Педагогічне спостереження як метод наукового дослідження.

Л Е К Ц І Я № 3

ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ.

План

1. Педагогічне спостереження як метод наукового дослідження.

2. Педагогічний експеримент, як метод наукового дослідження, експериментальні чинники.

3. Види педагогічного експерименту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ашмарин Б.А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании. – Л., 1973.

2. Довідник здобувача наукового ступеня / За ред. Бойка Р.В. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2002. – 64 с.

3. Донской Д.Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981.

4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

5. Круцевич Т.Ю. Научные исследования в массовой физической культуре. - К.: Здоров’я, 1985. – 120 с.

6. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. – Харків: Вища школа, 1979. – 200 с.

7. Шандригось В.І. Методи дослідження фізичного стану школярів в процесі фізичного виховання: метод. реком. На допомогу студентам. – Тернопіль, 2001. – 156 с.

8. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / Упорядн. Пономаренко Л.А. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», видавництво “Толока”, 2001. – 80 с.

9. Шиян Б.М., Вацеба О.М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті. – Тернопіль. 2008. – 275 с.

Педагогічне спостереження як метод наукового дослідження.

Педагогічне спостереження - це цілеспрямоване планомірне сприйняття й аналіз навчально-виховного процесу та його оцінка на основі заздалегідь розробленого плану. Прикладом педагогічного спостереження є педагогічний аналіз і оцінка уроку фізичної культури або тренувального заняття..

Різновидом педагогічного спостереження є самоспостереження,яке як метод часто використовується в дослідженнях найвищих спортивних досягнень окремих атлетів, що досягли рекордних результатів. Водночас самоспостереження успішно може використовуватись і в масових дослідженнях.

Спостереження – це цілеспрямоване сприйняття подій безпосередньо в момент їх протікання. Воно може бути особистим (безпосереднім) або опосередкованим із використанням інформації, отриманої різноманітними засобами спостереження або фіксації наслідків діяльності учасників навчально-виховного процесу чи від інших осіб, які спостерігали цей процес. Основою спостереження є сприйняття як форма чуттєвого відображення об’єктивної реальності.

Чим досвідченіший спостерігач, тим точніше він оцінить хід педагогічного процесу за конкретними, часто ледь помітними проявами. Тембр голосу, порух очей, розширення або звуження зіниць, ледь помітні зміни в спілкуванні з іншими

учасниками педагогічного процесу служать підставою для відповідних висновків. Дослідники виробляють спеціальні системи, механізми фіксації психолого-педагогічних явищ за їх зовнішніми проявами.

При проведенні спостережень слід чітко визначити об’єкт, прийоми реєстрації явищ і фактів, обраних об’єктом спостереження. Об’єктом спостереження можуть бути спеціальні, педагогічні, психологічні, фізичні, технічні, тактичні дії, різні сторони навчально-виховного процесу або діяльності (поведінка вчителя та учнів, взаємовідносини між суб’єктами педагогічного процесу, пізнавальна активність учнів, кількісні показники діяльності, якісні показники навчально-виховного процесу).

Залежно від об’єкта спостереження, його завдань необхідно підготувати відповідні способи реєстрації наслідків спостереження. Це можуть бути заздалегідь виготовлені спеціальні протоколи, аудіо і відеоапаратура, вимірювальне приладдя тощо.

Достоїнством спостереження є надання досліднику можливості вивчати предмет в цілому, в природному функціонуванні, живих зв’язках і проявах водночас, одержати інформацію про деталі навчально-виховного процесу, які не вдається одержати іншими методами дослідження. Ця інформація необхідна для уточнення гіпотези і методики дослідження та педагогічної оцінки фактів, одержаних іншими методами. Наприклад, для пояснення результатів тестування учасників експерименту, хронометрування і анкетування; перевірки ефективності рекомендацій, розроблених дослідником і впроваджених в практику.