У співавторстві з в. о. липою
У практиці спостерігається дві протилежні тенденції: або вихователі на всіх роках навчання надмірно опікують школярів, що перешкоджає розвитку їхньої самостійності й активності, або дітям надається повна самостійність без будь-якого контролю і керівництва з боку педагога, що ставить їх найчастіше перед нездоланними труднощами і не дозволяє правильно і свідомо виконувати задану роботу.
У першому і в другому випадках освітиьо-корекційна ефективність самопідготовки як своєрідної форми організації навчального процесу помітно знижується.
Проте підготовку домашніх завдань розумово відсталими школярами можна значно поліпшити, якщо послідовно дотримуватися низки педагогічних умов, до яких відносяться наступнії:
1) цілеспрямоване навчання розумово відсталих школярів узагальненим прийомам самостійного виконання домашніх завдань;
2) забезпечення різноманітності домашніх завдань і способів роботи учнів із заданим на самопідготовку навчальним 'матеріалом;
3) раціональний вибір форм організації залять з підготовки домашніх завдань і способів керівництва самостійною діяльністю школярів з урахуванням їхніх вікових особливостей і характеру матеріалу, що задається;
4) здійснення диференційованого підходу в процесі самопідготовки в наданні педагогічної допомоги учням з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей розумово відсталих: дітей;
5) дотримання оптимальних часових норм і раціональної структури занять з самопідготовки з урахуванням особливостей працездатності розумово відсталих школярів;
6) створення психологічно комфортних, а також санітарно-гігієнічних умов для підтримання належного рівня навчальної працездатності учнів, зокрема таких, як початок самопідготовки після перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 1 години), органі'іація перерв для відпочинку (через кожні 35-45 хвилин), використання спеціальних корекційних впливів на учнів (заспокоєння, стимуляція, індивідуальний відпочинок, збільшення часу на роботу або скорочення обсягу завдання тощо з урахуванням особливостей типу аномального розвитку розумово відсталої дитини, стану її аналізаторів, соматичного і психічного здоров'я та ін.), розміщення учнів за партами з урахуванням позитивних взаємостосунків;
7) дотримання орієнтовних часових норм тривалості само підготовок: 2-4 класи - від 1 години до 1 години ЗО хвилин; 5-6 класи - 1 година ЗО хвилин
14(1
до 1 години 50 хвилин; 7-8 класи - до 2 годин; 9-10 класи - до 2 годин 30 хвилин;
8) єдність підходів до учнів, тісна взаємодія, постійна взаємо-інформованість учителів і вихователів з питань навчальної роботи, поведінки, розвитку, труднощів, психічних і фізичних станів розумово відсталих дітей (шляхом ведення зошитів взаємозв'язку вчителів і вихователів, які працюють з даним класом, періодичного взаємо відвідування уроків і занять з самопідготовки, проведення епізодичних міні-нарад консультативного характеру.
Щодо посилення взаємозв'язку між учителем і вихователем у педагогічному керівництві самопідготовкою розумово відсталих дітей, то головна їхня задача полягає у систематичному і цілеспрямованому навчанні розумово відсталих школярів самостійному виконанню навчальних завдань. Однак за цієї загальної задачі функції вчителя і вихователя певним чином розрізняються. Тому доцільно розкрити основні аспекти педагогічної роботи вчителя і вихователя з формування у розумово відсталих учнів самостійного виконання домашніх завдань з метою підвищення корекційно-освітнього ефекту самопідготовки.
9.S.2. Робота педагогів щодо організації самопідготовки розумово відсталих учнів
Успішне виконання домашніх завдань багато в чому залежить не тільки від якісного викладання навчального матеріалу вчителем і міри засвоєння його учнями, але і від сформованості в учнів навичок самостійної навчальної праці.
Рівні сформованості навичок самостійного виконання домашніх завдань розумово відсталими школярами і способи організації самопідготовки учнів у допоміжній школі-інтернаті розглядаються в аспекті готовності учнів до самостійного виконання домашніх завдань. За рівнем сформованості у школярів умінь самостійно виконувати домашні завдання О. М. Ляшенко виділяє чотири групи учнів.
До першої групи відносяться діти, які володіють відносно високим рівнем самостійності, здатні самоорганізувати свою навчально-пізнавальну діяльність з виконання домашніх завдань, враховуючи вимоги до цього виду навчальної праці. Результати самостійно виконаних завдань учнями цієї групи дають підстави стверджувати про усвідомленість засвоєння знань з вивченої теми.
До другої групи відносяться діти, для яких характерна менш досконала організація самостійної роботи (середній рівень). Вони не враховують необхідність дотримання ряду вимог до виконання завдань. Характерною рисою цієї групи дітей є також недостатня цілеспрямованість самостійної діяльності. Легкі завдання такі учні можуть виконувати самостійно, але за деякого ускладнення їх потребують орієнтувальної і спрямовуючої допомоги педагога. В умовах цілком самостійної роботи учні даної групи засвоюють навчальний матеріал набагато гірше й мало усвідомлено, ніж учні першої групи.
Третюгрупу складають учні з низьким рівнем розвитку самостійності. Вони лише частково, фрагментарно виконують окремі вимоги до організації роботи з самопідготовки, виявляють невміння свідомо користуватися інструкцією до завдання, не роблять спроб перевірити правильність виконання. У процесі роботи їм потрібна значна супроводжувальна допомога педагога, у тому числі корегуючого характеру. На більшість запитань, що стосується змісту домашніх завдань, учні цієї групи дають неправильні відповіді або не відповідають взагалі, що свідчить про незначний вплив самостійної роботи на свідомість і повноту засвоєння матеріалу.
Четвертугрупу складають учні з дуже; низьким рівнем розвитку самостійності. Характерною рисою їх є, насамперед те, що вони зовсім не вміють підготуватися до виконання завдання, до роботи приступають лише після кількаразових нагадувань педагога. Виражені порушення активної уваги і цілеспрямованої діяльності, будучи типовими рисами дітей даної групи, проявляються у тому, що вони не читають умови завдання, не знайомляться з його змістом, не намагаються зрозуміти зміст, працюють механічно, допускаючи велику кількість помилок.
Посилення пізнавальної активності учнів при самопідготовці, поліпшення впливу останньої на якість знань школярів багато в чому залежить від правильного підбору вчителем домашніх завдань із забезпеченням їхньої різноманітності.
На початковому етапі навчання з метою виховання у розумово відсталих школярів впевненості у своїх силах їх варто пропонувати завдання, які своїм змістом не викликають великих утруднень. Надалі в залежності від новизни і складності матеріалу, що вивчається, вчитель передбачає урізноманітнення Домашніх завдань з точки зору характеру пізнавальної діяльності під час їх виконання. Так, у процесі вивчення нової теми частіше подаються завдання репродуктивногохарактеру, основною ознакою яких є оперування уже
M2
наявними знаннями. До завдань цього типу відносяться відтворювальні, тренувальні й оглядові самостійні роботи.
Відтворювальні завдання вимагають від учнів простого відновлення в пам'яті вивченого матеріалу, впізнанню його за основними ознаками (підкреслити букву; склади ЖИ, ЇЛИ; які букви пишуть після Ж?).
Тренувальні самостійні завдання потребують від учнів не стільки простого відтворення вивченого, скільки застосування засвоєних прийомів, правил у нових ситуаціях.
Оглядові самостійні завдання спрямовані на систематизацію й упорядкування вивченого матеріалу. Вони використовуються під час виконання домашніх завдань з читання, природознавства, географії, історії, рідної мови. Сутність їх полягає у складанні планів, заповненні схем з вивченого матеріалу, підготовці цілісних монологічних відтворень.
В міру подальшого просування у вивченні теми і на основі оволодіння учнями певною сумою знань, вчитель ускладнює домашні завдання, пропонуючи дітям такі, які вимагають самостійних висновків, узагальнень тощо.
З цією метою на самопідготовку дають завдання пізнавально-ношукового, творчого і пізнавально-практичного типу.
Завдання пЬнавально-пошукового типу передбачають набуття учнями нових знань шляхом самостійних дій. В допоміжній школі із завдань цього типу корисно застосувати констатуючі і логічно-пошукові завдання.
Констатуючі самостійні роботи включають пізнання й опис нових фактів і явищ дійсності за їх зовнішніми ознаками (спостереження в природі, у процесі навчальної праці тощо).
Логічно-пошукові самостійні роботи потребують від учнів різноманітних розумових операцій (синтезу, порівняння, зіставлення фактів і явищ, Еістановлення в них подібності і розбіжності, об'єднання їх за істотними ознаками, уміння зробити висновки й узагальнення, розкрити причинно-наслідкові зв'язки) і на основі цього - набуття, удосконалення і поглиблення нових знань. Досить широко варто практикувати завдання на розкриття причинно-наслідкових зв'язків шляхом відповідей учнів на запитання, готових відповідей на які немає в підручнику.
Завдання творчого та пізнавально - практичного типу передбачають самостійний перенос знань і умінь у нові ситуації (з географії — виготовлення макетів, моделей, простих приладів, островів, півостровів із протоками •
J 43
затоками; з математики - виготовити модель прямокутника, куба, циліндра; з різних предметів - розв'язання проблемних ситуацій, нових завдань та ін.)-
Крім врахування характеру пізнавальної діяльності учнів у процесі виконання домашніх завдань, учитель повинен враховувати пізнавальні можливості, рівень самостійності кожного з учнів класу. Тому, добираючи домашні завдання, учитель чітко дотримується диференційованого підходу до них з урахуванням індивідуальних можливостей і особливостей розумово відсталих школярів.
Природно, що багатоваріантність завдань певним чином ускладнює роботу вчителя, проте їх диференціація з урахуванням темпу діяльності учнів, складнощів і труднощів матеріалу, що задається, створює сприятливі умови для виконання їх усіма школярами, дозволяє закінчувати самопідготовку майже одночасно. Важливо враховувати, що обсяг домашнього завдання повинен визначатися, виходячи з часу, відведеного на його виконання.
Неабияку роль у забезпеченні якісного виконання домашніх завдань учнями відіграє інструктування дітей на уроці.
Це може бути:
а) розбір і фронтальне виконання частини завдання в класі з наступним закінченням його на самопідготовці;
б) детальний розбір усього домашнього завдання;
в) вказівки щодо порядку його виконання;
г) роз'яснення найбільш раціональних прийомів роботи;
д) розбір окремих питань, що викликають у школярів труднощі під час виконання цих завдань.
Таким чином, після закінчення уроку учень повинен знати загальні орієнтири і напрями щодо виконання домашніх завдань.
Для подачі домашніх завдань і проведення інструктажу щодо їх виконання, учитель відводить у структурі уроку спеціальний час. Домашні завдання діти записують у щоденники (крім учнів підготовчих-2 класів), оскільки у цих класах домашні завдання не задаються. Контроль за цим Здійснює вчитель.
Контроль за якістю виконання учнями домашніх завдань зазвичай проводиться шляхом відповідей учнів на запитання вчителя або шляхом Фронтального перегляду учителем виконаних робіт.
Однак, учитель може використовувггги більш ефективний у корекційному плані спосіб перевірки засвоєння заданого матеріалу. Таким
способом є виконання учнями класу на початку уроку самостійних робіт на матеріалі, аналогічному тому, що виносився на самопідготовку. Це дає можливість перевірити якість засвоєння навчального матеріалу і закріпити його.
9.5.3. Навчання школярів узагальнених прийомів самостійного виконання домашніх завдань
Учні допоміжної школи мають різні можливості в опануванні знаннями. Якщо ці можливості враховуються вчителем під час визначення змісту й обсягу домашніх завдань, то вихователями - під час вибору міри допомоги учням в організації їхньої самостійної роботи.
Для більшості розумово відсталих школярів, навіть старшокласників, характерне невміння самоорганізувати свою навчальну діяльність з підготовки домашніх завдань. Різноманітні недоліки проявляються у дітей як у виконанні дій, що відносяться до загальних умінь організації роботи із самопідготовки (підготовка необхідного учбово-письмового приладу, знаходження завдань, встановлення послідовності їхнього виконання, цілеспрямованість і самостійність при підготовці домашніх завдань, перевірка виконаного і т.п.), так і виконання власне дій, необхідних для підготовки письмових і усних завдань з окремих предметів (використання інструкції до завдання, попереднє знайомство з його змістом, актуалізація необхідних знань, відповіді на контрольні запитання тощо).
У зв'язку з цим однією з найбільш важливих умов, що дозволяє підвищити корекційно-освітню ефективність самопідготовки у допоміжній школі, є спеціальне навчання розумово відсталих школярів самостійному виконанню домашніх завдань.
Для формування умінь виконувати ті або інші навчальні дії., школярів необхідно озброїти знаннями про ці дії, або іншими словами - правилами виконання відповідної діяльності. За свідомого і міцного засвоєння таких правил вони можуть перетворитися для розумово відсталих дітей у внутрішні саморегулятори навчальної діяльності, сприяючи її упорядкуванню і підвищенню рівня самостійності виконання.
З врахуванням усього викладеного учням підготовчого-4 і 5-Ю класів допоміжної школи пропонуються спеціальні правила виконання домашніх завдань, що включають алгоритми дій щодо організації навчальної діяльност1 на заняттях з самопідготовки як загального (тобто стосовно всього процесу самопідготовки), так і часткового характеру (тобто регламентуючих
діяльність з виконання конкретно-змістових завдань з різних предметів). Причому, якщо часткові правила закріплюються на самопідготовці, то загальні спеціально багаторазово вивчаються на цих заняттях.
Загальні і часткові правила виконання домашніх завдань відповідним чином оформляються і вивішуються у приміщенні, де буде проводитися самопідготовка, у вигляді "пам'яток для самопідготовки".
Пам'ятка - це письмова інструкція щодо виконання домашніх завдань, розроблена з урахуванням віку і потенційних можливостей дітей, навчального предмета і завдання. Вона може бути детальною і узагальненою, фронтальною та індивідуальною. Найкраще, коли вона і розміщена у навчальному приміщенні, і виготовлена у формі індивідуальних карток (блокнота) для кожного учня. Наведемо приклади окремих пам'яток. Пам'ятка для самопідготовки
1. Подивись у щоденник і визнач, які уроки і завдання будеш сьогодні виконувати.
2. Підготуйся до виконання домашніх завдань (приготуй ручку, олівець, лінійку, підручники й зошити; склади їх у тій послідовності, в якій ти будеш готувати уроки).
3. Послідовність виконання домашніх завдань погодь з вихователем.
4. Виконуй роботу самостійно.
5. Якщо чогось не розумієш, підніми руку й тихо запитай у вихователя.
6. Кожне виконане завдання перевір. Лише потім переходь до наступного.
Пам'ятка для роботи над усними завданнями
1. Пригадай, що розповідав учитель на уроці.
2. Прочитай завдання у підручнику. Текст читай повністю, за необхідності розглянь малюнок.
3. Читай вдумливо, прагни зрозуміти головне. Незрозуміле місце прочитай декілька разів.
4. Прочитай вдруге. Склади план прочитаного.
5. Перекажи прочитане. Використовуй для цього запитання, подані у кінці параграфа.
6. Читаючи завдання з історії, географії користуйся картами й •люстраціями. Кожну нову для тебе географічну чи історичну назву (місто, країна) знайди на карті і запам'ятай.
Пам'ятка для виконання завдань з математики
1. Відкрий зошит, запиши дату, слова "Домашнії робота" і що задано.
2. Відкрий підручник на потрібній сторінці. Прочитай уважно умову вадачі. Поміркуй і визнач, шо вже відомо, а про що необхідно дізнатися.
3. Продумай усно, а потім запиши скорочено умову задачі.
4. З'ясуй, що необхідно знати для відповіді на головне запитання задачі.
5. Визнач послідовність дій у задачі.
6. Постав запитання до першої дії і виконай її.
7. Постав запитання до другої дії і виконай її.
8. Запиши відповідь.
9. Перед розв'язанням прикладів подивись, яким способом розв'язували аналогічні у класі.
10. Якщо припустишся помилки, охайно закресли її і зверху напиши правильно (число, дію, слово).
9.5.4. Раціональний вибір форм організації занять з підготовки
домашніх завдань і способів керівництва діяльністю школярів
У допоміжній школі використовуються три форми організації занять із самопідготовки, які знаходяться в прямій залежності від вікових особливостей учнів, цільової настанови уроку й етапу проходження навчальної теми. Чим новіший і складніший навчальний матеріал, чим менше розвинута самостійність учнів, тим більшої регламентації з боку вихователя вимагає їхня діяльність з підготовки домашніх завдань. Так, у багатьох випадках необхідна фронтальна форма організації позаурочної навчальної діяльності школярів, яка характеризується значною питомою вагою педагогічної допомоги учням з боку вихователя на всіх ланках самопідготовки.
Більш ефективною, з точки зору можливостей розвитку самостійності учнів є комбінована фронтально-індивідуальна форма, коли дітям необхідно готувати уроки з декількох предметів з різною новизною і складністю навчального матеріалу. В залежності від характеру домашнього завдання змінюється і керівництво самопідготовкою з боку вихователя. Проведення комбінованої форми організації самопідготовки дещо підвищу6 питому вагу самостійної роботи школярів: вони самі з'ясовують, що задано, більш самостійно виконують домашні завдання з окремих предметів, проводять самоперевірку і взаємоперевірку виконання завдань.
Індивідуальна форма самопідготовки надає розумово відсталим учням повну самостійність у виконанні домашніх завдань.
m
Ця форма використовується переважно у 8-10, іноді і в 6-7 класах допоміжної школи. Педагогічне керівництво здійснюється у мінімальному обсязі і зводиться до вибіркових спостережень за роботою учня та контролю отриманих ним результатів діяльності.
Запитання і завдання.
1. Розкрийте цільову, організаційну, змістову, методичну специфіку уроку як основної форми організації навчальної діяльності розумово відсталих школярів.
2. Як пов'язані між собою мета і завдання уроку? Проаналізуйте декілька конспектів уроків для допоміжної школи і прослідкуйте, чи узгоджені між собою різні завдання одного уроку. Які це завдання?
3. В чому особливості структури уроку у допоміжній школі порівняно з масовою? Чим викликана необхідність врахування цих особливостей і як це здійснюється у практиці шкіл?
4. Заповніть таблицю:
| Тип уроку | Загальна мета | Структура | Основні |
| уроку даного типу | уроку | завдання | |
| (його етапи) І 2 3 1 2 3 1 2 3 .1 2 3 1 2 3 і 2 3 І 2 3 | кожного етапу |
5. Обгрунтуйте з точки зору корекційних завдань уроку в допоміжній щколі зміст кожного етапу у його структурі.
6. Якими прийомами найчастіше користуються учителі розумово відсталих дітей, щоб надати учням індивідуальну допомогу на уроці. Чи зможете Ви додати до поданих у тексті прийомів щось своє?
7. Поділіть названі у тексті способи роз'язання корекційних завдань уроку у допоміжній школі на дві групи:
а) пристосування до особливостей дефектного розумового розвитку учнів;
б) забезпечення корекційно-розвиткового впливу на пізнавальну діяльність учнів.
8. Дайте характеристику найбільш суттєвих ознак кожного з типів уроків у школі для дітей, які потребують корекції розумового розвитку.
9. Обгрунтуйте необхідність виділення для допоміжного навчання уроків додаткової корекції знань і умінь учнів; уроків систематизації знань, умінь та навичок учнів; уроків застосування знань, умінь та навичок.
10. Під час практичних занять проаналізуйте основні методичні документи, які складає вчитель, готуючись до уроків з розумово відсталими дітьми.
11. В чому полягає специфіка проведення екскурсії як форми організації навчання розумово відсталих дітей?
12. Підберіть декілька репродукцій творів образотворчого мистецтва. Уявіть себе екскурсоводом музею, до якого на екскурсію привели розумово відсталих учнів, наприклад 7-8 класів. Розробіть пояснювальну розповідь про підібрані Вами твори.
13. Назвіть причини труднощів у повноцінній реалізації в допоміжній школі функцій такої форми організації навчального процесу, як заняття із аімопідготовки.
14. Які основні умови можуть забезпечити зростання навчальної і корекційної ролі занять з виконання домашніх завдань у роботі з розумово відсталими учнями?
15. До кожної з груп розумово відсталих учнів, виділених на підставі рівня сформованості здатності самостійно виконувати домашні завдання, доберіть найбільш адекватну форму організації самопідготовки і, відповідно, перелік основних дій педагогів, спрямованих на корекцію діяльності і розвитку учнів.
16. Обгрунтуйте систему педагогічних дій щодо озброєння розумово відсталих дітей узагальненими прийомами самостійного виконання домашніх завдань.