Історія виникнення теорії розв’язання винахідницьких завдань

Лекція №2в

Технологія розвитку творчої особистості

План

1. Історія виникнення Теорії Розв’язання Винахідницьких Завдань.

2. Концептуальні положення технології розвитку творчої особистості.

3. Особливості змісту технології Теорії Розв’язання Винахідницьких Завдань.

3.1. Прийоми розвитку творчої особистості.

3.2. Метод фокальних об’єктів - МФО.

3.3. Метод мозкового штурму.

3.4. Метод синектики.

3.5. Метод інверсії

3.6. Метод контрольних запитань (МКЗ)

3.7. Оператор РЧВ (розміри, час, вартість).

Література

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

2. Альтшуллер Г.С. Алгоритм творчества. М.: Московский рабочий. – 2-е изд. 1973 г. – 296 с.

3. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. М.: Советское радио, 1977 г.

4. Альтшуллер Г.С., Селюцкий А.Б. Крылья для Икара. Петрозаводск: Карелия, 1980 г.

5. Альтшуллер Г.С. Найти идею: введение в теорию решения изобретательских задач. - Новосибирск: Наука, 1986 г. – 209 с.

6. Альтшуллер Г.С., Злотин Б.Л., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1989 г.

7. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Деловая игра «Жизненная стратегия творческой личности». Рига. Изд. ЦК ЛКСМ, Латвия, 1987 г.

8. Правила игры без правил. В серии «Техника-молодежь-техника», 1989 г.

9. Саламатов Ю.П. Как стать изобретателем. Книга для учителя. М.: Просвещение, 1990 г.

10. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В.М., Григора В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 352 с.

11. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ, 2005. – 84 с.

12. Меерович М.И. Формулы теории невероятности. Технология творческого мышления. – Одесса: «ПОЛИС», 1993. – 232 с.

13. Шрагина Л.И. Логика воображения. Учебное пособие. – Одесса: Полис, 1995. – 111 с.

14. Пропп В.Я. Морфология сказки. М., 1969. – 168 с.

15. Родари Джанни. Грамматика фантазии. Сказки по телефону. – Алма-Ата: Мектеп, 1982. – 207 с.

16. Нестеренко А.О. Страна загадок

17. Яценко А.В. А что если. – Николаев, 1993. -

18. Яценко А.В. Родничок творчества. – Николаев, 1995. -

Самостійна робота

1. Виписати 40 принципів розв’язання протирічч з прикладами.

2. Скласти казку за схемою Проппа.

3. Скласти сценарій виховного заходу за методом фокальних об’єктів.

Основные принципы ТРИЗ-педагогики.

Основными постулатами ТРИЗ-педагогики можно назвать следующие цитаты от ее основателя:

"Средство работы с детьми – педагогический поиск"

"Занятие - не форма, а поиск истины"

"Разрешение противоречий – ключ к творческому мышлению"

Історія виникнення теорії розв’язання винахідницьких завдань

Поява ТРВЗ, її швидкий розвиток не випадковість, а необхідність і навіть неминучість, що продиктована сучасною НТР.

ТРВЗ з’явилася і почала розвиватися в нашій країні з початку 50-х років на громадських засадах. Дитинство її припадає на 50-і ... початок 70-х років, а інтенсивний розвиток – „юність” і „змужніння” – на 70-і ... 80-і роки.

Головною рушійною силою на другому етапі стала суспільна потреба. Якщо б ця потреба була відсутня, ніякі зусилля ентузіастів на чолі з Генріхом Сауловичем Альтшуллером не змогли б забезпечити розгортання роботи по всій країні.В цей же час ТРВЗ оформилася як наука у боротьбі з багатьма перешкодами, заборонами, запереченнями.

Творець ТРВЗ – Генріх Саулович Альтшуллер народився 1926 р. (15.10.1926–24.09.1998) і прожив більшу частину життя у м. Баку. Він же – відомий письменник-фантаст Генріх Альтов. Своє перше авторське свідоцтво на винахід апарата для підводного плавання, який працював на перекисі водню, отримав ще у 9 класі школи. Апарат сам побудував і випробував. В 10 класі побудував катер з ракетним (на карбіді) двигуном. У 1946 р. подав заявку на спосіб виходу із затонулих кораблів без аквалангу на цілих 15 хвилин. Винахід було прийнято і відразу засекречено, а автора направили у відділ винахідництва Каспійської військової флотилії. Тут йому поставили задачу створити зброю для диверсії у ворожому місті. І Альтшуллер винайшов новий вид зброї – речовину з надзвичайно неприємним запахом, яка виготовлялася із аптечних препаратів. Винахід мав успіх, винахідника возили у Москву, до Берії. Винахідник процвітав. Шукав методичні книжки, щоб допомагати, давати поради винахідникам, але таких не знайшов, і тоді почав сам створювати теорію методології винахідництва.

З 1946 р. працюваав у цій галузі. До 1948 р. створені основи теорії, котрі були перевірені на практиці винахідницької роботи. Разом із своїм товаришем і колегою Р. Шапіро написали листа Сталіну, в якому піддали різкій критиці стан винахідницької роботи у країні і запропонували заходи оздоровлення цієї роботи, зокрема відновлення централізованого керівництва винахідництвом і розробку теорії розв’язання (вирішення) винахідницьких задач.

У 1950 р. їх раптово викликали у Тбілісі і заарештували при виході із вагону. Судили за справою винахідників-шкідників і дали по 25 років кожному. До речі, одним із пунктів обвинувачення було те, що Альтшуллер за допомогою своєї „воюючої зброї” нібито хотів зірвати парад на Красній площі.

У Москві, у Лефортовій тюрмі, під Сиктивкаром у Річ лазі, на лісоповалі, у Воркуті, на вугільній шахті, він обдумує та вдосконалює свою теорію. У шахті йому вдається по 8...10 годин займатися своєю теорією, усуваючи аварійні ситуації.

У 1954 р. він був реабілітований. У 1956 р. у журналі „Вопросы психологии” №6 з’явилася стаття Г. Альтшуллера і Р. Шапіро „О психологии изобретательского творчества”, в котрій були викладені основні ідеї майбутньої ТРВЗ. Стаття справила велике враження, оскільки дотепер психологи цілого світу вважали, що всі винаходи народжуються шляхом випадкових осяянь, а Г.С. Альтшуллер пропонував виходити із діалектики розвитку технічних систем.

У 1961 р. Г.С. Альтшуллер видав маленьку книжку „Как научиться изобретать”, в якій розвивав ідеї ТРВЗ.

У 1969 р. відбувся перший всесоюзний семінар з ТРВЗ. І з цього моменту почалося зростання кількості шкіл ТРВЗ у різних містах, котрі нині є більш ніж у 200 містах СНД, а також в багатьох країнах світу.

У 1973 р. з’явилася нова книжка Г Альтшуллера „Алгоритм изобретения”, яка відразу набула великої популярності. У ній були наведені 40 типових прийомів і таблиця усунення суперечностей.

У 1979 р. Г. Альтшуллер видає одну із головних своїх книжок „Творчество как точная наука”. У цій книжці запропонував нові способи дослідження технічних систем, виклав стратегію і тактику винахідництва, закони розвитку технічних систем, прийоми, стандарти, репольний аналіз і, зрештою, алгоритм і теорію розв’язання винахідницьких задач, правда, ще у розвитку.

Книжка була зустрінута в країні неоднозначно. Але тут англійське видавництво „Гордон Енд Брич” випускає монументальний шеститомник „Кібернетика”, п’ятий том котрого відданий під книжку „Творчество как точная наука”. А англійський журнал „Технологія” повідомляє: „Користуючись методом професора Г. Альтшуллера, на британських авіаційних підприємствах точно визначають недоліки двигунів...”. Після цього Г.С. Альтшуллеру надійшло багато пропозицій із-за кордону на роботу, читання лекцій тощо.

Починаючи з 1985 р. кожний рік виходять його книжки: „Профессия – поиск нового”, „Найти идею”, „Дерзкие формулы творчества”, „Нить в лабиринте”, „АРИЗ – это победа”, „Поиск новых идей: от озарения к технологии” та ін. Всього вийшло 10 книжок з ТРВЗ, більшість із яких перекладено за кордоном і на мови народів СНД. Книжки та статті по ТРВЗ видані в Болгарії, Польщі, Чехії, В’єтнамі, Угорщині, США, Англії, Франції, Німеччині, Японії, Швейцарії, Фінляндії та в інших країнах. В багатьох із цих країн організовано вивчення ТРВЗ.

За повідомленням англійського журналу „Технологія” (квітень 1988), у аерокосмічній промисловості США працює 80 груп спеціалістів, які активно використовують ТРВЗ.

У 1989 р. створено міжнародну Асоціацію ТРВЗ і Альтшуллер був обраний Президентом цієї асоціації. У 1996 році в Україні була організована «Українська лабораторія педагогіки ТРВЗ (теорії розв’язування винахідницьких задач)», а науковим консультантом став сам Г.С. Альтшуллер.

У 1998 р. Генріх Альтшуллер помер.

У січні 1999 р. пройшов Перший європейський ТРВЗ-конгрес в Австрії. Вищі навчальні заклади деяких європейських країн, США та Японії вводять ТРВЗ у свої програми навчання. У Франції регіональні уряди приймають регіональні програми розвитку ТРВЗ. На початку травня 2000 р. проходила ІІ Міжнародна конференція Інституту Альтшуллера, в якій взяли участь представники 11 країн та компанії «Боїнг», «Кодак», «Форд», «Дженерал Міле» і багато інших.