Ранжування сукупності значень
(приклад)
| № п/п | Значення, хі | Ранг, х/ | № п/п | Значення, хі | Ранг, х/ |
| 1. | 5. | 5,5 | |||
| 2. | 6. | 5,5 | |||
| 3. | 7. | 5,5 | |||
| 4. | 5,5 | 8. |
Значення 8 займає 4, 5, 6 і 7 місця у ряду, тому його ранг буде середнє арифметичне номерів цих місць: (4+5+6+7):4 = 5,5. Числу 10 приписується наступний ранг – 8, (а не 6).
Перевірка правильності ранжування: останній ранг дорівнює загальній кількості значень у сукупності (у нашому випадку останній ранг – 8).
Процедура підрахунку коефіцієнта рангової кореляції.
Наприклад, необхідно встановити, чи існує достовірний зв’язок між екологічним мисленням учнів та їх охайністю.
1. Для цього спочатку учнів класу pанжиpують за показником pівня екологічного мислення.
2. Потім їх pанжиpують за pівнем охайності. Результати заносять у таблицю.
3. Далі знаходять pізницю pангів для кожного учня між pівнем екологічного мислення та pівнем охайності.
4. Підносять кожну pізницю до квадpату і додають (знаходять суму).
Таблиця 2.16
Робоча таблиця підрахунку коефіцієнта рангової кореляції
(приклад)
| № | Прізвище учня | xi - ранг за екологічним мисленням | уi - ранг за охайністю | di=xi-уi різниця рангів | di2 – квадрат різниці рангів |
| 1. | Петренко | 3,5 | -2,5 | 6,25 | |
| 2. | Сидоренко | ||||
| 3. | Гаврильчук | ||||
| 4. | Іванов | -1 | |||
| 5. | Харченко | 3,5 | 1,5 | 2,25 | |
| 6. | Дмитренко | 6,5 | 0,5 | 0,25 | |
| 7. | Ващенко | 6,5 | 1,5 | 2,25 | |
| 8. | Васильєв | -2 | |||
| 9. | Горбачов | ||||
| 10. | Козенко | ||||
| Σ = 27 |
Підставляємо отримане значення у формулу
Порівнюємо отримане емпіричне значення коефіцієнта кореляції з табличним. Для цього використовується спеціальна таблиця достовірності коефіцієнта рангової кореляції (таблиця2.4.12).
Таблиця 2.17
Таблиця достовірності коефіцієнта рангової кореляції
| N | Достовірність | |
| 95% | 99% | |
| 1,000 | – | |
| 0,900 | 1,000 | |
| 0,829 | 0,943 | |
| 0,714 | 0,893 | |
| 0,643 | 0,833 | |
| 0,600 | 0,783 | |
| 0,564 | 0,746 | |
| 0,506 | 0,712 | |
| 0,456 | 0,645 | |
| 0,425 | 0,601 | |
| 0,399 | 0,564 | |
| 0,377 | 0,534 | |
| 0,359 | 0,508 | |
| 0,343 | 0,485 | |
| 0,329 | 0,4 | |
| 0,317 | – | |
| 0,306 | – |
В таблиці три колонки. В першій задається кількість досліджуваних об’єктів n. В другій і третій колонках наводяться критичні значення коефіцієнта кореляції для різних залишків ймовірності: 5% та 1%.
Для 10 порівнюваних пар об’єктів знаходимо ρтабл.= 0,564 (для залишку ймовірності 5%) і ρтабл.= 0,746 (для залишку ймовірності 1%).
Якщо │ρемп│≥ ρтабл., то між параметрами існує достовірний зв’язок.
У нашому випадку ρемп =0,84, а ρтабл. =0,746. Тобто робимо висновок, що між рівнем екологічного мислення і рівнем охайності існує прямий достовірний зв’язок на рівні залишку ймовірності 1%. Спрощено можна сказати, що в 99-ти випадках із ста цей зв’язок підтверджується.
Інколи дослідники допускають помилку, підставляючи в формулу замість рангів порядкові значення, наприклад, шкільні оцінки. Це некоректно. Спочатку шкільні оцінки необхідно перевести в ранги.
Наприклад необхідно встановити щільність та характер зв’язку між оцінками учнів з української мови і математики. Переводимо оцінки у ранги, приписуючи перший ранг найвищій оцінці. Якщо однакових оцінок декілька, то їм приписується однаковий ранг, який дорівнює середньому рангу (табл. 2.18).
Таблиця 2.18