Педагогічна діяльність.професійна та непрофесійна.

Педагогічна діяльність - це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного. інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.

Педагогічна діяльність має ті самі характеристики, що й інші вили людської діяльності: це цілеспрямованість, вмотивованість та предметність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик педагогічною називає продуктивність. В залежності від продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п'ять рівнів:

1 - репродуктивний (мінімальний)- педагог вміє передати Іншим те, шо знає сам;

2 - адаптивний (низький, малопродуктивний)- педагогвмі є пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;

3 - локально-моделюючий (середній, середньо продуктив ний) - педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулю вати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добира ти систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнаваль ну діяльність);

4 - системно-моделюючий знання учнів (високий, продук тивний) -педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;

5 - системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (най вищий, високопродуктивний) - педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоення предметного соці о культурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус /чнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також зідповідні уявлення, які виникають у учнів під час цілеспрямо-заного спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та ін. засоби.

Засобами передання є пояснення, показ (Ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня ірактика (лабораторна, польова) тренінги.

Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках. Під час вирішення учбових задач, контрольних робіт.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особис-тісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.

Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація.

В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу, зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат свосї діяльності, особистІсно-професійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади. Так, Г.А. Мюррей виділив основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками, чи ефектами потреби домінування є бажання:

- контролювати своє соціальне оточення;

- впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу;

- спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів;

- схиляти до співробітництва;

- переконувати інших у своєї правоті.

Н.А. Амінов відзначає відповідність цим бажанням певних дій, які за Г.А. Мюрреєм згруповані в такі групи:

- схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, наглядати;

- підкоряти, правити, диктувати умови, судити. Встановлювати закони, вводити норми, складати правила поведінки, приймати рішення;

- забороняти, обмежувати, протидіяти, відмовляти, карати, позбавляти волі;

- очаровувати, покоряти, примушувати прислуховуватися до себе, встановлювати моду.

Мотиваційно-споживацька сфера може бути Інтерпретована в термінах центрації за А.Б. Орловим. На Його думку, особистІсна центрація вчителя є «інтегральною та системно-утворюючою» характеристикою діяльності педагога. Характер центрації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію вчителя. Виділяється 7 основних центрацій, які можуть домінувати у педагогічній діяльності в цілому, чи в окремих, конкретних ситуаціях:

- егоїстична (на інтересах свого «Я»);

- бюрократична (на Інтересах адміністрації, керівництва);

- конфліктна (на інтересах колег);

- авторитетна (на інтересах, запитах батьків учнів);

- пізнавальна (на вимогах навчання на виховання);

- альтруїстична (на інтересах, потребах учнів);

- гуманістична (центрація вчителя на інтересах (проявах) своєї сутності та сутності інших людей (адміністрації, колег, батьків, учнів).

Найбільш прогресивною є гуманістична центрація, яка висвітлює підхід гуманістичної психології до особистості в порівнянні з першими, які відтворюють реальність традиційного навчання.

Наши рекомендации