Профілактику ВВР плода ділять на первинну і вторинну
Вторинна профілактика об’єднує усі методи пренатальної діагностики у цілях раннього виявлення, елімінації плода з летальними вадами, можлива інтранатальна корекція (ДНК – терапія) або постнатальна корекція (хірургічна; замісна при ферментопатіях).
Первиннанаправлена на попередження патологічного зачаття (ділиться на прегаметичну і презіматичну). Прегаметична - оздоровлення оточуючого середовища, охорона здоров’я майбутніх батьків. Презіготична профілактика- підготовка до вагітності (преконцепція), штучна інсемінація з медико-генетичними обстеженнями.
Методи преконцепційної профілактики:
І етап – медико-генетичне консультування, обстеження подружжя для виявлення захворювання.
ІІ етап–превентивна санація та ліквідація потенційних мутагенів та тератогенів.
ІІІ етап – синхронізація процесів запліднення.
ІV етап– спостереження за вагітністю (дієто- і вітамінотерпія, профілактика і лікування ФПН, пізніх гестозів, анемій і т.д.).
Організація, структура та завдання служби планування сім’ї.
В умовах погіршення демографічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня більшої частини населення, погіршення репродуктивного здоров’я населення особливої уваги заслуговують питання планування сім’ї як резерву в зниженні материнської та дитячої смертності, профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом і збереження здоров’я населення.
В сучасних умовах різкого зниження народжуваності в Україні проблема планування сім’ї набуває більшої медико-соціальної значимості. Аборт в Україні продовжує залишатися основним методом регулювання народжуваності. При цьому ускладнення після абортів спостерігаються у кожної третьої жінки, у першовагітних їхня частота досягає 40%. Основними ускладненнями аборту є неплідність, невиношування вагітності, запальні захворювання геніталій, ендокринні порушення, ускладнення при наступних вагітностях та пологах.
Планування сім’ї як суттєвий елемент первинної медичної допомоги в багатьох країнах світу та в Україні включає такі основні види діяльності:
- інформація та консультування населення з питань планування сім’ї;
- організація служб планування сім’ї;
- забезпечення населення засобами контрацепції;
- лікування неплідності та сексуальних розладів;
- формування громадської думки в процесі роботи, спрямованої на зміну усталених уявлень про планування сім’ї про суто медичну чи внутрішньосімейну проблему;
- підвищення рівня знань і кваліфікації з цієї проблеми не тільки акушерів-гінекологів та лікарів інших спеціальностей, а також середніх медичних працівників, у першу чергу, акушерок фельдшерсько-акушерських пунктів;
- поглиблення та поширення роботи зі статевого виховання дітей і підлітків, підготовки педагогів та батьків з питань сексуального розвитку дітей;
- залучення засобів масової інформації до висвітлення проблеми планування сім’ї, сексуальної культури, сімейно-шлюбних стосунків;
- підвищення доступності та якості медичних послуг у службі планування сім’ї.
Багатопліддя
Згідно з формулою Гєлліна, пологи двійнею трапляються 1 раз на 80 пологів, трійнею 1 раз на 802 (6400), четвертнею – 1 раз на 803 (51200) пологів. Причини багатопліддя вивчені недостатньо.
Розрізняють двійні двояйцеві, які утворюються від запліднення двох яйцеклітин, та однояйцеві – з однієї яйцеклітини в результаті атипового дрібнення яйця. Співвідношення двояйцевих до однояйцевих двоєн 1:1.
Для більш повного розуміння процесів, що призводять до дозрівання кількох яйцеклітин, слід нагадати про овогенез.
Походження двояйцевих двійнят (багатояйцевих близнюків) може бути таким:
а) одночасне дозрівання та овуляція двох та більше фолікулів в одному яєчнику;
б) дозрівання двох та більше фолікулів та овуляція в обох яєчниках;
в) запліднення двох та більше яйцеклітин, які дозріли в одному яєчнику.
Ці дані підтверджуються під час оперативних втручань, коли виявляються два та більше квітучих жовтих тіл.
Причина дозрівання одночасно кількох яйцеклітин – підвищена кількість фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Це може бути спадкоємно детерміновано, а також наслідком медикаментозної дії (лікування кломіфеном чи клостилбегідом, або відміна синтетичних естроген-гестагенних препаратів).
Однояйцеві двійні можуть бути двоамніотичні та моноамніотичні.
Походження однояйцевих близнюків пов’язане з поділом єдиного ембріонального зачатку на дві та більше частин. Якщо розподіл відбувся в перші три дні після запліднення, розвивається двохоріальна вагітність, якщо на 3-8 добу, тобто до появи плідного міхура, розвивається вагітність з монохоріальним двоамніотичним послідом, на 9-12 добу – монохоріальна моноамніотична вагітність. Після 15 доби повний розподіл зачатків неможливий і розвиваються зрощені близнюки.
Слід зупинитися на теоріях “надзародження” та “надзапліднення”. Надзародження – це запліднення яйцеклітин різних овуляторних періодів, тобто поява нової вагітності при наявності вже існуючої. Надзаплідення – запліднення двох або кількох яйцеклітин, які виділились під час однієї овуляції, сім’ярідиною різних батьків.
Ускладнення перебігу багатоплідної вагітності:
1. Передчасні пологи у 50% випадків.
2. Гестози вагітних зустрічаються значно частіше, ніж при одноплідній вагітності.
3. Багатоводдя (дуже часте ускладнення).
Діагностика багатопліддя в першій половині вагітності досить важлива, легша – в другій половині. Обвід живота – більший за 100 см, при пальпації багато дрібних частин, дві голівки, дві спинки, при аускультації два або більше фокусів серцебиття плода та зона мовчання між ними, різна частота серцебиття, висота стояння дна матки більша, ніж при одноплідній вагітності. При вимірюванні довжини плода тазовимірювачем – більша довжина плода при невеликій голові. Для постановки діагнозу та визначення розмірів та положення плодів використовують УЗД.
Дані об’эктивного дослідження: характерна форма матки – сідлоподібна (заглиблення в області дна), наявність на матці подовжньої, поперерчної або косої борозни залежно від положення плода.
Варінати можливих положень плодів
Обидва плода у повздовжньому положенні.
Обидва плода у поперечному положенні.
При повздовжньому положенні плодів вони можуть бути в різних передлежаннях (обидва у головному, обидва у тазовому, один в головному, другий у тазовому та навпаки).
Перебіг пологів при багатоплідді небезпечне ускладненнями:
а) слабкість пологової діяльності, затягнутий перший період, затягнутий другий період;
б) відшарування та виділення посліду до народження другого плода, як наслідок – внутрішньоутробна загибель другого плода;
в) кровотеча в третьому періоді пологів, у ранньому післяпологовому періоді;
г) колізія близнюків;
д) поперечне положення другого плода;
ж) субінволюція матки в післяпологовому періоді.
Прогноз пологів при багатоплідній вагітності менш сприятливий ніж при наявності одного плода.
Ведення пологів при багатоплідді
У першому періоді пологів слід уважно спостерігати за станом роділлі та плодів.
Якщо існує багатоводдя, показаний розтин плідного міхура при відкритті шийки матки на два пальці (4 см) та повільне випускання вод.
За показаннями проводять операції розродження: кесарів розтин, накладання акушерських щипців, витягання за тазовий кінець, акушерський поворот при поперечному положенні другого плода. Якщо після народження першого плода другий не народився протягом 10-15 хвилин. Показаний розтин плідного міхура другого плода. Якщо після народження першого плода почалась кровотеча або виникла гіпоксія плода, необхідно негайне розродження. Особливо небезпечний III період пологів та ранній післяпологовий період. При наявності кровотечі показане негайне втручання.
Після народження проводять старанний огляд для з’ясування цілості плаценти та оболонок, виду двійнят (одно- або двояйцеві).
При однояйцевій двійні плоди завжди однієї статі, існує загальний хоріон, при двояйцевій плоди можуть бути різностатеві, у кожного з них існують свої хоріальна та амніотична оболонки.
У післяпологовому періоді необхідне дбайливе спостереження за породіллями, профілактика та лікування субінволюцій матки.