Загальний алгоритм дій при складанні формули.

1. Перш ніж складати формулу винаходу (корисної моделі) слід проаналізувати галузь техніки, до якої відноситься передбачуваний винахід (корисна модель).

2. Проаналізувати рівень техніки з виділенням аналогів і прототипу.

3. Визначити суттєві ознаки винаходу (корисної моделі).

При визначенні ознак суттєвих для винаходу (корисної моделі), що заявляється, доцільно:

­ сформулювати назву винаходу (корисної моделі), для чого необхідно визначити на удосконалення чого були спрямовані зусилля винаходу (корисної моделі);

­ сформулювати технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні винаходу (корисної моделі);

­ скласти перелік суттєвих об'єктів винаходу (корисної моделі); для пристрою – конструктивні елементи; для процесу – дії; для речовини – інгредієнти;

­ визначити ознаки прототипу, який виконує ті ж ознаки, що і ознаки винаходу (корисної моделі);

­ сформулювати суттєві ознаки винаходу (корисної моделі) спільні для об'єкту, що заявляється, і прототипу по функції і способу реалізації функції;

­ сформулювати відмінності винаходу (корисної моделі) і прототипу, виділити з відмітних ознак суттєві.

Для складання формули винаходу (корисної моделі) необхідно скористатись тими ознаками які було виділено в пункті 4.2.10 (таблиця 4.15).

Формула винаходу (корисної моделі) буде мати особливості викладення в залежності від об’єкту винаходу (корисної моделі).

Пристрій

Пристрій у формулі характеризують у статичному стані.

У формулі можна зазначити про можливість реалізації елементом пристрою певної функції, про виконання елемента рухомим, наприклад, з можливістю повертання або обертання тощо.

Для усунення невизначеності при характеристиці пристрою сукупність його ознак повинна вказувати не лише на наявність елементів, а й на зв'язки між ними і/або їхнє взаємне розташування.

Посилання на елемент, який не включено до формули, допускається, якщо це посилання не призводить до невизначеності в характеристиці пристрою.

Приклад формули корисної моделі – пристрій.

Шафа радіоелектронної апаратури, що містить корпус із задньою стінкою, плити або пластини з високотеплопровідного матеріалу, розташовані одна над іншою і створюючи горизонтальні секції для розміщення радіоелектронної апаратури, яка відрізняється тим, що шафа містить систему тепловідводу, що складається з теплових труб, приведених в тепловий контакт з пластинами з високотеплопровідного матеріалу в області зони випаровування теплової труби і задньою стінкою шафи, також виконаною з високотеплопровідного матеріалу, на зовнішній стороні якої кріпиться зона конденсації теплової труби, причому пластини з високотеплопровідного матеріалу кріпляться до задньої стінки шафи через теплоізоляційні прокладки, а задня стінка шафи з боку радіоелектронної апаратури також має теплоізоляційне покриття, причому до задньої стінки шафи кріпиться кожух для створення каналу при роботі системи охолодження в режимі примусового повітряного охолодження, що створюється вентилятором, електрично пов'язаним з блоком управління вентилятора, блок управління електрично пов'язаний як мінімум з одним датчиком температури, розміщеним на задній стінці шафи з боку кріплення теплових труб.

Речовина

У формулу, яка характеризує індивідуальну хімічну сполуку будь-якого походження, включають її назву або позначення. У формулу може бути включене призначення або вид біологічної активності. Для сполуки з визначеною структурою включають структурну формулу, а для сполуки із невизначеною структурою - фізико-хімічні та інші характеристики, що дають змогу її ідентифікувати, зокрема:

- для антибіотиків та інших низькомолекулярних речовин - джерело виділення (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), елементний склад, молекулярну масу, оптичну активність речовини, дані спектрального аналізу, колір і фізичний стан речовини, її розчинність та реакції забарвлювання;

- для нативних ферментів - джерело виділення (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), субстратну специфічність, молекулярну масу, pH-оптимум, термо- та pH-стабільність, ізоелектричну точку, константу Міхаеліса, інгібітор ферменту;

- для моноклональних антитіл - джерело одержання (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), клас (підклас) імуноглобуліну і тип легких ланцюгів, специфічність, характеристику антигену - мішені, константу сполучення, молекулярну масу, ізоелектричну точку і, залежно від природи антигену, - комплемент - сполучну або нейтралізуючу, або літичну, або аглютинуючу, або преципітувальну активність, або цитотоксичність (у кількісному вираженні);

- для протективних антигенів - штам - джерело виділення, локалізацію і природу антигену в структурах штаму, метод виділення, біохімічний склад (для антигенів полісахаридної природи - склад моносахаридів, для антигенів білкової природи - амінокислотний склад та інше), молекулярну масу, ізоелектричну точку і(або) ізоелектричну рухливість.

Для об'єктів генетичної інженерії до формули винаходу включають послідовність нуклеотидів (для фрагментів нуклеїнових кислот) і опис фізичної карти (для рекомбінантних нуклеїнових кислот), а також послідовність амінокислот, фізико-хімічні та інші характеристики, що дають змогу її ідентифікувати, зокрема, походження (складові частини), фізичну карту із зазначенням генетичних маркерів і регуляторної ділянки, кон'югативність (для плазмід), ємкість вектора, спектр хазяїв (для векторів), послідовність нуклеотидів стороннього фрагмента нуклеїнової кислоти (структури гена) і назву речовини, що кодується (для рекомбінантних нуклеїнових кислот і фрагментів нуклеїнових кислот).

У формулу винаходу, що характеризує композицію, включають якісний (інгредієнти) склад та, за необхідності, кількісний (вміст інгредієнтів) склад композиції, її структуру та структуру інгредієнтів.

Відмітні ознаки винаходу, що є композицією, уводяться у формулу за допомогою дієслова "містить" з поясненням "додатково", якщо це необхідно для підкреслення введення інгредієнта в композицію.

Кількісний уміст інгредієнтів композиції слід виражати в будь-яких однозначних одиницях, як правило, двома значеннями, які характеризують мінімальну (нижню) і максимальну (верхню) межі вмісту, при цьому вміст одного з інгредієнтів можна характеризувати словом "решта".

Зазначення кількісного вмісту антибіотиків, ферментів, анатоксинів тощо можна характеризувати в інших одиницях, ніж одиниці решти компонентів у композиції, наприклад, у тис. од. відносно масової кількості решти інгредієнтів композиції.

Для композицій, призначення яких визначається лише активним початком, а інші компоненти є нейтральними носіями із кола тих, що традиційно застосовуються у композиціях цього призначення, допускається зазначення у формулі лише цього активного початку і, за необхідності, його кількісного вмісту у складі композиції, у тому числі виразом "ефективна кількість".

Іншим варіантом характеристики такої композиції може бути додаткове зазначення у формулі винаходу інших компонентів (нейтральних носіїв) у формі загального поняття, наприклад, "цільова добавка". У цьому випадку, за потреби, зазначається кількісне співвідношення "активного початку" і "цільової добавки".

Якщо як ознака винаходу зазначена складна відома речовина, то допускається використання її специфічної назви з обов'язковим зазначенням функції або властивостей цієї речовини та її основи. У цьому випадку в описі винаходу має бути наведене джерело інформації, у якому ця речовина описана, і за необхідності, наведений повний склад і спосіб одержання цієї речовини.

Приклад формули винаходу – речовина.

Замазка для алюмінієвих пресів на основі водно-графітної суспензії: відрізняється тим, що для підвищення адегазійних властивостей, зменшення електроопору і підвищення стабільності до її складу включають декстрин – до 10 % і рідке скло – у кількості 1,5…3,5 % в перерахунку на SiO₂.

Штам мікроорганізму

Для характеристики об'єкта винаходу «штам мікроорганізму» використовують такі ознаки:

У формулу, яка характеризує штам мікроорганізму, уключають латинські назви роду і виду мікроорганізму, до якого належить штам мікроорганізму, призначення штаму мікроорганізму і якщо штам мікроорганізму депоновано, то назву або абревіатуру офіційної колекції - депозитарію та реєстраційний номер депонованого об'єкта.

Приклад формули винаходу – штам мікроорганізму.

Метод одержання штаму продуцентів еритроміцину, що відрізняється тим, що з метою підвищення продуктивності вихідного мікроорганізму водяну суспензію (опір Асі егуїпгеиз штаму 8594) піддають дії еритроміцину та ультрафіолетових променів із наступним відбором колоній за ознакою антибіотика утворення. Штам дріжджів ЗассЬаготу ее з УІПІ (раса Паркентська-1), № 159 використовується для виготовлення виноградних вин.

Спосіб (процес)

Для усунення невизначеності при характеристиці процесу сукупність його ознак повинна вказувати не лише на наявність дій з матеріальними об'єктами, а і на порядок (послідовність) їх виконання в часі.

Для характеристики дії (заходу, операції тощо) як ознаки процесу треба використовувати дієслова активного стану, дійсного способу, теперішнього часу, третьої особи множини, наприклад, "нагрівають", "зволожують", "загартовують" тощо.

Приклад формули винаходу – спосіб (процес).

Спосіб виготовлення армованих зубчастих ременів литтям під тиском, який відрізняється тим, що заздалегідь виробляють армовану заготовку нанесенням на арматуру, наприклад, на металевий трос, шару матеріалу, що формується, потім накатують її впритул на циліндричну оправку і нагрівають до з’єднання прилеглих витків.