ЗВЕРНЕННЯ до вихователів та батьків

Дорогі друзі! Ви тримаєте в руках оновлений варіант програми ви­ховання і навчання дітей від двох до шести років «Дитина».

Програма «Дитина» широко використовується в прак­тиці роботи дошкільних навчальних закладів, має добру репутацію, в першу чергу завдяки тим гуманістичним ідеям, що відпо­відають вимогам сучасності. Позитивну оцінку педагогів одержали спрямованість на особистісний розвиток дошкіль­нят, психологізацію роботи, індивідуальний підхід, організа­цію гурткової роботи та гнучкого режиму дня, що висвітлені в основних розділах програми. Схвален­ня викликало також виокремлення в програмі показників успішного розвитку дитини, умов успішної роботи вихователя, які допомагають чіткіше визначити результативність діяльності педагога. Великий ін­терес викликали розділи, в яких розкриваються питання розвитку, навчання і виховання дітей, які потребують допомоги вихо­вателя, організацію осередків у групових кімнатах, про співпрацю з сім'єю, умови особистісного зростання дошкільників та багато інших ідей та пропозицій авторів програми.

У працях провідних психологів і педагогів Г. С. Костюка, В. К. Котирло, П. Р. Чамати, О. В. Запорожця, С. Ф. Русової, В. О. Сухомлинського, Л. А. Венгера, М. І. Лісіної зазначається, що дитина як особистість починає формуватись саме в дошкільному віці. Отже, від виховання в родині і від діяльності співробітників закладів дошкільної освіти залежить, чи виросте дитина творчою, здібною, відповідальною людиною, чи стане людиною пасивною, байдужою, в якої змалку не розвинули бажання цікавитись, досліджувати, створювати нове, пізнавати оточуючий світ, ділитись враженнями. Від виховання в родині і дошкільному навчальному закладі суттєво залежить і система дитячих ставлень до оточуючого світу, характер стосунків між дитиною та оточуючими - чи стануть вони добрими, теплими, чесними, щирими або навпаки, змалку буде закладене неприязне, вороже, недовірливе або навіть агресивно-деспотичне ставлення до інших. Всіх варіантів розвитку особистості не злічити, однак витоки кожного — в дошкільному дитинстві, в тому, наскільки поталанило дівчинці чи хлопчикові на тепло і духовне багатство родинного кола, на комфортність тих умов, які створює для кожної дитини в групі дошкіль­ного закладу її перший педагог - ВИХОВАТЕЛЬ.

І народна педагогіка, і спеціальні дослідження пере­конливо показали, що дошкільне дитинство, яке становить лише частину життя людини, має надзвичайно важливе значення у становленні особистості. Автори програми розглядають його: а) як самоцінний етап життя людини; б) як етап підготовки до наступного періоду — шкільного дитинства; в) як період, упродовж якого фор­муються не тільки передумови, а й провідні риси осо­бистості, що визначатимуть її спрямованість, поведінку і діяльність у майбутньому житті.

Виходячи з вищесказаного, основними завданнями дошкільного закладу є:

забезпечення умов для того, щоб дошкільне дитинство для кожної дитини було радісним, змістовним, цікавим, щасливим, запам'яталось на довгі роки першими відкрит­тями, зворушливими і добрими переживаннями;

забезпечення кваліфікованої турботи про зміцнення і збереження фізичного і психічного здоров'я дітей, а в умовах Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей здійснювати ці завдання з обов'язковим ураху­ванням наслідків чорнобильської катастрофи і місцевої еко­логічної ситуації;

вироблення навичок здорового способу життя, закла­дення основ валеологічного орієнтування;

спільна з сім'єю турбота про те, щоб кожна дитина зростала чемною, чесною, привітною, вихованою, інтелігентною, совісною, порядною, гідною, любила своїх батьків, родину, друзів, рідну країну;

забезпечення умов для повноцінного, своєчасного і різнобічного розвитку ініці­ативної, творчої та компетентної особистості, яка спроможна різноманітно та адекватно, у відповідності до потреб реального життя, кожної життєвої ситуації, застосовувати надбані знання, спиратися на набуті вміння, застосовувати здібності, адаптувати та оновлювати їх, а також використовувати різні способи виконання життєво-необхідних дій.

виховання активного пізнавального, морального (бе­режного, шанобливого), естетичного ставлення до навколишнього світу — до явищ природи, предметів побуту, до людей, до власної особи;

прилучення дітей до основних складових людської культури — рідної мови, традицій, звичаїв, праці, мис­тецтва, моралі та ін.;

створення в дошкільному навчальному закладі та в сім'ї умов для оволодіння дітьми морально-етичними нормами та способами розв'язування конфліктів і попередження ускладнень, розвиток внутрішньої потреби і звички діяти за законами добра, честі і справедливості, формування здатності бути не лише лідером, але у разі необхідності - старанним виконавцем, здатності захищати свої права, водночас, якщо це необхідно - поступатися своїми вигодами.

забезпечення умов для виховання в дітей почуття гордості й відповідальності за духовні та культурні на­дбання свого народу, поваги і толерантності, дружнього ставлення до інших народів, їх традицій, культури; для дітей старшого дошкільного віку: формування розуміння переваг мирного життя, взаємодопомоги та взаємної поваги між народами; розуміння дітьми війни як найстрашнішого лиха, яке виникає через неповагу і нетер­пимість до інших.