Предметно-практична діяльність
Заняття предметно-практичною діяльністю у дітей з вираженою розумовою відсталістю дошкільного віку мають на меті заповнити недорозвинення у них предметних дій і коригувати порушення їх сприйняття, уваги, зорово-рухової координації, просторових уявлень, наочно-дійового і наочно-образного мислення в організовуваних педагогом практичних діях з предметами. Ці заняття проводяться в тих видах діяльності, які характерні для дітей раннього віку: в предметній, ігровій, ручній продуктивній діяльності (з використанням збірних іграшок, розрізних картинок, мозаїки, з навчанням елементарному конструюванню, простим видам ручної праці).
На занятті педагогові слід приділяти увагу кожній дитині і працювати з кожним індивідуально. Будь-яке завдання виконується усіма дітьми. При цьому педагог надає дитині ту допомогу, яку йому потрібно, залежно від її можливостей і труднощів, позитивно оцінюючи щонайменші досягнення.
Побудова заняття предметно-практичною діяльністю передбачає часту зміну видів діяльності дітей. У кожне зайняття необхідно включати декілька видів діяльності: вправи на увагу, виконання наслідувальних рухів, предметних дій, елементи дидактичних ігор. Основний час при цьому приділяється, як правило, оволодінню дітьми певними предметними діями (катанням кульок в заданому напрямі, нанизуванням предметів з отворами на стержень або шнур, діями з предметами різного кольору, форми, величини, збиранням розбірних матрьошок і так далі). План зайняття повинен відбивати усі його етапи і види діяльності, які будуть використані.
Навчання предметно-практичної діяльності на I етапі спрямовано на розвиток уваги, наслідування, сенсомоторне виховання дітей, розвиток сенсорних процесів (відчуттів, сприйняття), розвиток маніпулятивно-предметних дій спільно з дорослим і за наслідуванням.
При навчанні цих дітей на II етапі зусилля педагога спрямовані на формування у них цілеспрямованих, осмислених дій, організовуваних дорослим в межах доступних дітям завдань. Таке виконання завдання повинне прийти на зміну хаотичному маніпулюванню, яке спостерігалося у дітей раніше.
На цьому етапі навчання діти ще не можуть опанувати осмислене виконання, що припускає розуміння завдання, цілеспрямовані дії із застосуванням адекватних прийомів і оцінкою результату (правильно або неправильно виконав), але роботу в цьому напрямі треба проводити і продовжувати її при подальшому навчанні.
Навчання предметно-практичної діяльності на III етапі спрямовано на формування цілеспрямованих дій з предметами в дидактичних іграх, елементарному конструюванні, заняттях мозаїкою, ліпленням, аплікацією, роботі з папером, заняттях з використанням предметів, різних за кольором, формою, величиною, що знаходяться в різних просторових відношеннях.
На цьому етапі дітям пропонується діяти зі збільшеною кількістю предметів. Індивідуальна робота з кожною дитиною, яка займала велике місце на перших етапах, тут поєднується з роботою, яка ведеться з групою, підгрупою дітей, що контактують між собою.
Малювання
Образотворча діяльність дітей тісно пов'язана з розвитком сприйняття, моторики, уяви, образного мислення, мовлення, тобто з розвитком різних сторін психічної діяльності дитини. Образотворчі дії супроводжуються грою і мовленням.
Під час зайняття педагог малює для дітей і разом з ними, супроводжуючи малювання мовленням, навчаючи правильним прийомам роботи з предметами і знаряддями малювання (олівець, пензлик, папір, крейда та ін.).
Кращою формою заняття можна вважати комбіноване заняття з переходом від конструювання і ліплення до малювання, від навчання діям з предметами до їх фіксації в малюнку. Заняття, тривалість яких складає від 10 до 20 хвилин, проводяться індивідуально і групами по 5-6 дітей. На перших етапах усі завдання виконуються спільно з дитиною, її руками. Потім доля спільних з педагогом дій зменшується. Поступово намічається перехід до самостійного малювання. Слід учити дітей розташовувати на аркуші паперу два предмети, правильно співвідносячи їх за величиною і зв'язуючи їх єдиним змістом. Діти починають правильно виділяти основні кольори і використовувати їх у своїх малюнках.
Навчання малюванню, як і музично-ритмічні заняття, сприяють естетичному вихованню дітей. Музика і витвори образотворчого мистецтва позитивно впливають на емоційну сферу дитини. Велику радість, нові яскраві враження дає дітям також проведення свят.
У різних авторських програмах і методиках, що розробляються останнім часом, містяться цікаві новаторські пропозиції, описи таких напрямів роботи з дітьми цієї категорії, як арттерапія, музикотерапія, малювання під музику, казкотерапія, використання комп'ютерних технологій та ін.