Необхідність безперервного навчання

Варіант 12

Безперервне навчання працівників

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . 3

Поняття "безперервне навчання", "університет", "академія" . . . . . . . . . 4

Необхідність безперервного навчання . . . . 6

Зміст, мета неперервного навчання працівників . . . 8

Система безперервного професійного навчання працівників 12

Висновки . . . . . . . . . . 14

Список використаних джерел . . . . . . 15

Вступ

У сучасних умовах будь-які навички і знання швидко старіють, тому ключову роль в управлінні персоналом відіграють фахове навчання і розвиток.

На провідних підприємствах навчання і розвиток персоналу є комплексним безперервним процесом. Важливість безперервного навчання підтверджують такі чинники:

- впровадження нової техніки, технологій, виробництво сучасних товарів, збільшення комунікаційних можливостей створюють умови для ліквідації або зміни деяких видів робіт, у зв'язку з чим потрібна кваліфікація не може бути гарантована базовою освітою;

- світ перетворюється в ринок без меж з високим рівнем конкуренції між країнами та між підприємствами. Країни і підприємства, що мають сучасні технології і програми безперервної освіти, лідирують в умовах цієї конкуренції - вони мають можливість у найкоротші терміни відповісти на будь-який "виклик" підвищенням продуктивності праці;

- для підприємства більш ефективним і економічним є збільшення віддачі від уже працюючих співробітників на основі їхнього безперервного навчання, ніж від залучення нових працівників.

Навчання персоналу передусім потрібне в тих випадках, коли: працівник приходить на підприємство; працівника призначають на нову посаду або доручають йому нову роботу; у працівника не вистачає навичок для виконання своєї роботи, а також коли відбуваються серйозні зміни в економіці підприємства, у зовнішньому середовищі.

1. Поняття "безперервне навчання", "університет", "академія"

В умовах перехідного періоду ринкової економіки з середини 90-х років підвищений попит виник на програми вищої освіти, внаслідок чого число вузів збільшилося, в основному за рахунок створення сектора недержавної освіти. Одночасно йшов процес спонтанного перетворення, а фактично «перейменування», галузевих державних інститутів в академії і університети. В типовому положенні про вузи дані чіткі визначення трьох основних видів вищих учбових закладів.

Університет - вищий учбовий заклад, діяльність якого направлена на розвиток освіти, науки і культури шляхом проведення фундаментальних наукових досліджень і навчання на всіх рівнях вищого, післявузівського і додаткової освіти по широкому спектру природничо-наукових, гуманітарних і інших напрямів науки, техніки і культури. Університет є провідним центром розвитку освіти, науки і культури, сприяючим розповсюдженню наукових знань і здійснюючим культурно-просвітницьку діяльність серед населення.

Академія - вищий учбовий заклад, діяльність якого направлена на розвиток освіти, науки і культури шляхом проведення наукових досліджень і навчання на всіх рівнях вищого, післявузівського і додаткової освіти переважно в одній з областей науки, техніки і культури. Академія є провідним науковим і методичним центром у сфері своєї діяльності, в широких масштабах здійснюючим підготовку фахівців вищої кваліфікації і перепідготовку керівних фахівців певної галузі (області).

Інститут - самостійний вищий учбовий заклад або частина (структурний підрозділ) університету, академії, що реалізовує професійні освітні програми по ряду напрямів науки, техніки і культури і здійснююче наукові дослідження.

Безперервне навчання — ключ до успіху в XXI сторіччі. Довічне навчання - це мінімальна вимога для успіху в будь-якій сфері діяльності.

Освіта дорослої людини в сучасних умовах є таким же необхідним компонентом життєтворчості, як і навчання для дитини. Проблемами освіти дорослих займається спеціальна галузь педагогіки - андрагогіка.

Звичайно, проблема освіти дорослих існувала і певним чином вирішувалася завжди, оскільки люди, навчаючись один в одного, протягом усього життя так чи інакше засвоювали досвід людства. Та освіта дорослих як цілеспрямований, систематичний, організований процес, що є важливим фактором розвитку як особистості, так і суспільства, з'явилася досить недавно - у 50-х роках нашого століття.

Відомо, що людина здатна успішно навчатися практично до глибокої старості, провідна роль в безперервній освітній діяльності належить дорослому, що навчається. Досвід людини та система оцінок, що склалися, є головними критеріями важливості тих знань, які вона засвоює.

Неперервна освіта - це освіта протягом усього життя, від дитячого садочка через навчання у школі та вузі до постійних курсів для спеціалістів і самостійної роботи у поважному віці над книжкою.

Іноді в літературі вживається ще поняття "освіта протягом усього життя" (lifelong education), "продовжена освіта". Деякі автори достатньою вважають "рекурентну (що повторюється час від часу) освіту". Коли, говорячи про освіту дорослих, хочуть підкреслити її відносну незалежність від структур формальної освіти, кажуть про "освіту поза школою" та "неформальну освіту".

Безперервна освіта працівників сьогодні є необхідною умовою успішного функціонування і розвитку як працівника, так і підприємства, а значить тема реферата є актуальною для кожної людини.

Необхідність безперервного навчання

Знайти людей, які відразу відповідають усім вимогам, часто буває надзвичайно важко. Проблеми з підбором кадрів та постійне розширення зарубіжної діяльності вимагає постійної уваги до неперервного навчання та підвищення кваліфікації працівників.

Навчання і розвиток персоналу включає:

- навчання, що у формі отримання загальної і фахової освіти дає необхідні знання, навички і досвід;

- підвищення кваліфікації, завдання якої ~ поліпшення фахових знань і навичок;

- навчання в школі управління і керівництва, що дає потрібні знання і підготовку при вступі на керівну посаду і формує рівень керівника;

- перекваліфікація, що, по суті, дає другу освіту. Мета перекваліфікації - дати можливість працівникам опанувати новий для них фах.

Для розвитку персоналу потрібно:

- підтримувати здібних до навчання працівників;

- поширювати знання і передовий досвід;

- навчати молодих кваліфікованих співробітників;

- усвідомлення управлінським персоналом важливості розвитку співробітників;

- знижувати плинність персоналу.

Фахове і посадове зростання - найважливіший мотив у діяльності більшості працівників. Відсутність можливості зростання часто призводить до зниження їхньої трудової активності і погіршення діяльності підприємства. Фахове зростання тісно пов'язане із проблемою кадрового резерву і плануванням кар'єри. Як зразок можна взяти наведену нижче схему службово-посадового і фахового зростання працівника.

Для більшості професій необхідно підвищувати кваліфікацію, що включає:

- одержання нових спеціальних знань і навичок;

- застосування отриманих знань і навичок, що не використовувалися раніше;

- підвищення і розширення кваліфікації;

- поліпшення якісних і кількісних показників виконаної роботи;

- адаптацію до мінливих умов виробничого процесу.

У результаті система управління людськими ресурсами, що передбачає управління різноманітними аспектами реалізації кадрової політики, потребує створення відповідної системи підготовки менеджерів людських ресурсів, що об'єднує конкретний фах і спеціалізацію, а також різноманітні кваліфікаційні рівні. Таке навчання спеціалістів є багаторівневою системою безперервної освіти, що включає фахову підготовку, перепідготовку і постійне підвищення кваліфікації кадрів в управлінській діяльності.

Складність процесу управління людьми у сфері зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що працівнику керівнику потрібно не тільки раціонально використовувати фаховий потенціал своїх працівників, але і сприяти його зростанню. Особливої уваги заслуговують працівники, від яких залежить розробка і реалізація політики підприємства у всіх сферах діяльності, стратегічне мислення і, нарешті, результативність управління підприємством у цілому.

Безперервне професійне навчання керівників і спеціалістів є одним із пріоритетних напрямків кадрової політики підприємств і організацій на сучасному етапі розвитку промисловості, економіки і суспільства. Воно здійснюється з метою підвищення ефективності та якості роботи працівника, постійного зростання рівня його професійності, оволодіння новими методами господарювання і навичками роботи в умовах реформування і ринкової економіки.

Таке навчання є цілеспрямованим, пов'язаним із стратегією і завданнями дочірніх компаній, підприємств, філій, акціонерних товариств, що входять до складу організаційної структури, процесом безперервного підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів на базі отриманої ними професійної освіти.

Важливим є створення кадрового резерву керівників компаній, підприємств, акціонерних товариств, визначення основних принципів і порядку формування кадрового резерву, організація роботи щодо його підготовки.

На підприємствах необхідним є затвердження ряда нормативних документів з кадрових питань, зокрема, Положення про роботу з резервом кадрів та їх ротацію для висування на керівні посади, Положення про роботу з молодими спеціалістами, Положення про систему безперервного професійного навчання керівників і спеціалістів та ряд інших.

Коли добре поставлена робота з безперервним професійним навчанням - буде і резерв кадрів, буде добре поставлена робота і з молодими спеціалістами, що вплине на продуктивність виробництва.