Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів

Основними обов'язками вчителя, що визначені Статутом середньої за­гальноосвітньої школи, є озброєння школярів міцними знаннями основ наук, формування духовного світу молоді, розвиток її пізнавальних інтересів і здібностей. Учитель відповідає за якість навчання, рівень знань і вихованість учнів, тому-то він повинен дбати про рівень виконання навчальної програми, глибину знань школярів, системність, міцність, усвідомлення, вміння застосо­вувати знання на практиці.

Важливим фактором у здійсненні цих завдань є своєчасне і якісне вияв­лення, перевірка, оцінювання та облік результатів навчання. Отже, вчитель повинен уміти передавати знання і на основі систематичного контролю коригувати роботу школярів.

Виявляючи знання школярів тим чи іншим методом/ поурочне індивіду­альне; фронтальне опитування, письмова робота на задану тему /тестова перевірка, звукозапис, графічна робота/, словесник повинен конкретно визначити, яка тема, який вид (аспект) знань, умінь та навичок оцінюється.

Вимоги, що ставляться до знань і вмінь учнів, визначені програмою, екзаменаційними білетами, тематикою та текстами для письмових робіт.

Суть і значення оцінки

Словесник у процесі роботи над реалізацією навчальної програми з літератури повинен домогтись усвідомлення учнями того, що оцінка (кіль­кість балів) ставиться не тільки за знання, а й за уміння вчитися (уміння виді­ляти найсуттєвіше у змісті навчання, передати самостійно засвоєне, застосу­вати основні положення на практиці, систематизувати, узагальнювати вивче­ний матеріал, самому оцінити результати своєї роботи).

З цього випливають основні вимоги до перевірки й обліку знань, умінь і навичок учнів з літератури:

а) у процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;

б) спрямовувати зусилля школярів на виявлення глибини і повноти розу-
міння суттєвого;

в) домагатися виявлення рівня засвоєння матеріалу опрацьовуваної теми
за певною системою і в логічній цілісності;

г) визначати форми і методи виявлення знань, що підлягають обов'язковій
перевірці з окремої теми, зважаючи при цьому на специфіку літератури
як виду мистецтва;

д) забезпечувати тематичну конкретність оцінок.

Оцінка виставляється на основі фактичного засвоєння програмового матеріалу з урахуванням його важливості в курсі літератури:

1. Чи вміє учень у процесі аналізу твору усвідомлювати історичні умови, в яких жив і творив письменник, його світоглядні погляди і позиції, які ідеали утверджує; чи має навички аналізу художнього твору, виходячи з його жанрової специфіки, а саме: виразно читати й логічно осмислювати прочи­тане, членувати, зіставляти, групувати факти, події, картини, образи і за їх допомогою розкривати ідейну силу і красу всього твору; як висловлює свої судження про відображені в творі життєві явища, про вчинки і помисли персонажів, зокрема, про моральну і духовну красу позитивного героя.

2. Чи вміють учні 5-8 класів виразно читати, аналізувати художній твір за планом:

а) визначити провідну думку в прочитаному уривку чи цілому творі;

б) виділити художні засоби та визначити їх функції відповідно до провідної
думки;

в) висловити своє ставлення до прочитаного, до поведінки і вчинків героїв;

г) аргументувати власні думки і судження текстом художнього твору та ін.

3. Який рівень засвоєння теоретико-літературних понять, що визначені програмою (в теоретичному і практичному плані).

4. Наскільки розвинуті творчі здібності, вміння самостійно працювати над художньою і критичною літературою, складати плани, тези, конспекти, рецензії, виступи, писати твори різних жанрів літературною мовою, який рівень мовної грамотності.

На основі аналізу усних відповідей учнів, тестової перевірки, графічних робіт, їх письмових завдань словесник повинен зробити висновок про рівень засвоєння ними програмового матеріалу. При цьому він враховує засвоєння питань теоретичного характеру, формування наукових понять, розвиток мис­лення і культури мовлення, знання текстів художньої та критичної літератури, повноту і правильність відповіді, набуття умінь і навичок застосовувати знання на практиці і виставляє підсумкову оцінку за чверть, півріччя чи рік у журналі не як середньоарифметичний бал за поточну перевірку, а як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи школяра над темою чи кількома темами як основними логічно завершеними одиницями програмового матеріалу.

Учитель повинен ураховувати самостійність, оригінальність задуму уч­нівського твору, рівень його композиційного та мовного оформлення. Наяв­ність оригінального задуму, правильна реалізація його дозволяють підви­щити першу оцінку за твір на один бал.

Перша оцінка (за зміст і мовленнєве оформлення) не може бути позитив­ною, якщо не розкрита тема висловлювання, хоча за іншими показниками твір написано задовільно.

Оцінка орфографічної, пунктуаційної грамотності творів, граматична правильність мови здійснюється на основі критеріїв, визначених для кон­трольних диктантів.

Наши рекомендации