливості.

3. Будова і функції шкірних залоз.

4. Придатки шкіри.

5. Участь шкіри у терморегуляції.

6. Вікові особливості терморегуляції.