Практичне (семінарське) заняття № 3.1.1
Тема:Сучасні організаційні форми трудового навчання.
Мета: засвоїти знання про систему сучасних організаційних форм трудового навчання; розкрити значення уроку, як основної форми трудового навчання, визначити його типи і структуру; розкрити значення уроку трудового навчання в умовах проектно-технологічного підходу з вмінням наведення прикладів; нетрадиційних форм трудового навчання, позаурочних і позакласних форм трудового навчання; знати форми організації роботи учнів у процесі трудового навчання; розкрити значення самоаналізу і аналізу уроку трудового навчання.
ЧАС: 2 години аудиторних занять і 2 години самостійної роботи.
ЗВІТ: конспект теоретичного матеріалу згідно плану заняття, відповіді на питання для роздумів і виконання завдання та тестів.
ЛІТЕРАТУРА: 10, 40, 41, 56, 72, 73, 85, 88, 107, 115, 118, 130, 131, 139, 140, 144, 147, 155, 181, 216, 217, 219, 223, 242, 245.
План
1. Історія виникнення і розвитку класно-урочної системи. Переваги і недоліки цієї системи.
2. Система організаційних форм трудового навчання в сучасній школі.
3. Урок у проектно-технологічній системі. Типи уроків трудового навчання та їх структура.
4. Нетрадиційні форми трудового навчання: суть, класифікація, характеристика.
5. Позаурочні і позакласні форми трудового навчання. Їх суть і характеристика.
6. Форми організації роботи учнів в процесі трудового навчання: суть, види, характеристика, переваги і недоліки.
7. Аналіз і самоаналіз уроків трудового навчання: структура, порядок проведення і врахування в подальшому вдосконаленні уроку.
Запитання для роздумів
1. Чи потребує, на Вашу думку, подальшого вдосконалення класно-урочна система?
2. Яких змін, на Вашу думку, потребує кожна організаційна форма у трудовому навчанні?
3. Технологічна освіта, як і загальна, повинна бути здатна вирішувати певні завдання: 1) формування готовності до розв'язання різних проблем; 2) розвиток прагнення учитися все життя, обновляючи й удосконалюючи отримані знання, уміння і навички стосовно до умов, що змінюються. Отже, чи вирішує ці завдання традиційна класно-урочна система з її добрим спрямуванням на колективну навчальну діяльність? Чи може ці завдання вирішувати проектно-технологічний підхід?
4. Чи доцільним є постійно використання лише нетрадиційних форм трудового навчання? Відповідь обґрунтуйте.
5. Чи можуть позаурочні і позакласні форми трудового навчання підпорядковуватися меті з реалізації проектно-технологічного підходу? Чому?
6. Чи доцільно на уроках трудового навчання використовувати лише одну форму організації навчально-трудової діяльності учнів? Чому?
7. Які шляхи та умови вдосконалення уроків трудового навчання можна намітити на основі їх аналізу і самоаналізу?
Завдання
1. Розглянути, проаналізувати та скласти анотації на запропоновані статті:
· Пшеничний М. Особливості організаційних форм трудового навчання старшокласників у вітчизняній школі другої половини XX ст. / М. Пшеничний// Рідна школа. – 2007. − №7-8. – С.64-67.
· Коберник О. М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи./ О.М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2006. − №1. − С.2-5.
· Коберник О. М. Дидактичні основи сучасного уроку трудового навчання./ О.М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2003. − № 2. − С. 3-7.
Тестові завдання
1. Елементи класно-урочної системи виникли в:
а) XVI-XVII ст.; б) XVII-XVIII ст.; в) XIV-XV ст.
Так – «+», ні – «-».
2. Вкажіть, з перерахованих нижче, основні організаційні форми трудового навчання:
а) урок або заняття;
б) практикум;
в) кваліфікаційний іспит;
г) виробнича практика;
д) залік;
е) екскурсія;
є) консультація;
ж) факультатив.
| а | б | в | г | д | е) | є) | ж) |
Так – «+», ні – «-».
3. Позначкою «+» відмітьте типи уроків трудового навчання, а «-» – дидактичні вимоги до уроку:
а) засвоєння нових знань;
б) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;
в) формування вмінь, навичок;
г) оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;
д) комплексного застосування знань, умінь, навичок;
е) широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;
є) узагальнення і систематизація знань;
ж) творчий підхід до обґрунтування методики проведення кожного уроку;
з) комбінований.
| а | б | в | г | д | е | є | ж | з |
4. Позначкою «+» відмітьте нетрадиційні уроки змістової спрямованості, а знаком «-» – уроки суспільного огляду знань:
а) уроки-семінари;
б) уроки-творчі звіти;
в) уроки-лекції;
г) уроки-заліки;
д) уроки-конференції.
| а) | б) | в) | г) | д) | е) |
5. Виберіть правильний варіант визначення «позакласна робота»:
а) освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва;
б) різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи;
г) це факультативні заняття, виставки, олімпіади, конкурси, екскурсії, вечори, зустрічі, конференції.
| а) | б) | в) |
Так «+», ні «-».
6. Позначкою «+» відмітьте переваги індивідуальної форми навчальної діяльності, «-» – недоліки цієї форми організації роботи учнів.
а) високий рівень самостійності, активності учнів;
б) передбачає ретельну підготовку індивідуальних завдань учителем;
в) точніше враховує розвиток учнів, задає властивий їм темп у навчанні;
г) не завжди створює умови для самостійної роботи учнів;
д) активно формує пізнавальні потреби;
е) учні позбавлені можливості співпрацювати, взаємодіяти в умовах змагання;
є) сприяє набуттю досвіду творчого ставлення до справи;
ж) повільно відбувається процес передавання знань і досвіду новим поколінням.
| а) | б) | в) | г) | д) | е) | є) | ж) |
7. За типами аналізу уроків, виберіть те, що є характерним для комплексного:
а) проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи;
б) використовується при необхідності більш глибокого розгляду якоїсь однієї сторони уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя;
в) припускає всебічний розгляд у єдності і взаємозв'язку цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше при аналізі декількох уроків по одній темі, а також для підготовки фахівців.
| а) | б) | в) |
Так – «+», ні – «-».