І. загальна характеристика дослідження

МОНІТОРИНГ

ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СОЛОНЯНСЬКОГО РАЙОНУ

Солоне, 2014

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………………………….3

I. Загальна характеристика дослідження………………………………………….4

II. Аналіз результатів моніторингу…………………………………………………6

III. Методичні рекомендації щодо удосконалення профілактичної роботи з учнівською молоддю, схильною до девіантної поведінки ………………………… 11

Література ………………………………………………………………………………. 19

Додатки

Типи класифікацій відхилень у поведінці……………………………………………..21

Анкета для підлітків від 14-ти років «Методика визначення схильності до девіантної поведінки» (за М.Горською)………………………………………………………….. 22

ПЕРЕДМОВА

Проблема девіантної поведінки та її корекції була однією з найважливіших у педагогіці, але сьогодні вона носить масовий характер та потребує особливої уваги. Для працівників освітньої галузі першочерговими завданнями є попередження проявів девіантної поведінки серед учнівської молоді. Їх виконання, насамперед, потребує володіння достовірною інформацією про масштаби цих явищ та їх причини. Моніторинг виявлення схильності учнів до девіантної поведінки був проведений у жовтні - листопаді 2013 року серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району від 14-ти років.

Під час аналізу порівнювалися показники таких груп респондентів як хлопці, дівчата; учні сільських шкіл та тих, які розташовані у селищах міського типу. Отримані дані свідчать про те, що існуюча у загальноосвітніх навчальних закладах система превентивної роботи досить ефективною, але потрібно вживати психодіагностичні, психокорекційні методи та методи психологічного консультування в роботі з учнями, що потребують посиленої уваги.

Найбільш помітні тенденції та закономірності, виявлені у ході моніторингу, знайшли своє відображення у запропонованих автором методичних рекомендаціях. Сподіваємося, що наведені у таблицях другого розділу статистичні дані спонукатимуть педагогічних працівників до власного аналізу означеної проблеми, допоможуть їм знайти відповіді на власні запитання та сприятимуть у визначенні шляхів удосконалення профілактичної роботи у школі.

Також цей звіт адресований учням, батьківській громадськості, практичним психологам, представникам правоохоронних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, усім, небайдужим до майбутнього України та здоров’я її громадян.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Визначення понять. Девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм [18].

Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.

У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.

Проблему девіантної поведінки аналізували такі науковці як Іван Єрмаков, Лідія Сохань, Микола Рижков, Євген Павлютенков, Василь Крижко, Тетяна Титаренко та інші.

Характерною рисою девіантних підлітків є недостатня сформованість у них навичок спілкування, а саме

замкнутість;

нездатність одержувати інформацію в спілкуванні;

нездатність використовувати зворотний зв'язок, тобто наявність труднощів при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації;

нездатність звернутися по допомогу і прийняти її;

нездатність брати участь у спільній діяльності з іншими дітьми при виконанні спільного завдання.

Як ми бачимо, такі характерні риси являють собою критерії наявності відхилень у комунікативній сфері або критерії девіантності.

Предмет дослідження: схильність учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району до девіантної поведінки.

Мета дослідження полягає у вимірюванні тривожності, фрустрації, агресії, ригідності в учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Основні завдання моніторингу:

1. Отримати достовірну інформацію про кількість учнів ЗНЗ, схильних до девіантної поведінки; рівень поінформованості та обізнаності педагогів з даної проблеми; ставлення родин учнів до проявів девіантної поведінки.

2. Визначити та проаналізувати особливості схильності до девіантної поведінки для різних за віком, статтю (хлопці, дівчата) та місцем проживання (село, селище міського типу) груп респондентів.

3. Посилити інформаційне забезпечення діяльності освітянських організацій щодо профілактики девіантних проявів серед учнівської молоді.

Основні етапи роботи:

Визначення порядку проведення анкетування та формування вибірки учасників дослідження.

Розробка анкети для учнів ЗНЗ від 14 років «Методика визначення схильності до девіантної поведінки» (за М.Горською) (див. додаток).

Проведення анкетування у визначених класах та навчальних закладах Солонянського району.

Обробка та узагальнення первинних даних.

Аналіз результатів, формулювання на їх основі методичних рекомендацій педагогічним працівникам.

Оформлення аналітичного звіту, оприлюднення та поширення результатів моніторингу.

Цільовою групою дослідження є учні віком від 14 років загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району. Виходячи з цього анкетування проводилося у 7-11-х класах.

Тест виявляє схильність індивіда до девіантної поведінки.

Особливості вибіркової сукупності за гендерною, віковою ознаками,

Місцем проживання

Таблиця 1

№	Вікова категорія учнів	Стать	Всього
хлопці	дівчата	село	СМТ
1.	Підлітки від 14 років	осіб
%

Метод збору інформації: обстеження і виявлення школярів, схильних до агресії і девіантної поведінки за методикою Горської, яка має чотири шкали та визначає рівень тривожності, фрустрації, агресії та ригідності учня. Анкети заповнювалися респондентами у присутності психолога чи педагога. Опитування носило цілком добровільний характер. Згідно зі звітами відповідальних за опитування анкета в цілому викликала в учнів досить високий рівень зацікавленості. Більшість учнів відповідали на запитання уважно і відповідально. Від участі в анкетування ніхто не відмовився.