Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність — це з'ясування (розуміння) змісту закону з метою його вірного застосування на практиці.

Розрізняють декілька видів тлумачення: за суб'єктом, за прийомами (способами), за обсягом.

За суб'єктом виокремлюють тлумачення: 1) легальне (офі­ційне), 2) судове, 3) доктринальне (наукове).

Офіційне тлумачення здійснюється спеціально уповнова­женим на це органом. Таким органом, відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України, виступає Конституційний Суд. Тлу­мачення закону Конституційним Судом є обов'язковим для ви­конання усіма юридичними і фізичними особами на території України і не підлягають оскарженню.

Судове тлумачення представлене двома видами.

По-перше, це узагальнення судової практики Верховним Судом України. Воно здійснюється з метою правильного та од­накового застосування кримінального закону судами України на усій території України і носить рекомендаційний харак­тер. Оформлюються такі рекомендації у вигляді Постанов Пленуму Верховного Суду України. Наприклад, Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у спра­вах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та ек­сплуатації транспорту, а також про адміністративні правопо­рушення на транспорті» розкриває зміст окремих положень закону та правила кваліфікації злочинних посягань. Зокрема, цією постановою судам рекомендовано дії винних осіб щодо заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України) вва­жати закінченим злочином у випадку, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксиру­вання, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспор­тного засобу, — з моменту встановлення контролю над ним. Проникнення до кабіни, гаражу чи інше сховище, спробу запустити двигун або буксирувати транспортний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах на вчинення злочину.

По-друге, при розгляді конкретних справ судами України провадиться тлумачення закону, який буде застосовуватися у даному випадку. Таке тлумачення є обов'язковим щодо даної справи і підлягає виконанню у межах судового рішення. Так, для того щоб визнати особою винною у вчиненні певного зло­чину, наприклад, умисного вбивства (ст. 115 КК України) необхідно, перш за все, проаналізувати кримінально-правову норму, яка встановлює відповідальність за умисне вбивство, з метою його правильного застосування до винної особи. Тільки у випадку наявності в діях особи ознак складу цього злочину вона може бути визнана судом винною у вчинені умисного вбивства і їй може бути призначене кримінальне покарання.

Доктринальне тлумачення здійснюється юридичними на­уковими та навчальними закладами, вченими, практичними працівниками правоохоронних органів, іншими юристами. Воно застосовується в наукових статтях, монографіях, навчаль­них посібниках, дисертаціях, іншій літературі. Доктриналь­не тлумачення не має обов'язкового характеру, але суттєво впливає на підготовку нового та удосконалення чинного кри­мінального закону.

З урахуванням прийомів розрізняють тлумачення: грама­тичне, систематичне та історичне.

Граматичне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту зако­ну за допомогою правил граматики та синтаксису (значення окремих слів, понять, термінів, зв'язку між ними та інше).

Систематичне тлумачення — це з'ясування змісту кримі­нально-правової норми шляхом встановлення її зв'язків з іншими нормами.

Історичне тлумачення передбачає з'ясування причин, які обумовили прийняття правової норми, завдання, які поклада­лися на вказаний закон, розгляд попередніх законів та їх відмінність від чинного. Правильне застосування закону не­можливе без вивчення вказаних обставин.

За обсягом тлумачення буває: буквальне, розширене та об­межувальне.

Буквальним вважається тлумачення, яке здійснюється у точній відповідності до чинного закону.

Розширеним визнається тлумачення, внаслідок якого закон застосовується до випадків, які безпосередньо у законі не вка­зані, однак цим законом маються на увазі.

Обмежувальне тлумачення передбачає звуження сфери,за­стосування закону порівняно з його текстуальним викладенням.