Дуброва І.М., Лощених В.П., Василевська О.О.
Пояснювальна записка
Музичне виховання – це спеціально організований педагогічний процес, спрямований на оволодіння дітьми з відхиленнями в інтелектуальному розвитку музичною культурою, розвиток їх музичних здібностей і формування творчих якостей з метою подолання негативних наслідків основного дефекту. Через музичне мистецтво дитина з проблемами в розвитку опановує оточуючу дійсність, яка виражена в музично-художніх образах, пізнає загальнолюдські цінності, пов’язанні з природою, людиною, предметами оточуючого світу, відображених у творах.
Позитивно впливаючи на різні сфери дитячого організму, музика сприяє становленню різнобічно розвиненої особистості. Цей вплив особливо позначається на розвитку у дитини дошкільного віку емоційно-вольової та сенсорної сфер, активізації процесів мислення, уваги, уяви, творчих здібностей. Корекційна спрямованість музичного виховання насамперед виходить із того, що в музиці природно закладений ефект художнього впливу на розумово відсталу дитину, яка, отримуючи задоволення від навчання, одночасно лікується, виховується і навчається. Організуючі роботу з музичного виховання розумово відсталих дітей необхідно орієнтуватися не на дефект і спричинені ним обмеження рівня актуального розвитку, а на потенційні можливості, зону найближчого розвитку дитини. Найбільших успіхів корекційно-розвивальний ефект музичного виховання досягається при врахуванні типологічних, вікових та індивідуальних особливостей дітей.
У розумово відсталих дошкільників емоційний відгук на музику виражається недостатньо та виникає при активізації його педагогами з використанням наочних засобів. При навчанні дітей співу спостерігаються труднощі в розумінні змісту пісень та запам’ятовуванні вокального твору. Тільки за наслідуванням дорослому з’являються перші співочі інтонації та вміння долати труднощі орієнтації у музичній залі, передавати за допомогою імітаційних рухів музичні образи. В процесі освоєння музично-ритмічної діяльності спостерігається моторна незграбність, рухова дискоординація, ускладнення узгодження рухів з музикою. Перераховані особливості дітей з порушенням інтелекту обумовлюють специфіку проведення роботи з музичного виховання.
На першому етапі перебування дитини в спеціальному дошкільному навчальному закладі музичний керівник діагностує рівень розвитку дитини і, тільки після цього, він визначає можливості та перспективи її розвитку засобами музичної діяльності, намічає шляхи та зміст корекційного впливу музики. Зміст навчання та виховання у програмі конкретизується в навчально-виховних та корекційно-розвивальних завданнях.
Навчально-виховні завдання передбачають:
- виховання в дітей пізнавального інтересу до музичних творів і позитивного емоційного відгуку на них;
- ознайомлення дітей з народними піснями, танцями, іграми;
- здатність до елементарного розуміння дитячих музичних творів різних жанрів;
- бажання брати участь у різних видах музично-естетичної діяльності;
- формування системи музично-ритмічних та танцювальних рухових умінь і навичок, ігрових дій, розвиток відчуття ритму;
- опанування навичок співочої діяльності;
- розвиток комунікативних вмінь, стимулювання потреби в спілкуванні з однолітками та дорослими.
Корекційно-розвивальні завдання спрямовані на:
- здійснення корекції та дорозвиток порушень, зумовлених розладами розумової діяльності та супутніми вадами;
- розвиток і корекцію темпоритмічного відчуття, координації рухів з мовленням;
- розвиток і корекцію психомоторних функцій: дрібної моторики пальців і п’ястей рук; рухової пам’яті; навичок орієнтування в просторі; виправлення порушеної постави;
- розвиток музично-сенсорних здібностей: слухового сприйняття та уваги; розуміння темпу та характеру музики;
- розвиток виразності рухів, здатності передавати характерні особливості персонажів в іграх, в інсценуваннях пісень, казок;
- розвиток голосової, а потім і співочої активності.
Для вирішення поставлених завдань музичний керівник використовує твори з орієнтовного музичного репертуару та інші – за своїм вибором, з урахуванням можливостей дітей, їх підготовленості до сприйняття матеріалу. Орієнтовний музичний репертуар надано з урахуванням вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
Програма з музичного виховання складається з таких розділів:
1.Сприйняття музики. Цей розділ знайомить дітей із кращими зразками музичних творів (зарубіжних, вітчизняних, сучасних, народних); допомагає розшифрувати язик музичної мови і перекласти її на доступні образи; розвиває у дітей інтерес до оточуючого їх світу звуків, сприяє розвитку слухової уваги, вихованню потреби слухати музику, активізує емоції, вчить впізнавати та запам'ятовувати знайомі мелодії.
2.Спів. Цей розділ передбачає стимулювання мовленнєвої активності й коригування порушених сторін мовлення; формування у дітей співочих вмінь (дихання, звуковидобування, чистоти інтонування, артикуляції) через розвиток голосової, а потім і співочої активності; розвиток вокально-хорових навичок.
3.Музично–ритмічна діяльність. Цей розділ передбачає розвиток ритміко-рухових та танцювальних умінь; своєчасних моторних реакції на конкретні зміни у музиці, пов’язані з її ритмічним малюнком; формування невербальних комунікативних здібностей; набування вмінь відтворювати різноманітні образи відповідно до сюжетної лінії гри.
4. Елементарне музикування. Цей розділ включає ознайомлення з дитячими шумовими, ударними і звуковисотними інструментами; має на меті поступове оволодіння найпростішими прийомами гри на цих інструментах з метою розвитку музичного слуху, пам’яті, координації рухів і гнучкості п’ястей рук.
Програму побудовано за концентричним принципом, тобто зміст матеріалу із року в рік закріплюється, поступово поглиблюється та ускладнюється з урахуванням динаміки розвитку кожної дитини. Реалізація програмного змісту здійснюється за умови наступності у роботі музичного керівника, вихователя та вчителя-дефектолога.
Музичне заняття – основна форма організації музичного виховання, навчання та корекції відхилень в розвитку розумово відсталих дітей засобами музики. Музичні заняття проводяться з групою дітей 3 рази на тиждень (на 3 і 4 році навчання два музичні заняття, одне заняття по ритміці). Їх тривалість залежить від віку та рівня підготовки дітей: від 15 до 30 хвилин. Індивідуальні заняття з кожною дитиною музичний керівник здійснює 1–2 рази на тиждень по 15–20 хв. Музика повинна супроводжувати діяльність дітей не тільки в процесі спеціально організованих видів діяльності, а також у вільний час, при проведенні різних режимних моментів та організації свят та розваг.
Музична діяльність поза заняттями здійснюється педагогами у групі в процесі різних видів діяльності: музично-ігрової (музично-дидактичні ігри; ігри під спів; включення знайомих пісень в сюжетно-рольові ігри, в режимні процеси, у вільну діяльність в групі), музично-театральної (інсценування дорослими та дітьми пісень на фланелеграфі, настільному театрі, на ширмі, за ролями, тощо). Ці види музичної діяльності з дітьми організуються індивідуально або невеликими підгрупами у другій половині дня у вільний час.
Дозвільна діяльність включає проведення свят та розваг, які надають можливість розумово відсталим дошкільникам проявити свої навички у співі, рухах під музику, театрально-ігровій діяльності. Головною умовою проведення свят та розваг у спеціальному дошкільному закладі є участь всіх дітей, незалежно від рівня відхилень у розвитку. Важливо, щоб кожна дитина відчула радісну атмосферу свята та зміст заходу відповідав можливостям всіх дітей, а не був зорієнтованим на показ батькам та дорослим.