Фінансування розвитку фізичної культури та спорту

З державного і місцевого бюджетів держава спрямовує значні кошти на будівництво спортивних споруд, придбання спортивного інвентаря і обладнання. Частина витрат здійс­нюється професійними спілками, добровільними спортивни­ми товариствами й іншими організаціями.

Згідно з бюджетною класифікацією до фізичної культури

спорту (код 1130000) належать:

1. Здійснення заходів з фізичної культури і спорту:

— утримання національних збірних команд;

— проведення навчально-тренувальних зборів і змагань;

— підготовка і участь національних збірних команд Украї­ни в Олімпійських та Параолімпійських іграх;

— видатки на утримання центрів з інвалідного спорту і реабілітаційних шкіл;

— проведення навчально-тренувальних зборів і змагань та заходів з інвалідного спорту;

— проведення заходів з нетрадиційних видів спорту і ма­сових заходів з фізичної культури;

— утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

— утримання апарату управління фізкультурно-спортив­них організацій;

— капітальний ремонт, оснащення, придбання обладнання та інвентаря для баз Олімпійської підготовки;

— фінансова підтримка спортивних споруд;

— утримання рятувальних станцій на водах.

2. Державна підтримка громадських організацій фізкуль­турно-спортивної спрямованості. Планування видатків на фі­зичну культуру і спорт здійснюється згідно з планом прове­дення спортивних заходів. Якщо захід провадиться на рівні держави або на місцевому рівні, то й фінансування видатків здійснюється із відповідного бюджету.

5.14. Видатки бюджету на оборону та правоохоронні органи, порядок їх планування та фінансування

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини, існують три основні її типи:

1. Повна відмова від військових видатків.

2.Створення могутньої воєнної супердержави.

3.Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету. Місцеві бюджети забезпечують утримання військових комісаріатів.

Видатки на національну оборону включають:

утримання Збройних Сил;

закупівлю озброєння і військової техніки;

капітальне будівництво;

науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

інші видатки.

Утримання армійських частин здійснюється на основі кошторису. Основні статті видатків — грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманих. Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. д.). Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників—посади та військового звання. Також встановлюється надбавка за вислугу років. Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослужбовців — харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначається потребами, пов'язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв'язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням.

До складу видатків на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави долучаються видатки на утримання:

— органів внутрішніх справ;

— внутрішніх військ МВС України;

— прокуратури;

— кримінально-виправної системи;

— Прикордонних військ;

— Служби безпеки України;

— Пожежної охорони;

— Головного управління урядового зв'язку;

— інших правоохоронних органів (управління державної охорони, спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підроз­ділів, адресно-довідкових бюро, розвідувальних органів, націо­нального бюро розслідувань).

Фінан­сові ресурси Збройних сил, правоохоронних та інших органів утворюються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а витрачаються за цільовим призначенням на:

— оперативно-службову діяльність;

— бойову підготовку;

— оплату поставок озброєння, військової техніки, палива, продовольства, речового майна, необхідного для проведення бойової підготовки воїнів;

— виплату основних і додаткових видів грошового утри­мання військовослужбовців;

— забезпечення господарсько-побутових потреб військ, правоохоронних органів та органів безпеки держави;

— утримання військових навчальних закладів, військових академій, госпіталів, санаторіїв, лікувальних закладів;

— капітальне будівництво, ремонт озброєнь та військової техніки.

Згідно з економічною класифікацією у єдиному кошторисі доходів і видатків вирізняють поточні та капітальні видатки. До поточних видатків належать:

— основні та додаткові види грошового утримання війсь­ковослужбовців, заробітна плата вільнонайманих працівників, премії, матеріальна допомога тощо;

— нарахування на заробітну плату вільно найманих пра­цівників;

— придбання предметів і матеріалів (канцелярського при­ладдя, матеріалів і предметів для поточних господарських потреб, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продук­тів харчування, обладнання та інвентаря, м'якого інвентаря та обмундирування, видатки спецпризначення);

— видатки на відрядження;

— оплата послуг з утримання бюджетних установ;

— оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

— дослідження та розробки, державні програми;

— виплата процентів за позичками банківських установ;

— трансферти іншим установам і організаціям (виплата пенсій і допомоги).

Капітальні видатки включають: придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будів­ництво та капітальний ремонт.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на національну оборону, правоохоронну ді­яльність і забезпечення безпеки держави здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.

5.15. Видатки бюджету на державне управління, їх склад, порядок планування та фінансування

До видатків бюджету на управління відносяться три напрями фінансування:

державне управління;

міжнародна діяльність;

правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.

Державне управління включає:

функціонування законодавчої влади;

функціонування виконавчої влади;

утримання Президента України та його апарату;

утримання фінансових та фіскальних органів;

загальне планування і статистичні служби;

інші видатки на загальнодержавне управління.

Міжнародна діяльність включає:

міжнародне співробітництво;

реалізацію міжнародних угод;

міжнародні культурні, наукові та інформаційні зв'язки.

Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави включає:

органи внутрішніх справ;

внутрішні війська;

суди;

прокуратуру;

кримінально-виправну систему;

прикордонні війська;

митні органи;

Службу безпеки України;

професійно-пожежну охорону;

Національну гвардію України;

Головне управління урядового зв'язку;

інші правоохоронні органи.

Фінансування органів управління здійснюється за кошторисом. В основі фінансування лежить штатний розпис. Чисельність персоналу та ставки зарплата встановлюються відповідними керівними структурами. Особливе місце займають видатки на утримання та експлуатацію автотранспорту і поштові й телеграфні витрати.

Планування видатків на утримання органів державної вла­ди здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів. Індивідуальні кошториси — єдині кошториси до­ходів і видатків складаються в розрізі окремих бюджетних організацій та установ. На рівні міністерств складаються зве­дені кошториси, які включають доходи та видатки індивіду­альних кошторисів підпорядкованих установ.

Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у дво­тижневий термін після затвердження бюджету, з якого про­вадиться фінансування. У процесі визначення лімітів витрат враховується об'єктивна потреба в коштах органів державної влади, виходячи із обсягів і характеру виконуваної роботи, штат­ної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат.

Кошторис затверджується керівником відповідної вище­стоящої організації не пізніше ніж через місяць після затверд­ження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування. Разом із кошторисом затверджується штатний розпис органів державної влади, включаючи їхні структурні підрозділи, які утримуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів. У штатному розписі вказуються кількість штатних оди­ниць у розрізі структурних підрозділів, посадові оклади на кожну посаду і місячний фонд оплати праці у розрахунку на одну посаду.

У доходній частині єдиного кошторису доходів та видатків органів державної влади зазначаються планові обсяги бюд­жетних асигнувань, що надаються на їх утримання, а також надходження з інших джерел, одержання яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат з роз­поділом їх за категоріями видатків економічної класифікації:

— оплата праці адміністративно-управлінського персоналу;

— нарахування на заробітну плату;

— придбання предметів постачання та матеріалів для управ­лінсько-адміністративних цілей;

— видатки на відрядження;

— оплата комунальних, транспортних та інших послуг;

— придбання обладнання та предметів довгострокового користування;

— капітальне будівництво;

— капітальний ремонт та інше.

Наши рекомендации