Державний вищий навчальний заклад. «Донбаський державний педагогічний університет»

«Донбаський державний педагогічний університет»

криТерії оцінювання знань і вмінь ЗДОБУВАЧів ВИЩОЇ ОСВІТИ МАГІСТР

із навчальної дисципліни

Сучасний стан розвитку проблеми логопедичної корекції

спеціальність: 8.01010501 Корекційна освіта (за нозологіями)

спеціалізація:Логопедія. Спеціальна психологія

факультет, відділення: дефектологічний факультет денне та заочне відділення

Розроблені:

кандидатом педагогічних наук,

доцентом В.В. СИЛЬЧЕНКО

критерії оцінювання знань І вмінь ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Оцінювання знань здобувачів вищої освіти магістр з навчальної дисципліни «Сучасний стан розвитку проблеми логопедичної корекції» здійснюється у вигляді поточного контролю знань здобувачів вищої освіти та оцінювання самостійної роботи здобувачів відповідно до робочої навчальної програми.

Поточний контроль знань здобувачів вищої освіти з навчальної дисципліни «Сучасний стан розвитку проблеми логопедичної корекції»

» проводиться за такими формами:

а) під час лекційних занять;

б) під час практичних (семінарських) занять:

– опитування або тестування знань здобувачів вищої освіти з теоретичного матеріалу;

– оцінка виконання ситуаційних вправ та завдань під час заняття;

в) за результатами виконання завдань самостійного опрацювання (індивідуальних завдань):

– оцінка виконання домашніх завдань під час заняття;

– оцінка підготовки глосарію, презентацій;

– обговорення матеріалів рефератів під час практичних занять;

– обговорення матеріалів доповідей із поставленого проблемного питання, проведення дискусій, підведення резюме з цього питання під час практичного заняття.

Розподіл балів, що присвоюється студентам, із розподілом за темами

Семестр

Тема	К-ть год	Практичні заняття	Самостійна робота
Мах	Міn	Мах	Міn
Змістовний модуль 1. Характеристика сучасної класифікації та порушень мовлення при ФФН та ЗНМ
ТЕМА І: Класифікація мовленнєвих порушень
ТЕМА 2: Порушення фонетико-фонематичної будови мовлення
ТЕМА 3: Загальне недорозвинення мовлення
Разом

Семестр

Тема	К-ть год	Практичні заняття	Самостійна робота
Мах	Міn	Мах	Міn
Змістовний модуль 1. Системні порушення мовлення
ТЕМА 1:Системі порушення мовлення
ТЕМА 2: Порушення темпо-ритмічної сторони мовлення
ТЕМА 3: Порушення писемного мовлення
ТЕМА 4: Затримка психічного розвитку
ТЕМА 5: Діти з розумовою відсталістю
Разом

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань здобувачів вищої освіти у процесі лекційного заняття виставляється за такими критеріями:

- присутність студента на лекції, складання її конспекту та активна участь у процесі лекції.

Максимальна кількість балів при оцінювання знань здобувачів вищої освіти у процесі практичного заняття виставляється за такими критеріями:

- під час опитувань – за повну і ґрунтовну відповідь на задане запитання з теми заняття;

- під час тестування – за правильні відповіді на всі запитання тесту з теми заняття;

- у процесі виконання ситуаційних вправ і завдань – за запропонований правильний алгоритм (послідовність) виконання завдання; за знання теоретичних основ проблеми, порушеної в завданні; за володіння формулами та математичними методами, необхідними для виконання завдання; за отриманий правильний результат.

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань здобувачів вищої освіти у процесі написання поточних проміжних контрольних робіт виставляється за правильні відповіді на всі питання роботи.

Максимальна кількість балів під час оцінюванні знань здобувачів вищої освіти у процесі написання контрольних робіт виставляється за правильні відповіді на всі питання роботи.

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань здобувачів вищої освіти у процесі контрольного заходу виставляється за правильні відповіді на всі питання.

Максимальна кількість балів під час оцінюванні рефератів та презентацій за визначеними темами виставляється відповідно до критеріїв:

- за повноту та використання сучасних концепцій і джерел інформації (крім лекційного конспекту має бути ще не менше трьох джерел інформації);

- за оформлення роботи згідно з вимогами і наявність посилань на літературні джерела;

- за наявність змістовних висновків;

- за глибокі знання навчального матеріалу, що містяться в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах.

У наслідок невиконання окремих критеріїв із тієї чи іншої форми контролю знань кількість балів, яка виставляється здобувачу вищої освіти, може бути знижена:

- за неповну відповідь – 0,5 бала;

- за кожну неправильну відповідь – 0,5 бала;

- за невчасне виконання індивідуальної роботи – 0,5 бала;

- за недостовірність поданої інформації – 0,5 бала;

- за недостатнє розкриття теми – 0,5 бала;

- за відсутність посилань на літературні джерела – 0,5 бала.

Результати поточного контролю знань здобувача вищої освіти (кількість отриманих балів) обов’язково доводяться викладачем у кінці кожного заняття до відома всіх здобувачів вищої освіти і проставляються в «Журналі обліку поточної успішності та відвідування занять здобувачів вищої освіти». Кількість балів за результатами оцінювання під час заняття записуються в стовпчик, у якому відмічається присутність здобувача вищої освіти на занятті; кількість балів за результатами самостійної роботи (за виконання домашніх чи індивідуальних завдань) – у стовпчику поряд.

КРИТЕРІЇ ПЕРЕВЕДЕННЯ БАЛІВ У ДЕРЖАВНУ ОЦІНКУ

Фактична кількість балів, отримана здобувачем вищої освіти за результатами поточного контролю та підсумками контрольного заходу, переводиться в державну оцінку за такими критеріями:

А – оцінка «відмінно» (90-100 балів) виставляється за глибокі знання навчального матеріалу, наявного в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, уміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку й розвитку, чітко, лаконічно, логічно послідовно відповідати на поставлені питання, уміння застосовувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань;

ВС – оцінка «добре» (89-75 балів) виставляється за міцні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності;

DE – оцінка «задовільно» (60-74 балів) виставляється за посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час виконання практичних завдань;

FX – оцінка «незадовільно» з можливістю повторного складання екзамену (26-59 балів) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння застосувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань;

F – оцінка «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням модуля (навчальної дисципліни) (0-25 балів) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння орієнтуватися під час виконання практичних завдань, незнання основних фундаментальних положень.

Сумарна підсумкова оцінка, яку здобувач вищої освіти може отримати за результатами семестрового контролю, складається з кількості балів, отриманих за результатами поточного контролю знань під час 9-10 семестру, та кількості балів, отриманих під час контрольного заходу.

Результати підсумкових заходів оцінюються за 100-бальною шкалою з подальшою трансформацією в державну оцінку відповідно до шкали оцінювання (національної та ECTS).

Рецензія

на навчальну програму курсу “Сучасний стан розвитку проблеми логопедичної корекції”

для магістрантів дефектологічного факультету

спеціальності: 8.01010501 Корекційна освіта (за нозологіями)

спеціалізації: Логопедія. Спеціальна психологія

Курс “Сучасний стан розвитку проблеми логопедичної корекції” передбачає формування у майбутнього фахівця навичок творчого пошуку у питаннях вивчення різних видів мовленнєвої патології з опорою на знання найбільш значущих авторських досліджень у даній галузі.

З метою ефективного впливу на мовленнєвий дефект, відбору найбільш раціональних та економічних шляхів його усунення, необхідно вміти виявляти характер мовленнєвих порушень, їх глибину та ступінь, вміти знаходити, яких компонентів мовленнєвої системи вони стосуються, аналізувати складні мовленнєві вади з позиції встановлення головного порушення і пов’язаних з ним вторинних та третинних відхилень.

Магістрант повинен аналізувати мовленнєві порушення стосовно кожного конкретного випадку, застосовуючи індивідуальний підхід у залежності від характеру та глибини мовленнєвого порушення, з урахуванням основних загальноприйнятих вимог, їх системного аналізу.

Важливим завданням викладання курсу є: формування уявлень, знань про види мовленнєвих порушень, їх класифікацію, характеристику, систему корекційно-логопедичного впливу при подоланні кожного з видів дефектів.

Особливої актуальності набуває проблема ранньої диференціальної діагностики, ступеня та характеру порушень психофізіологічного та мовленнєвого розвитку, виявлення первинних, вторинних та третинних відхилень при порушеннях звуковимови (ринолалії, дизартрії), темпо-ритмічної сторони мовлення (заїкання), структурно-семантичних дефектах (алалії, афазії), порушеннях письмового мовлення (дисграфії, дислексії).

Рецензент:

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри логопедії та спеціальної психології Т.Л. Лактюшина

Підпис канд. пед. наук, доцента Т.Л. Лактюшиної засвідчую.