Орієнтовні показники успішного розвитку дітей
- розрізняє та визначає жанр художнього твору: казка, оповідання, вірш, байка;
- пригадує повну назву твору, його автора; відповідає на запитання у різних видах бесід за змістом прочитаного;
- розуміє ідею твору; орієнтується в композиційній структурі;
- аналізує та адекватно оцінює характер, вчинки персонажів;
- здійснює елементарний художній аналіз твору;
- виразно читає напам’ять поетичні твори; на прохання пригадує кілька скоромовок, загадок, віршів, лічилок, пісеньок (колискових, забавлянок, щедрівок, веснянок);
- розуміє та вірно пояснює прихований зміст приказок та прислів’їв;
- впізнає на портретах відомих українських письменників;
- впізнає за малюнком на обкладинці, про що розповідатиметься у книжці, виявляє інтерес до книги, бережливе ставлення; орієнтується в структурі книги (обкладинка, сторінки);
- передає зміст художнього твору, характер персонажів в театралізованих іграх за змістом знайомих художніх творів.
Дитина у довкіллі
Завдання зміст роботи:
· продовжувати знайомити з довкіллям; з предметним довкіллям – предметами побуту (одяг, посуд, меблі, знаряддя праці, та ін.), мистецтвом, транспортом тощо; з соціальним довкіллям – системою взаємовідносин між людьми, що склалися в родині, державі, між народами, що складають поняття «людство» тощо; суспільними й матеріальними і духовними умовами життєдіяльності особистості в державі Україна, багатонаціональній за складом; знати її назву, місцезнаходження на карті тощо;
· знати державну символіку, поважати її, знати місцезнаходження України на карті, знати, з якими державами вона межує тощо;
· сприяти усвідомленню своєї статеву приналежності, розвивати вміння розрізняти людей за статевими ознаками (чоловічими чи жіночими), ототожнювати себе з фізичною статтю (хлопчика чи дівчинки); відповідати стереотипам статевої поведінки, соціальним стандартам;
· розвивати самоактивність, свідоме ставлення до життя; формувати уміння здійснювати власний вибір, приймати рішення, віддавати комусь (чомусь) перевагу, чинити опір негативним для організму, психіки, особистості впливам; позитивне самоставлення, становлення відчуття своєї цілісності;
· виховувати у дитини своє власне «Я», своє місце серед інших людей; здатність дбайливо ставитися до самої себе, інших людей (дорослих та однолітків), світу речей;
· розвивати етичні уявлення дитини;
Наш дитсадок
Розширювати уявлення дітей про дошкільний заклад, продовжувати знайомити дітей з професіями дорослих, що працюють в дитячому садку (завідуючий (директор), вихователь-методист, завгосп, костеляна, шеф-кухар, комірник та ін.), їх значенням; продовжувати знайомити з приміщеннями ДНЗ, їх обладнанням.
Виховувати теплі почуття до дитячого садка — затишної домівки, куди приходять друзі, де привітні вихователі, багато цікавих іграшок. Формувати вміння обмінюватися враженнями про свій дитячий садок, здійснюючи власний вибір, приймати рішення, віддавати комусь (чомусь) перевагу. Розширювати уявлення дітей про життя групи, спостереження,екскурсії, гру, підготовку і хід свят та інше. Виховувати здатність дбайливо ставитися до дорослих та однолітків.
Прищеплювати навички культури поведінки, доброзичливості у взаєминах з друзями, вихователями, дорослими, гостями, які приходять у дитсадок. Спонукати допомагати меншим одягатися на прогулянку, складати іграшки тощо.
Іграшки, ігри, забави
Узагальнити знання дітей про іграшки, їх виробництво, використання та різновиди. Вчити детально розглядати, порівнювати різноманітні іграшки (саморобні та фабричні, пластмасові, гумові, дерев'яні, глиняні, ганчір'яні, солом'яні, трав'яні, берестяні) за їх формою, величиною, відчуттям на дотик; ділитись враженням від них.
Знайомити дітей з іграшками, що побутують у народі здавна: іграшками-амулетами, оберегами, що передавались від покоління до покоління, розповісти про вертеп і його лялькові персонажі.
Організовувати дидактичні та сюжетні ігри з ляльками за темами, активізувати у дітей вживання пестливої лексики у звертаннях, побажаннях.
Знайомити дітей з народними дитячими іграми-звуконаслідуваннями, іграми-танками, забавлянками, пісеньками, пов'язаними з обрядами.
2. Родина. Культура родинних стосунків. Люди.
Розширювати уявлення про родину, рідню, родичів: про маму й тата, дідуся й бабусю (маминих і татових батька й маму), рідних братиків і сестричок, рідних тітоньку і дядю (маминих і татових братів і сестер).
Виховувати почуття любові й поваги до рідних, спонукати до самостійних розповідей про них, навчати висловлювати свою любов, ніжність.
Ознайомлювати дітей із значенням їхніх імен, прізвищ. Знайомити дітей з легендами, оповіданнями, що пояснюють значення слів тато, мама, бабуся, дідусь, братик, сестричка тощо, значеннями імен, походженням прізвищ типу (Швець, Гончаренко, Кравчук) залежно від професій, здібностей їхніх прародичів. Показувати, як у народній творчості відбито родинні стосунки. Використовуючи казки, прислів'я, приказки, знайомити дітей з сімейними традиціями, звичаями українського народу, його гумором, доброзичливістю, ставленням до працьовитих і ледачих.
Поглиблювати уявлення дітей про культуру родинних стосунків, правила сімейного етикету, поведінку в гостях, у родичів (ввічливість, прояви вдячності, прихильності, люб'язності тощо). Виховувати інтерес до родинних свят, пісень. Формувати вміння дарувати та приймати подарунки, добирати їх, враховуючи, кому що більше подобається.
Сприяти усвідомленю необхідності дотримання дружніх, приязних взаємин родини з сусідами, виховувати почуття доброзичливості, ввічливості у ставленні до людей.
Формувати уявлення про статеворольові стандарти поведінки (чоловіків й жінок, хлопчиків й дівчаток). Вчити усвідомлювати своє місце серед інших людей. Формувати вміння розрізняти представників чоловічої і жіночої статей.
Виховувати у дітей культуру людських взаємин, прищеплювати навички взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, дбайливо ставитися до інших людей (дорослих й однолітків).
Розширювати, уточнювати знання дітей про професії дорослих, значення кожної професії, трудові дії.
Розвивати етичні уявлення дітей: продовжувати знайомити з позитивними рисами характеру (доброта, щедрість, чуйність, ввічливість, скромність, працьовитість), сприяти усвідомленню необхідності дотримання соціально прийнятих норм поведінки, виховувати бажання наслідувати позитивні зразки поведінки.
Я сам (я сама)
Забезпечувати умови, за яких у кожної дитини формується позитивний образ власного Я, оптимістична Я-концепція, яка включає фізичний, психологічний і соціальний аспекти. Психологічний аспект образу Я і ставлення до себе: кожна дитина (і людина) має своє ім’я, воно дається назавжди, може приймати різні форми (пестливі, строгі), ім’я вказує на індивідуальність, стать, належність до певної нації.
Дитина усвідомлено оперує займенником «я», позитивно ставиться до своєї статевої належності (хлопчик, дівчинка), прагне до високої самооцінки, радіє успіхам, переживає невдачі. Соціальний аспект: взаємини в сім’ї і в групі дитсадка мають сприяти формуванню у дитини стійкої оптимістичної позиції («Я, Олег, хороший хлопчик — був, є, буду», «Я, Даринка, хороша дівчинка — була, є, буду»); в умовах спілкування і спільної діяльності допомагати дітям оволодівати нормами побудови добрих взаємин, передбачати наслідки негативних дій, попереджати і вирішувати конфлікти, домовлятись, прагнути бути добрим виконавцем і лідером; оволодівати правилами поведінки в сім'ї, в дитячому садку, дворі, транспорті, на вулиці, в театрі, в парку. Фізичний аспект: дитина має знати назву частин свого тіла (голова, шия, тулуб, живіт, спина, руки, ноги; на голові — волосся, вуха; на обличчі — очі, брови, ніс, рот), їх функції, знати головні органи (серце, шлунок); володіти навичками гігієни, ретельно виконувати їх, прагнути бути здоровим, бадьорим, охайним, приємним.
Рідний дім
Звернути увагу дітей на різновиди сучасного житла (родинна садиба, будинок старої забудови, новий багатоповерховий будинок тощо), а також на зовнішній вигляд та інтер'єр своєї кімнати чи куточка в домі, розташування кімнат, меблів, предметів побуту.
Ознайомити дітей з традиціями і звичаями, пов'язаними з будівництвом житла в Україні, оздобленням зовні і в середині, розміщенням старовинних меблів, предметів побуту.
Дати уявлення про зображення житла в усній народній творчості, відображення шанобливого почуття до батьківської хати, рідних порогів, про повір'я, пов'язані з поселенням у дім, визначенням місця для стола, до дитячої колиски, роллю рушників-оберегів та інших атрибутів у забезпеченні добробуту в домі; про оформленні садиби (роль садіння декоративних і садових дерев - дуба на леваді, вишневого саду перед вікнами, груш; межі, калини при криниці, верби над ставом, тополі при дорозі, квіток біля хати).
Предмети побуту та вжитку
Розширювати знання дітей про предмети побуту, їх призначення, матеріал з якого виготовлені ці предмети; електроприбори (назва, деталі та їх призначення, правила користування). Поглибити уявлення дітей про сучасне виробництв предметів побуту на фабриках, заводах; професії людей, що беруть участь у їх виробництві.
Розповісти про старовинні способи виготовлення предметів домашнього вжитку, про столярне і гончарне ремесло, сільську кузню, прядку, ткацький верстат, дерев'яний і глиняний посуд, мисник, рогачі, стіл, лаву, дерев'яне ліжко, постіль, скриню, про рубель і качалку (знаряддя для прасування білизни).
Страви
Формувати уявлення про українську кухню, основні страви: куліш, борщ з пампушками, вареники з сиром, картоплею, капустою, пиріжки з маком, узвар тощо.
Знайомити дітей з продуктами, овочами, фруктами, необхідними для приготування тих чи інших страв.
Розповідати про народні ритуали, обряди, пов'язані з приготуванням та споживанням їжі, вшануванням хліба (його вирощуванням, збиранням, випіканням), про звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику тощо. Використовуючи фольклорні твори (прислів'я, приказки, легенди, казки), показати, як народ шанував хліб.
Виховувати вміння накривати на стіл, культуру поведінки за столом під час їди.
Створювати ситуації, які б спонукали дітей розповідати про сервірування столу, приготування страв для сніданку, обіду, вечері, додержання етикету тощо.
Одяг, взуття
Ознайомити дітей з національним одягом українців свого регіону (використати зразки, макети, ілюстрації). Порівняти з елементами одягу інших областей України. Розглянути одяг на будень і свято для хлопчиків ідівчаток, для дорослих чоловіків і жінок, старих людей.
Розповісти дітям про виготовлення домотканого одягу, старовинні прикраси: намисто, пояси, ланцюжки, каблучки (обручки), дукати.
Ознайомити дітей з виготовленням сучасного одягу з різних матеріалів: лляних, бавовняних, шовкових, гуми, синтетичних тканин.
Заохочувати дітей до розповідей про власний гардероб його впорядкування (за кольоровою гамою, особливостями своєї зовнішності), про додержання правил гігієни, носіння та зберігання одягу.
Звернути увагу дітей на опис одягу людей у творах фольклору, надання йому магічних властивостей: образи шапки-невидимки, чобіт - бігунців та ін.
Завчити з дітьми прислів'я, приказки, загадки, в яких вживаються назви одягу.
Мій рідний край
Продовжувати знайомити дітей з назвою держави, вчити орієнтуватися в місцезнаходженні України на карті, дати знання про країни-сусіди України: на півночі – з Білоруссю, на сході – З Росією, на заході – З Польщею, Словакією, Угорщиною, Румунією та Молдовою.
Розширювати, уточнювати знання дітей про Україну, її державні (герб, прапор, гімн), рослинні символи (верба, калина), їх значення; столицю України (головне місто) – місто Київ. Формувати уявлення про Україну як велику державу, що має багато міст і сіл, найбільшу річку –Дніпро, гори (Карпати, Кримські гори), моря. Познайомити з назвами найбільших міст України.
Знайомити з назвою рідного краю, міста, села, з відомими пам'ятками культури, легендами, оповідками, бувальщинами рідного краю. Засобами художньої літератури, музики, народної пісні, образного слова виховувати у дітей любов до рідного краю, його історичних місць. Учити розуміти та поважати споконвічні традиції, звичаї, символи українського народу.
Виховувати почуття приналежності до свого народу, його духовної і матеріальної культури, яку слід оберігати, збагачувати.
Знайомити з тим, що всі люди, що живуть на планеті Земля, зкладають поняття «людство». Українці та інші національності, що живуть в Україні – їхня складова частина.
Золоті руки майстрів
Ознайомити із яскравими зразками національного народне-прикладного мистецтва. Вчити розповідати про народні вироби (форми, розмір, матеріал, спосіб виготовлення), добирати точні слова для змалювання виробів.
Виховувати повагу до людей творчої праці, чиї руки називають у народі «золотими».
Розучити з дітьми прислів'я, приказки про працю, умілі людські руки.
Розповісти про майстрів своєї справи, відомих у рідному краї, місті, селі, серед батьків дітей, працівників дитсадка.