Знайомство з правилами дорожнього руху.

Затверджено

Наказ ректора ОНАХТ

№131-01

«25» червня 2015р.

ІНСТРУКЦІЯ №1/26

вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності

студентів, слухачів, аспірантів, академії

Інструкція вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності розроблена на основі орієнтовного переліку питань Додатка 3 до наказу Міністерства освіти і науки України за №563 від 01.08.2001р. щодо затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, а також Наказу Міністерства освіти і науки України за №304 від 18.04.2006р. про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України і Програми затвердженої ректором.

Вступний інструктаж з питань безпеки життєдіяльності зі студентами проводиться викладачами-кураторами зі студентами, слухачами, аспірантами перед початком навчальних занять один раз на рік, при зарахуванні до закладу освіти а також перед зимовими та літніми канікулами. Інструктажі містять питання охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

Запис про вступний інструктаж та інструктаж перед зимовими та літніми канікулами робиться у журналі обліку навчальних занять, форма

якого наведена у Додатку 1.

1. Загальні положення.

1.1. Загальні відомості про академію та її структуру.

Академія заснована в 1902р. Спочатку був Борошномельний

технікум, потім перетворений на Технологічний інститут харчової промисловості і з 20 квітня 1994р. Інститут перетворений в Одеську державну академію харчових технологій, а з 21 вересня 2002 року наданостатус Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.06.2012 року № 727 Одеська національна академія харчових технологій є правонаступником усього майна, прав та обов’язків Одеської державної академії холоду.

В академії є 11 факультетівденної та заочної форм навчання, інститут післядипломної освіти і підвищення кваліфікації,центр управління прийомом на навчання, центр міжнародної освіти, центр вивчення іноземних мов «Success», центр міжнародного співробітництва, центр сприяння працевлаштуванню студентів і випускників, редакція газети «Технолог», навчально-науковий центр інформаційних технологій,

ІТ-лабораторія, науково-технічна бібліотека, учбовий відділ, методичний відділ, центр дистанційного навчання, вища школа педагогічної майстерності, відділ організаційно-виховної роботи, науково-дослідний інститут ОНАХТ, відділ аспірантури і докторантури, навчальний центр технології харчування, спортивно-оздоровчий табір «Південний Буг», санаторій-профілакторій, Одеський технічний коледж, механіко-технологічний технікум, технікум газової і нафтової промисловості, технікум промислової автоматики.

Академія має 12 навчальних корпусів, 8 гуртожитків.

Чисельність складу ОНАХТ: співробітників – 1718 осіб, студентів денної форми навчання – 3080 осіб.

Розташовується академія на вул. Канатній, 112 , вул. Тінистій, 9/11 та на Дворянській, 1/3.

Початок занять студентів о 8:00. Для співробітників, не пов’язаних з навчальним процесом, початок роботи з 8:45 до 17:15.

В академії встановлений п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями.

Номера телефонів і порядок виклику пожежної охорони, швидкої допомоги, працівників газової служби:

- пожежна охорона — тел. 9-101;

- міліція – тел. 9-102;

- швидка допомога — тел. 9-103;
- газова служба — тел. 9-104.

1.2. Види та джерела небезпеки характерні для деяких кафедр академії, в спортивних залах під час проведення занять з фізичної культури.

В академії на багатьох кафедрах використовується складне обладнання: лабораторні млини, автоматизована комбікормова установка-тренажер, комбікормове та хлібопекарське обладнання, обладнання з переробки зерна, харчових і м’ясних продуктів, деревообробне обладнання, верстати металорізальніта ін. Всі вони становлять потенційну небезпеку з точки зору техніки безпеки.Тому безпека праці на машинах і обладнанні досягається експлуатацією їх у строгому порядку відповідно до правил охорони праці, допуском до роботи на них і інструктажем про безпечні методи роботи.

Також в академії проводяться заняття з фізичної культури в спортивних залах та в басейні. Джерелами небезпеки під час виконання гімнастичних вправ в спортзалах є: використання для вправ нерівних гімнастичних матів, виконання гімнастичних вправ на спортивних приладах та обладнанні у відсутності викладача, використання важких гімнастичних приладів, використання вправ без страховки, використання взуття, яке не відповідає вимогам для проведення спортивних змагань, виконання метання спортивних снарядів за межі кола до приземлення приладу.

В басейні джерелами небезпеки можуть бути наступні фактори: недостатня глибина, недостатня температура води та повітря, недостатня поверхня води для виконання вправ студентами, незадовільний бактеріологічний стан води в басейні.

Електробезпека.

Електричні установки є потенційно небезпечними для людини і електротравматизм зі смертельним наслідком займає одне з перших місць. Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

Причини нещачних випадків від ураження електричним струмом різноманітні і численні, але основними з них можна вважати:

- вмикання в електромережу електроспоживачів, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

- вмикання в електромережу електроспоживачів, які ненадійно з’єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та

- вмикання в електромережу електроспоживачів, які не мають захисних направляючих;

- користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та

з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою

- електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди

- затемнення або випинання;

- користування саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок;

- застосування для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- доторкання руками до обірваних та оголених проводів електро-мережі;

- самостійне замінювання зіпсованих електрозапобіжників, електроламп;

- при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги біля них;

- залишання без догляду працюючих електроспоживачів;

- несправності заземлення (занулення);

- відсутність засобів захисту.

1.2.2. Особливості роботи в хімічних лабораторіях академії.

Всі хімічні, наукові та навчальні лабораторії і виробничі ділянки академії повинні мати інструкції з безпечного проведення робіт із застосуванням хімічних речовин і їх зберіганню.

До самостійної роботи в хімічних лабораторіях допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання та інструктаж з охорони праці. Кислоти і луги у своїй більшості відносяться до речовин підвищеного класу небезпеки і здатні викликати хімічні опіки та отруєння.

2. Загальні правила поведінки під час навчально-виховного процесу.

2.1. Загальні правила поведінки на території академії.

Конференцією трудового колективу ОНАХТ схвалено від 26.12.2014р. Колективний договір на 2015-2016 роки, в розділі 7 якого «Робочий час і його використання» вказаний трудовий розпорядок. Деканам факультетів доручено довести до всіх студентів і щорічно знайомити з трудовим розпорядком студентів першого курсу (нового набору) і контролювати

його виконання.

Основні вимоги до студентів:

- систематично і глибоко вивчати теоретичні та практичні матеріали з обраної спеціальності;

- дбайливо та охайно ставитись до матеріальних цінностей академії, які знаходяться у лабораторіях, аудиторіях гуртожитках та інших

комплексах;

- бути дисциплінованим як в академії, так і в інших громадських місцях;

- брати участь у суспільно-корисній праці, брати участь у підтримці чистоти і порядку в навчальних приміщеннях, гуртожитках на принципах самообслуговування;

- виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку в академії.

2.2. Обставини та причини найбільш характерних нещасних випадків, що стались в навчальному закладі.

Характерні нещасні випадки, які відбувалися в академії, це пожежі.

Обставинами й причинами пожеж були порушення Правил пожежної безпеки при використанні побутового електрообладнання.

Також характерними нещасними випадками в академії є травми під час падіння. Обставинами й причинами травматизму були особиста необережність, невиконання посадових обов’язків та інструкцій з охорони праці.

2.3. Основні вимоги безпеки при проведенні позакласних заходів.

Позакласні заходи проводять куратори груп як в академії так і за її межами. Такими заходами можуть бути екскурсії по культурним центрам, походи, участь у конкурсах, олімпіадах, змаганнях.

3. Вимоги пожежної безпеки.

3.1. Знайомство з правилами пожежної безпеки в академії.

Відповідно до «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених наказом Міністерства освіти і Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98р. №348/70 в академії розроблені й затверджені наказом за №115-01 від 04.06.99р. «Правила пожежної безпеки в структурних підрозділах академії»,якими повинні керуватись працівники академії та студенти.

В академії пожежонебезпечними є гуртожитки і навчальні корпуси. Основними причинами виникнення пожеж є невиконання вимог, правил, інструкцій з технічної експлуатації та пожежної безпеки.

Не дозволяється:

- застосування саморобних електроподовжувачів;

- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- користування пошкодженими розетками, відгалуджувальними та

з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною

- та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими

ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям підприємств-виготовлювачів);

- застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- залишення без догляду при виході з приміщення, увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;

- складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу й інших предметів;

- заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами;

- використання побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип’ятильників тощо) без негорючих теплоізоляційних підставок та місцях (приміщення), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено;

- заклеювати шпалерами відкрито прокладені електропроводи і кабелі;

Основні загальні правила безпеки при пожежі:

- знати місце знаходження засобів пожежогасіння, пожежних сповіщувачів, правила їх застосування, порядок дій при пожежі, правила надання першої долікарської допомоги;

- знати план-схему евакуації на випадок пожежі з приміщень де він знаходиться;

- вмикаючи обладнання необхідно переконатись в справності електромережі та пуско-регулюючої апаратури;

- робочі місця працівників повинні утримуватись у чистоті та своєчасно прибиратись від накопичення пилу, залишків матеріалів та запасних частин;

- електрообладнання під напругою безпечно гасити тільки вуглекислотними або порошковими вогнегасниками.

Щоб уникнути пошкодження електропроводки та виникнення коротких замикань, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- вішати на проводку різноманітні речі, закріпляти за газові труби та

батареї;

- допускати доторкання електропроводки з телефонними проводами, гілками дерев та дахами будинків;

- використовувати для електромережі телефонні чи радіо дроти.

3.2. Первинні засоби гасіння пожеж і правила користування.

В академії підтримується постійна готовність первинних засобів пожежогасіння. Використовуються наступні первинні засоби пожежогасіння:

- порошкові та вуглекислотні вогнегасники;

- пожежний інвентар: покривала, ящики з піском, бочки з водою, ломи, багри, сокири, гаки, лопати.

Необхідно дотримуватись наступних правил безпеки під час використання вогнегасників:

- не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;

- під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно щоб відстань від електроустаткування до насадки (розтруба) вогнегасника була не менше ніж 1 м;

- гасіння здійснювати з навітряного боку. Слід оберігатись доторкання відкритих частин тіла до металевих та пластикових частин насадки (розтруба) з метою попередження обмороження від дії низької температури;

- залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);

- у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу. Ваше знання обстановки допоможе тим, хто прийде на

допомогу;

- під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;

- після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;

- у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

3.3. Обов’язки по забезпеченню пожежної безпеки.

У приміщеннях академії заборонено:

- використання пожежного інвентаря засобів пожежогасіння не за прямим їх призначенням;

- захаращувати, чим би то не було, шляхи евакуації, евакуаційні та робочі виходи, захисні зони електрообладнання, підходи до засобів пожежогасіння;

- після закінчення роботи залишати ввімкненим в електромережу технологічне та допоміжне обладнання;

- використання побутових електронагрівальних приладів (праски, електроплити, електрочайники та ін.) крім місць, спеціально обладнаних для цього;

- зберігати легкоспалахуючі, горючо-мастильні, лакофарбувальні матеріали в місцях, не обладнаних спеціальними шафками, біля яких обов’язково повинні знаходитись засоби пожежогасіння;

- зберігання горючих матеріалів біля електрощитів та пускової електроапаратури ближче чим за 1 м;

- гасіння електрообладнання під напругою пінними вогнегасниками або водою;

- у випадку пожежі користуватись ліфтом, бігти по східцям сходових кліток.

3.4. Дії у випадку пожежі.

У разі спрацювання звукової пожежної сигналізації або отримання голосового повідомлення про пожежу:

- працівники зобов’язані спокійно, без паніки та метушні зупинити працююче обладнання (по можливості), залишити своє робоче місце та покинути приміщення через найблищий безпечний евакуаційний вихід у відповідності з планом-схемою евакуації. Місце збору працівників кожної дільниці визначається керівництвом академії.

У разі самостійного виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно:

- оцінити ситуацію (якщо це можливо), що горить, в якому місці, чи є люди в приміщенні та поблизу нього і т.д.;

- для оповіщення про пожежу ввімкнути ручний сповіщувач про пожежу (червоного кольору) та негайно повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу академії та черговий персонал охорони;

- негайно повідомити про це за телефоном в пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити заходів до евакуації людей, гасіння/локалізації (по можливості) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Посадова особа закладу, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома керівництва академії;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити роботу в приміщеннях будівлі, крім робіт, пов’язаних із заходами по ліквідації пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) у відповідності із встановленим порядком, зупинення роботи ліфту (тільки у випадку відсутності в ньому людей!), перекриття газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;

- перевірити організацію оповіщення людей про пожежу, спрацювання пожежогасіння, протидимового захисту;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений

безперешкодний доступ їх на територію та в приміщення.

Після прибуття пожежного підрозділу представники адміністрації та інженерно-технічний персонал академії зобов’язані брати участь у консуль-туванні керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особ-ливості об’єкта, де виникла пожежа, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об’єкта.

Пам'ятайте, що під час пожежі виділяється велика кількість токсичних продуктів горіння, вдихання яких може призвести до отруєння, а в деяких випадках і до загибелі людини. При пожежі дим та продукти горіння підіймаються вгору, а знизу йде приплив свіжого повітря, тому необхідно пригинатися ближче до підлоги. Для того, щоб вийти з задимленого приміщення – застосовують зволожену хустку або марлю.
Якщо на людині загорівся одяг, перша допомога повинна бути направлена на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в

горизонтальне положення, та швидко гасять одяг, що горить, будь яким способом: накривають покривалом, заливають водою, засипають піском.
Якщо погасити пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки,

вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні

драбини між балконами. Під час переходів через задимлені ділянки

затримуйте дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим – і можна знепритомніти,

що призведе до загибелі. Категорично забороняється використовувати для евакуації ліфти.
Якщо пожежа виникла в сусідній квартирі і через сильний дим і вогонь неможливо вибратися назовні, залишайтеся у своїй квартирі. Зачинені та добре ущільнені двері надійно захистять від небезпечної температури і диму.
В разі загоряння дверей квартири поливайте їх зсередини водою. Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння, позакривайте щілини у дверях та вентиляційні отвори мокрими ковдрами, рушниками тощо. Якщо дим прони-кне у квартиру – лягайте на підлогу, там завжди є свіже повітря.

Отруєння може статись під час роботи двигунів автомобілів. Велика кількість трагічних випадків відбувається у закритих приміщеннях з відсут-ньою вентиляцією, наприклад, в гаражах.
Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м'язова слабість, червоний колір обличчя, тривала дія чадного газу може привести до смерті.

У випадку отруєння чадним газом потерпілого негайно винести на свіже повітря, покласти на спину, припідняти ноги, а голову опустити. При позивах до блювоти потерпілого кладуть на бік, з таким розрахунком, щоб голова

була повернута на сторону. При судорожному, різкому диханні необхідно виконати штучне дихання. Отруєного необхідно якнайскоріше доставити в медичний заклад або викликати до нього міську швидку допомогу.

Для виклику спеціальних підрозділів використовуйте найближчий телефон та дзвоніть по наступним номерам:

9-101 – міська пожежна охорона;

9-102 – міліція;

9-103 – швидка медична допомога;

9-104 – аварійна газорятувальна служба.

4. Радіаційна небезпека, дії у випадку надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

4.1. Дії у випадку сигналу «Увага всім».

Сигнал цивільної оборони «Увага всім!» у вигляді тривалих гудків сирен в академії (районі) протягом 2-3 хвилин буде передаватися штабом Цивільного захисту академії (органами Цивільної оборони району).

По цьому сигналі необхідно негайно покинути приміщення академії і

зібратися по факультетах у парку Облдержадміністрації (навпроти кор. А) для одержання додаткової інформації про надзвичайну ситуацію від керівництва академії (факультету).

4.2. Дії у випадку аварії на АЕС з виділенням радіаційного осаду.

При аварії на АЕС необхідно:

- на пункті видачі засобів індивідуального захисту факультету (деканат) одержати протигаз (при відсутності зробити ватно-марлеву пов’язку) і одягти на себе;

- провести герметизацію приміщення, у якому перебуваєте;

- захистити поверхню тіла, продукти харчування і воду від радіаційного пилу;

- підготуватися до можливої евакуації, включити радіоприймачі, телевізор.

4.3. Дії у випадку аварії на хімічно небезпечному підприємстві з викидами хлору, аміаку.

При аварії на хімічно небезпечному підприємстві з викидами хлору, аміаку необхідно:

- при знаходженні на вулиці вийти із зони зараження перпендикулярно напрямку вітру, захищаючи органи подиху ватно-

марлевою пов’язкою, змоченою водою і не виходити із приміщення протягом 2 годин.

4.4. Дії у випадку землетрусу.

При землетрусі необхідно:

- після перших поштовхів покинути будинок (у вашому розпоряджен-ні 15-20 секунд), відійти далі від будинків, стовпів з мережами електропостачання;

- на верхніх поверхах зайняти місце в прорізах вхідних дверей або в куті, створеного капітальними стінами;

- не користуватись ліфтом.

4.5. Дії у випадку штормового попередження.

При штормовому попередженні, ураганах необхідно:

- щільно закрити вікна, двері;

- виключити газ і електроприлади;

- підготувати запаси води, медикаментів, їжі;

- перебувати в приміщенні подалі від вікон.

5. Безпека дорожнього руху. Пошкодження на вулиці.

Знайомство з правилами дорожнього руху.

Правила дорожнього руху встановлюють єдині вимоги до учасників дорожнього руху, визначають норми їх поведінки. При прямуванні на роботу або з роботи необхідно строго виконувати правила дорожнього руху, ходити тільки по тротуарам і пішохідним доріжкам, дотримуватись правої сторони.

Дорогу або вулицю переходити пішки по пішохідних переходах,

позначеними знаками або покажчиками. Перш ніж зійти на проїзну частину

дороги, потрібно переконатись в цілковитій безпеці для себе. Подивитись

спочатку вліво, а потім вправо. Трамвай, який стоїть, потрібно обходити попереду на відстані 2-3 м, а автобус – позаду. На тих переходах, де рух регулюється, переходити дорогу треба при зеленому світлі світлофора. При проїзді в трамваї, тролейбусі або автобусі необхідно очікувати ці транспортні засоби на посадкових площадках, а якщо їх немає, то на тротуарах. Посадку (висадження) дозволяється здійснювати пасажиром після зупинки транспорту. Під час пересування на транспортному засобі, обладнаного ременями безпеки, необхідно бути пристебнутим, а на мотоциклі в застебнутому мотошлемі.

5.2. Поведінка на території академії.

На території академії потрібно користуватись тільки встановленими проходами і проїздами, не ходити там, де небезпека для людей (ями, огородження, де ведуться ремонтні роботи, у тому числі й покрівельні де є сторожові собаки, осколки скла, шматки льоду та ін.). Небезпеку предста-вляють відкриті прорізи, люки, колодязі, канави, ями. Перестрибувати або проходити через них по випадковим, а не спеціально обладнаним переходам, забороняється.

6. Побутовий травматизм, попередження та дії у разі нещасних випадків у побуті.