Особливості формування графічних навичок письма в школах національних меншин Закарпаття

Соломка Е.Т., Керестень І.С., Рего Г.І.,

Воробець О.В., Бігар В.М.

В школах національних меншин у порівнянні з українськими, в процесі формування графічних навичок письма учнів навантаження зростає приблизно на третину. Використання сучасних технологій дозволяє зменшити психолого-педагогічне навантаження пов’язане з одночасним вивченням правопису літер багатьох мов

Характерними історичними особливостями нашого краю щодо розвитку освіти є те, що Закарпаття унікальний і самобутній регіон України в якому проживають понад 100 етнічних спільнот. Народна освіта в регіоні впродовж віків не мала повної національної свободи і у зв’язку з періодичними неодноразовими змінами державної приналежності краю постійно потерпала від денаціональних впливів. Населення регіону в силу багатьох, як природничо-географічних, так і особливо соціально-економічних та політичних факторів постійно піддавалось демографічно-еміграційним і міграційним процесам.

Багатонаціональному складові населення Закарпаття підпорядкована мережа освітніх закладів. На сьогодні в області функціонує 583 школи з українською, 65 з угорською, 3 з російською, 11 з румунською, 29 з українсько-угорською, 2 з російсько-угорською та 2 з українсько-словацькою мовами навчання. В місцях компактного проживання німців їхні діти вивчають рідну мову з першого класу, в області створено 3 єврейські недільні школи, де вивчають мову іврит.

В школах національних меншин викладання основних предметів ведеться рідною мовою, окрім якої, зазвичай, вивчаються українська мова та одна з іноземних мов (англійська чи німецька). Тобто можна стверджувати, що, в порівнянні з українськими школами, під час навчання учнів письма навантаження зростає приблизно на третину.

Це підвищене навантаження припадає на перший клас як найважливішу сходинку у формуванні навичок красивого, каліграфічного письма.

У зв’язку з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання, до першого класу приходять діти шестирічного віку. Здається, що різниця у віці між 6- і 7-річними дітьми невелика, проте різниця у психологічних особливостях значна. Шестилітки мають недостатньо розвинуту дрібну моторику (точні рухи кисті руки і пальців). Це пов’язано з рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів, зокрема з незакінченою мієлізацією кори головного мозку та недостатнім розвитком терпіння. Щоб покращити розвиток дрібних м’язів кисті руки у 6-літніх дітей, особливо при підвищеному навантаженні яке пов’язане з одночасним засвоєнням правопису літер багатьох мов в школах національних меншин, необхідна розробка нових технологій навчання письму.

Віковий період від 6 до 7 років з психологічної точки зору досить складний, оскільки саме в цей час відбувається інтенсивне становлення багатьох психічних функцій, особливо тих, які визначають інтелектуальний розвиток дитини [1].

Ще свого часу В. Сухомлинський наголошував: «Між рукою і мозком – багато зв’язків, які діють двосторонньо – рука розвиває мозок, творячи його мудрість; мозок розвиває руку, роблячи її інструментом творчості, знаряддям і джерелом думки.» [2].

Останнім часом з’являється дослідження, що підтверджують думку В.Сухомлинського. Мислення, мовлення і моторика руки розвиваються у дітей взаємопов’язано, тому способи поведінки, координацію рухів і мислення слід розглядати як цілісну систему [3].

М.М. Безруких та С.П. Єфимова доводять, що контроль за роботою руки шестилітня дитина здійснює переважно за допомогою зору, причому вона не контролює всю роботу загалом, а відстежує тільки рух від самого початку до кінця. Це обумовлено тим, що на шостому році життя кіркова ділянка зорового аналізатора ще не досягає свого максимального розвитку, що виявляється в недостатньо чіткій диференціації зорових подразників. Для того, щоб у дитини сформувалося чітке уявлення про об’єкт необхідно отримати інформацію і від інших аналізаторів. Для прикладу, від слухового який у шестиліток вже досить добре розвинений.

Аналіз тривалого періоду навчання учнів першого класу вчителями шкіл національних меншин Закарпаття свідчить, що на жаль, з кожним роком до школи приходить дедалі більше дітей із надзвичайно погано розвиненими руками. Як правило, навіть турботливі батьки недостатньо уваги приділяють тренуванню пальчиків дитини, хоча це може значно поліпшити дрібну моторику. Водночас графіка писемних літер різних мов, рекомендованих для вивчення на уроках письма в школах національних меншин, не достатньо враховує об’єктивну складність для шестилітнього учня написання заокруглених, хвилеподібних ліній, невеличких петель. Тому для тренуванню дрібної моторики руки було б доцільно розробити комплексну систему, тобто підпорядкувати цій меті роботу і на уроках праці, малювання, і роботу вдома.

Враховуючи актуальність даної педагогічної проблеми, що стосується навчанню письма у загальноосвітніх школах, а особливо в школах національних меншин, нами розроблено електронний пристрій і посібник для формування графічних навичок письма (патенти України №№51384, 18843).

Суть їх полягає у гармонійному поєднанні традиційного копіювального методу навчання письма, що використовується впродовж тривалого періоду з сучасними надбаннями електроніки. Це дозволяє тренувати м’язи руки шляхом обведення літер на кальці чи пластині пристрою під контролем слухового аналізатора, а отже ефективніше навчати правопису [4].

Використання запропонованих винаходів у процесі формування графічних навичок письма учнів шкіл національних меншин Закарпаття покликане зменшити психолого-педагогічне навантаження пов’язане з одночасним вивченням правопису багатьох мов.

Апробація педагогічних новинок проходить в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з угорською мовою навчання с. Баркасово Мукачівського району (вчитель Неште А.А., директор Майорош А.А.).

Попередні висновки апробації твердять, що використання запропонованого пристрою позитивно сприяє мотивації учнів до навчання, розвиває увагу, координацію руху руки та просторове сприймання. В цілому, за допомогою пристрою значно покращилось запам’ятовування учнями послідовності виконання графічного зображення літер.

Це ще раз підтверджує думку про те, що між особливостями розвитку мозку та здібностями до навчання існує досить тісний зв’язок, особливо в період становлення мозкових структур і чим частіше функціонує та чи інша структура, тим швидше і краще вона розвивається, а відсутність функціонування призводить до недостатнього розвитку відповідної ділянки мозку.

Окрім ефективного використання електронних пристроїв та посібників для формування графічних навичок письма молодших школярів в школах національних меншин необхідне комплексне, раціональне використання міжпредметних зв’язків.

Для прикладу.

Робота з пластиліном або гончарською глиною, розминання пальцями, ліпка фігур, нанизування на нитку ґудзиків, намистинок, зав’язування і розв’язування вузлів зацікавлять дітей на уроках трудового навчання.

Катання по столу, почергово кожним пальцем, дрібних намистинок, кульок, горошинок, малювання візерунків, що складаються із суцільних та перерваних ліній, вирізування витинанок, складання орігамі - урізноманітнять проведення уроків малювання.

Допомога мамі у вимішуванні тіста, ліпці вареників, пиріжків окрім корисної справи зробить і відповідний педагогічний вплив.

Таке систематичне вправляння пальців під час письма, ліплення, малювання, вирізування та спеціальних тренувальних вправ може в умілих руках педагогів стати хорошим засобом стимулювання морфологічного і функціонального становлення специфічних полів кори головного мозку, що відповідають за мовну вправність дитини.

Дана тема була предметом обговорення на семінарі «Використання у навчальному процесі формування графічних навичок письма технічних засобів», що був проведений в м. Києві 16 лютого цього року в рамках Десятої ювілейної міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2007» доцентом кафедри педагогіки і психології Ужгородського національного університету, кандидатом педагогічних наук Керестень І.С. та вчителем Річківської загальноосвітньої школи, володарем Гранту Президента Воробець О.В.

За особистий творчий внесок в удосконалення процесу навчання і виховання молоді Керестень І.С. і Воробець О.В. нагороджені Почесними Дипломами Міністерства освіти і науки і Академії педагогічних наук України.

Література та джерела

1. Грейс Крайг. Психология развития. – Спб.: Питер, 2002.-992 с.

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. – К., 1976.-Т.2, с.520.

3. Богуславська Л.О., Гончаренко С.А., Кондратенко Л.О. Особливості психофізіологічного розвитку дітей шестилітнього віку.//Навчання і виховання учнів 1 класу.- К.: «Початкова школа», 2002. – 464 с.

4. Соломка Е.Т., Керестень І.С., Бігар В.М., Кополовець С.М., Воробець О.В. Використання технічних засобів в процесі формування графічних навичок письма у молодших школярів.// Вісник УжНУ «Педагогіка. Соціальна робота.» Випуск №10.

.