Роль методичної роботи у підвищенні професійного рівня педагога

РЕФЕРАТ

на тему: Завдання та зміст методичної роботи

у спеціальній школі.

Студентки_VІ_ курсу

спеціальності 7.016

спеціальна освіта__

Зеленкін Т.В._

Ужгород – 2016

План

1. Поняття та роль методичної роботи.

2. Зміст методичної роботи.

3. Завдання методичної роботи.

Методична робота – це спеціальний комплекс практичних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду і спрямовані на всебічне підвищення компетентності і професійної майстерності кожного вчителя, система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а в кінцевому результаті – на підвищення якості й ефективності навчально – виховного процесу.

Метою методичної роботи в спеціальній школі є формування професійно-педагогічної культури педагогів, ріст рівня педагогічної майстерності вчителя і педагогічного колективу, що є одним з основних засобів досягнення головної мети – якісної освіти.

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Методичну роботу в спеціальному навчальному закладі проводять в індивідуальній і колективній формах, які різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності вчителя і педагогічного колективу загалом. Індивідуальна форма методичної роботи у спеціальній школі. Сутність цієї форми методичної роботи полягає у самостійній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленням методичної майстерності. Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування, мета якого полягає в набутті практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника спеціального навчального закладу виконують покладені на них обов'язки. Керівник навчального закладу призначає для молодого вчителя наставника з кращих учителів відповідного фаху. Наставник допомагає стажисту в плануванні навчально-виховної роботи, в розробленні поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи. Немало вчителів, дбаючи про підвищення ефективності навчально-виховного процесу, створюють власні методичні системи.

Для цілеспрямованої підготовки до семінарів та практичних занять заздалегідь розробляють перелік питань навчально-довідкової літератури, освітніх сайтів в Інтернеті. Науково-методичне об'єднання спеціального навчального закладу складає перелік науково-методичної літератури для вчителя, що також допомагає йому розібратися в сучасному океані методичної літератури. Науково-методичні комплекси сприяють професійному зростанню та вдосконаленню педагогічної майстерності вчителя, підвищенню ефективності навчально-виховної діяльності взагалі.

Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є розроблення ними актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розроблення можна було залучити всіх педагогів школи.

Роль методичної роботи у підвищенні професійного рівня педагога

Здійснення повноцінних результативних змін в діяльності спеціального навчального закладу не можливе без високого рівня науково-методичного забезпечення і стабільно творчо працюючих педагогічних працівників. Тому питання підвищення їх кваліфікації, вдосконалення майстерності, впровадження у масову практику сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового досвіду залишається пріоритетним. Система підвищення професіоналізму педагогічних працівників - це цільовий комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених організаційно-змістовних компонентів. Вона передбачає безперервну післядипломну педагогічну освіту. Методична робота - основний компонент цієї системи так як здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики. Її зміст, визначається як загальними цілями розбудови української національної школи так і конкретними завданнями, що витікають з реального стану професійної діяльності педагогічних працівників. Отже, методична робота - це є сучасна функціонуюча система організаційного та науково-методичного забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників у міжкурсовий період і є дієвим засобом управління навчально-виховним процесом. Ефективність процесу підвищення професійної майстерності вчителів потребує підведення наукової бази до її організації. Оскільки науково-методична робота є цілісним, складним утворенням, то науковий підхід до її організації і здійснення буде системний. Цілі методичної роботи в школі з класами інтенсивної педагогічної корекції та класами допоміжної школи – це

ü Формування індивідуальної системи педагогічної діяльності вчителя

ü Збагачення знань педагогів

ü Розвиток стійких моральних якостей особистості

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Основними принципами методичної роботи є:

Ø демократизація та гуманізація навчального процесу;

Ø цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;

Ø організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального рівня професійної майстерності;

Ø системність та систематичність;

Ø науковість;

Ø оперативність та мобільність;

Ø прогностичність та випереджувальний характер;

Ø оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;

Ø пріоритет знань та моральних цінностей.

Державною національною програмою «Освіта» визначені основні шляхи роботи з педагогічними кадрами. Методичну роботу у школі спрямовано на:

забезпечення безперервної освіти педпрацівників;
підвищення професіоналізму, освітнього і загальнокультурного рівня;
прискорення суспільної апробації, відбору та запровадження педагогічний інновацій.

Зміст методичної роботи в школі

Управління - це здатність бачити організацію не такою, якою вона є, а такою, якою вона може стати

Джон Time

Зміст методичної роботи в школі:

- наукові дослідження з різних питань навчальної і виховної роботи;

- координація розробки навчальних планів і програм, їх узгодження за суміжними й взаємозабезпечуючими дисциплінами;

- обговорення проблем інформатизації освіти, підвищення якості професійної підготовки вчителів на основі широкого використання засобів обчислювальної інформаційної техніки;

- аналіз і корекція підготовки тих, хто навчається, за результатами поточної успішності, заліків і екзаменів, контрольних відвідувань занять;

- організація лекцій для адміністрації і вчителів з питань педагогіки й психології, новим дослідженням у науці щодо проблем навчання й виховання тих, хто навчається, методики проведення окремих видів навчальних занять;

- вияв, узагальнення і розподіл позитивного досвіду навчальної, виховної та методичної роботи окремих вчителів і методичних об'єднань у цілому;

- вивчення і впровадження до навчального процесу позитивного досвіду методичної роботи інших освітніх установ.

Загальнокультурна підготовка спрямована на розширення кругозору вчителів, спектра їхніх інтересів, оволодіння духовними здобутками суспільства, орієнтацію в сучасній і класичній літературі, театрі, кінематографі, образотворчому мистецтві, музиці, в основних тенденціях науково-технічного прогресу.

Методична, світоглядна підготовка вчителів передбачає формування у них соціальних і професійних цілісних орієнтації, переконань, що відповідають задачам відновлення школи (установки на демократизацію, гуманізацію і т. п.).

У частково-методичній підготовці вчителя можна виділити такі взаємозалежні частини: підвищення кваліфікації вчителів-предметників у галузі тієї науки або сукупності наук, що лежать в основі предмета, що викладається; підвищення кваліфікації вчителів-предметників у сфері змісту свого предмета, поглиблене вивчення нових навчальних програм і підручників; підвищення кваліфікації вчителів у галузі методики викладання свого предмета.

Дидактична підготовка в системі методичної роботи є тим системоутворюючим началом, стрижнем, навколо якого природно групуються інші сторони змісту підвищення кваліфікації вчителів, оскільки дидактика стосується найбільш важливих, вузлових проблем, що хвилюють усіх учасників педагогічного процесу. В рамках дидактичної підготовки вчителів необхідно забезпечити: вивчення вчителями творів класиків світової і вітчизняної дидактики; вивчення найбільш важливих сучасних дидактичних концепцій та ідей, як теоретичних, так і особливо прикладних, перекладених мовою практичних рекомендацій, правил, вимог: вивчення досвіду вчителів-майстрів, педагогічної праці, учителів-новаторів, що створили індивідуально- неповторні й високоефективні дидактичні системи.

Виховна підготовка вчителів спрямована на реалізацію ідей системного підходу до виховання школярів, націлює вихователів на вибір найкращих, оптимальних варіантів системи виховної роботи з конкретними колективами учнів. Мета виховання - формування в особистості рефлексивного, творчого, морального ставлення до власного життя у співвіднесенні з життям інших. Воно спрямовано на вироблення в підростаючої людини уміння вирішувати життєві проблеми, робити життєвий вибір моральним шляхом, що вимагає звернення її "усередину себе", до своїх джерел. Це пошук особистістю (самостійно й за допомогою дорослого наставника) способів побудови морального, справді людського життя на свідомій основі.

Психолого-фізіологічна підготовка вчителів передбачає їхнє озброєння: знаннями із загальної, педагогічної, вікової і соціальної психології, фізіології дітей і підлітків і шкільної гігієни, про типові тенденції та особливості психологічного розвитку сучасних школярів різного віку, про психологію навчання і виховання, взаємозв'язки між характерами навчально-виховної роботи й рівнем розвитку школярів, про психологію дитячого колективу і т. д.; знаннями конкретних особливостей психологічного й фізичного розвитку учнів школи, конкретного класу; знаннями з психології праці й особистості вчителя, закономірностей його професійного творчого росту, закономірностей розвитку педагогічних колективів; знаннями особливостей власної професійної діяльності, власного педагогічного колективу і його особистостей.

Методична робота в школі націлює на вироблення у вчителів розуміння необхідності спеціального вивчення школярів, неприпустимості працювати "наосліп" або "навпомацки", на осмислення мети, задач, програми вивчення учнів, методів добору інформації.

Етична підготовка вчителів спрямована на опанування ними найважливіших принципів педагогічної етики. Поводження вчителя в системі відношень: "учитель - учень", "учитель - педагогічний колектив школи", "учитель - батьки", "учитель-виросничники", "учитель - громадськість за місцем проживання" і т.п. - предмет спеціального розгляду, методичного навчання.

Технічна підготовка вчителів передбачає їхнє озброєння уміннями активно й ефективно використовувати нові можливості освіти, виховання і розвитку школярів, що надають сучасні технічні пристрої.

Методична робота передбачає такі напрямки:

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;

2) збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Основні завдання методичної роботи в школі:

1. Глибоке вивчення Конституції України і забезпечення правового виховання школярів.

2. Виконання вимог Закону України «Про освіту».

3. Забезпечення міцних знань, практичних умінь і навичок з усіх предметів державного компоненту.

4. Здійснення виховання у відповідальності до завдань національно-культурного відродження, ідеї служіння Богові і Україні.

5. Здіснення основних напрямків державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) .

6. Вивчення і використання в практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

7. Наукова організація навчально-процесу в школі, виконання навчальних програм, вивчення та аналіз стану викладання, рівня якості знань, умінь, практичних навиків і вихованості учнів, виявлення труднощів у засвоєнні ними програмного матеріалу.

8. Виконання пропозицій органів управління освітою, інспекторських перевірок, рішень педагогічної ради, положень статуту школи.

До завдань методичної роботи також входить:

ü кадрове та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;

ü впровадження інноваційних методик і технологій у навчально-виховний процес, забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвіду;

ü вивчення, накопичення та впровадження в практику нових освітніх технологій і систем, а також перспективного досвіду вчителів-новаторів;

ü залучення педагогів до науково-дослідницької роботи;

ü організаційно – методичне забезпечення програм розвитку закладу, допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально – дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій, тощо;

ü удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності органічного взаємозв’язку загальноосвітньої та допрофесійної підготовки учнів на основі принципів гнучкості, поступності, прогностичності, ступеневого характеру закладу;

ü розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації умов для професійного вдосконалення;

ü створення комплексно – методичного забезпечення предметів, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;

ü забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;

ü підготовка до атестації педагогічних працівників.

Висновки

Специфіка педагогічного процесу в спеціальних навчальних закладах заключається в тому, що він будується на основі духовного співробітництва вчителів і учнів, максимального використання індивідуального досвіду кожної дитини, ініціативи, самодіяльності, творчого спілкування. Вивчення педагогічних контактів закладу показало, що високі показники по всіх параметрах виховної діяльності дістаються тим педагогам, що використовують комплексний підхід до виховання, знаходять перспективні і діючі форми масової і гурткової роботи.

Одним з головних шляхів підвищення ефективності виховної роботи спеціальних навчальних закладів якісно нових явищ і перетворень в розвитку школи в ході здійснення шкільної реформи, здатність педагогів стати безпосереднім виконавцем її ідей по здійсненню виховання кожної особистості на основі важливих принципів: індивідуалізації, добровільності, співтворчості, емоційної привабливості міжособистих стосунків та ін. Результативність педагогічного процесу в закладах прямо залежить від умілого використання різноманітних форм діяльності. При цьому основну увагу педагоги повинні зосереджувати на тому, щоб кожне заняття по інтересах несло ідеологічний заряд, збагачувало учнів позитивним досвідом, сприяло виробленню в них вмінь оцінювати з класових позицій явища і події, що відбуваються в світі. Успіху виховної роботи в спеціальній школі сприяють правильне планування і розумна організація управлінської діяльності керівника, вміле керування педагогічним колективом, підвищення професійної кваліфікації вихователів, постійний пошук ефективних шляхів вирішення педагогічних задач, творчий підхід до організації занять.

Сьогодні в освітянських закладах України всіх рівнів утверджується парадигма особистісно орієнтованої освіти. Реалізація нових підходів до навчально-виховного процесу в школі та визначення в ньому місця особистості починається із внесення відповідних змін до управлінської діяльності, яка має забезпечити безперервне професійне та особистісне зростання працівників школи та учнів, стабільність і комфорт у закладі, адаптацію школи до умов, що постійно змінюються, визначення місця школи в цих умовах, стратеги й тактики її розвитку.

Література.

1. Активні форми і методи впровадження ППД /Зб. наук. статей, - К., Рад. шк., 1989.

2. Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе – М.: 1977 – 259с.

3. Миронова С.П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту: Монографія. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. – 304 с.

4. Інклюзивна освіта: теорія та практика: навчально-методичний посібник/[кол. авторів; за заг. ред. С.П. Мирнової]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – 192 с.

5. Волкова Н.П. Педагогіка.-К.2001

6. Грищенко Н. Деякі проблеми методичної роботи в школі // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №5. – С.4-5.

7. Лебідь Т. Організація науково-методичної роботи // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №4. – С.4.

8. Павлютенков Є.М. Крижко В.В. Організація методичної роботи – «Видавнича група «Основа»»,2006.