Характеристика педагогічного контролю у футболі.

Педагогічний контроль у футболі , футбол як засіб фізичного виховання та особливості організації й проведення тренувань по футболу .

Методична розробка тренера – викладача з футболу

Реута Миколи Володимировича .

Смт. Широке

На сучасному етапі розвитку футболу в Україні гостро постала проблема виховання національних кадрів, не вистачає висококваліфікованих фахівців в галузі спорту, тренерів, викладачів. Найбільш гаряче питання в сучасному футболі .є питання легіонерів. Адже надалі могло би бути таке, що за одну з українських команд могли б грати будь хто, тільки не українці.

З історичних джерел видно, що футбол на Україні почав розвиватися ще в XIX ст., але особливого розвитку він набув у післявоєнні роки. Український футбол тоді був на висоті. Про його високий рівень свідчить те, що на протязі багатьох років і міжнародних змаганнях основу національних збірних команд складали українці. Такі як Ю. Войнов, В. Мунтян, В. Пузач, І. Біланов, В. Колотов, О. Блохін, Л. Буряк та багато інших.

Актуальне питання виховання власних футбольних кадрів стоїть зараз на першому місці. Популярність футболу серед широких мас населення поступово починає спадати. Раніше стадіони не вміщали всіх бажаючих, а зараз вони майже пустують. Вболівальники бажають бачити швидкісний, технічний футбол - футбол нової спортивної доби, вболівати за українських футболістів та український футбол. Аналізуючи розвиток світового спорту можна сказати про те е, що існує тісний взаємозв'язок між рівнями розвитку футболу і спорту взагалі. Сьогодні в Україні футбол може виступати одним з небагатьох, на жаль, чинників єднання нації. Усі ми повною мірою це відчуваємо, коли грає Національна збірна України або київське «Динамо». Особливої ваги набуває футбол для виховання та оздоровлення молоді.

Зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, необхідно шукати реальні й водночас ефективні шляхи підтримки достатнього фізичного стану молоді, особливо шкільного віку. І урок футболу в загальноосвітніх школах — найбільш придатна форма, зважаючи на фактори, які усім відомі. Це, по-перше, без перебільшення — всенародна любов до футболу. І по друге, можливість комплексного позитивного впливу на організм, якому піддаються основні життєзабезпечувальні системи: серцево-судинна, дихальна і м'язова.

Для успішного керування процесом підготовки команди футболістів тренер повинен мати об'єктивну інформацію про здоров'я й психічний стан кожного спортсмена, про вплив фізичних навантажень і про зміни у функціональних системах організму юних футболістів і вміти оперативно оцінювати рівень техніко-тактичної майстерності, для успішного виховання футболістів високого рівня підготовки.

Високий рівень підготовки футболістів багато в чому залежить від використання в тренувальному процесі спеціалізованих вправ вибірково впливаючих як на фізичну підготовленість, так і на техніко-тактичну майстерність.

Тактичні дії, виконувані футболістами під час ігор, є реалізацією тактичних знань, а також рішень, прийнятих ними після оцінки, ситуації. що склалася на полі . Тому можна думати, що рівень тактичного мислення обумовлює ефективність техніки, дозволяє використати потенціал у найбільш доцільних формах й умовах.

По сучасних міркам спортивне тренування є педагогічним процесом керування станом футболіста, а стрижневим, основним шляхом до цього є реалізація педагогічного контролю.

Цілорічне тренування, застосовуване в підготовці футболістів, ділиться на відповідні періоди, а підготовчий період на етапи. Рішення завдань, що стоять перед тренерами в різні періоди й етапи підготовки футболістів, немислимо без лікарсько-педагогічного контролю саме тому, що педагогічні дослідження в ході учбово-тренувального процесу на різних етапах підготовки ставлять метою з'ясувати, як збільшується тренованість футболістів, попередити перетренованість і перенапругу.

Оцінка фізичної, технічної й тактичної підготовки футболістів визначається на підставі численних спостережень, порівняльних характеристик їхніх дій у тренуванні й грі, що дозволяє тренерові моделювати процес підготовки, програмувати засоби й методи учбово-тренувального процесу.

Особливе місце в тренувальному процесі займає контроль й оперативна оцінка підготовленості футболістів.

У цей час безперечним є положення про те, що планування учбово-тренувального процесу повинне здійснюватися за результатами педагогічного контролю.

Метою педагогічного контролю є підвищення ефективності фізичного виховання й тренування, шляхом оптимізації на основі об'єктивної оцінки стану рухової функції футболістів у конкретних умовах спортивної діяльності.

Предметом контролю в спорті є зміст учбово-тренувального процесу, змагальної діяльності, стан різних сторін підготовленості футболістів (технічної, техніко-тактичної й ін.), їхня працездатність, можливості функціональних систем.

Ефективність контролю навантажень у футболі залежить від того, які показники використаються, наскільки взаємозалежні різновиди контролю навантажень, яким повинен бути стан тренувальних і змагальних навантажень, за допомогою, яких критеріїв оцінюється вплив навантажень.

Ціль дійсної роботи: розкрити значення педагогічного контролю в роботі тренера й на практиці визначити рівень фізичної й технічної готовності футболістів команди «ДЮСШ « 1993-1994 р.н. у підготовчому періоді.

Літературний огляд

Петровський В.В. у своїй роботі «Педагогічний й організаційно-педагогічний контроль у спортивному тренуванні» стверджує, що:

Спортивне тренування завжди є процесом спрямованого, регульованого ззовні зміни морфологічних і функціональних можливостей організму спортсмена. Ці зміни відбуваються під впливом запланованих тренувальних впливів, фізичних вправ і різних їхніх сполучень /тренувальних уроків, циклів і т.д./. Оскільки організм людини в цьому аспекті представляється складною динамічною саморегулюючою імовірнісною системою, а про вплив окремих тренувальних впливів й їхніх сполучень можна судити тільки приблизно, то завжди виникає необхідність у контролі за ходом змін, що відбуваються в організмі, що давав би відповіді на два основних питання:

1.Чи відповідає напрямок і характер фактичних змін запланованим?

2.Чим обумовлений той або інший характер змін, що наступили?

Виходячи із цього, під педагогічним контролем варто розуміти сукупність способів одержання інформації про напрямок і причини морфологічних і функціональних змін, що відбуваються в організмі дитини під впливом тренування, що може, бути використана тренером з метою керування, тобто оцінки характеру /напрямку, величини/ зміни в організмі, ефективності застосовуваних засобів і методів тренування й вироблення на основі цієї інформації нових керуючих команд.

Оскільки в основі розвитку тренованості лежать термінові акумулятивні /накопичувальні/ пристосувальні зміни в організмі, проблема педагогічного контролю в загальному виді зводиться до розробки системи методів термінових і акумулятивних адекватних реакцій організму.

Вся інформація педагогічного контролю може бути розділена на термінову й періодичну. До термінової інформації можуть бути віднесені наступні відомості:

1.стан здоров'я дитини що займається

2.ступінь востановлення після попередніх занять

3.відповідність виконуваних вправ їхнім моделям

4..відповідність умов тренування /характеру вправ, їхній послідовності, умов чергування вправи з відпочинком, величина навантаження/ рішенню поставлених перед тренуванням педагогічних завдань

5.характер і тривалість відбудовного періоду

До періодичної інформації ставляться відомості про те, що:

1.Чи відповідає фактична зміна функціональних можливостей організму, що відбуває під впливом серії тренувальних занять, запланованій

2.Чим обумовлений той або інший характер і напрямок акумулятивних змін

На підставі сформованого досвіду ми виділяємо наступні організаційні форми педагогічного контролю:

1.Самоконтроль спортсмена

2.Педагогічний контроль

3.Науково-методичний контроль

Годик М.А. у своїй книзі «Контроль тренувальних і змагальних навантажень» стверджує, що:

Об'єктивною основою будь-яких планів, за допомогою яких реалізуються ухвалені рішення, є інформація, отримана в процесі контролю. У спортивному тренуванні контролю вимагають:

· Дії спортсмена на змаганнях ( з наступною оцінкою вправи)

· Стан спортсмена

· Навантаження, виконуване спортсменом

Найбільш доцільною для визначення програми (плану) представляється така послідовність дій:

1.Для перспективної програми підготовки спортсменів:

а. Дослідження структури змагальної діяльності й виявлення факторів, що обумовлюють досягнення високих результатів;

б. Підбор тестів, інформативних стосовно цих факторів;

в. Створення програми етапного комплексного контролю (ЕКО);

г. Тестування, оцінка й аналіз його результатів;

д. Складання етапного плану підготовки і його реалізація в умовах тренувального процесу;

е. Проведення наприкінці етапу повторного тестування по програмі ЕКО;

ж. Зіставлення динаміки результатів у змагальній вправі й тестах і показників навантаження за етап з обґрунтуванням стратегії наступної підготовки;

з. Складання плану підготовки на новий етап.

2.Для поточного плану тренування спортсменів:

а. Вибір тестів поточного контролю й створення програми поточного обстеження;

б. Проведення поточного обстеження, зіставлення його результатів з показниками поточного контролю навантаження;

в. Складання (корекція) поточних планів підготовки.

3.Для оперативного плану тренування:

а. Вибір тестів оперативного контролю й створення програми оперативного обстеження;

б. Проведення оперативного обстеження й аналіз його результатів;

в. Складання (корекція) оперативного плану тренування

Контроль об'єму навантаження:

1.час, витрачений на тренувальну й змагальну діяльність ( годин, днів, тижнів і т.д.)

2.у тренувальних занять (циклів, етапів, періодів і т.д.)

Аналізуючи літературу, можна погодитися, що такий підхід до організації педагогічного контролю є науково обґрунтованим і представляє тренерові повну картину фізичного й техніко-тактичного стану футболістів на конкретному етапі підготовки, але, на жаль, науково-методичний контроль у дитячому спорті може собі дозволити лише невелика кількість клубів, що мають гарну матеріальну базу.

Опис практичного досвіду:

Характеристика педагогічного контролю у футболі.

Щоб тренування протікало в потрібному напрямку й давало максимальний ефект, необхідно встановити систематичний педагогічний контроль за її впливом на тих учнів що тренуються. Педагогічний контроль у процесі тренування футболістів є основною формою оцінки їхньої підготовленості до змагань. Здійснюється він тренером, що враховує зміст, об'єм, інтенсивність проведених занять й аналізує виконання планів тренування .

Аналізу піддаються:

-плани тренування команди (перспективні, поточні ) і їхнє виконання;

-засоби й методи тренування і їхнє використання на заняттях;

-зміна стану здоров'я й функціональних можливостей футболістів;

-зміна рівня розвитку фізичних якостей, техніки, тактики;

-зміна стану тренованості футболістів (по етапах підготовки);

-розподіл змагань, занять і відпочинку в тренувальних і міжігрових циклах;

-зміна тривалості й інтенсивності занять;

-методи педагогічного й лікарського контролю й ін.

Крім перерахованих повинні використовуватися й додаткові методи вивчення й узагальнення досвіду тренування, що дозволяють більш глибоко вивчити ті або інші питання тренування. Етапи вивчення й узагальнення досвіду такі:

Перший етап: вивчення й узагальнення досвіду тренування в підготовчому періоді.

Другий етап: вивчення й узагальнення досвіду тренування в змагальному періоді, обробка й обговорення в команді матеріалів по цьому періоду.

Третій етап: обробка й обговорення в команді підсумкових матеріалів, вивчення й узагальнення досвіду тренування .

Четвертий етап: складання планів підготовки команди на наступний рік .

Для педагогічного контролю за тренуванням футболіста складаються комплексні контрольні вправи. У них для оцінки змін у фізичному розвитку футболістів включаються вправи, що дозволяють оцінювати розвиток всіх основних фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, спритності). При цьому беруться вправи для оцінки як загального, так і спеціального розвитку рухових якостей. Вправи для оцінки змін у спеціальному розвитку фізичних якостей футболістів повинні бути близькими за формою до основних спортивних рухів, чого не потрібно від вправ для оцінки змін у загальному розвитку рухових якостей . Кількість вправ для оцінки змін у розвитку загальних фізичних якостях повинне бути не більше чотирьох-п'яти, таке ж число й для оцінки спеціальних фізичних якостей. У комплекс контрольних вправ включається також вправи, що дозволяють оцінити зміни в техніці володіння м'ячем, виконання тактичних прийомів і комбінацій. Тренер організує систематичне спостереження над футболістами в процесі їхніх виступів у змаганнях й у ході тренувальних занять.

У коло спостережень повинне входити:

1. Прояв футболістами в змаганнях активності й працездатності. Оцінка дається по виконанню в змаганні роботи і її щільності (біг, стрибки, ходьба, єдиноборство, ведення, прийом, відбір м'яча, удари, обведення).

2. Контроль за стійкістю у футболістів рухових навичок у змаганнях. Оцінюються характер порушення стійкості навичкок, час і наслідки порушення, обставини, що передували порушенню.

3. Реєстрація коефіцієнта корисної дії футболіста з м'ячем (%). Кількість раціонально виконаних дій.

4. Характеристика виконання футболістами поставлених тактичних завдань.

5. Вивчення в змаганнях психічної стійкості у футболістів. Оцінюється увага мобільність дій, сміливість, швидкість орієнтування й інші якості.

Систематичний педагогічний контроль є невід'ємною частиною процесу тренування футболіста й має надзвичайно важливе значення для росту майстерності футболістів і зміцнення їхнього здоров'я .