Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
Розділовий знак | Смислові зв’язки між частинами | Приклади |
Кома | одночасність, часова послідовність; | Небо було синіше од моря, море було синіше од неба (М. Коцюбинський). Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко). |
Крапка з комою | одночасність, часова послідовність (частини більш поширені, мають свої розділові знаки, далекі за змістом); | Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко). |
Двокрапка | друге речення розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого речення або вказує на причину дії першого речення; | І відчула: доросле й маля, і вода, і трава, і земля – Все любов’ю тобі промовля (А. Малишко). Зрада – як смерть: вона не знає нюансів (Д. Жирарден). |
з приєднувальним значенням: друга частина містить додаткове зауваження до першої або оцінку повідомлення; | Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач). | |
Тире | зіставлення або протиставлення; | Ночі будують – ранки руйнують (С. Йовенко). Думав доля зустрінеться – спіткалося горе (Т. Шевченко). |
друга частина вказує на швидку зміну подій; | Одчинились двері – Горобина ніч! (П. Тичина). | |
причиново-наслідкові відношення; | Пісню вчув твою дівочу – Працювать ще більше хочу (К. Хетагуров). | |
у другій частині – порівняння; | Говорить – шовком вишиває (Народна творчість). | |
друга частина виражає наслідок чи висновок; | Душа пройшла всі стадії печалі – тепер уже сміятися пора (Л. Костенко). | |
перша частина виражає час, умову, допуст того, про що йдеться у другій; | Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). Боятися вовків – у ліс не ходити (Народна творчість). Поливали доріженьку – вона все куриться (Народна творчість). | |
друга частина є неповною; | Вбігаю в ліс – гриби (О. Довженко). | |
друга частина є приєднувальною і починається словами такий, так, ось, це, то (або їх можна вставити). | Наказ є наказ – так його виховали в армії (З газети). |
Багатокомпонентне складне речення
Багатокомпонентне складне речення – це речення, що складається з трьох і більше предикативних частин. У науковій лінгвістиці таке речення називають ще багаточленним складним реченням або складним реченням ускладненої будови (М.І. Фурдуй, М.І. Каранська, В. Теклюк). Складні речення з різними типами зв’язку в мовознавчій літературі дістали також назву “складні синтаксичні конструкції”. Однак єдиного підходу до терміна “складна синтаксична конструкція” на сьогодні немає. Так, автори підручника “Сучасна українська літературна мова” [4, с. 379-380] до складних синтаксичних конструкцій відносять: 1) безсполучникові багатокомпонентні речення; 2) складносурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні багатокомпонентні речення; 4) складні багатокомпонентні речення з різними типами зв’язку (змішаного типу).
Зразки розбору багатокомпонентного складного речення з різними типами зв’язку
1.
|
|
вічна весна/4 (О. Олесь).
Лінійна схема речення:
Яка?
І [ ], – і [ ], (де…), (де…).
Рівнева схема речення:
І ІІ
І = – 1 , – і = – 2
Яка?
|
|
– = 3 – 4
У реченні виділяється два рівні членування: зовнішній (логіко-синтаксичний) і внутрішній (структурний). На зовнішньому (вищому) рівні членування, між першим і другим логічними блоками, зв’язок сурядний (єднальні відношення); на внутрішньому (нижчому) рівні членування – складнопідрядне речення з двома підрядними частинами (3 і 4), з однорідною супідрядністю (підрядні власне означальні, нерозчленованої структури).
2.
|
Лінійна схема речення:
Коли? Яку?
(Як тільки…), [ ], [ ], і [ ], (що…).
Рівнева схема речення:
І ІІ ІІІ
= – 2 , = 3 , і = 4
Коли? Яку?
|
тільки
– = 1 = 5
Речення є складною синтаксичною конструкцією. На вищому рівні членування зв’язок безсполучниковий (І–ІІ логічні блоки) і сполучниковий, сурядний (ІІ–ІІІ логічні блоки). Безсполучникове складне речення з однотипними частинами, між якими відношення єднальні. Різновид сурядного зв’язку (3–4 речення) – єднальний (сполучник і), причиново-наслідкові відношення. На нижчому рівні членування, у першому логічному блоці, – складнопідрядне речення з підрядним часу (розчленована структура); у ІІІ логічному блоці (4–5) – складнопідрядне речення з підрядним власне означальним (нерозчленованої структури).