Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Розділовий знак	Смислові зв’язки між частинами	Приклади
Кома	одночасність, часова послідовність;	Небо було синіше од моря, море було синіше од неба (М. Коцюбинський). Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко).
Крапка з комою	одночасність, часова послідовність (частини більш поширені, мають свої розділові знаки, далекі за змістом);	Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).
Двокрапка	друге речення розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого речення або вказує на причину дії першого речення;	І відчула: доросле й маля, і вода, і трава, і земля – Все любов’ю тобі промовля (А. Малишко). Зрада – як смерть: вона не знає нюансів (Д. Жирарден).
з приєднувальним значенням: друга частина містить додаткове зауваження до першої або оцінку повідомлення;	Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач).
Тире	зіставлення або протиставлення;	Ночі будують – ранки руй­нують (С. Йовенко). Думав доля зустрінеться – спіткалося горе (Т. Шевченко).
друга частина вказує на швидку зміну подій;	Одчинились двері – Горобина ніч! (П. Тичина).
причиново-наслідкові відношення;	Пісню вчув твою дівочу – Працювать ще більше хочу (К. Хетагуров).
	у другій частині – порівняння;	Говорить – шовком вишиває (Народна творчість).
друга частина виражає наслідок чи висновок;	Душа пройшла всі стадії печалі – тепер уже сміятися пора (Л. Костенко).
перша частина виражає час, умову, допуст того, про що йдеться у другій;	Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). Боятися вовків – у ліс не ходити (Народна творчість). Поливали доріженьку – вона все куриться (Народна твор­чість).
друга частина є неповною;	Вбігаю в ліс – гриби (О. Довженко).
друга частина є приєднувальною і починається словами такий, так, ось, це, то (або їх можна вставити).	Наказ є наказ – так його виховали в армії (З газети).

Багатокомпонентне складне речення

Багатокомпонентне складне речення – це речення, що складається з трьох і більше предикативних частин. У науковій лінгвістиці таке речення називають ще багаточленним складним реченням або складним реченням ускладненої будови (М.І. Фурдуй, М.І. Каранська, В. Теклюк). Складні речення з різними типами зв’язку в мовознавчій літературі дістали також назву “складні синтаксичні конструкції”. Однак єдиного підходу до терміна “складна синтаксична конструкція” на сьогодні немає. Так, автори підручника “Сучасна українська літературна мова” [4, с. 379-380] до складних синтаксичних конструкцій відносять: 1) безсполучникові багато­компонентні речення; 2) складносурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні багатокомпонентні речення; 4) складні багатокомпо­нентні речення з різними типами зв’язку (змішаного типу).

Зразки розбору багатокомпонентного складного речення з різними типами зв’язку

1.

ˉ˙ˉ˙

ˉ˙ˉ˙

І марилиайстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні/¹, – і в мріях ввижалась їм казка ясна/², де квітине в’януть/³, де
вічна весна/⁴ (О. Олесь).

Лінійна схема речення:

Яка?

І [ ], – і [ ], (де…), (де…).

Рівнева схема речення:

І ІІ

І = – 1 , – і = – 2

Яка?

ˉ˙ˉ˙

ˉ˙ˉ˙

де де

– = 3 – 4

У реченні виділяється два рівні членування: зовнішній (логіко-синтаксичний) і внутрішній (структурний). На зовнішньому (вищому) рівні членування, між першим і другим логічними блоками, зв’язок сурядний (єднальні відношення); на внутрішньому (нижчому) рівні членування – складнопідрядне речення з двома підрядними частинами (3 і 4), з однорідною супідрядністю (підрядні власне означальні, нерозчленованої структури).

2.

ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ

Як тільки весна десь у житечку-пшениці розминеться з літом/¹, у нас достигаютьсуниці/², достигають уночі, при зорях/³, і тому стаютьсхожими на росу/⁴, щовипала з зірок/⁵ (М. Стельмах).

Лінійна схема речення:

Коли? Яку?

(Як тільки…), [ ], [ ], і [ ], (що…).

Рівнева схема речення:

І ІІ ІІІ

= – 2 , = 3 , і = 4

Коли? Яку?

ˉ˙ˉ˙ˉ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙

Як що
тільки

– = 1 = 5

Речення є складною синтаксичною конструкцією. На вищому рівні членування зв’язок безсполучниковий (І–ІІ логічні блоки) і сполучни­ковий, сурядний (ІІ–ІІІ логічні блоки). Безсполучникове складне речення з однотипними частинами, між якими відношення єднальні. Різновид сурядного зв’язку (3–4 речення) – єднальний (сполучник і), причиново-наслідкові відношення. На нижчому рівні членування, у першому логічному блоці, – складнопідрядне речення з підрядним часу (розчленована структура); у ІІІ логічному блоці (4–5) – складнопідрядне речення з підрядним власне означальним (нерозчленованої структури).