Методика загартовування та особливості фізичного виховання дітей різних категорій в домашніх умовах

Особливості організму дошкільника потребують уважного відношення до його фізичного розвитку. Дитина росте – збільшується зріст, вага тіла, розвивається рухова активність. Важливою задачею вихователя є розвиток фізичних здібностей дитини – сили, спритності, витривалості.

Формування рухів, становлення рухової активності починається у дітей задовго до народження і продовжується на всіх етапах дошкільного дитинства. В перші п’ять років життя особливо активно проходить накопичення рухового досвіду.

Для нормального фізичного розвитку дітей необхідні спеціальні вправи, котрі зміцнюють слабі м’язи плечового поясу, тулуба, ніг. Щодня у всіх групах дитсадка проводиться ранкова гімнастика. Її ціль – створювати бадьорий, життєрадісний настрій у дітей, укріплювати здоров’я, розвивати фізичну силу. Ранкова гімнастика та заняття з фізкультури супроводжуються музикою, що позитивно впливає на емоційну сферу, сприяє доброму настрою протягом дня.

Велике місце у фізичному розвитку та вихованні дошкільників займають рухові ігри. Проводяться вони під час прогулянок, в перерві між заняттями. Рухові ігри обов’язково включаються в музичні заняття і спеціальні фізкультурні заняття.

Турбота про здоров'я дітей і фізичний розвиток тісно зв'язана і з вихованням у них любові до чистоти, охайності, порядку.

Розвиток рухів, виховання рухової активності здійснюється під час прогулянки. під час якої вони вчаться спостерігати явища природи, життя людей.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку тісно зв'язане з охороною їхнього життя і здоров'я. Правила по охороні життя і здоров'я дитини викладені в спеціальних інструкціях і методичних листах для дошкільних працівників. Ефективне фізичне виховання і розвиток дошкільників можливе при точному дотриманні режимних .Режим це твердо встановлений педагогічно і фізично обґрунтований розпорядок життя дітей, направлений на повноцінний фізичний і психічний розвиток кожної дитини. Для кожного віку дитини встановлюється свій режим, що відповідає особливостям вікового розвитку дітей.

Режим дня – це не просто регламентований час, а спеціально організоване життя дітей, що має оздоровче і виховне значення.

Велику роль в організації позитивного настрою дитини грає ранковий прийом.

Особливе місце в режимі життя дітей займають прогулянки. Крім оздоровчого значення прогулянки сприяють розвитку руху дитини, його фізичної активності. Перед прогулянкою вихователь пояснює дітям, які іграшки вони візьмуть з собою, у що будуть грати.

Після обіду в режимі дня сон. Багато дітей охоче сплять. Сон проводиться в добре провітреному, але не в холодному приміщенні.

Дитина одержує з зовнішнього світу дуже багато подразників, під впливом яких у його організмі виробляється здатність пристосовуватися до змінених умов життя без шкоди для здоров'я. Природно, загартований організм переносить краще коливання температури, вітер, дощ, а також зміну фізичного навантаження.

У загартованих дітей звичайно гарний апетит, спокійний сон, веселий настрій. Вони можуть довго знаходиться біля відкритого вікна, добре переносять обтирання й обливання холодною водою. У них рідко зустрічаються захворювання катаром верхніх дихальних шляхів, грипом, запалення легень і ревматизм. Крім того, вони рідше, ніж незагартовані, заражаються інфекційними хворобами.

Систематичне, тривале загартовування веде до утворення відповідних умовних рефлексів, за допомогою яких організм пристосовується до впливів зовнішнього середовища. При загартовуванні робота всіх систем організму перебудовується. Наприклад, при роздяганні дитини і підготовці до обтирання чи обливання прохолодною водою в неї змінюється подих, кровообіг, стан шкірного покриву, підвищується обмін речовин і різко збільшується вироблення тепла. Необхідно поступово привчати дитину до впливу різних температур. Інша умова при загартовуванні – систематичність. Великою помилкою буде, якщо батьки перервуть загартовування, наприклад, у зв'язку зі зміною погоди. Тоді вироблений рефлекс не закріпиться й усе прийдеться починати з початку. Коливання температур переноситься по-різному, тому потрібний індивідуальний підхід.

Загартовування повітрям проводиться у вигляді прогулянок, сну на відкритому повітрі, повітряних ванн. Прогулянки починати зі здоровою дитиною при температурі повітря не менше 10-12С. Тривалість перших прогулянок 15-20 хвилин, потім вони поступово подовжуються. При проведенні сну на повітрі, діти звичайно швидко засинають і міцно сплять. Удягати дитини потрібно відповідно до погоди. Важливо щоб тіло її не перегрівалося і не охолоджувалося.

Повітряні ванни з дітьми грудного віку починати з 1,5-2 місяців, на початку в кімнаті при температурі не нижче 20С. Роздягнену дитину покласти на 2-3 хв. на «пеленальний» стіл чи залишити в ліжечку, повторювати 2-3 рази в день.

Чим менше дитина, тим обережніше треба проводити загартовування водою. Для малят застосовують наступні процедури: обтирання, обливання, купання (з наступним зниженням температури води). Приступати до них можна тільки з дозволу лікаря. Обтирання допускаються з 2-3 місяців. Тіло обтирають м'якою рукавицею чи губкою, змочену в солоній воді (t води 36-37 С, 1 чайна ложка солі на склянку кип'яченої води). Роблять це послідовно протягом 1-2 хвилин. Поступово температура води знижується до 22 С. Діти люблять тупотіти ногами в тазу з водою.

Загартовування сонячними променями здійснюється шляхом прийому сонячних ванн. Під впливом променів гине величезна кількість хвороботворних мікробів. Тільки це потрібно робити з дозволу лікаря, тому що дія променів дуже сильна.

Різні форми загартовування дітей, особливо повітряні ванни і прогулянки, необхідно сполучити з різноманітними гімнастичними вправами, іграми, розвагами.

Для дітей дошкільного віку загартовування має те ж значення і ті ж правила застосування. Загартовування водою для дошкільників складається у використанні водяних процедур у вигляді умивання, ножних ванн, обтирання, душа і купання. Умивання обличчя, шиї, верхньої частини грудей і рук до ліктів проводять водою 24-22С з поступовим зниженням до 18-16С (старше 4 років можна 16-14С). Ножні ванни з поступовим зниженням температури води добре проводити так: дитина занурює ноги до гомілковостопних суглобів у таз з водою 36-34С; у перший день на 2-3 секунди, у другий 4-6 секунди, у третій 10-15 секунд. Після цього знижувати температуру води на 1С, проводити процедуру в такий же спосіб. Знижувати температуру води кожні 3-4 дня, довести її до 24-20С. Обтирання робиться так само як було описано для дітей ясельного віку. З 6 років можна привчати робити обтирання самостійно. Душ – більш сильна процедура ніж обтирання й обливання. При використанні душу наконечник потрібно розташовувати не нижче 40-50 см над головою дитини, щоб уникнути сильного тиску струменя води. Тривалість перебування під душем – 20-40 секунд при температурі повітря не менш 20-18С.