Обґрунтування переваг модульно-рейтингової технології навчання

За останні роки зросла кількість праць, присвячених упровадженню модульних технологій навчання й рейтингових систем контролю та оцінювання знань студентів. Це свідчить про пріоритетність цього напряму в педагогічній науці.

Сучасні підходи до проблеми впровадження модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань, зокрема, щодо соціальної зорієнтованості змісту, вивчення умов її застосування, як передумови розбудови системи підготовки військових фахівців та її інтеграції з новаторським потенціалом вищої школи означені у програмі, навчально-методичній літературі та публікаціях І. Біжана, С. Залкіна, В. Карпенко, Б. Найденова, Ю. Приходько, А. Челпанова (з питань організації навчально-виховного процесу у вищому військовому навчальному закладі за модульним принципом); В. Афанасенко, М. Деменко, А. Кривошелика, Е. Лусса, М. Нещадима, Я. Подоляка, В. Талалаєва (з питань організації контролю засвоєння знань щодо використання модульно-рейтингової технології навчання).

Деякі аспекти педагогічної технології у вищий школі узагальнив В. Безпалько. Він розробив комплекс засобів педагогічної технології для вищої школи та шляхи її практичного застосування. Серед сучасних дослідників, котрі працюють в Україні, варто виділити наукові праці І. Підласого. Вони присвячені проблемі технологій дидактичного процесу. Деякі питання педагогічної технології вищої школи досліджували відомі українські вчені А. Алексюк, В. Бондар, Є. Березняк, Я. Бурлака, С. Гончаренко, І. Зязюн, Б. Кобзар, В. Мадзігон. О. Мороз, Н. Ничкало, М. Стельмахович, М. Чернінський. М. Ярмаченко та ін.

Серед великої кількості розробок новітніх технологічних структур у сфері освіти оригінальними та змістовними визнані модульні технології навчання для середньої освіти (К. Вазіна, Дж. Рассел, П. Юцявічене), для вищої освіти (А. Алексюк, А. Гуцинськи, Г. Овенс, Є. Сковін, П. Третьяков).

Певне історико-теоретичне обґрунтування в галузі професійно-технічної та вищої технічної освіти має принцип модульності, реалізація якого характеризується міждисциплінарністю та багатоаспектністю (В. Огнев’юк та А. Фурман).[8,с.76-103].

Модульно-рейтингова технологія має суттєві переваги над іншими системами навчання й доцільна для впровадження в навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах.

1. Дозволяє відмовитися від заліково-екзаменаційної сесії, що інтенсифікує процес навчання, підвищує якість навчання й водночас дозволяє найбільш об'єктивно оцінювати рівень знань, умінь і навичок студентів. У навчальному процесі доцільне використання рейтингової оцінки знань, навичок і вмінь студентів, адже суть її полягає у приписуванні кожній з умовно виділеної суми знань і вмінь певної кількості залікових одиниць, сумарний результат яких визначає рейтинг знань студентів та оцінку їхньої праці на іспиті. Систематичність контролю за навчально-пізнавальною діяльністю досягалася за рахунок різноманітних засобів (співбесіди, усного спеціального опитування, письмових контрольних робіт, оцінювання роботи на практичних заняттях, перевірка практичних навичок за допомогою тестів), а також поточного та підсумкового контролю. Упровадження модульно-рейтингового контролю успішності показало: за рівних умов студенти, що навчаються згідно з експериментальною програмою, за однаковий час здобувають порівняно більше знань, навичок і вмінь із навчального предмета, розвивають здатність творчо використовувати здобуті знання, навички та вміння для вирішення аналогічних (але не тотожних) і нестандартних задач.

2. Дає можливість скоротити в більшості випадків час на з'ясовування готовності студентів до занять. Зацікавленість студентів у максимально можливій для них рейтинговій оцінці "націлює" їх на сумлінну працю в процесі підготовки до заняття. Готовність же до занять тих студентів, які змирилися з тим, що взагалі не одержать оцінку за рейтингом, можна перевіряти в індивідуальному порядку, не скорочуючи для більшої частини студентів час, що виділяється на самостійну роботу. Це сприяє, з одного боку, відходу від традиційних методів роботи, а з другого – дозволяє при безупинному контролі більше довіряти студенту, не піддаючи сумніву факт його підготовки до заняття.

3. Дозволяє одержувати достатньо об'єктивну інформацію про ступінь успішності навчання студентів, адже через два-три місяці можна побачити результати успішності й зробити відповідні висновки щодо ефективності застосованих форм і прийомів контролю.

4. Усуває негативні сторони зрівняльної системи навчання. У результаті зникають усереднені групи відмінників, хорошистів і т.д. Замість них з'являються "перший", "п'ятий", "сотий". Визначення рейтингу дозволяє також знижувати можливість одержання незаслуженої (випадкової) оцінки з досліджуваної теми, оскільки рейтинг ураховує роботу студента протягом півріччя.

5. Призводить до змагання в навчальному процесі, істотно стимулює прагнення студентів до надбання знань, що призводить до підвищення якості підготовки спеціалістів. Це дозволяє виховувати конкурентноздатну особистість, яка буде здатна діяти в складних соціально-економічних умовах.

6. Сприяє систематичності навчальної діяльності студентів, збільшується питома вага самостійної роботи та ефективність керівництва нею з боку викладача. Позитивні зміни, які відбуваються в діяльності студентів і викладачів, спричинюють зростання високих оцінок при модульній організації навчання.

7. Сприяє зростанню здатності студентів адекватно сприймати завдання для виконання обов’язків. Це дозволяє сформувати почуття відповідальності у студентів.

8. Дає можливість переживати почуття успіху в студентів за своєчасне виконання завдань (на емоційно-оціночному рівні), що, в свою чергу, приносить радість від самого процесу навчання.

9. Сприяє формуванню умінь у постійному самовихованні та самоосвіті (на вольовому рівні). Механізми реалізації властивостей самоорганізації та саморозвитку процесу навчання по суті розкриваються у вимогах відомого принципу дидактики свідомості та активності студентів у навчанні. Неважко побачити, що умови активізації пізнавальної діяльності студентів найтіснішим чином пов'язані з умовами успішного протікання фаз навчання. Тому до цих умов ми зараховуємо такі чотири: 1) формування в студентів навичок аналізу навчальної інформації (завдання); 2) формування в студентів навичок самоуправління процесом навчання; 3) формування в студентів мотивів діяльності; 4) організація процесу навчання на основі його нелінійного структурування

10. Дозволяє на 40 % скоротити час, який відводиться на проведення навчальних занять під керівництвом викладача, збільшивши тим самим бюджет часу на самостійну роботу слухачів.

11. Забезпечує демократичний – "прозорий" характер оцінювання знань студентів.

12. Враховує індивідуальні можливості та психологічні властивості студентів засобами неперервного контролю.

13. Дозволяє студенту визначати темп проходження навчальної програми, широкі можливості прискорення або сповільнення в самоорганізації навчання.

14. Підвищує контакт між педагогом і студентами. Роль педагога у процесі модульного навчання набуває нових рис: взаємодія викладача та студента відбувається в режимі суб’єкт-суб’єктних відносин. Викладач отримує можливість виконувати роль координатора, помічника. У нього з’являється більше часу для стимулювання та підтримки мотивації навчання, особистих контактів зі студентами у процесі навчання. [4,с.7-21].

Отже, модульна система відрізняється від традиційної за сукупністю базових компонентів – призначенням і змістом освіти, функціями викладача та слухача, технологіями та методичним забезпеченням педагогічної взаємодії, вимогами до наукового проектування й досвідного втілення цілісного функціонального циклу навчального модуля. Саме це дає підстави визначити її як інноваційну, і що комплексно (теоретично і практично, культурно й соціально, дидактично і психологічно) розвиває національну освіту в напрямі гуманізації та демократизації суспільства. Водночас вона вдало використовує здобутки як традиційної шкільної практики, так і досвіду наукового пошуку інноваційних систем за кордоном. Це стосується не тільки вихідних ідей (культура, розвиток) і принципів (ментальності, духовності, розвитковості, модульності), а й правил і норм наукового проектування, умов і процедур мистецького втілення неперервної педагогічної взаємодії педагога та студентів.

Висновки

Організація навчального процесу за модульною технологією (за якою навчальний матеріал подається і опрацьовується студентами за послідовно побудованими блоками/модулями) з використанням рейтингової системи оцінювання якості та рівня знань є педагогічною інновацією, яка направлена на стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності студента, сприяє підвищенню його внутрішньої та зовнішньої мотивації у здобутті знань завдяки застосуванню різноманітних форм діагностики, чіткій організації навчального процесу, прогнозованості вимог і, як результат, призводить до підвищення якості освіти загалом.

Сучасна педагогічна психологія серед чинників ефективності навчання називає не тільки його зміст та процес засвоєння нових знань, а також особистість студента, його позитивне/негативне відношення до навчання, мотиваційні засади його навчальної діяльності. Якщо внутрішня мотивація студента випливає з його внутрішньої зацікавленості у вивченні предмета, розуміння необхідності даних знань чи умінь у подальшому житті, то зовнішня мотивація типово стимулюється оцінкою, винагородою за суттєві навчальні досягнення, рейтинговим балом. Таким чином, рейтинг – це той зовнішній мотиваційний стимул, що спонукає амбітних студентів до більш значних зрушень і досягнень. Кожен студент з будь-яким рівнем підготовки має змогу проявити себе, відчути свій прогрес, зробити свій поступовий крок до кращого, а відчуття успіху водночас є найкращим стимулом для подальшої роботи і навчання.

Список використаної літератури:

1. Андрущак А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі//Педагогіка і психологія.-К.:Педагогічна думка,1996.-№3(12).-С.86-93

2. Аспекти оцінювання релевантності системи ранжування вищих навчальних закладів//Ж.:Вища школа.2009.-№6-с.14-38

2. Булах І.Є.,Шило І.М. Мотивація навчання і валідизація оцінювання рівня знань//Педагогіка і психологія.-К.:Педагогічна думка,1996.-№3(12)-С.125-129.

3.Застосування тематично рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів//Вісник черкаського університету,1998.-№8.-275с.

4. Кузьмінський А.І.//Європейська кредитно-трансферна система і міжнародна мобільність студентів//А.І. Кузьмінський.,-Черкаси,2008.-23с.

5. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи//Вища школа,2006.-№3.- с.33-45.

6. Мельникова І.М. Сучасні проблеми управління виховним процесом у вищих навчальних закладах України/І.М.Мельникова, О.А. Невмержицький./Нові технології навчання ,2002. с.3-22

7. Реалізація принципів і завдань болонського процесу//Ж.:Вища школа, 2008.-№8.-с.12-18

8. Рейтинги і ранжування як інструмент політики//Ж.:Вища школа,2010.-№2.- с.76-103

9. Рейтингові системи-складові національного моніторингу якості вищої освіти// Вища школа,2007.-№4.-с.3-14

10. Технологія використання рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів//Вісник черкаського університету,2001.-№26.-283с.

11. Шиян Н.І. Технологія модульно-рейтингового навчання у вищій педагогічній школі.-Полтава,1998.-90с.