Безпека на воді та на льоду

1. Правила поведінки на воді

1.1. Не виконання правил поведінки на воді може призвести до нещасних випадків і травматизму, тому під час купання забороняється:

- запливати за огороджувальні буї;

- підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

- залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

- використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

- стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього місцях, де невідомі глибина та стан дна;

- організувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається;

- стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;

- користуватися для плавання дошками, камерами від волейбольних м’ячів, рятувальними кругами, надувними матрацами;

- купатися біля причалів;- купатися у вечірній час після заходу сонця;

- стрибати у воду в незнайомих місцях;

- купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;

- засмічувати воду та узбережжя, кидати пляшками та інші предмети.

Забороняється купання:- у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку.

Для попередження нещасних випадків при пірнанні треба виконувати наступні рекомендації:

- познайомитись з місцем занурення – вивчити рельєф дна;

- пірнати на глибину 8 – 11 м і знаходитися під водою не більш 40 сек.;

- коли виникає бажання зробити вдих, потрібно випливати на поверхню;

- пірнати тільки тоді, коли є страховий фал.

1.2. Під час купання не слід робити лишніх рухів, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити уводу спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор.

1.3. Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягнутися.

1.4. Не можна купатися, якщо ви почуваєте себе хворим.

2. Правила поведінки на льоду взимку

2.1. Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

2.2. Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдати чималих травм: обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є віко.

2.3. Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

2.4. Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

2.5. Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відморожених рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

2.6. Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

3. Рятування потопаючого

3.1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання, треба заздалегідь навчити дітей плавати.

3.2. Допомогу людині, яка тоне, може надати будь-яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне, подивитися, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів – рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, некраще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.

3.3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.

3.4. о постраждалого треба підпливати обережно, ззаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3 м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.

3.5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і цім заважає рухам, необхідно затримати його одним із засобів:

- для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук у бік великих пальців рук постраждалого;

- для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди або плече постраждалого й сильно відштовхнутися;

- для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його поперек.

3.6. Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно пірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.

4. Надання допомоги врятованому

4.1. Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого-небудь за лікарем.

4.2. До прибуття лікаря необхідно надати постраждалому першу допомогу.

4.3. Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

4.5. Взимку або холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

4.6. Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дилиння та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

Безпека дорожнього руху

1. Обов’язки та права пішоходів

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках,

тримаючись правої сторони.

Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок, по яких йти неможливо,

пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці, тримаючись правої сторони, не затримуючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд по узбіччю, а у разі його відсутності – по краю проїжджої частини дороги – назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

За межами населених пунктів пішоходи, що пересуваються по

узбіччю чи краю проїжджої частини, повинні йти назустріч руху транспортного засобу.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи

повинні вжити заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїжджій частині або узбіччі.

Пішоходи повинні переходити проїжджу частину по пішохідних

переходах (підземних, наземних), а у разі їх відсутності на перехрестях – по лініях тротуарів або узбіч.

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має

Не більш трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини та у місцях, де дорогу добре видно з двох сторін і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, який наближається, його швидкість і впевниться у відсутності безпеки.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися

сигналами регулювальника або світлофора.

Пішоходи, які не встигли перейти через дорогу, повинні

перебувати на островці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжувати перехід лише переконавшись у безпеці подальшого руху.

Перед виходом на проїжджу частину з-за транспортних засобів, які

стоять, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, які наближаються.

Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах,

посадочних майданчиках, а там де вони відсутні – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

На трамвайних зупинках, не необладнаних посадочним

майданчиком, пішоходам дозволяється виходити на проїжджу частину тільки після зупинки трамвая.

Пішохід має право:

а) переходити проїжджу частину позначеними нерегульованими

пішохідними переходами, а також регульованими переходами, за наявності на те відповідного сигналу регулювальника або світлофора.

Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності

небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо є

розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

в) затримуватися й зупинятися на проїжджій частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

1.13. У разі причетності пішохода до дорожньо - транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити органи міліції про пригоду та необхідні дані про себе, перебуваючи на місці до прибуття працівників міліції.

2. Обов’язки і права пасажирів

Пасажирам дозволяється здійснювати посадку (висадку) після

зупинки транспортного засобу лише зі спеціально об лаштованого майданчика, а в разі відсутності такого майданчика – тротуару чи узбіччя, якщо це можливо, то з крайньої смуги проїжджої частини (але з боку суміжної смуги для руху) за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншім учасникам руху.

Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні:

а) сидіти або стояти (якщо це дозволено) в призначених для цього

місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування;

б) під час пересування на транспортному засобі, обладнаному

ременями безпеки, бути пристебнутими, а на мотоциклі – у застебнутому шоломі.

Пасажирам забороняється:

а) під час руху транспортного засобу відвертати увагу водія від

керування та заважати йому в цьому;

б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадочного майданчика, краю проїжджої частини або узбіччя;

в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки й виступи транспортних засобів;

г) стояти під час руху в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах, на вантажі, який розміщений на рівні або вище бортів.

2.4. У разі дорожньо – транспортної пригоди пасажир повинен надати можливу допомогу потерпілим і повідомити про транспортну пригоду відповідні органи.

2.5. Пасажир під час користування транспортними засобами має право на:

А) безпечне перевезення себе і багажу;

Б) відшкодування завданих збитків;

В) отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.

3. Обов’язки пасажирів на річному транспорті

3.1. До об’яви посадки на заходити на причал.

3.2. Не перегинатися через парапет набережної, не влазити на нього.

3.3 При посадці й висадці не штовхати один одного, не створювати колотнечі, не розхитувати трап.

3.4. Під час руху річкового транспорту не перегинатися через перила.

3.5. Не залишати своїх місць до повної зупинки транспортного засобу.

4. Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів

4.1. Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані світлоповертачами: з переду – білого кольору, по бокам – помаранчевого, ззаду – червоного.

4.2. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, а на велосипеді ліхтар (фару).

4.3. Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна бути розділена на групи по 10 велосипедистів з відстанню між групами 80-100 м.

4.4. Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобам і не створюватимуть перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

4.5. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу за перехрестям, то водії мопедів і велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

4.6. Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

а) керувати мопедом (велосипедом) з несправними гальмами і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

б) рухатися по проїжджої частині, коли поруч є велосипедна доріжка;

в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих)

г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

д) їздити, не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

е) перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7-річного віку, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

є) буксирування мопедів і велосипедів;

ж) буксирування причепа, крім того, який призначений для експлуатації з цим транспортним засобами.

1. Вступний протипожежний інструктаж. Під час проведення вступного протипожежного інструктажа, особи, яких приймають на роботу, повинні бути ознайомлені з:

o наявністю пожежонебезпечних (ділянок, виробництв, робіт) і їх загальною характеристикою;

o правилами, що діють на о`єкті, інструкціями, наказами, положеннями по питаннях пожежної безпеки, загальними вимогами по дотриманню протипожежного режиму;

o порядком куріння, використання відкритого вогню, проведення вогняних та інших пожежонебезпечних робіт;

o можливими причинами пожеж і запобіжними засобами проти них;

o відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

o місцем знаходження об`єктової пожежної охорони, а у випадки відсутності - найближчій пожежній частині;

o порядком (системою) сповіщення людей, що діє на підприємстві, про пожежу;

o діями у випадки виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, евакуації людей, матеріальних цінностей, и т. д.);

o правилами використання первинних засобів пожежогасіння.

2. Первинний і повторний протипожежні інструктажі. Під час проведення первинного і повторного протипожежного інструктажів необхідно ознайомити працівників з:

o короткою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, установок, речовин і матеріалів, які використовуються в даному приміщенні або відповідній споруді;

o можливими причинами пожеж, попереджувальними заходами і діями відносно їх (зокрема в процесі роботи і після її закінчення);

o правилами і інструкціями пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, ділянки або споруди, вказавши місце куріння, якщо воно не заборонене;

o засобами зв`язку і місцем знаходження найближчого телефону;

o правилами нагляду шляхів евакуації;

o призначення існуючих установок пожежної сигналізації і автоматичного пожежогасіння;

o місцем знаходження первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання;

o діями у разі виникнення пожежі і (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації, и т. д.).