Предметно орієнтовані: особистісно орієнтовані
Лекція для 465 групи
Лекція: Освітні та педагогічні технології як системи
План
1. Сутність понять «технологія», «освітні технології», «педагогічні технології», «технології навчання».
2. Порівняльний аналіз понять «методика», «технологія».
3. Класифікації педагогічних технологій.
4. Характеристика педагогічних технологій.
Література:
1. Алексєєв Н.Г. Формування усвідомленого рішення навчальної завдання //Педагогіка і логіка. - М.: Касталь, 1993.
2. Беспалько В.П. Складові педагогічної технології. – М.: Педагогіка, 1989. – 192 с.
3. Гузєєв В.В. Освітня технологія: прийому до філософії. - М.: Вересень, 1996.
4. Епишева О.Б. Основні параметри педагогічної технології: Лекція слухачам III Сибирских методичних читань //mat.1september/2000/no08_1.htm
5. Кларин М. В. Педагогічна технологія в процесі. – М., 1989.
6. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник. – М.: Народне освіту, 1998. – 256 з.
7. Смирнов С.І. Технології освіти // Вища ж освіта у Росії. – № 1. – 1999. –С.109 – 112.
8. Сучасні технології навчання: Тез. докл. IX междунар. цук. – СПб.: ЛЭТИ, 2003. – 631 з.
9. Уман А.І. Технологічний підхід до навчання: теоретичні основи. Монографія. – Орел.: ОДУ, 1997. – 208 с.
Слово “технологія” грецького походження й означає “знання про майстерність”. Поняття “педагогічна технологія” останнім часом дедалі більше поширюється в педагогічній науці й освіті. Його варіанти –“педагогічна технологія”, “технологія навчання”, “освітні технології”, “технології в навчанні”, “технології в освіті” – широко використовуються в психолого-педагогічній літературі й мають понад 300 формулювань.
Педагогічна технологія єдіяльнісним сценарієм, описом педагогічної роботи, моделлю системи дій педагога і учнів (студентів), які треба виконати в ході організованого навчально-виховного процесу, що приводить до запланованого результату.
ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Педагогічні технології самоосвіти
Технології виховання технолоії навчання технології спілкування
предметно орієнтовані: особистісно орієнтовані
- технологія повного засвоєння знань - технологія «майстерня знань»
-технологія рівневої диференціації - технологія проектного навчання
-технологія модульного навчання - технологія навчання як навч. досл.
-технологія концентрованого навч. - технологія «педагогіка співроб-ва»
- технологія розвивального навчання
Освітні технології є стратегіями розвитку освіти. Це упорядкована сукупність дій, виконання яких гарантує досягнення цілей освіти. Приклад: «Доктрина розвитку освіти в Україні в XXI ст.»
Педагогічні технології відображають тактику реалізації освітніх технологій у конкретних умовах навчання (індивідуального, колективного, масового).
Педагогічна технологія – упорядкована система дій, виконання яких веде до досягнення педагогічної мети.
Технології навчання відображають шлях засвоєння навчального матеріалу конкретного предмета, розділу, теми, питання.
| ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ |
| МЕТОДИКА |
| ТЕХНОЛОГІЯ |
| 1. Передбачає різні варіанти реалізації теоретичних положень (вивчення матеріалу) |
| 1 .Чітко визначені шляхи та способи засвоєння, вивчення матеріалу, тобто, високий рівень алгоритмізації (мета, |
| етапи, кроки, операції, методи, форми, засоби, що ведуть до досягнення мети. |
Порівняльний аналіз:
Методика передбачає використання різноманітних методів, прийомів, форм, засобів. Педагог сам добирає найдоцільніші.
Технологія передбачає застосування чітко визначених розробниками засобів.
1. “Технології навчання на основі особистісної і життєтворчої орієнтації педагогічного процесу”:
- особистісно зорієнтовані технології навчання, головною метою яких є
розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні
й партнерства в спільній діяльності;
- технології життєтворчості, головними категоріями яких є життєва стратегія і проект особистості, особистісна модель світу, самовдосконалення;
- технології педагогічної підтримки і супроводуіндивідуальної траєкторії розвитку й саморозвитку особистості, що передбачають використання внутрішніх самоосвітніх механізмів. Для цього до змісту освіти уводять методологічний компонент – учні набувають знань і вмінь саморозвитку (самопізнання, самовиховання, самовизначення, самореалізації), завдяки чому підвищується їхня внутрішня мотивація до навчання.
2. “Технології навчання на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів. Інтерактивне навчання”,в основі яких лежать дидактичні принципи активності та інтенсифікації навчання, що сприятиме вихованню в учнів ініціативності й самостійності, ґрунтовному і глибокому засвоєнню знань, розвитку в них спостережливості, мислення і мовлення, пам’яті і творчої уяви.
В окремі рубрики винесено:
- ігрові технології; ділові ігри(імітаційний ігровий метод), рольові ігри(соціально-психологічний тренінг, уякому навчання не лише інтенсифікується завдяки педагогічному впливу, а йістотно залежить від чуттєво-пізнавального залучення учасників гри до діяльності);
- проблемне навчання, що починається з постановкипитання і створення проблемних ситуацій, проблемних завдань відповідно довимог навчальних програм, підручників та посібників);
- проектні технології- дослідження та розроблення оптимальних шляхіврозв’язання (проектів) з неодмінним публічним захистом та аналізомпідсумків упровадження;
- інтерактивне навчання, що ґрунтується наспеціальних способах та механізмах, які забезпечують безперервну діалоговувзаємодію між суб’єктом навчального процесу та навчальним середовищем.
3. “Технології навчання на основі ефективного управління та організації навчального процесу”:
- технології рівневої диференціації, цільовими орієнтирами якої є навчання кожного на рівні його можливостей, пристосування (адаптація) навчання до особливостей різних груп учнів;
- модульне навчання, суть якого полягає в тому, що учень більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає в себе програму дій, банк інформації та методичне керівництво для досягнення поставленої дидактичної мети;
- модульно-рейтингове навчання, яке передбачає створення модульного варіанту програми, введення рейтингової шкали оцінювання, що дасть можливість удосконалити диференційований підхід та індивідуалізацію навчання;
- кредитно-модульна технологія, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
- розвивальне навчання, головною метою якого є формування активного, самостійного, творчого мислення учня і на цій основі поступовий перехід до
самостійного навчання;
- технологія кооперованого навчання(або співробітницька технологія навчання), що ґрунтується на взаємодії учнів, кожний з яких зберігає свою власну ідентичність, і має п’ять базових компонентів – позитивну взаємозалежність, взаємодію підтримки “пліч-о-пліч”, індивідуальну відповідальність, уміння спільно працювати в малій групі, групову обробку результатів;
- інформаційні технології навчання, що визначаються як методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, передусім ЕОМ;
- технології продуктивного навчання, що забезпечують як процес створення учнем певного продукту, так і набуття життєвих навичок для подальшого самовизначення й особистісного розвитку;
- технології самоосвітньої діяльності, які спрямовані на формування самоосвітніх навичок, умінь самостійної пізнавальної діяльності, вироблення
специфічних педагогічних прийомів самоосвіти, а саме: прийомів опрацювання тексту, прийомів культури читання, слухання, короткого і раціонального запису, роботи з джерелами, загальних прийомів пошуку додаткової інформації тощо;
- теорія і практика розв’язування винахідницьких задач, особливість якої полягає в застосуванні алгоритмічних методів формування усвідомленого, керованого, цілеспрямованого та ефективного процессу мисленнєвої діяльності, підвищенні культури мислення, що в цілому сприяє розвитку творчої уяви. Для аналізу проблемних ситуацій у цій технології розробляється АВПС – алгоритм вирішення проблемних ситуацій (творчих завдань), застосовуються методи мозкового штурму тощо;
- технології дистанційного навчання, які передбачають інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивність взаємодії суб’єктів освіти і продуктивність навчального процесу.
4. “Креативні (творчі) технології. Портфоліо: досвід, проблеми”:
дають можливість учням створити власний освітній продукт. Креативність –
це здатність особистості зробити дещо нове: нове розв’язання проблеми, новий метод або інструмент, новий витвір мистецтва тощо. У вітчизняній психології креативність розглядається як певна властивість людського індивіда, що зумовлює виявлення соціально значущої активності.
У контексті креативних технологій розглядається і портфоліо (портфель досягнень), що дає змогу враховувати результати, здобуті учнем в різних видах діяльності - навчальній, творчій, соціальній, комунікативній, і стає важливим елементом практико-орієнтованого підходу до освіти.
Портфоліо дає можливість кожному учневі показати все, на що він здатний, створити для нього “стимул зростання”, сформувати особистісну траєкторію освіти, продемонструвати здатність школяра практично застосовувати набуті знання та вміння.
5. “Педагогічні технології авторських шкіл”: розроблені українськими та російськими вченими-педагогами: Н.П. Гузиком, О.А. Захаренком, М.А. Балабаном, Г. Руських, Ф.Ф. Сліпченком, А.Н. Тубельським, А.В. Хуторським, М.П. Щетиніним та ін.
Згідно з домінуючою орієнтацією на навчання технології авторських шкіл поділяють на:
- особистісно орієнтовані;
- природовідповідні;
- креативні;
- культуровідповідні;
- інтенсивні;
Оргдіяльнісні тощо.
Такий поділ має відносний характер, оскільки ці технології мають загальні методичні й технологічні елементи, вирізняючись у змістовій орієнтації. Кожна з технологій у своєму розвитку доповнюється, коригується, видозмінюється.
6. “Технології соціальної творчості. Соціальна практика у школі” – це технології щодо формування в молоді уміння приймати рішення, використовувати знання на практиці (тобто мають практико-зорієнтований характер), брати участь у соціальних проектах, миротворчих акціях та проектах, громадянських акціях, що передбачено Конвенцією про права людини. Школа – це відкрита система, перед якою стоїть завдання сформувати співтовариство, демократичний уклад. Це технології, спрямовані
на освоєння життєвих і соціальних ролей, які формують конкурентноспроможність особи в соціумі (педагогіка успіху).