Описання розділів класифікації професій
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
| ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Наказ Держспоживстандарту України 28.07.2010 N 327 |
НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ
КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ ДК 003:2010
(На зміну ДК 003:2005)
Чинний від 01.11.2010 р.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Національний класифікатор України "Класифікатор професій" (далі - КП) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 року N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики".
1.2 Цей класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
1.3 Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.
1.4 КП забезпечує інформаційну підтримку щодо вирішення таких завдань:
- розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;
- систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;
- аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо;
- підготовки статистичних даних для періодичних оглядів із статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);
- вирішення питань контролю та аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування громадян.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1 За основу розроблення КП було прийнято Міжнародну стандартну класифікацію професій (ISCO 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva), яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці рекомендувала для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.
2.2 КП побудовано за методологічними засадами ISCO-88 стосовно положень щодо роботи та кваліфікації, структурної побудови та головних характеристик професійних угруповань.
2.3 Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов'язки. Професії, пов'язані з виконанням робіт високої кваліфікації, вимагають від особи кваліфікації на рівні молодшого спеціаліста.
2.4 Об'єктами класифікації в КП є професії.
2.5 Кодування об'єктів класифікації здійснено за фасетним методом.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
У КП застосовано такі поняття:
Робота - певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.
Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.
У дипломі спеціаліста (молодшого спеціаліста) чи іншому документі про професійну підготовку кваліфікація визначається через назву професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар-стенографіст тощо).
Професія- здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.
Робота є статистичною одиницею, що класифікується відповідно до кваліфікації, необхідної для її виконання.
Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією.
Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов'язків.
Спеціалізація пов'язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з продукцією, яка виробляється, або надаваними послугами і відповідає певною мірою деталізованому колу професійних завдань та обов'язків.
Структурно КП складається із кодів та назв класифікаційних угруповань (розділів, підрозділів, класів, підкласів та груп професій).
Кодові позначення складаються із цифр від 0 до 9 та крапки.
Схему ієрархічної структури кодових позначень наведено на рисунку 1.
Рис. 1
Ознаки класифікації розташовано в такій послідовності:
- рівень освіти (перший рівень класифікації - розділи професій);
- спеціалізація (другий, третій, четвертий - рівні класифікації, підрозділи, класи та підкласи професій);
- кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються (п'ятий рівень класифікації - групи професій).
Розділи ідентифікуються однозначним цифровим кодом.
Код підрозділу складається із коду розділу та однозначного коду підрозділу.
Код класу складається із коду підрозділу та однозначного коду класу.
Код підкласу складається із коду класу та однозначного коду підкласу.
Частка підкласів поділяється на групи.
Код групи складається з коду підкласу та відокремленого від нього крапкою коду групи.
Утворення класифікаційних угруповань наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
| Класифікаційне угруповання | Код | Назва класифікаційного угруповання |
| Розділ | Професіонали | |
| Підрозділ | Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук | |
| Клас | Професіонали в галузі фізики, астрономії, метеорології та хімії | |
| Підклас | Професіонали в галузі фізики та астрономії | |
| Група | 2111.1 | Наукові співробітники (фізика, астрономія) |
У додатках А і Б відповідно наводяться покажчики професійних назв робіт за класифікаційними угрупованнями та абетковий покажчик професійних назв робіт.
У КП професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (друкарка, економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка).
Для зручності у користуванні КП у додатках А і Б наводяться також коди ЗКППТР (Загальносоюзний класифікатор професій, посад та тарифних розрядів. 186016. - М.: Економіка, 1991), номери випусків ЄТКД (Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників) та ДКХП (Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників).
На підприємствах, в установах та організаціях записи про роботу вносять в установленому порядку до трудових книжок працівників відповідно до професійних назв робіт, зазначених у додатках А і Б. Від назв, зазначених у додатках А і Б, можуть утворюватися похідні назви професій (професійних назв робіт, посад) доданням похідних слів (провідний, головний, молодший, змінний, гірничий, третій та ін.), наведених у додатку В.
Окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися:
- складова професійної назви роботи, наприклад, директор установи (підприємства, організації) культури, начальник центру (головного авіаметеорологічного, радіо-, управління повітряним рухом, навчально-авіаційного, електрозв'язку та ін.), керівник художній цеху (майстерні), інженер станції насосної (групи станцій);
- вид економічної діяльності або напрям використання професійної назви роботи, наприклад, науковий співробітник (інтелектуальна власність), інженер-технолог (металургія), машиніст бульдозера (гірничі роботи), інженер-проектувальник (водне господарство);
- загальноприйнятий іншомовний синонім професійної назви роботи, що застосовується у професійно-класифікаційних стандартах інших країн, що може використовуватися як самостійна або альтернативна професійна назва роботи, наприклад, менеджер (управитель) з персоналу, фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог), начальник доку (докмейстер), повірений морський (супервайзер).;
- споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах даної класифікаційної групи, наприклад, ювелір (ювелір-модельєр), кінооператор (фотооператор) бортовий, молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.), моторист (машиніст).
У більшості випадків професійна назва роботи, яка містить запис у дужках, у разі застосування на практиці потребує конкретного визначення, наприклад, начальник центру управління повітряним рухом, маркетолог, кінооператор бортовий, докмейстер.
Ведення КП здійснює ДУ НДІ соціально-трудових відносин згідно з вимогами ДСТУ 3739 "Положення про ведення національного класифікатора ДК 003 "Класифікатор професій".
ОПИСАННЯ РОЗДІЛІВ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРОФЕСІЙ
4.1 ЗАКОНОДАВЦІ, ВИЩІ ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ, КЕРІВНИКИ, МЕНЕДЖЕРИ (УПРАВИТЕЛІ)
Цей розділ вміщує професії, що пов'язані з:
- визначенням та формуванням державної політики, законодавчим регулюванням;
- вищим державним управлінням;
- правосуддям та прокурорським наглядом;
- керівництвом об'єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів економічної діяльності.
Цей розділ щодо кваліфікації, як ознаки класифікації, є змішаним порівняно з іншими розділами. Розділ охоплює широке коло професій, пов'язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва, які в цілому суттєво відрізняються за своєю складністю та відповідальністю.
ПРОФЕСІОНАЛИ
Цей розділ вміщує професії, що передбачають високий рівень знань у галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, агрономічних, медичних чи гуманітарних наук.
Професійні завдання полягають у збільшенні існуючого фонду (обсягу) знань, застосуванні певних концепцій, теорій та методів для розв'язання певних проблем чи в систематизованому викладенні відповідних дисциплін у повному обсязі.
До цього розділу належать професії, що вимагають від працівника (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов'язків) кваліфікації за:
1) дипломом про повну вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста, магістра;
2) дипломом про присудження наукового ступеня:
- кандидата наук;
- доктора наук;
3) атестатом про затвердження вченого звання:
- старшого наукового співробітника;
- доцента;
- професора.
ФАХІВЦІ
Цей розділ вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук.
Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук.
До цього розділу належать професії, яким відповідає кваліфікація за дипломом чи іншим відповідним документом:
- молодшого спеціаліста;
- бакалавра;
- спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування, інтернатуру, клінічну ординатуру тощо);
- спеціаліста (на роботах з керування складними технічними комплексами чи їх обслуговування).
ТЕХНІЧНІ СЛУЖБОВЦІ
Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження, відновлення інформації та проведення обчислень.
Професійні завдання пов'язані з виконанням секретарських обов'язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, записами та опрацюванням цифрових даних, обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо).
До цього розділу належать професії, до яких може бути застосований рівень кваліфікації "молодший спеціаліст", а також професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві.