У викладанні іноземних мов

Керований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті. Одним із засобів розвитку інноваційної особистості учня ми вважаємо метод мовного портфоліо як дієвого інструменту гуманістичного навчання іноземних мов і формування учнівської автономії в навчанні. Портфоліо (від англ. portfolio – портфель, папка) – це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який укладається учнями при педагогічному супроводі вчителя. Мовний портфоліо розроблено з метою стандартизації вимог до вивчення іноземних мов громадянами європейських країн.

На титульній сторінці МП власник портфеля має заповнити особисті дані (ім’я та прізвище, дата і місце народження) та вклеїти фотокартку для засвідчення особи.

Мовний портфель для навчання ІМ складається з таких розділів:

Мовний паспорт / Language Passport;

Біографія вивчення ІМ / Biography;

Досьє / Dossier.

Першому розділу (Мовний паспорт) передує зміст, який є основою для знаходження необхідного підрозділу МП. Перед початком кожного розділу представлена інструкція з використання. Перший розділ мовного портфеля Мовний Паспорт / Language Passportмістить інформацію про рівень володіння ІМ учнем. Мовний Паспорт має трикомпонентну структуру та включає такі блоки: досвід використання ІМ, блок самооцінки, блок оцінки викладача. Мовний паспорт містить: фото учня; анкетні дані учня; особисту інформацію (хобі тощо); критерії оцінювання навчальних досягнень учнів; власну самооцінку володіння іноземною мовою.

Другий розділ мовного портфеля – Біографія вивчення ІМ / Biography –є сукупністю відомостей, що описують неформальний досвід використання іншомовного мовлення та відображують визначений власником МП рівень володіння ІМ. Біографія вивчення ІМ включає такі складники: план роботи з предмета на тему (семестр, рік); табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою (який заповнюється у вигляді графіка з указанням виду мовленнєвої діяльності, що оцінюється); табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати об'єктивну самооцінку.

Третій розділ мовного портфеля– Досьє / Dossier – є опис досвіду в оволодінні іншомовним мовленням, що представлений зразками виконаної роботи. Основну частину досьє складають самостійно вибрані власником портфеля зразки письмових текстів, що слугують підтвердженням досягнень за період навчання. Мовне досьє може включати: творчі проекти учнів; доповіді з теми на англійською мовою; кросворди з вивчених тем тощо.

Як спосіб організації навчання портфель інтегрує всі три складові процесу навчання (викладання, учіння, оцінювання). Портфель дозволяє визначати, корегувати й контролювати індивідуальні освітні траєкторії кожного учня; відстежувати, аналізувати та змінювати напрямки діяльності викладача; об’єднувати кількісну і якісну оцінку здібностей учня.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ КЕЙСІВ У ВИКЛАДАННІ

ІНОЗЕМНИХ МОВ

Кейс-метод, або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою. Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію іноземною мовою в навчальній аудиторії, підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися:

ü певних правил складання кейса,

ü брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах,

ü дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі,

ü слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної.

Основними видами кейсів, які доцільно використовувати у процесі вивчення іноземних мов, є:

1. Практичні кейси, які в методиці викладання англійської мови можуть

бути пов’язані з популярними розмовними темами, такими, як відрядження, вибір місця проведення конференції, бізнесова етика, маркетинг, вільна торгівля тощо. Кожен кейс повинен включати як інформативний аспект у вигляді проблемного тексту/статті як предмету обговорення, так і активну лексику обговорення, необхідні граматичні структури, моделі можливих діалогів.

2. Аналітичні навчальні кейси. Робота над кейсом має на меті аналітичне читання матеріалу, аналіз лексико-граматичних структур, заучування і тренінг нової лексики і, зрештою, постановку проблеми. Крім філологічних завдань, статті з використанням текстів за фахом розширюють професійні знання студентів і виробляють навички читання оригінального та адаптованого (залежно від рівня групи) тексту. Після читання і аналізу тексту схема роботи над аналітичним кейсом припускає такі ж поетапні кроки, як і над іншими кейсами: це і робота в групах, і підготовка індивідуальних проектів, і широка дискусія в групах.

3. Компаративно-дослідні кейси, які у вивченні іноземної мови можуть використовуватись на заняттях з метою вивчення країнознавчих аспектів і проблем культурних відмінностей країн, мова яких вивчається, і України. Для аналізу можуть бути представлені матеріали, пов'язані зі стилями ведення бізнесу в різних країнах, особливостях проведення міжнародних рекламних компаній, порівняльним аналізом систем освіти, перспективами кар’єрного росту в зарубіжних країнах.

Поради до використання кейса:

Ø Методичною метою застосування методу кейс-стаді може бути й ілюстрація до теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання.

Ø Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі.

Ø Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, яка розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б студентам швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Ø Практика показує, що максимальний обсяг кейса не повинен перевищувати 20 сторінок.

Ø Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості.