Вогнестійкість будівель та споруд
Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік.
14. Про кожний нещасний випадок, який стався з учнем, чи вихованцем, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосереднього керівника навчально-виховного процесу, який зобов’язаний: терміново організувати першу долікарську допомогу потерпілому та його доставку до лікувальної установи, повідомити про випадок, що стався, керівника закладу, до служби охорони праці, до прибуття комісії з розслідування, зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків).
Про нещасний випадок, що трапився під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, що проводиться, негайно повідомляє також орган управління освітою за місцем події.
15. Керівник закладу зобов’язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок, повідомити батькам потерпілого (особі, що представляє його інтереси) і зробити запит висновку з медичної установи про характер і тяжкість ушкоджень у потерпілого.
16. Керівник закладу, отримавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісією з розслідування у складі:
голови – заступник керівника закладу;
членів – працівник служби охорони праці, представники педагогічного колективу.
17. Комісія по розслідуванню нещасного випадку зобов’язана:
протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, виявити і опитати свідків та осіб, які допустили, порушення правил безпеки життєдіяльності, по можливості отримати пояснення у потерпілого;
скласти акт про нещасний випадок за формою Н-2 у чотирьох примірниках, з’ясувати обставини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб і направити на затвердження керівнику закладу.
До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних факторів, медичний висновок тощо.
18. Керівник закладу протягом доби після закінчення розслідування затверджує чотири примірники акта форми Н-2 і по одному направляє:
до підрозділу, де стався нещасний випадок;
начальнику служби охорони праці;
до архіву навчального закладу;
потерпілому (його батькам або особі, яка представляє інтереси останнього).
Пожежна безпека будівель та споруд
Вогнестійкість будівель та споруд
Поширення пожежі у будівлях та спорудах значною мірою залежить від вогнестійкості будівельних конструкцій.
Вогнестійкість конструкції - здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджу вальні функції в умовах пожежі.
За вогнестійкістю всі будівлі та споруди поділяють на вісім ступенів (п'ять основних та три додаткових), які характеризуються межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях (табл. 4.9):
Таблиця 4.9. Межі вогнестійкості конструкцій та поширення вогню по них залежно від ступеня вогнестійкості будівель
Найвищу вогнестійкість мають будівлі та споруди І ступеня, будівельні конструкції в яких виготовлені з негорючих матеріалів відповідної товщини (наприклад, цегляний будинок), а найнижчу - V ступеня, виготовлені з горючих матеріалів (наприклад, дерев'яний будинок).
Межа вогнестійкості конструкції - показник вогнестійкості конструкцій, який визначається часом (як правило, в годинах) від початку вогневого випробовування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для цієї конструкції граничних станів з вогнестійкості. Такими граничними станами конструкції можуть бути:
- втрата тримкості (несучої здатності), що характеризується обваленням або виникненням деформацій конструкцій, які виключають можливість подальшої її експлуатації;
- втрата цілісності, що характеризується утворенням у конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я;
- втрата теплоізолювальної здатності, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень.
Межі вогнестійкості, будівельних конструкцій визначаються шляхом дослідження у спеціальних печах за відповідною методикою, згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4-98 "Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість".
Межа вогнестійкості окремих будівельних конструкцій залежить від їх товщини чи площі поперечного перерізу та фізико-хімічних властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені. Наприклад, стіни з червоної цегли товщиною 38 см мають межу вогнестійкості близько 11 год, а з натурального каменю такої самої товщини - 7 год. Для перегородок із силікатної та червоної цегли товщиною 12 см межа вогнестійкості становить 2,5 год, гіпсових та гіпсошлакових товщиною 10 см - 1,7 год, дерев'яних (товщина 15 см), поштукатурених з обох сторін (товщина шару штукатурки 2 см) - 0,75 год.
Межа поширення вогню по будівельній конструкції - це розмір пошкодженої зони зразка (у сантиметрах) в площині конструкції від межі зони нагрівання, перпендикулярно їй, до найвіддаленішої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій - вгору, для горизонтальних - у кожен бік).