Угода про використання в наукових цілях матеріалів інтерв’ю.

Опитування

Не задавати питань, які не стосуються теми. Від запитальника не відхилятись. Додатково до запитальника можна задавати лише уточнюючі запитання. Треба задавати всі запитання, записані в запитальнику. Запитальник складається з 3-х блоків ( є певні вимоги до 2-го блоку).Так, задаючи питання до 2 блоку слід віднести респондента до певної категорії (мешканець селища українець, який відвідував місто; укр., який оселилився у місті в часи дитинства; укр., мешканець міст, який народився у міст; представник іншої національності, мешканець села, який відвідував місто) і опитати згідно цієї класифікації). Таким чином, кожен респондент буде опитаний лише по одному із варіантів запитальника 2-го блоку.

Перебивати людину тільки у випадку, якщо вона дуже відхилилась від теми. Перебивати чемно, кажучи: „Ви кілька хвилин назад сказали, що... Можна уточнити...?” і т. п.

Слід зробити так, щоб людина давала розгорнуті зв’язні відповіді, розповідала цілі сюжети, а не відповідала лише „Так” чи „Ні” і не відповідала на кожне запитання лише одним-двома реченнями.

Те, що в запитальнику виділено курсивом (наприклад, в питанні: „Як сприймалась вами в дитинстві поїздка до міста? Що це було для Вас: свято, відпочинок, робота; допомога батькам, тяжкий обов'язок; страшне лихо?”) слід читати респонденту лише в тому випадку, якщо Він не зрозумів, про що його питають.

„Блокові” питання (наприклад: „ Чи виникало у вас бажання переселитися до міста? Коли воно виникало? Яка причина була головною? Як ставились до цього Ваші родичі?”), тобто такі, які складаються з кількох питань, слід задавати не одним „залпом”, а дати людині можливість відповісти на кожну його частину — інакше він буде відповідати лише на останнє почуте.

Не сперечайтесь, якщо відповіді здаються Вам помилковими.

Не забувайте бути чемними, а наприкінці інтерв’ю подякувати за співпрацю.

Серед опитаних не можуть бути лише жінки — хоча б одне вдале інтерв’ю кожний студент має провести з чоловіком. Загальна кількість опитаних — 3-4 особи.

Кожен студент повинен представити касети (диски) і набрані тексти (на дискеті) не менше як 4 вдалі інтерв’ю. Кількість невдалих інтерв’ю може бути будь-якою, але слід здати не менше 4 повноцінних цікавих і інформаційно насичених інтерв’ю. Кожне інтерв’ю складається з двох блоків («Блок питань для всіх респондентів» та відповідного.

Повноцінне інтерв’ю має займати не менше 20 набраних на комп’ютері сторінок (для бажаючих одержати бал вищий за 60 кількість сторінок кожного інтерв’ю повинна бути відповідно більша).

Вимоги до комп’ютерного набору інтерв’ю:

Набирати в Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,0, всі поля по 3 см.

Кожне набране інтерв’ю повинно починатись ЗАГОЛОВКОМ за таким зразком:

№ 28. — 2008 р., січень 19. — м. Бердянськ Запорізької області. — Інтерв’ю з Барановою Галиною Іванівною, 1924 року народження, мешканкою м. Бердянськ Запорізької області, проведене Хімченком Олександром Сергійовичем (БДПУ).

Далі набирати без пропусків весь текст, записаний на касету (диск). Писати так:

Хімченко О.С. (далі – Х.О.), студент: – Текст питання....

Баранова Галина Іванівна (далі – Б.Г.) – Текст відповіді...

Х.О. – Текст питання....

Б.Г. – Текст відповіді...

При наборі тексту в дужках позначать прояви емоцій і т. п. (посміхається, (пауза), (плаче), (засмутилась)...

Позитивну оцінку (більш ніж 60 балів) студент одержує лише в тому випадку, коли додержані всі перелічені вище умови.

Кожна касета (диск) та дискета має містити запис: хто опитав, кого опитав, дата опитування, населений пункт.

Кожен студент має здати пакет документів, який включає:

1. Паперову папку із зав’язками (титул якої оформлений за вимогами). До цієї папки вкладаються всі інші матеріали.

2. Касети (диски) із записами інтерв’ю.

3. Дискета з дослівними розшифровками всіх інтерв’ю.

4. Щоденник інтерв’юера (після кожного інтерв’ю в той же день студент заповнює одну сторінку, в якій зазначає: як він дізнався про респондента; хто його з ним познайомив; як респондент зустрів (радісно, з готовністю відповідати, насторожено, вороже тощо); чи був хтось присутній ще під час інтерв’ю; в якій обстановці проходило інтерв’ю; які враження у студента залишились після інтерв’ю.

5. Угоди про використання в наукових цілях матеріалів інтерв’ю.

6. Фотографії респондентів (старі та в наш час)

Наприкінці інтерв’ю слід подякувати респонденту, а потім на диктофон записується текст: „Сьогодні... (дата). Інтерв’ю провів (прізвище, ім’я, по батькові). Інтерв’ю дала (прізвище, ім’я, по батькові) в селі (назва. адреса).

Після завершення інтерв’ю слід попросити у респондента його фотокартку (з обов’язковим поверненням оригіналу після сканування — пообіцяти повернути фото в наступний приїзд) або ж попросити дозволу сфотографувати респондента.

Після завершення інтерв’ю попросити респондента підписати угоду про використання в наукових цілях матеріалів інтерв’ю (текст угоди див. нижче). Якщо респондент категорично проти підписання такої угоди, не слід наполягати (в таких випадках цей документ може не включатися у звіт).

Угода про використання в наукових цілях матеріалів інтерв’ю.

Бердянський державний педагогічний університет

м. Бердянськ „ ”___________20_ р.

1. Висловлюючи щиру подяку, Бердянський державний педагогічний університет прийняв від

ПІБ:_______________________________________________________

Адреса_____________________________________________________

фонозапис інтерв’ю, записаного у рамках проектів „Трансформації релігійності населення в умовах полікультурного регіону” і „Образи міст Півдня очима українського населення: специфіка сприйняття українством „неукраїнського міського простору” регіону 1861-1933 рр. (за матеріалами усноісторичних експедицій і писемних джерел)”.

Я підтверджую, що передав(ла) фонозапис свого інтерв’ю Бердянському державному педагогічному університету для збереження й використання в наукових цілях. Я передаю Бердянському державному педагогічному університету усі права на використання фонозапису мого інтерв’ю за винятком наступних обмежень по використанню (якщо вони є)_________________________________________________________

Інтерв’юер Респондент

Термін здачі пакету документів — 10 вересня 2012 р.

ЗАПИТАЛЬНИК

І БЛОК

(для всіх респондентів)

1. Назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (якщо жінка — то ще й дівоче прізвище).

2. Ваша національність.

3. Дата і місце народження (який саме населений пункт, район, область).

4. Яка Ваша освіта і професія?

5. Як звали Ваших батька та матір, дідів та бабусь? Якої вони були національності? Як вони себе ідентифікували (чому) і як ідентифікували їх сусіди, родичі? Чи співпадало це з офіційним записом у паспорті (якщо ні, то чому і при яких обставинах це сталося)?

6. А їх батьків знаєте? Звідки родом Ваші батьки, Ваші предки?

7. Що вони розповідали і що Ви знаєте про населенні пункти, де вони народилися? Вони самі переселилися чи разом з іншими? Скільки при цьому їм було років, чому вони це зробили?

8. Розкажіть докладніше про населений пункт де народились Ваші батьки (яким він був — опишіть). Що Ваші батьки, інші старші родичі розповідали Вам про те, яким був цей населений пункт до революції?

9. З якого часу Ви живите в цьому населеному пункті? Хто перший з Вашої родини і чому переїхав до населеного пункту в якому Ви зараз мешкаєте?

БЛОК

Ці питання задаються тільки мешканцям сіл, УКРАЇНЦЯМ за національністю, які відвідували міста)

1. Відвідували Ви або Ваші родичі в часи Вашого дитинства та юнацтва міста? Які саме і з якою метою?

2. Як часто і як довго Ви або вони в часи Вашого дитинства та юнацтва перебували у місті?

3. Розкажіть, що таке для Вас в дитинстві було місто? З чим і як воно уособлювалось (асоціювалось)?

4. Звідки ви дізнавались в дитинстві про існування міста (розповіді батьків, газети, книги) і з чим це було пов'язано (поїздки батьків до міста у господарських справах - купівля, продаж; родичі в місті; хтось приїздив з міста).

5. Чи читали Ви про міста в роки Вашого дитинства? Що саме і для чого?

6. Як сприймалась вами в дитинстві поїздка до міста? Що це було для Вас: свято, відпочинок, робота; допомога батькам, тяжкий обов'язок; страшне лихо?

7. Ви боялися міста в дитинстві? А чому?

8. Чим і як довго Ви добиралися до міста? Яким для Вас був цей шлях: весела подорож; свято; страшна подія; обтяжлива подія?

9. Що Ви очікували від міста в перший свій приїзд? Чи справдились Ваші очікування?

10. Згадайте докладніше перше Ваше враження від міста?

11. Чи хотілось, перебуваючи в місті, скоріше повернутись додому?

12. Поясніть докладніше, чим, на Вашу думку, міста відрізнялися від сіл в роки Вашого дитинства та юнацтва?

13. Які дороги, вулиці, споруди, пам’ятники були у місті? Чим вони відрізнялись від села?

14. Пригадайте планування міста? Чим воно відрізнялось від села? Чи мали вулиці, споруди адреси? Як Ви про це дізнались і коли виникли ці адреси? (існування табличок та номерів, усні назви). Чи існували «неофіційні адреси»?

15. Згадайте, будь ласка, зовнішній вигляд та інтер’єри будівель, магазинів. Що це були за будинки та магазини?

16. Пригадайте які пам’ятники існували у місті (де вони знаходились)? Що розказували місцеві про їх відкриття і заснування? Які враження справили вони на вас?

17. Чи зустрічалась реклама по місту? Який вигляд вона мала? Як багато її було?

18. Під час відвідувань міста Ви ходили до музеїв, кінотеатрів, клубів, бібліотек тощо? Чим вони відрізнялись від подібних закладів в селі? Які заходи там проводились?

19. Чи пам’ятаєте Ви в роки вашого дитинства свята присвячені дню міста? Що і хто розказував Вам про історію міста?

20. Чи мали Ви в дитинстві та юнацтві знайомих городян? Якої національності вони були? Опишіть докладно, чим вони відрізнялись від мешканців сіл (мова, одяг, поведінка, заняття, обряди, відношення до релігії тощо)?

21. Як Ви вважаєте представників якої національності жило більше в місті? І чому? Які стосунки були між ними? Чи відчували Ви та Ваші родичі різницю між українцями, росіянами, болгарами, євреями та ін.? В чому вона полягала?

22. Якою мовою частіше говорили, писали, навчались мешканці міст? Як Ви вважаєте чому?

23. На Вашу думку, як впливає міський спосіб життя на поведінку людей?

24. Чи відчували Ви, що відрізняєтесь від міських мешканців? Розкажіть докладніше, в чому була ця відмінність?

25. Опишіть, які почуття викликала в Вас Ваша відмінність від міських мешканців (вона Вас засмучувала, викликала образу, чи гордість за себе)?

26. Чи виникало у вас бажання переселитися до міста? В яких ситуаціях воно виникало? Яка причина була головною? Опишіть, як ставились до вашого бажання переїхати до міста Ваші родичі?

27. Чи мали Ваші родичі бажання оселитися у місті? Чому? (і якщо „так” і якщо „ні”). Якщо відповідь „так” – Чому так не сталося? Як вони уявляли місто, що говорили про нього?

28. Опишіть на прикладах, як в селі відносились до родичів чи односельців, які вже переїхали до міста і стали міськими мешканцями? Хто вони були за національністю? Як склалась їх доля і чи вважали вони себе мешканцями міста? Що говорили про це у Вашій родині? Розкажіть з прикладами, чи підтримували Ви в юнацтві зв’язки з Вашими колишніми односельцями, які переїхали до міста? Що ці люди розказували про місто?

29. Розкажіть чи змінювалось впродовж вашого життя ваше відношення до міста? Опишіть, як змінювалось? Чим це було зумовлено?

30. Як Ви вважаєте яке з міст в якому Ви були «ваше місто»? Чому? Ви би хотіли переселитись до міста? Чому чого не сталося?

31. А як сьогодні ви відноситися до міста (це зосередження начальства; місце, де повно дармоїдів, які гребуть гроші лопатою, а нічого суттєвого не роблять; промисловий центр, який треба годувати; зосередження культури, місце, яке живе за рахунок села тощо).

Ці питання задаються тільки УКРАЇНЦЯМ за національністю МЕШКАНЦЯМ МІСТ, які оселились у місті в часи дитинства

1. Відвідували Ви або Ваші родичі в часи Вашого дитинства та юнацтва міста? Які саме і з якою метою?

2. Як часто і як довго Ви або вони в часи Вашого дитинства та юнацтва перебували у місті?

3. Розкажіть, що таке для Вас в дитинстві було місто? З чим і як воно уособлювалось (асоціювалось)?

5. З яких причин Ваша родина переїхала до міста? Як пояснювали Вам Ваш переїзд? Чи пригадуєте Ви його?

6. Чи читали Ви про міста в роки Вашого дитинства? Що саме і для чого?

7. Як сприймалась Вами в дитинстві поїздка до міста? Що це було для Вас: свято, відпочинок, робота; допомога батькам, тяжкий обов'язок; страшне лихо?

8. Ви боялися міста в дитинстві? А чому?

9. Що Ви очікували від міста в перший свій приїзд? Чи справдились Ваші очікування?

10. Згадайте докладніше перше Ваше враження від міста?

11. Поясніть докладніше, чим, на Вашу думку, міста відрізнялися від сіл в роки Вашого дитинства та юнацтва?

12. Як Ви пристосовувались до міста?

13. Які дороги, вулиці, споруди, пам’ятники були у місті? Чим вони відрізнялись від села?

15. Згадайте, будь ласка, зовнішній вигляд та інтер’єри будівель, магазинів. Що це були за будинки та магазини?

17. Чи зустрічалась реклама по місту? Який вигляд вона мала? Як багато її було?

18. Ви відвідували музеї, кінотеатри, клуби, бібліотеки тощо? Чим вони відрізнялись від подібних закладів в селі? Які заходи там проводились?

20. Чи мали Ви в дитинстві та юнацтві знайомих городян? Якої національності вони були? Опишіть докладно, я вони виглядали (мова, одяг, поведінка, заняття, обряди, відношення до релігії тощо)?

22. Якою мовою частіше говорили, писали, навчались мешканці міст? Як Ви вважаєте чому?

23. На Вашу думку, як впливає міський спосіб життя на поведінку людей?

24. Чи відчували Ви, що відрізняєтесь від міських мешканців? Розкажіть докладніше, в чому була ця відмінність? Як довго це було? Коли Ви вперше відчули себе справжнім мешканцем міста?

26. Чи виникало у Вас та у Ваших родичів, які переселились до міста повернутись в рідне село? В яких ситуаціях воно виникало? Яка причина була головною? Опишіть, як поставились до вашого бажання переїхати до міста родичі, сусіди?

28. Опишіть на прикладах, як в селі відносились до родичів чи односельців, які вже переїхали до міста і стали міськими мешканцями? Хто вони були за національністю? Як склалась їх доля і чи вважали вони себе мешканцями міста? Що говорили про це у Вашій родині? Що ці люди розказували про місто?

29. Розкажіть з прикладами, чи підтримували Ви в юнацтві зв’язки з Вашими колишніми односельцями, які переїхали до міста? Що вони розказували про свої враження від міста?

30. Розкажіть чи змінювалось впродовж вашого життя Ваше відношення до міста? Чим це було зумовлено?

31. Як Ви вважаєте місто в якому Ви живете «ваше місто»? (і якщо „так” і якщо „ні” то чому, якщо „ні” – то в якому іншому місті Ви би хотіли жити. Чому?).

32. А як сьогодні Ви відноситися до міста (це зосередження начальства; місце, де повно дармоїдів, які гребуть гроші лопатою, а нічого суттєвого не роблять; промисловий центр, який треба годувати; зосередження культури, місце, яке живе за рахунок села тощо).

Ці питання задаються тільки УКРАЇНЦЯМ за національністю МЕШКАНЦЯМ МІСТ, які народились у місті

1. Розкажіть, що таке для Вас в дитинстві було місто? З чим і як воно уособлювалось (асоціювалось)?

2. Звідки ви дізнавались в дитинстві що Ви живите у місті (розповіді батьків, друзів, вчителів, газети, книги)? Хто і як Вам пояснив, що існують інші населені пункти? Згадайте що Вам розказували в дитинстві про місто в якому Ви жили?

3. Чи читали Ви про міста в роки Вашого дитинства? Що саме і для чого?

4. Чим було для Вас місто? Ви боялися міста в дитинстві? А чому?

5. Пригадайте свої перші враження від міста?

6. Поясніть докладніше, чим, на Вашу думку, міста відрізнялися від інших населених пункті вроки Вашого дитинства та юнацтва?

7. Які дороги, вулиці, споруди, пам’ятники були у місті? Чим вони відрізнялись від села?

8. Пригадайте планування міста? Чим воно було особливим? Чи мали вулиці, споруди адреси? Як Ви про це дізнались і коли виникли ці адреси? (існування табличок та номерів, усні назви). Чи існували «неофіційні адреси»?

9. Згадайте, будь ласка, зовнішній вигляд та інтер’єри будівель, магазинів. Що це були за будинки та магазини?

10. Пригадайте які пам’ятники існували у місті (де вони знаходились)? Що розказували вам про їх відкриття і заснування? Які враження справляли вони на Вас?

11. Чи зустрічалась реклама по місту? Який вигляд вона мала? Як багато її було?

12. Ви ходили до музеїв, кінотеатрів, клубів, бібліотек тощо? Які заходи там проводились?

13. Чи пам’ятаєте Ви в роки вашого дитинства свята присвячені дню міста? Що і хто розказував Вам про історію міста?

14. Відвідували Ви або Ваші родичі в часи Вашого дитинства та юнацтва інші міста? Які саме і з якою метою?

15. Як часто і як довго Ви або вони в часи Вашого дитинства та юнацтва перебували у місті? Які враження залишились у них від міста?

16. Чи мали Ви в дитинстві та юнацтві знайомих городян? Якої національності вони були? Опишіть докладно, чим вони відрізнялись (мова, одяг, поведінка, заняття, обряди, відношення до релігії тощо)?

17. Як Ви вважаєте представників якої національності жило більше в місті? І чому? Які стосунки були між ними? Чи відчували Ви та Ваші родичі різницю між українцями, росіянами, болгарами, євреями та ін.? В чому вона полягала?

18. Якою мовою частіше говорили, писали, навчались мешканці міст? Як Ви вважаєте чому?

19. На Вашу думку, як впливає міський спосіб життя на поведінку людей?

20. Чи відчували Ви себе справжнім мешканцем міста? Розкажіть докладніше.

21. Чи виникало у вас бажання переселитися до іншого міста або в село? В яких ситуаціях воно виникало? Яка причина була головною? Опишіть, як ставились до вашого бажання переїхати Ваші родичі?

22. Чи мали Ваші родичі бажання оселитися у Вашому місті? Чому? (і якщо „так” і якщо „ні”). Якщо відповідь „так” – Чому так не сталося? Як вони уявляли місто, що говорили про нього?

23. Розкажіть чи змінювалось впродовж вашого життя ваше відношення до міста? Опишіть, як змінювалось? Чим це було зумовлено?

24. Як Ви вважаєте місто в якому Ви народились «ваше місто»? (і якщо „так” і якщо „ні” то чому, якщо „ні” – то в якому іншому місті Ви би хотіли жити. Чому?).

25. А як сьогодні ви відноситеся до міста (це зосередження начальства; місце, де повно дармоїдів, які гребуть гроші лопатою, а нічого суттєвого не роблять; промисловий центр, який треба годувати; зосередження культури, місце, яке живе за рахунок села тощо).

Ці питання задаються тільки мешканцям сіл, не українцям за національністю, які відвідували міста)